Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ прийн€тт€ групових р≥шень




“ема 5. ѕрийн€тт€ колективних р≥шень у малих групах

5.1. ќсобливост≥ прийн€тт€ групових р≥шень.

5.2. «агальна характеристика групових процес≥в.

5.3. ћетоди колективного прийн€тт€ р≥шень.

5.4. «аконом≥рност≥ структурноњ орган≥зац≥њ прийн€тт€ р≥шенн€ в малих групах.

5.5. —тратег≥њ виробленн€ групового р≥шенн€.

 

ќсобливост≥ прийн€тт€ групових р≥шень

„и справд≥ "одна голова добре, а дв≥ Ц краще"? ƒосл≥дженн€ були спр€мован≥ на пошук в≥дпов≥д≥ на запитанн€, чому люди, кожна ≥з €ких Ї достатньо розумною ≥ компетентною, об'Їднуючись у групу, демонструють дещо дивну повед≥нку, приймають дуже нерозумн≥ та необдуман≥ р≥шенн€. √рупов≥ р≥шенн€ часто не кращ≥ за ≥ндив≥дуальн≥, вони скор≥ше особлив≥.

ѕри вир≥шенн≥ групових завдань маЇ м≥сце низка своЇр≥дних групових феномен≥в.

1. —оц≥альна фасил≥тац≥€ (досл≥джена Ќорманом “риплеттом у 1897 р.). ÷е зм≥ни повед≥нки ≥ндив≥да в присутност≥ ≥нших, перш за все актив≥зац≥€ ≥ прискоренн€ псих≥чноњ д≥€льност≥, п≥двищенн€ €кост≥ виконанн€ пор≥вн€но простих, в≥домих ≥ндив≥ду завдань ≥, навпаки, зниженн€ €кост≥ виконанн€ складних завдань.

2. —трибок ризику (досл≥дженн€ ƒжеймса —тоунера, асп≥ранта ћассачусетського технолог≥чного ≥нституту (1961)). —уть цього €вища пол€гаЇ в тому, що прийн€те групою р≥шенн€ б≥льш ризиковане, н≥ж початков≥ пропозиц≥њ член≥в групи. ќб'Їднуючись, люди чомусь ризикують. —трибок ризику по€снюють так≥ г≥потези:

- обговоренн€ проблеми в груп≥ створюЇ у член≥в групи почутт€ сп≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ (а отже, особистоњ безв≥дпов≥дальност≥), що спри€Ї прийн€ттю ризикован≥ших р≥шень;

- основним винуватцем ризикованих р≥шень Ї л≥дер; €кщо в≥н схильний до ризику, то переконуЇ ≥нших у своњй слушност≥;

- ризик €к ц≥нн≥сть: готовн≥сть ризикувати п≥двищуЇ статус людини в груп≥, тож у процес≥ групового обговоренн€ члени групи намагаютьс€ продемонструвати таку готовн≥сть.

ќстанн€ г≥потеза маЇ широку п≥дтримку. ‘еномен стрибка ризику важливо передбачати та враховувати в робот≥ з п≥дл≥тками. ¬≥н, звичайно, про€вл€Їтьс€ не завжди, але в педагог≥чно неконтрольованих обговоренн€х певних проблем у п≥дл≥тков≥й груп≥ може зумовити прийн€тт€ необірунтованого екстремального р≥шенн€.

