РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи розвитку творчих здібностей засобами музично-ігрового фольклору

ВСТУП

Упродовж віків українці піклувалися про духовний пласт підростаючого покоління, надавали перевагу вихованню дитини на кращих зразках і традиціях, на формування духовних цінностей, високої культури, моральності, прищеплювали любов до рідного слова. Увесь багаж знань предків закладений у глибинному пласті усної народної творчості. Фольклор відбирав із багатої скарбниці своєї поетичної творчості та коштовності, краса яких була доступною розумінню дитини, щедро ділився з нею своєю мудрістю, заохочував до знань, збережених народною пам’яттю. Найціннішою в українській культурі є народна пісня – поетична сповідь, молитва, своєрідний код роду, в якому збережена вікова мудрість, краса й милозвучність рідної мови. Народна пісенна творчість яскрава, образно багата, динамічна, чітка у визначенні думки. Дітей дошкільного віку приваблюють колискові, забавлянки, утішки, ігрові, трудові пісеньки. Різні жанри народних пісень служать засобом збагачення мовлення дитини, прищеплюють любов до рідного слова, закладають основи української моральності, виховують почуття національної гідності.

У наш час дуже актуальною є проблема різнобічного виховання людини вже на самому початку його шляху, в дитинстві, виховання. Втрати в естетичному вихованні збіднюють внутрішній світ людини. Не знаючи справжніх цінностей, діти легко приймають цінності брехливі, уявні. Музичний фольклор тут виступає в ролі універсального засобу естетичного і морального виховання.

Музично-естетичний розвиток збагачує внутрішній світ дитини, допомагає глибше сприймати, розуміти і відчувати музику, уважно відноситись до навколишнього світу. Велике значення у цьому процесі мають творчі ігри. Щоб розкрити роль і характер впливу творчої гри як засобу музично-естетичного виховання дошкільника, необхідно зосередити увагу на вивченні нових шляхів використання різноманітних ігор на уроках

музики і в позакласний час. Питання про те, у що грає дитина, до чого привчається, граючись,ми розглядаємо як ігрову діяльність, яка не є самоціллю, а ефективним засобом виховання і навчання.

У наш час з особливою гостротою постає завдання формування духовного світу людини третього тисячоліття, відродження і розквіту культурних традицій. Це завдання з розвитку особистості дитини допомагає вирішити заняття дошкільників з фольклору. Заняття з фольклору мають у собі великі можливості для творчого розвитку дошкільників. Аналізуючи продуктивну дитячу творчість, можемо судити про якості дитини, його схильностях, інтересах, про різноманітність здібностей. Творча діяльність здатна надати вплив на особистість дитини.

Джерелом музичної творчості вважають життєві явища, саму музику, музичний досвід, яким опанував дитина. Процес дитячої творчості викликає у дітей особливе бажання діяти в щирій і невимушеній обстановці в таких видах діяльності як гра, інсценівка, пісня та ін.
До проблем народної педагогіки зверталися багато вчених минулого і сучасності, зокрема: К.Д. Ушинський, Л.М. Толстой, А.С. Макаренко, В.А. Сухомлинський та інші.

Музичний фольклор - це унікальна, самобутня культура наших предків – усвідомлюється сучасним суспільством як значний фактор духовності наступності поколінь, прилучення до життєвих національних витоків.

Вітчизняні психологи С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін внесли вагомий внесок у розробку теорії дитячих ігор, показавши їх соціальний характер, і роль у вихованні. Найбільш ефективний розвиток дітей через ігри досягається при поєднанні ігрової діяльності з навчанням. Особлива відповідальність покладається на уроки музики, де педагогічні прийоми, спрямовані на забезпечення єдності емоційного й раціонального в навчанні, що значно підвищують ефективність розвитку творчої особистості. Тому формувати у дошкільників навички

музичного сприймання, творчого натхнення - актуальне завдання музичної педагогіки.

Об’єкт дослідження – процес впливу музично-ігрового фольклору на розвиток творчих здібностей дошкільників.

Предмет дослідження – музично-ігровий фольклор як чини розвитку творчих здібностей дошкільників.

Мета дослідження – теоретичне і практичне обґрунтування значення музично-ігрового фольклору в житті дошкільників і його вплив на творчі здібності дітей дошкільного віку.

Відповідно до мети дослідження визначені наступні завдання:

- розглянути поняття і сутність дитячого музичного фольклору. Розкрити поняття здібності, творчість;

- провести теоретичний аналіз програмових завдань з даної проблеми;

- шляхом теоретичного аналізу визначити поняття "творча гра" та розкрити його змістовну сутність;

- використати музично-ігровий фольклор на заняттях з дітьми середнього дошкільного віку;

При розв'язанні поставлених питань використовувались методи дослідження: вивчення і аналіз літературних джерел, спостереження за творчою діяльністю дошкільників, узагальнення.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи розвитку творчих здібностей засобами музично-ігрового фольклору