Положення про дипломну роботу 3 страница

3.4. Персональний розподіл тем магістерських робіт з одночасним призначенням наукових керівників затверджується наказом ректора університету.

3.5. Виконання магістерських робіт проводиться за індивідуальними планами, схваленими відповідними кафедрами і затвердженими радою інституту.

3.6. Плани-проспекти магістерських робіт повинні бути представлені у вересні поточного навчального року і розглянуті та затверджені радою інституту не пізніше жовтня місяця поточного навчального року.

3.7. Студенти-магістранти та їх наукові керівники періодично звітують про виконання індивідуальних планів на засіданнях кафедр та/або наукових рад інституту.

3.8. Попередній захист магістерської роботи на кафедрі або вченій раді інституту повинен пройти не пізніше, ніж за місяць до початку державних екзаменів. За його результатами вирішується питання про допуск магістранта до захисту наукової роботи перед ДЕК та призначається рецензент.

3.9. У переплетеному вигляді не пізніше ніж за 5 днів до її захисту. Два примірники оформленої відповідно до вимог роботи на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» разом із рефератом (додаток 14) та електронним варіантом магістерської роботи подають на кафедру у вигляді спеціально підготовленого рукопису.

3.10. Після захисту магістерські роботи протягом двох тижнів передаються секретарем ДЕК на зберігання до бібліотеки університету за актом, де зберігаються протягом 5 років. Студенти мають право отримати магістерські роботи для ознайомлення в читальній залі за дозволом директора інституту (декана факультету, завідувача кафедри). Електронний варіант магістерської роботи надасться до бази електронної бібліотеки Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.

4.1.4. Порядок захисту магістерських робіт

4.1. Захист магістерських робіт проводиться на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

4.2. Рішення про допуск магістерських робіт до захисту приймає рада інституту за поданням відповідної кафедри.

До роботи додаються такі документи:

- 2 примірника магістерської роботи;

- відгук наукового керівника;

- рецензія;

- електронний варіант;

- документи, що підтверджують виконання магістрантом навчального плану й отримані ним оцінки з теоретичних дисциплін, практик.

Порядок захисту магістерської роботи передбачає:

- представлення магістранта та поданих документів;

- доповідь магістранта з основних положень магістерської роботи (10–12 хв.);

- відповіді магістранта на запитання членів ДЕК і присутніх;

- виступ наукового керівника або представлення його відгуку;

- відповідь магістранта на зауваження рецензента;

- наукова дискусія з магістерської роботи;

- прийняття ухвали ДЕК про результати захисту шляхом відкритого голосування.

4.3. Магістерська робота подається на розгляд Державної екзаменаційної комісії не пізніше ніж за п’ять днів до захисту після попереднього обговорення і прийняття рекомендації на відповідній кафедрі.

4.4. Науковий керівник подає відгук про магістранта при проходженні передзахисту. Рецензент подає рецензію не пізніше, ніж за 7 днів до захисту.

4.5. Рішення про оцінку роботи приймається на засіданні ДЕК більшістю голосів членів ДЕК (голос голови ДЕК є вирішальним при рівній кількості голосів «за» і «проти»).

4.6. Результати захисту магістерських робіт оцінюються за чотирьохбальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно».

4.7. За умов не допуску студента до захисту магістерської роботи (згідно рішення кафедри) або незадовільної оцінки, відсутності студента під час захисту без поважних причин, він відраховується з університету і йому видається академічна довідка. За умови його поновлення ДЕК визначає, чи може студент подавати на повторний захист (не раніше ніж на наступний рік і не пізніше трьох років після відрахування) ту саму роботу з доопрацюванням або підготувати магістерську роботу за новою темою, визначеною в установленому порядку.

4.8. За умов відсутності студента під час захисту з поважних причин ДЕК може перенести дату захисту магістерської роботи протягом поточного календарного року, але не пізніше нового календарного року.

4.9. Після захисту магістерські роботи протягом двох тижнів передаються секретарем ДЕК на зберігання до бібліотеки університету за актом, де зберігаються протягом 5 років.

4.2. Вибір теми та її затвердження

Підготовка до виконання магістерської роботи має починатися вже на першому етапі навчання у процесі обговорення відповідних проблем на семінарських та практичних заняттях, а також під час індивідуальних та групових консультацій.

