Вплив музично-ігрового фольклору на розвиток творчих здібностей дошкільників

Фольклор бере витоки з народних традицій. Він відображає життя народу, його мову, народну мудрість.Через казки, прислів'я, приказки дитина дістає перші уявлення про культуру свого народу. Завдяки різножанровим фольклорним текстам у дітей активно розвивається мовлення, поповнюється словник, виховується повага і любов до рідної мови. Фольклор вчить дитину мислити і фантазувати. Малюкам від самісінького народження для всебічного розвитку замало лише людської мови. Їм потрібна музика у всіх її проявах.

Найкращим навчально-виховним матеріалом для формування й розвитку здібностей та становлення особистості дошкільнят є музичний фольклор.

Дитячий фольклор приносить задоволення і радість, спираючись на емоційність, образність, музичність, дає малюкам змогу розвивати «закладені самою природою» музичні здібності. Навчання дітей фольклору, повинно відбуватися на основі синтезу основних форм художньої діяльності – музики, хореографії, народного танцю, фольклорного театру, праці. Фольклор є винятково цінним дидактичним матеріалом в естетичному вихованні молодого покоління. Яскраві образи добра і зла в піснях, казках, приспівках доступні та зрозумілі дітям. Ознайомлення дошкільників з українським народним фольклором необхідно проводити в певній системі: заняття, святкові ранки, бесіди, читання творів, розваги, ігри, праця, малювання, аплікації.

Дитячий музичний фольклор допомагає кожній дитині швидко запам’ятати і репродукувати композиційну побудову музичного твору. Спочатку – веселих пісеньок-пестушок та колискових пісень. Згодом – різноманітних жартівливих ігор, скоромовок, загадок, лічилок, небилиць, пісень-казок, дитячих ігор-пісень, якими дорослі постійно супроводжують будь-які моменти повсякденного життя маленької дитини, з використанням ритмічних рухів, торохтілок, дитячих музичних іграшок та музичних інструментів, що надовго запам’ятовуються, надають малюку різні музичні враження, розвивають музичні здібності.

Як засіб інтелектуального зростання, український дитячий музичний фольклор має дивовижну здібність розвивати творчий підхід та виховувати творчу фантазію малюків. А музично-творчі завдання, які є активним засобом стимулювання музично-творчої діяльності, найбільш повно розкривають творчі можливості дошкільнят, допомагають дітям самореалізуватись у музичній діяльності.

Варто наголосити, що весь дитячий фольклор, по своїй суті, ігровий, тому, коли йдеться про “дитячий музичний фольклор”, майже завжди розуміється “дитячий музично-ігровий (або пісенно-ігровий) фольклор”. А гра для дитини – це її життя.

Традиційні народні ігри є засобом передачі наступним поколінням здобутків культури українського народу, створеної за всю його багатовікову історію. Це часто твори невеликого розміру, зручні для оперативного використання дитиною у відповідних їх функціональному призначенню обставинах. Ці ігри можна назвати іграми малих форм. До них належать скоромовки, заклички, примовки, небилиці, мирилки, дражнилки, звуконаслідування, загадки, лічилки, забавлянки. Вони якнайбільше відповідають психологічним можливостям дитини. Динамічні за змістом невеликі твори діти швидко запам'ятовують і тому активно застосовують у години дозвілля. Традиційні ігри малих форм значно поширені в дитячому середовищі й до сьогодні.

Народні ігри походять від давніх ритуальних традицій. Вони передавалися з покоління в покоління, набирали розважального змісту, наслідувалися дітьми і ставали для них не лише забавкою, а й веселою школою життя. Старші передавали їх молодшим, а ті додавали щось своє, придумували нові варіант, атрибути. Вони є важливим засобом різнобічного розвитку дошкільнят, адже характерна особливість народних ігор – комплексний вплив на організм та на особистість дитини. Такі ігри допомагають одночасно здійснювати фізичне, розумове, моральне, естетичне

та трудове виховання дитини, розвивати її емоційну сферу, формувати національну свідомість, повагу до звичаїв та традицій рідного народу.

Так, залучення вихованців до народних ігор дає педагогові змогу уточнити уявлення дітей про навколишній світ, розширити їхній кругозір. Виконуючи різні ролі, імітуючи рухи тварин, птахів, малята практично застосовують здобуті знання про життя, поведінку, способи пересування цих істот.

У ході ігор розвивається мова дітей, збагачується їхній словник, закріплюється вміння граматично правильно будувати речення, адже більшість ігор супроводжуються піснями, віршами.

Промовляння лічилок, які передують чи не кожній рухливій грі, та й самі ігри сприяють формуванню елементарних математичних уявлень та вмінь: у дітей розвивається логічне мислення, кмітливість; вони вправляються в порядковій лічбі; закріплюють назви числівників; у них формуються елементарні часові орієнтири. До того ж, як відомо з психологічних досліджень, саме завдяки ігровій діяльності дитина практично вивчає простір і предметний світ.

Софія Русова писала: «Гра для дитини - найкраща насолода, в іграх виявляються усі її здібності, її нахили й переживання». Завважимо: в народних іграх навчальні завдання ніби приховані в підтексті й спрямовані на те, щоб радувати дітей і тим самим спонукати їх до активності, творчості.

Музично–ігрова діяльність доступна всім дітям. Залучення дітей до музично–ігрової діяльності, а не лише до сприймання музики, дуже корисне для їх загального художнього розвитку, відповідає природним потребам і можливостям дітей.

Під час музичної гри формується художня культура дітей, їхня здатність оцінювати явища дійсності, виховується естетичний смак, збагачується світовідчуття: розвиваються асоціативна уява, сенсорна, емоційна, інтелектуальна сфери дітей, їхні творчі здібності, що дають дітям можливість створювати красу самостійно.

Музична гра дає дітям змогу відчувати світ серцем, пізнавати його розумом. Музична гра може бути формою організації навчання, методом набування і закріплення знань, засобом виховання морально – вольових якостей.

Пропонуємо до уваги батьків такі ігри музичної спрямованості:

«Подоляночка»;

«Диби, диби, дибки!»;

«Ой, Василю, товаришу!»;

«Садівник і козенята»;

«Впізнай за голосом»;

«Гуси — лебеді».

Дитячі музичні ігри – це невеликі музично-поетичні твори, у основі яких лежить розкриття різних ситуацій засобами рухових елементів.

Основними ознаками музичної мови дитячого фольклору є простота мелодій, що мають невеликий діапазон, нескладні ритми та повторюваність. Саме тому діти швидко запам’ятовують і репродукують малі фольклорні пісенні форми.