Музикотерапія - психотерапевтичний метод, що використовує музику як лікувальний засіб.

Виділяють чотири основні напрями лікувальної дії музикотерапії:

v емоційне активування в ході вербальної психотерапії

v розвиток навиків міжособового спілкування (комунікативних функцій і здібностей)

v регулюючий вплив на психовегетативні процеси

v підвищення естетичних потреб

Механізми лікувальної дії музикотерапії забезпечують: катарсис, емоційну розрядку, регулювання емоційного стану, полегшення усвідомлення власних переживань, конфронтацію з життєвими проблемами, підвищення соціальної активності, придбання нових засобів емоційної експресії, полегшення формування нових стосунків і установок.

На думку фахівців, ефект музикотерапії грунтується на одночасній дії на організм людини трьох чинників:

v психолого-естетичного (асоціації, емоції, образний ряд);

v фізіологічного (функціональний, за допомогою якого можна тренувати окремі функції організму);

v вібраційного (музика здійснює вібраційний вплив на клітини, активізуючи різні біохімічні процеси в них).

Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора впливу включає такі напрями:

v вокалотерапія (співи),

v музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри),

v музикування на музичних інструментах та інші.

Особливості занять з ритміки

Ритміка – це не лише виконання простих танцювальних вправ під музику. Дитяча ритміка сприяє розвитку музичного сприйняття, емоційності і образності, вдосконаленню мелодійного і гармонійного слуху, музичної пам’яті, відчуття ритму, культури рухів, умінню творчо втілювати музично-руховий образ.

Якщо розглядати ритміку з наукової точки зору, то можна сказати, що це розділ теоретичного навчання в музиці, що відповідає за ритм, його розуміння, сприйняття, реагування. Однак з точки зору дитячого розвитку, ритміка - це практичні заняття, які дуже нагадують уроки танців, але при цьому протягом уроку акцент ставиться на сприйнятті ритму.

Оскільки фізичний розвиток безпосередньо впливає на інтелектуальний розвиток маленької дитини то кожне заняття фізичного виховання має включати музичні ігри, гімнастику, ритмічні та хореографічні вправи.

Почуття ритму лежить в основі музичних, мовних здібностей і багатьох інших

Головна мета занять з ритміки - навчити дитину правильно і адекватно сприймати музику, реагувати на неї, висловлювати свої емоції та реакції за допомогою рухів.

Ритміка розглядається в двох головних площинах: ритмічній організації мови і як система фізичних вправ під музичний супровід.

З основних напрямів ритміки можна виділити:

Ø логопедичну;

Ø фонетичну;

Ø ритміку з елементами хореографії;

Ø лікувальну ритміку.

Такі заняття спрямовані на розвиток вищих психічних функцій, поліпшення якості рухів, а також стимулюють довільність і саморегуляцію рухів і в цілому поведінки. Активізація мислення, зняття психоемоцінальної напруги, введення в соціалізацію особливо необхідні діткам із порушеннями розвитку. Їхні проблеми рухового характеру пов'язані більшою мірою з недорозвиненням вищих психічних функцій. Але в тому числі, це і засіб фізичного розвитку, корекції та компенсації рухових порушень.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Охарактеризуйте механізми лікувальної дії музикотерапії.

2. Яка мета занять з ритміки.

3. Проаналізуйте основні напрямки ритміки

4. Назвіть завдання арт-терпії.

ЛЕКЦІЯ № 5

Фасціальна терапія.

ПЛАН

1. Фасциальні маніпуляції.

2. М'язово-фасціальна корекція.

3. Мануальні методи лікування.

4. Постізометрична релаксація.

5. Краніосакральна терапія.

РЕКОМЕДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Васильєва Л.Ф. Мануальная диагностика и терапия Рук. для врачей.- СПб.: Фолиант, 2001.

2. Биков Н.А. Спазмоблокирование хребта. Голко-мануальний метод лікування. - 2-е вид., Доп. - Міас: Геотур, 2002.

3. www.kinesislife.com.ua/.../mjazevo-fascalna-ko ...

4.https://ru.wikipedia.org/wiki/ФДМ_Терапия

КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ

Фасциальні маніпуляції (ФМ) - це метод мануальної терапії, розроблений італійським фізіотерапевтом Луїджі Стекко. Даний підхід являє повну біомеханічну модель, що дозволяє зрозуміти роль фасції у виникненні м'язово-скелетних захворювань і провести ефективне лікування фасциальних порушень.

ФМ були розвинені завдяки клінічних досліджень і практиці лікування різних захворювань опорно-рухового апарату. Спільно з факультетом анатомії Університету Рене Декарта (Франція) і Університетом Падуї, доктор Луїджі Стекко провів інтенсивні дослідження в області анатомії і гістології фасції за допомогою множинних діссекцію трупів. Дані розтину підтвердили існуючу биомеханическую модель, розроблену доктором Стекко, а також дали нові дані в області анатомії і гістології.

