Україна у світових інтеграційних процесах

Умовою розв’язання кардинальних проблем внутрішнього розвитку, необхідною
складовою зовнішньої стратегії України стало питання про її ставлення до тих
або інших міжнародно-економічних об’єднань та коопераційних, інтеграційних процесів.
Виходячи з цього особливий інтерес становить оцінка окремих географічних векторів
зовнішньоекономічної орієнтації України, з яких європейський є особливо важливим.

Європейська інтеграція, яка із запровадженням на початку 2002 р. євро перейшла у нову, вищу якість, є важливим фактором міжнародних економічних відносин. У загальноєвропейському масштабі нова грошова одиниця дасть змогу уникнути значних витрат у зв’язку з переведенням однієї валюти в іншу, що означатиме виграш від 40 до 50 млрд дол. щорічно. Запровадження євро сприятиме зниженню інфляції, процентних ставок, податків, зменшенню потреб підприємств в обігових коштах,
стабілізації фінансового сектору, зниженню валютних ризиків, скороченню накладних
витрат з обслуговування операцій, прискоренню та здешевленню між валютних переказів.
Опосередкованими наслідками запровадження євро можуть стати зменшення безробіття
та нарощування обсягів виробництва.

Європейська інтеграція не тільки є фактором прискорення економічного розвитку
країн ЄС, зростання їх значення в міжнародній торгівлі, валютно-фінансових відносинах, а й центром тяжіння геополітичних інтересів багатьох країн.

Можливості українського співробітництва з ЄС мають визначатися за умови врахування
тенденцій фронтальної регіональної інтеграції, яка стала основним інструментом
перетворень у Старому світі та поєднала в собі як риси базової їх філософії, так і цільової функції. А оскільки взаємне тяжіння західноєвропейських країн не означає субконтинентального автаркізму, для України воно являє собою такий процес регіоналізації, який стає дійовою формою вираження тенденції глобалізації.

Згідно з урядовими програмами розвитку економіки України, в результаті значної
диверсифікації міжнародної торгівлі близько 65 – 70% її обсягу до 2010 р. буде
припадати на країни „далекого зарубіжжя”. І відносини з Євросоюзом у цьому контексті
розглядаються як базовий вектор геостратегічної реорієнтації. Для України економічна інтеграція в європейський економічний простір є, як було не одноразово проголошено найвищими чинниками в державі, пріоритетним географічним напрямом і практичним засобом входження у світове господарство

Європейський економічний простір сьогодні

В 1992 р. була підписана угода між країнами двох угруповань про створення єдиного європейського економічного простору. Відповідно до цієї угоди країни-члени ЕАСТ починаючи з 1993 р. включають у свої законодавства сотні правових актів ЄС, що стосується вільного рухи товарів, капіталів, послуг, а також політики в області конкуренції.

По оценке заместителя главы АП Андрея Гончарука, режим свободной торговли со странами ЕАСТ увеличит товарооборот на $1 млрд (в прошлом году он составил $1,9 млрд), приток инвестиций – на $500 млн. Эксперты настроены менее оптимистично. Европейская ассоциация свободной торговли (ЕАСТ), основанная в 1960 году, включает Исландию, Лихтенштейн, Норвегию и Швейцарию. Она создала зоны свободной торговли с 20 странами Балкан, Ближнего Востока и Северной Африки, а входящие в нее страны (кроме Швейцарии) интегрированы во внутренний рынок ЕС. В отличие от стран–участниц ЕС, члены ЕАСТ не имеют единых тарифов на импорт из третьих стран. Решение о начале переговоров с Украиной ЕАСТ приняла в ноябре 2008 года.

Ьогодні в Москві президенти РФ Дмитро Медведєв, Білорусі Олександр Лукашенко і Казахстану Нурсултан Назарбаєв підпишуть рішення про набуття чинності з 1 січня 2012 року договорів Єдиного економічного простору (ЄЕП).

Про це ідеться у матеріалах прес-служби Кремля до засідання Вищої Євразійської економічної ради, у якому візьмуть участь президенти Російської Федерації, Республіки Білорусь і Республіки Казахстан. Цей механізм прийшов на зміну Найвищому органу Митного Союзу в рамках Міждержради ЄврАзЕС, передає "Економічна правда". Наголошується, що зустріч глав трьох держав покликана стати важливою віхою в процесі економічної інтеграції на євразійському просторі. Належить опрацювати і ухвалити низку практичних рішень з питань функціонування Євразійської економічної комісії (включаючи призначення голови і членів її Колегії), договір про створення якої був підписаний у Москві 18 листопада 2011 р. "Зокрема, планується підписати рішення про набуття чинності з 1 січня 2012 р. пакета із 17 міжнародних договорів Єдиного економічного простору (ЄЕП), що дозволить створити умови для вільного руху не лише товарів, але також послуг, капіталів і робочої сили", - йдеться у повідомленні. Наголошується, що з метою забезпечення повноцінного функціонування Митного союзу (МС) за умови приєднання одного або декількох його членів до Світової організації торгівлі (СОТ), а також створення механізму, що передбачає участь держав-членів в інших міжнародних об'єднаннях, очікується підписання рішення про набуття чинності договором про функціонування МС у рамках багатосторонньої торгової системи від 19 травня 2011 р. Також серед важливих тем московського саміту – питання про узгоджені заходи торговельно-економічної політики у разі здійснення третіми країнами економічного тиску на одну з держав-членів Митного союзу. Відповідно до проекту рішення передбачається, що у разі здійснення такого роду тиску відповідна інформація негайно спрямовується до Євразійської економічної комісії для проведення консультацій щодо виявлення і оцінки негативного економічного ефекту таких заходів у кожній з держав-членів МС і розробки заходів спільного реагування.