3. √рупова пол€ризац≥€ (встановлена —ержем ћосков≥ч≥, ≤%9. ѕ≥д час досл≥дженн€ французьк≥ студенти обговорювали свого прем'Їра та ставленн€ до американц≥в). ’арактерна особлив≥сть групових р≥шень пол€гаЇ в тому, що вони не звод€тьс€ до €коњсь найб≥льш поширеноњ або зваженоњ середньоњ позиц≥њ, що видаЇтьс€ лог≥чною, а пол€ризуютьс€. ÷е €вище зростанн€ екстремальност≥ думок у процес≥ групового р≥шенн€, тобто розмежуванн€ позиц≥й член≥в групи в б≥к зростанн€ екстремальност≥. ”€в≥мо, що вс≥ можлив≥ вар≥анти суджень щодо певного питанн€ розташован≥ в континуум≥ в≥д "н≥коли" до "завжди". ƒо обговоренн€ думки член≥в групи, €к правило, розкидан≥ дов≥льно по ц≥й шкал≥. ≈фект пол€ризац≥њ про€вл€Їтьс€ в тому, що серединн≥ точки зору зникають, а група в певн≥й пропорц≥њ розбиваЇтьс€ на дв≥ частини: на тих, що "н≥коли", ≥ тих, що "завжди".

4. √рупове мисленн€ (в≥дкрите ≤рв≥ном ƒжен≥сом у 1971 р.). ÷е зумовлений досв≥дом сп≥льноњ д≥€льност≥ стиль мисленн€ людей, що повн≥стю включен≥ до одн≥Їњ групи, де прагненн€ до Їдност≥ думок важлив≥ше, н≥ж реал≥стична оц≥нка можливих вар≥ант≥в д≥й ("ћи хороша, мудра група. ’ороша група приймаЇ хорош≥ р≥шенн€"). ÷ей феномен уперше описав американський досл≥дник ≤. ƒжен≥с на матер≥ал≥ вивченн€ помилкових пол≥тичних р≥шень американського ур€ду, що мали значн≥ негативн≥ насл≥дки в XX ст.

ѕри виникненн≥ групового мисленн€ стиль мисленн€ член≥в групи набуваЇ специф≥чних рис:

- ≥люз≥€ бездоганност≥ (серед член≥в групи пом≥тне прагненн€ до ризикованих групових д≥й ≥ необдуманоњ оптим≥стичноњ оц≥нки насл≥дк≥в цих д≥й);

- прагненн€ дати рац≥ональне по€сненн€ своЇму р≥шенню €к Їдино правильному;

- стереотипний погл€д на суперник≥в;

- ≥люз≥€ одностайност≥;

- в≥дкритий тиск на менш≥сть;

- по€ва самозваних охоронц≥в групового духу тощо.

ƒосл≥дженн€ показують, що в групах ≥з груповим мисленн€м п≥двищуЇтьс€ внутр≥шн€ згуртован≥сть ≥ самозадоволен≥сть член≥в, однак €к≥сть р≥шень знижуЇтьс€. ƒжен≥с у своњй теоретичн≥й модел≥ вказуЇ умови, за €ких виникаЇ феномен групового мисленн€: високий р≥вень згуртованост≥ групи; ≥зол€ц≥€ групи (брак зовн≥шн≥х експертних оц≥нок); директивне кер≥вництво; недосконала процедура пошуку й оц≥нки альтернатив; гомогенний склад групи; провокативний ситуативний контекст.

“ерм≥н, запропонований ≤. ƒжен≥сом, став попул€рним у зах≥дн≥й психолог≥њ. —ам ≤. ƒжен≥с давав таке визначенн€: "я використовую терм≥н "групове мисленн€" €к просте та коротке позначенн€ способу мисленн€, котрим люди користуютьс€ в тих випадках, коли пошуки консенсусу наст≥льки дом≥нують у згуртован≥й груп≥, що вона схильна в≥дкидати реал≥стичн≥ оц≥нки альтернативних способ≥в д≥й". ÷ей терм≥н означаЇ зниженн€ ефективност≥ мисленн€ ≥ неадекватн≥сть оц≥нки д≥йсност≥ та моральних суджень у результат≥ групового тиску.

