Мета і напрямки діяльності підприємства.

Підприємство — Це самостійний статусний господарюючий суб’єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяьність з метою отримання прибутку..

Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву – завод, фабрика, шахта тощо. Кожне підприємство є юридичною особою, має закінчену систему звітності та обліку, системний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак.

Головною метою сучасного підприємства вважають виробництво про­дукції (послуг) для задоволення потреб ринку та одержання макси­мально можливого прибутку.

Головні напрямки діяльності: моніторинг та аналіз ринкової ситуації; інноваційна діяльність; інвестиційна діяльність; виробнича діяльність; комерційна діяльність (збут прод-ї); соціальна діяльність; економічна діяльність (стратегічне планування, ціноутворення,сис-ему оплати праці, ресурсне забезпечення); післяпродажний сервіс.

Цілі підпр мають бути конкретними і піддаватися вимірюванню. Цілі підпр мають бути орієнтованими в часі, тобто мати конкретні горизонти прогнозування. Цілі підпр мають бути досяжними і забезпечувати підвищ ефективності його діял. З огляду на динаміку ефективності виробництва множинні цілі підпр повинні бути взаємно підтримуючими. У кінцевому підсумку цілі підпр мають бути чітко сформюльовані для кожного виду його діяльн..

Правові основи господарювання.

Підприємства мають діяти в межах законодавства, що регулює напрямки його діяльності. З поміж усіх юридичних актів визначальними є Закон України про підприємництво та статут підприємства, колективний договір. Закон про підприємництво: визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення і ліквідації, механізм здійснення ним підприємницької діяльності; створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно і системи господарювання; забезпечує самостійність підприємств, чітко фіксує їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини з іншими господарюючими суб’єктами та державою. Будь-яке підприємство діє на підставі власного статуту. Велике значення має також трудовий договір – угода між трудовими колективами в особі профспілки та адміністрацією, що укладається щорічно і не може суперечити діючому законодавству.

Колективним договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією усякого підприємсчтва, яке виконристовує найману працю.

Види підприємств.

• Діяльність переважної більшості підприємств має комерцій­ний характер з одержанням прибутку. До некомерційних належать доброчинні, освітянські, медичні, наукові та інші орга­нізації невиробничої сфери народного господарства.

• Приватними є підприємства, що належать окремим громадя­нам на правах приватної власності та з правом найму робочої сили. До цього виду відносять також ті індивідуальні та сімейні підприє­мства, які базуються на приватній власності, але тільки на особистій праці.

Колективне — це таке підприємство, що грунтується на влас­ності його трудового колективу, а також кооперативу, іншого ста­тутного товариства або громадської організації. Комунальне — підприємство, яке засноване на засадах власності відповідної територіальної громади. Державними є підприємства, засновані на державній власності. До державних належать також так звані казенні підприємства, тобто підприємства, які не підлягають приватизації.

• За національною належністю капіталу заведено розрізняти підприємства (фірми): національні — капітал належить підприєм­цям своєї країни; закордонні — капітал є власністю іноземних підприємців повністю або в тій частині, що забезпечує їм необхід­ний контроль, змішані— капітал належить підприємцям двох або кількох країн; їхня реєст­рація здійснюється в країні одного із засновників такого підприєм­ства.

• Одноосібне підприє­мство є власністю однієї особи або родини; воно несе відпові­дальність за свої зобов'язання всім майном.

Кооперативні підприємства (кооперативи) — добровільні об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності.

У державному секторі економіки однією з форм підприємницт­ва є орендні підприємства. Оренда полягає в тимчасовому (на до-, говірних засадах) володінні й користуванні майном, необхідним орендатору для здійснення підприємницької діяльності.

Повне товариство (товариство з повною відповідальністю) — товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язан­ня підприємства всім своїм майном.

Товариством з обмеженою відповідальністю вважається таке, що має статутний фонд, по­ділений на частини, розмір котрих визначається засновницькими документами; учасники цього товариства несуть відповідальність у межах їхнього внеску. Командитним є товариство, яке, поряд із членами з повною відповідальністю, включає одного чи більше учасників, відповідальність котрих обмежується особистим внеском у майно такого товариства.

Найбільш розвинутою формою господарських товариств є ак­ціонерне товариство. Головним атрибутом такого товариства слу­жить акція — цінний папір без встановленого терміну обігу.