Форми комерціалізації прав інтелектуальної власності

Комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності – це взаємовигідні дії всіх учасників процесу перетворення результатів інтелектуальної праці у ринковий товар. Ринок інтелектуальної власності – це система економічних відносин з приводу купівлі-продажу прав на об’єкти інтелектуальної власності. Специфікою такого ринку є те, що на ринок просуваються не власне продукти інтелектуальної діяльності, а майнові права на них. Основні форми комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності представлено на рис. 2.

Використання об’єктів права інтелектуальної власності (інновацій) у власному виробництві дозволяє підприємству отримати великі прибутки за рахунок монопольного права на випуск та реалізацію нової продукції. При цьому потрібно інвестування коштів на організацію виробництва, маркетингові дослідження, створення торговельної мережі і т. ін. Однак у разі успіху виведення нової продукції на ринок компенсуються і первісні витрати, і залишається значний прибуток для подальшого розвитку виробництва.

Ліцензування вважається однією з найпоширених форм комерціалізації прав на об’єкти інтелектуальної власності. Для правовласника (ліцензіара) продаж ліцензії на перспективну технологію є вдалим способом одержати доходи, які в іншому випадку він не міг би одержати. У більшості випадків продаж ліцензії здійснюється за розрахунковою договірною ціною з орієнтиром на ціни внутрішнього та зовнішнього ринків. Основними видами ліцензійних платежів є паушальний (фіксований), роялті (періодичні відрахування), та комбінований.

Об’єкти права інтелектуальної власності
Використання у власному виробництві	Ліцензування	Внесення до статутного фонду	Переуступка (продаж) прав	Комерційна концесія (франшиза)
Передбачає наявність необхідних ресурсів	Виключна ліцензія   Невиключна ліцензія   Одинична ліцензія	Договір про передання виключних майнових прав	Договір про передання виключних майнових прав	Договір комерційної концесії

Рис. 2 Основні форми комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності

Об’єкти права інтелектуальної власності можуть також бути внесені до статутного капіталу підприємства. При передачі таких прав їх власник отримує корпоративні права стосовно підприємства, а саме:

- на одержання частини прибутку (дивіденди);

- на участь в управлінні підприємством через загальні збори учасників;

- на ознайомлення зі звітною інформацією про діяльність підприємства.

Для внесення прав на інтелектуальну власність у статутний капітал потрібно передбачити такий внесок в установчих документах.

Договір комерційної концесії (або франшиза) – це договір, за яким одна сторона (правовласник) обов’язується надати другій стороні (користувачеві) за певну плату право користування комплексом прав інтелектуальної власності з метою виготовлення та продажу конкретного товару, чи надання послуг. Такими правами є право на придбання устаткування й поставки сировини, використання комерційних найменувань, торговельних марок, використання професійного досвіду та ділової репутації. Права передаються на певний строк, в обмін на них одержувач виплачує роялті та (або) одноразову комісійну винагороду й дає згоду на ведення бізнесу таким чином, щоб підтримати репутацію власника торговельної марки. Найвідомішим прикладом такого співробітництва є мережа пунктів харчування McDonald’s. Комерційна концесія сприяє розвитку ринку, оскільки стимулює створення нових підприємств по виготовленню і продажу високоякісної продукції.