Спеціаліст по Фасціальний Маніпуляції розглядає м'язово-фасціальну систему як тривимірну безперервну систему. Його робота фокусується на глибоких фасціях м'язів, включаючи епімізіум і сполучну тканину.
Основний принцип цього методу полягає у виявленні специфічної області фасції, пов'язаної з певним обмеженням рухливості. Як тільки це виявлено, застосування відповідної техніки на точно визначену точку фасції, що відновлює амплітуду і безболісність руху.

Стани, при яких допомагають фасциальні маніпуляції:
• біль в спині і шиї

• головний біль і мігрень

• біль в області таза, дисфункції тазового дна

• спортивні травми

• синдром хронічної втоми

• синдром карпального тунелю

• хворобливі рубці і спайки

• неврологічні дисфункції

• попереково-крижовий радикуліт

• міофасціальний больовий синдром

• біль і дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба.

Відмінність Фасціальний Маніпуляцій від методик подібних миофасциальному релізу, фасціальним технікам остеопатії, миофасциальному розслабленню:

Терапевт, працюючи за принципами Фасціальний Маніпуляцій, враховує біохімічні та біомеханічні властивості, а також властивості фасції як провідника нервових імпульсів. При цьому фасція розглядається в об'ємному, "3D" варіанті, а не тільки лінійно по м'язово-фасціальним ланцюгах, що дозволяє усувати більш широкий спектр фасциальних порушень, включаючи проблеми, пов'язані з внутрішніми органами.
Відмінність Фасціальний Маніпуляцій від фасциального і м'язово-фасциального масажу, масажу глибоких тканин, рольфинга, сполучно-тканинної масажу:

у разі роботи за принципами Фасціальний Маніпуляцій немає необхідності витрачати багато сил і часу на "обробку" великої зони тіла пацієнта. Його маніпуляції, засновані на руховій і пальпаторній діагностиці, дозволяють математично точно виявити першопричину дисфункції і цілеспрямовано на неї впливати до повного зникнення симптомів.

М'язово-фасціальна корекція – мануальне відновлення рухливості хребта, суглобів і усунення болю, впливаючи не на суглоби кінцівок, а на сухожилля, зв'язки, м'язи.

При м'язово-фасциальной корекції немає різких рухів з боку реабілітолога, що нагадують так звані "вправляння". Терапевт спочатку визначає слабкі м'язи, встановлює причину їх слабкості, а потім робить або розтягнення м'язів, або активізацію їх для своєчасного включення в руховий стереотип (баланс стоячи, ходьба, виконання звичних рухів).

М'язово-фасціальна корекція – це процедура, спрямована на оптимізацію та відновлення тонусу м'язів та рефлекторних механізмів функціонування нервово-м'язового і нервово-фасціального апарату, плюс - відновлення вегетативної регуляції організму.

М'язові спазми або слабкість є відповіддю на всяку біль в нашому організмі при травмі, ушкодженні будь-якого внутрішнього органу (у тому числі і запальний процес, зміна положення органу) або є результатом психологічного стресу.

М'язово-фасціальна корекція є біологічним методом лікування і, найголовніше, мобілізує самовідновлення при:

• хронічних або гострих больових синдромах не тільки суглобів та хребта;
• тривалої іммобілізації, оперативних втручаннях на суглобах, внутрішніх органах, на хребті;

• статичних та динамічних деформаціях опорно-рухового апарату.

М'язово-фасціальна корекція допомагає відновлювати порушення постави і рухливості суглобів, усуває психічну напругу через зняття м'язового напруження.

Для діагностики стану опорно-рухового апарату використовують оцінку м'язового тонусу окремо взятого м'яза, пальпацію м'язів та виявлення в них локальних больових гіпертонусів з оцінкою їх значимості в загальній клінічній картині.

Лікувальна робота проводиться системно, в певній послідовності та за певними принципами:

1. Усувається м'язова слабкість в окремо взятого, але важливого для руху м'яза - масаж тригерних точок (ішемічна компресія), масаж місць прикріплення м'язів, розтягнення фасції м'яза (постізометрична релаксація) до можливості своєчасного включення хворого м'яза в роботу.

2. Стимуляція активності слабкого м'язу:

• плавне ритмічне скорочення м'яза (виконує пацієнт, лікар або реабілітолог контролює правильність виконання руху);

• плавне ритмічне скорочення м'яза через опір лікаря або реабілітолога.

3. В ході лікування, по мірі усунення проблеми з важливими для руху м'язами, акцент переводять на роботу в іншому режимі складності або переходять до інших м'язів, які впливають на даний суглоб.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Дайте характеристику понятя «фасциальні маніпуляції».

2. Охарактеризуйте м'язово-фасціальну корекцію.

3. Назвіть принципи фасціальної терапії

4. Назвіть відмінності фасціальних маніпуляцій від інших мануальних терапій.

ЛЕКЦІЯ № 6