Слухач до 1 жовтня поточного року вибирає тему магістерської роботи з переліку тем (додаток 10), виходячи з особливостей службової діяльності, а також враховуючи необхідність вирішення актуальних проблем удосконалення та підвищення якості навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі зокрема та в системі вищої освіти взагалі. Тема магістерської роботи може бути також запропонована організацією, яка направляє слухача на навчання. Тема має бути розглянута на засіданні випускної кафедри з призначенням керівника, а в разі потреби й консультанта. Витяг із протоколу рішення кафедри подається до деканату інституту.

Тематика магістерських робіт розробляється та щорічно поновлюється. При цьому особлива увага приділяється підвищенню актуальності тем, відповідності спеціальності та практичним завданням, що поставлені перед випускниками магістратури, а також щодо можливих подальших досліджень в аспірантурі.

Зміна теми магістерської роботи допускається у виняткових випадках за відповідним обґрунтуванням та погоджується з випускною кафедрою та деканом інституту.

4.3. Структура магістерської роботи

Титульний аркуш (додаток 12) магістерської роботи повинен містити назву відповідного міністерства, вищого навчального закладу, структурного підрозділу (інституту/факультету, кафедри), де виконана робота; прізвище, ім’я, по батькові автора; назву роботи; шифр і найменування напряму підготовки (спеціальності); назва освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»; науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім’я, по-батькові наукового керівника; місто і рік.

Зміст подається на початку магістерської роботи, у якому зазначаються назва та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо (додаток 13).

Перелік умовних скорочень подається у роботі (за необхідності) у вигляді окремого списку, який розташовують перед вступом і включає специфічні терміни, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, якщо вони повторюються у роботі більше 3 разів.

Вступ до магістерської роботи розкриває актуальність і стан розроблення наукової проблеми, що досліджується та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, формулювання суперечностей, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Обґрунтовуючи актуальність теми, дослідникові слід дотримуватися такої послідовності викладу матеріалу:

1. Сутність проблеми відображає основні найбільш гострі протиріччя між існуючим теоретичним знанням, і практичним станом питання дослідження.

2. Соціальний запитпідтверджує продиктовану зміною соціальних умов необхідність вирішення більш загальної проблеми педагогіки, складовою частиною якої є проблема пропонованого дослідження.

3. Запити практикимістять узагальнені дослідником вказівки на конкретні труднощі у вирішенні педагогічних задач, помилки і недоліки в роботі, пов’язані з відсутністю відповідних науково-обгрунтованих положень та рекомендацій, або прогресивні явища, які потребують узагальнення, аналізу й подальшої наукової розробки.

4. Запити наукивідображають необхідність запропонованого дослідження для розвитку самої науки (теоретичної та емпіричної); визначають місце проблеми дослідження в загальному науковому знанні; вказують на наукову спадковість розроблюваної теми (її проблеми).

5. Розроблюваність проблемипоказує існуючий ступінь (глибину та об’єм) розробленості проблеми у педагогіці та провідних по відношенню до неї науках, визначає, що зроблено попередником у даному напрямі й вказує, що виявилося невирішеним.

6. Ідея дослідження містить вказівки на основі (головні) напрями дослідження та його концепцію.

7. Стратегія та завдання дослідження вказує на основні принципи та можливість зміни існуючого або розробки нового теоретичного знання.

8. Тактика дослідження визначає головні відомі науці теоретичні та методологічні положення, виходячи з яких варто розробляти теоретичні передумови пропонованого дослідження як засіб підвищення практичної ефективності педагогічних процесів або явищ.

9. Позитивний ефект, що може бути в результаті вирішення висунутої проблеми.

Основні компоненти вступу викладаються в такій послідовності: актуальність теми, мета, завдання, об’єкт, предмет, гіпотеза (концепція), методи дослідження, теоретико-методологічна основа, наукова новизна, практичне значення отриманих результатів, апробація результатів роботи, публікації, загальні відомості про структуру й обсяг роботи.

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу з нової сторінки формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

У розділах основної частини подають аналіз літератури за темою і обґрунтовують вибір напрямів досліджень, виклад загальної методики й основних методів досліджень, експериментальну частину, відомості про проведені теоретичні чи експериментальні дослідження, аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Під час аналізу інформаційних джерел виконавець встановлює рівень дослідженості, окреслює основні етапи розвитку наукової думки за обраною проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, магістрант повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними, і визначити особистий внесок у розв’язання проблеми.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи вирішення завдань, розробляють загальну методику проведення дослідження. У теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних – принципи дії та характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань. У другому розділі може бути представлена авторська експериментальна програма (фрагменти програми), методика, модель, або технологія тощо.