5. —оц≥альна л≥нь: колективна працездатн≥сть групи не перевищуЇ половини суми працездатностей њњ член≥в (феномен встановлений ћаксом –≥нгельманом у 1986 р.).  оеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ групи ≥з двох ос≥б - 93 %, ≥з трьох - 85 %, ≥з восьми - 49 %. „лени групи немотивован≥ при виконанн≥ адитивних завдань. ¬ умовах колективних завдань люди перетворюютьс€ на "зайц≥в", €к≥ отримують багато в≥д групи, але не плат€ть по рахунках, мало в≥ддають груп≥.  оли не вир≥зн€ютьс€ ≥ндив≥дуальн≥ внески, тод≥ про€вл€Їтьс€ феномен соц≥альноњ л≥н≥, ≥ навпаки, коли вир≥зн€ютьс€ Ц фасил≥тац≥њ.

Ќайв≥дом≥ше досл≥дженн€, що мало на мет≥ пор≥вн€ти €к≥сть групових та ≥ндив≥дуальних р≥шень, пров≥в Ѕ. Ўонер. ≈ксперимент складавс€ з двох сер≥й. ” сер≥њ ј учасники спочатку приймали ≥ндив≥дуальн≥ р≥шенн€, а пот≥м розв'€зували т≥ сам≥ завданн€ в груп≥. ” сер≥њ Ѕ посл≥довн≥сть була протилежною. ќбговоренн€ у груп≥ було дов≥льним. Ќа п≥дстав≥ цього експерименту було сформульовано так≥ висновки:

1. ≤ндив≥дуальн≥ р≥шенн€ в сер≥њ ј були набагато г≥рш≥, н≥ж групов≥ р≥шенн€ в сер≥њ Ѕ. ≤ндив≥ди обирають оптимальне р≥шенн€ у 16,8 % випадк≥в, група - у 66,7 %.

2. ѕор≥вн€нн€ групових р≥шень в обох сер≥€х св≥дчить, що в сер≥њ Ѕ вони були набагато кращ≥. ќсоби, що не мали досв≥ду та починали з групових р≥шень, мали кращ≥ результати, н≥ж особи з досв≥дом, але €к≥ починали колективну роботу п≥сл€ того, €к приймали ≥ндив≥дуальн≥ р≥шенн€. “аким чином, ≥ндив≥дуальн≥ р≥шенн€ в сер≥њ ј ускладнювали д≥€льн≥сть у груп≥. ¬одночас групов≥ р≥шенн€ в сер≥њ Ѕ п≥двищували €к≥сть ≥ндив≥дуальних р≥шень. ” сер≥њ ј д≥€в негативний вплив попередн≥х результат≥в, у сер≥њ Ѕ-позитивний вплив попередн≥х результат≥в. “ож Ѕ. Ўонер зробив висновок, що групова д≥€льн≥сть п≥двищуЇ €к≥сть групових р≥шень.

√рупов≥ р≥шенн€ €к≥сно ≥ к≥льк≥сно переважають д≥њ звичайного члена групи, але нер≥дко поступаютьс€ ефективн≥стю д≥€м неперес≥чноњ особистост≥, тим б≥льше за умов, коли сама група укомплектована не вельми зд≥бними людьми, а розв'€зуЇ складне завданн€. ƒл€ ефективного групового р≥шенн€ важливо, щоб у груп≥ був суб'Їкт, €кий перевершуЇ своњх партнер≥в у винах≥дливост≥, компетентност≥ та здатност≥ до л≥дерства.

Ќав≥ть сьогодн≥, коли значенн€ ≥ндив≥дуального особистого усп≥ху надзвичайно велике, а ц≥на своЇр≥дного, неповторного, ≥ндив≥дуального дуже висока, не втрачаЇ актуальност≥ досл≥дженн€ малих груп. √рупи ≥снують тому, що вони створюють кращ≥ умови дл€ вир≥шуванн€ проблем, групи створюють нове, забезпечують порив ≥ ентуз≥азм, мотивац≥ю, необх≥дну дл€ д≥€льност≥, надають людин≥ так≥ умови, занурюють у таку атмосферу, що необх≥дна дл€ виконанн€ важливих завдань.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2017-02-28; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 891 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1118 - | 753 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.