Класифікація педагогічних технологій

Багато технологій за своїм цілям, змістом, методами і засобами мають досить багато подібностей і по цих загальних ознаках можуть бути класифіковані в кілька узагальнених груп. [22, с.53]

Виділяються наступні класи педагогічних технологій:

• За рівнем застосування виділяють: загально - педагогічні, частково методичні (предметні) і локальні (модульні) технології.

• По філософській основі: матеріалістичні й ідеалістичні, діалектичні і метафізичні, наукові (ісциєнтичні) і релігійні, гуманістичні й антигуманістичні, антропософські і теософські, прагматичні і экзис- тенціалістичні, вільного виховання і примусу й інші різновиди.

• По ведучому фактору психічного розвитку: біогенні, соціогенні,

психогенні й ідеалістичні технології. Сьогодні загально прийнято, що особистість є результат сукупного впливу біогенних, соціогенних і психогенних факторів, але конкретна технологія може враховувати або робити ставку на який-небудь з них, вважати його основним.

Однак, своїм акцентом на ту чи іншу сторону процесу навчання технологія стає характерною й одержує від цього свою назву.

• По науковій концепції засвоєння досвіду виділяють: асоціаційно-рефлекторні, біхевіориські, гештальт - технології, інтеріоризаторські, розви- ваючі;

• По орієнтації на особистісні структури: інформаційні технології

(формування знань, умінь, навичок по предметах), операційні (формування способів розумових дій), емоційно-художні й емоційно-моральні (формування сфери естетичних і моральних відносин), технології саморозвитку (формування саморегулюючих механізмів особистості), евристичні (розвиток творчих здібностей) і прикладні (формування діючо-практичної сфери);

• По характеру змісту і структури називаються технології навчаючі, виховуючі, світські і релігійні, загальноосвітні і професійно-орієнтовані, гуманітарні і технократичні, різні галузеві, частково предметні, а також монотехнології, комплексні (політехнології) і проникаючі технологі ї;

В монотехнологіях весь навчально-виховний процес будується на якійсь одній пріоритетній, домінуючій ідеї, принципі, концепції, у комплексних - комбінується з елементів різних монотехнологій.

• По типі організації і управління пізнавальною діяльністю В.П.

Беспалько запропонована така класифікація педагогічних систем (технологій). Взаємодія викладача з студентом (управління) може бути розімкнутим (неконтрольована і некоректована діяльність студентів), циклічним (з контролем, самоконтролем і взаємоконтролем), розсіяним (фронтальним) чи спрямованим (індивідуальним) і, нарешті, ручним (вербальним) чи автоматизованим (за допомогою навчальних засобів). Сполучення цих ознак визначає види технологій. (Додаток 8) [21, с.32]

В практиці найбільш розповсюдженні різні комбінації цих монодидактичних систем, а саме:

- традиційна класична класно-урочна система Я.А. Коменського, яка являє собою комбінацію лекційного способу викладу і самостійної роботи з книгою (дидахография);

- сучасне традиційне навчання, що використовує дидахографию в сполученні з технічними засобами;

- групові і диференційовані способи навчання, коли педагог має можливість обмінюватися інформацією з усією групою, а також приділяти увагу окремим студентам в якості як репетитора;

- програмоване навчання, що ґрунтується на адаптивному програмному управлінні з частковим використанням всіх інших видів. [20, с.12]

По напрямку модернізації традиційної системи можна виділити наступні групи технологій:

1) педагогічні технології на основі гуманізації і демок ратизації педагогічних відносини. Це технології з процесуальною орієнтацією, пріоритетом особистісних стосунків, індивідуального підходу, нежорстким демократичним управлінням і яскравою гуманістичною спрямованістю змісту. [8, с.46]

До них відносяться педагогіка співробітництва, гуманно-особистісна технологія Ш.А. Амонашвілі, система викладання літератури як предмета, що формує людину Е.Н. Ільїна й ін.

2) педагогічні технології на основі активізації й інтенсифікації діяльності студентів. Приклади: ігрові технології, проблемне навчання, технологія навчання на основі конспектів опорних сигналів

У Ф. Шаталова, комунікативне навчання Е.И. Пассова й др.;

3) педагогічні технології на основі ефективності організації і управління процесом навчання. Наприклад, програмоване навчання, технології диференційованого навчання (В.У. Фірсов, Н.П. Гузик), технології індивідуалізації навчання (А. С. Границька, Інгі Унтів, У. Д. Шадриков), що перспективно випереджає навчання з використанням опорних схем при коментованому управлінні (С. Н. Лисенкова), групові і колективні способи навчання (И.Д. Первін, В.К. Дяченко), комп'ютерні (інформаційні) технології й ін.;

4) педагогічні технології на основі методичного удосконалення і дидактичного реконструювання навчального матеріалу: укрупнення дидактичних одиниць (УДЕ) П.М. Ерднієва, технологія “Діалог культур" В.С. Біблера і З.Ю. Курганова, система “Екологія і діалектика” Л.В.Тарасова, технологія реалізації теорії поетапного формування розумових дій М.Б. Во- ловича й ін.;

5) природоутворюючі, що використовують методи народної педагогіки, спираються на природні процеси розвитку особистості; навчання по Л.Н.Толстому, виховання грамотності по А. Кушниру, технологія М.Монтессорі.

6) альтернативні: вальдорфська педагогіка Р. Штейнера, технологія вільної праці З. Френе, технологія вірогідного утворення А. М. Лобка.

7) нарешті, прикладами комплексних політехнологій є багато хто з діючих систем авторських шкіл (з найбільш відомих - “Школа самовизначення” А.Н.Тубельского, “Російська школа " И. Ф. Гончарова, “Школа для всіх” Е.А.Ямбурга, “Парк-парк” М. Балабана і ін.). [11, с.40]

 

До цих видів класифікації додамо й інші. На сучасному етапі педагогічні технології класифікують за рядом й таких чинників. Розглянемо основні напрямки класифікації ПТ. [9, с.64]

За характером змісту та структури:

-навчаючі та виховуючі;

-загальноосвітні та професійно орієнтовані;

-гуманітарні та технократичні. [19, с.98]