У наступному розділі викладаються результати досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Дослідник повинен давати оцінку достовірності та вірогідності отриманих результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, оцінити негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

У загальних висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані в роботі, обґрунтовують їх достовірність. Висновки формулюються відповідно до визначених у вступі завдань. Спочатку коротко оцінюють стан питання, розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми, її практичний аналіз із порівнянням і наголошенням на якісних і кількісних показниках отриманих результатів. За необхідності формулюють рекомендації щодо наукового та практичного використання експериментальних даних.

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал: проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних, протоколи, акти впровадження, інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення завдань на ЕОМ, допоміжні ілюстрації (анкети, рисунки, фотографії, таблиці, протоколи тощо), методичні рекомендації, авторські програми тощо.

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Іноземні (крім російських) джерела розміщуються в кінці списку.

 

4.4. Обсяг і правила оформлення магістерської роботи

1. Магістерську роботу набирають на комп’ютері й роздруковують на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату A4 (210x297 мм) через 1,5 інтервали комп’ютерного набору тексту до 29–30 рядків на сторінці 14 кеглем. Допускається подання таблиць та ілюстрацій на аркушах формату A3.

2. Обсяг основного тексту магістерської роботи має становити не менше 100 сторінок комп’ютерного набору. Поля виставляють таких розмірів: ліве – 25–30 мм, праве – 15 мм, верхнє і нижнє – по 20 мм. Кегель друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.

3. Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин магістерської роботи: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» – друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

4. До загального обсягу магістерської роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Однак, усі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації.

5. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (діаграм), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою магістерської роботи є титульна, яка включається до загальної нумерації сторінок роботи. На титульній сторінці номер не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

6. Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел, не мають порядкового номера. Усі сторінки, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ». Після номера крапку не ставлять, а з нового рядка друкують заголовок розділу.

7. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.». Потім у тому ж рядку подають заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.». Потім у тому ж рядку подають заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

8. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в магістерській роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші за формат аркуша A4, враховують як одну сторінку і розмішують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

9. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

10. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Після цього вказується назва таблиці. Якщо в розділі магістерської роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. Якщо частина таблиці переноситься на іншу сторінку, слово «Таблиця» і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2».

11. Формули в роботі (якщо на них є посилання в тексті) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу й порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

12. Під час написання магістерської роботи дослідник повинен посилатися на джерела, включені до бібліографії за текстом, після згадування про них у квадратних дужках вказують номер, під яким вони зазначені в списку використаних джерел, наприклад: [13], або [15, с 9]. Якщо ж посилаються на кілька джерел, між ними ставиться крапка з комою, наприклад, [6; 12] або [1–7]. При посиланні на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери (зокрема: «у розділі 2», «відповідно до 2.3.4», «рис. 1.3л, «за формулою (3.1)», «у рівнянні (1.12)», «у додатку Б», «у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації потрібно вказувати скорочено слово «дивись» (див.).

13. Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань на них у тексті роботи. Кожен додаток починається з нової сторінки, повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток, наприклад: Додаток А. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

14.Список використаних джерел містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після додатків. До бібліографічного опису вносять закони України, укази Президента України, постанови виконавчих і розпорядчих органів, статті, монографії, матеріали Інтернет-сайтів тощо. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно подавати з обов’язковим наведенням назв праць відповідно до чинних вимог ВАК України №3 2008 року.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Орієнтовна тематика курсових робіт

1. Культурно-історичні передумови соціально-педагогічної діяльності в Україні.

2. Суспільна допомога як соціально-педагогічне явище.

3. Історія розвитку соціальної педагогіки в Україні.

4. Професійна характеристика соціального педагога.

5. Система професійної підготовки соціального педагога.

6. Дитина і соціум як об’єкти вивчення соціальної педагогіки.

7. Норма і відхилення від норми в соціальній педагогіці.

8. Сутність і характеристики соціального виховання дітей.

9. Вплив засобів масової інформації на соціальне виховання.

10. Сутність в особливості соціального навчання дітей.

