Поняття розрахункових правовідносин

У правовій науці розрахунки розуміються як дії боржника, на­правлені на погашення грошового зобов'язання. Іншими словами, розрахункові правовідносини — це технологія виконання грошових зобов'язань.

Розрахункові відносини є частиною різноманітних відплатних майнових відносин. Хоча основний економічний зміст економічних відносин закладено в товарній складовій, розрахункові відноси­ни набувають самостійного значення. Відбувається це, по-перше,

в результаті участі в цих відносинах банків. По-друге, завдяки не співпадінню моментів передачі товарів і грошей, що потребує окремого механізму передачі грошей. По-третє, завдяки само­стійній правовій регламентації розрахункові відносини у вигляді спеціальних банківських, касових, вексельних та інших правил. Останні не тільки прямо не зачіпають вихідні товарні відносини, але і характеризуються незмінними публічно-правовими рисами: поширеність норм-приписів, контрольно-наглядові функції банків, наявність адміністративно-господарських санкцій за порушення відповідних правил. Сама форма основних актів НБУ в сфері роз­рахунків — інструкції (instructio — від лат. повчання) — орієнтує, що їхні сторони можуть обрати лише спосіб і форму розрахунків — всі інші їхні дії, як правило, строго регламентовані. В-четверте, розрахункові відносини мають яскраво виражений процедурний характер. Механізм переказів коштів однаковий для господарсько- правових, цивільно-правових, адміністративних, податкових, бюджетних та інших грошових зобов'язань. Саме тому П.І. Стучка розглядав розрахунки не як вид зобов'язань, а як форму опосеред­кування відносин.

Необхідно розрізняти передумови та підстави виникнення роз­рахункових правовідносин. Передумови — відносини, які прямо не викликають розрахункові правовідносини, але створюють умови для їхнього існування. Такими відносинами є вихідні товарні (в т.ч. кредитні) відносини, договір банківського рахунка, операції з про­дажу валютної виручки (для розрахунків в іноземній валюті) тощо.

Підставою виникнення розрахункових відносин є розрахункове зобов'язання, що визначає спосіб і форму розрахунків у господар­ських відносинах, виражену в такому розділі господарського до­говору, як «порядок розрахунків».

Таким чином, розрахункові правовідносини — це врегульоване правом особливе коло суспільних відносин процедурного характеру, що дозволяють здійснити приймання-передачу грошових коштів в різнорідних майнових зобов'язаннях.

Слід розрізняти поняття «спосіб» і «форма» розрахунків.

Спосіб розрахунків — це одноманітний механізм прийому- передачі грошового еквівалента, що характеризується специфічними формами розрахунків, засобами платежу і учасниками розрахунків.

На стадії виникнення грошових зобов'язань необхідно вибрати один з двох способів розрахунків: готівковий, що здійснюється за допомогою паперових грошей або металевої монети, або безготів­ковий, що здійснюється за допомогою переказів за банківськими рахунками.

Під формами розрахунків в одному випадку розуміють сукуп­ність правил, які регулюють форму і зміст розрахункових докумен­тів, в іншому — форми документообороту, в третьому — правові форми діяльності суб'єктів.

Недоліком першого підходу є ототожнення форм розрахунків і складу розрахункових документів. Тим часом, одні і ті ж розрахун­кові документи притаманні різним формам розрахунків. Зокрема, платіжна вимога використовується при примусових стягненнях і при клірингу (заліку). Окремі форми розрахунків використову­ють набір розрахункових документів. Наприклад, при акредитиві використовуються заявки, платіжні доручення, акредитивні під­твердження, банківські авізо. Не можна відокремити одну форму від іншої і за формою документообігу. Норми, що встановлюють порядок руху документів, часто аналогічні для декількох форм розрахунків.

Отже, форми (види) розрахунків — де сукупність індивідуально- визначених для конкретних способів розрахунків правових норм, що визначають правила здійснення грошових платежів між госпо­дарюючими суб'єктами за допомогою закріплення юридично зна­чущих дій, форм документації і правил документообігу.

Форми (види) розрахунків відрізняються для готівкового і без­готівкового способу платежу.