11. Розвиток соціальних служб для дітей у сучасних умовах.

12. Соціально-педагогічні проблеми здорового способу життя дітей.

13. Типи сімейного неблагополуччя та методи соціально-педагогічної підтримки дитинства.

14. Специфіка соціально-педагогічної діяльності з багатодітною родиною.

15. Особливості соціально-педагогічної діяльності з прийомною сім’єю.

16. Специфіка роботи соціального педагога в дитячому будинку.

17. Бродяжництво та безпритульність дітей як соціально-педагогічна проблема.

18. Методи й форми роботи соціального педагога в освітніх закладах.

19. Форми й методи роботи соціального педагога в закладах додаткової освіти.

20. Особливості діяльності соціального педагога в закладах дозвілля.

21. Актуальність проблем соціальної роботи на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

22. Історія соціальної роботи в Україні.

23. Соціальна політика та соціальна робота: єдність і відмінність.

24. Педагогічний зміст соціальної роботи.

25. Формування соціального ідеалу, гуманістичних цінностей у роботі з різними категоріями населення.

26. Діяльність соціальних служб із соціального захисту населення.

27. Зміст діяльності служб із захисту безробітних.

28. Формування системи соціального захисту дитинства: її еволюція на різних етапах розвитку суспільства.

29. Зарубіжний досвід соціального захисту дитинства.

30. Соціальне обслуговування населення.

31. Соціальне обслуговування та забезпечення людей похилого віку.

32. Бездомність як соціальне явище.

33. Соціальні проблеми молоді в сучасних умовах.

34. Форми прояву девіантної поведінки, соціальна робота з особами й групами девіантної поведінки.

35. Значення вивчення зарубіжного досвіду соціальної роботи для України.

36. Досвід соціальної роботи в зарубіжних країнах (на вибір).

37. Робота соціального педагога з профілактики наркоманії серед підлітків.

38. Соціально-педагогічна профілактика дитячої проституції.

39. Профілактична робота з неповнолітніми правопорушниками.

40. Робота соціального педагога із сім’єю, що виховує дитину-інваліда.

41. Робота соціального педагога з профілактики безпритульності.

42. Соціально-педагогічне консультування як метод роботи соціального педагога.

43. Технологія профілактики й розв’язання міжособистісних конфліктів.

44. Соціальний патронаж як метод роботи соціального педагога.

45. Взаємодія соціального педагога з дитячими й молодіжними громадськими об’єднаннями та організаціями.

46. Напрями й форми діяльності соціального педагога з організації вільного часу підлітків.

47. Система роботи з батьками центру соціально-психологічної допомоги сім’ї.

48. Технологія соціально-педагогічної діагностики в роботі соціального педагога.

49. Технологія реалізації соціальним педагогом комунікативної функції.

50. Професійний портрет соціального педагога.

 

Додаток 2

 

Орієнтовна схема оформлення титульного аркуша курсової роботи із соціальної педагогіки

 

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка

 

Кафедра педагогіки

 

 

Курсова робота із соціальної педагогіки на тему:

«Взаємодія соціального педагога з дитячими й молодіжними громадськими об’єднаннями та організаціями»

 

 

студента_____курсу

______________________________________

(факультет, група)

______________________________________

(прізвище, ім.’я, по-батькові)

науковий керівник

______________________________________

(вказати вчений ступінь, звання, прізвище і ініціали)

 

 

Суми − 2013

Додаток 3

Приклади оформлення плану курсового дослідження

Курсова робота на тему: «Український волонтерський рух: реалії і перспективи»

План

Вступ.

Розділ І. Волонтерський рух як феномен соціального життя.

1.1. Поняття про волонтерський рух.

1.2. Сучасні волонтерські програми України: завдання, зміст діяльності, специфіка організації.

1.3. Роль волонтерського руху у процесі становлення й розвитку особистості.

Розділ ІІ. Тенденції розвитку волонтерського руху в Україні.

2.1. Нормативне регулювання діяльності волонтерів.

2.2. Перспективи розвитку волонтерства для дітей і молоді.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

 

Додаток 4

Орієнтовна тематика дипломних робіт за спеціальністю «Соціальна педагогіка»

1. Роль соціально-педагогічної діяльності в соціальній сфері життя суспільства.

2. Проблеми взаємодії особистості та соціального середовища у вітчизняній педагогічній спадщині.

3. Зміст та тенденції розвитку соціально-педагогічних поглядів у сучасній Україні.

4. Соціально-педагогічні функції системи освіти на сучасному етапі.

5. Формування досвіду соціально-педагогічної діяльності в Україні.

6. Соціально-педагогічна робота щодо формування здорового способу життя у підлітків.

7. Вплив соціальної реклами на студентську молодь.

8. Соціально-педагогічні чинники попередження сором’язливості у підлітків.

9. Виявлення соціально-педагогічного потенціалу дитячих громадських організацій України.

10. Соціально-педагогічна робота з дітьми з особливими потребами засобами арт-терапії.

11. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до волонтерської діяльності з невиліковно хворими людьми.

12. Формування соціальної активності студентської молоді.

13. Соціально-педагогічні шляхи соціалізації школярів в умовах навчально-виховного процесу.

14. Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

15. Соціальна молодіжна політика по відношенню до представників неформальних молодіжних груп.

16. Соціально-педагогічні аспекти формування правової культури школярів.

17. Прийомна сім’я як альтернативна форма опіки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

18. Соціально-педагогічні та виховні можливості позашкільних навчально-виховних установ.

19. Діяльність соціальних працівників з дітьми вулиці: соціально-педагогічний аспект.

20. Стратегії запобігання та подолання гендерного насилля.

21. Робота соціального педагога з педагогічно-занедбаними дітьми в загальноосвітньому навчальному закладі.

22. Соціально-педагогічна допомога молоді в стресових ситуаціях.

23. Соціально-педагогічні умови профілактики суїцидальної поведінки в підлітків.

24. Особливості роботи соціального педагога з метою покращення шлюбно-сімейних стосунків.

25. Робота соціального педагога з «кризовими сім’ями» та дітьми групи ризику.

26. Підвищення фахової майстерності соціальних педагогів навчальних закладів.

27. Соціально-педагогічний патронаж дітей із девіаціями.

28. Соціально-педагогічний супровід обдарованих дітей.

29. Інноваційні форми соціально-педагогічної роботи. Волонтерський рух.

30. Особливості діяльності соціального педагога в закладах освіти.

31. Особливості діяльності соціального педагога в дошкільних навчальних закладах.

32. Особливості діяльності соціального педагога в загальноосвітніх навчальних закладах.

33. Особливості діяльності соціального педагога у вищих навчальних закладах.

34. Модель соціально-педагогічної діяльності в дитячому будинку (будинку-інтернаті).

35. Соціально-педагогічна діяльність у закладах додаткової освіти дітей.

36. Соціально-педагогічні проблеми модернізації загальної середньої освіти в сучасній Україні.

37. Взаємодія школи та релігійних організацій у розвитку соціальної активності особистості.

38. Діяльність університетських сервісних служб для студентів з обмеженими можливостями: зарубіжний досвід.

39. Соціально-педагогічні умови профорієнтаційної діяльності соціального педагога в середньому загальноосвітньому навчальному закладі.

40. Інтерактивні методи навчання в процесі професійної підготовки майбутніх соціальних працівників.

41. Соціально-педагогічна робота з підлітками, схильними до тривожності.

42. Педагогічні умови соціалізації обдарованих учнів у загальноосвітньому комплексі «дитячий садок–школа».

43. Соціально-педагогічна зумовленість профілактики насильства щодо підлітків.

44. Профілактика ВІЛ/СНІД в учнівському та молодіжному середовищі.

45. Безробіття молоді як соціально-педагогічна проблема.

46. Соціально-педагогічна робота з підлітками, схильними до правопорушень.

47. Особливості формування стресостійкості в майбутніх соціальних педагогів.

48. Соціально-педагогічна підтримка дітей із багатодітних родин.

49. Соціально-педагогічна підтримка підлітків у процесі соціалізації в умовах сім’ї.

50. Робота соціального педагога з неблагополучними сім’ями.

51. Робота соціального педагога з важковиховуваними дітьми та їх батьками.

52. Тенденції розвитку європейської системи професійної освіти соціальних працівників.

53. Інституціоналізація процесу надання допомоги як передумова становлення системи менеджменту соціальної роботи в США.

54. Форми соціальної роботи з жінками за рубежем.

55. Соціальна робота з дітьми та молоддю в країнах ЄС.

56. Соціальна робота з людьми похилого віку в країнах Європи та США.