Методи міжнародної торгівлі: переваги і недоліки їх використання

Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди). В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди). В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі

В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі: торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем)А і В – суб’єкти МЕВ через посередників А і В – суб’єкти МЕВ,П – посередник

Цей метод також дозволяє постійно знаходитись на ринку, враховувати його зміни і своєчасно на них реагувати. В той же час використання торгівлі напряму передбачає наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду. В протилежному випадку фінансові витрати не тільки не скоротяться, але можуть сильно зрости. Крім того, міжнародна торгівля в порівнянні з внутрішньою є більш ризикованою, що обумовлено економічними, політичними, правовими та соціальними умовами в різних країнах, їхніми традиціями та звичаями, а також великими відстанями між партнерами. В результаті часто буває доцільним, а іноді просто необхідно використовувати посередників для проведення міжнародних торговельних операцій. Переваги залучення посередників: підвищують оперативність збуту;підвищення прибутку за рахунок прискорення обігу капіталу;посередники знаходяться ближче до покупця, тому оперативніше реагують на зміни в ринковій кон’юнктурі, це дозволяє реалізувати товар на більш сприятливих для експортера умовах;підвищується конкурентоспроможність товарів за рахунок можливості післяпродажного сервісу;являються джерелом первинної інформації про рівень якості і конкурентоспроможності товарів. У межах торгівлі через посередників визначають такі види посередницьких операцій і відповідні їм види угод: операції з перепродажу (договір купівлі-продажу). Коли посередник викуповує товар у виробника і підписує угоди від свого імені і за свій рахунок (купці, дистриб’ютори, дилери);комісійні операції (договір комісії, договір консигнації). Коли посередник не викуповує товар у виробника, а підписує угоди від свого імені, але за рахунок виробника і за це отримує винагороду (до 10% від суми угоди). Посередники називаються - комісіонер, консигнатор;агентські операції (агентські угоди). Мета угоди – одна сторона доручає іншій (агенту) виконувати дії, пов’язані з продажем (частіше за все) чи купівлею товарів, а також з пошуком замовників і виконавців для надання тих чи інших послуг на обумовленій території в погоджений термін за рахунок та від імені виробника (принципала). І посередники при цьому називаються - агенти-повірені, торговельні агенти;брокерська операція. Посередник – спеціалізований професійний агент, що працює на одному сегменті і здійснює контракт між продавцем і покупцем і за цю послугу отримує винагороду до 2-3%. Підписувати угоду при цьому не має права. Назва — агент-представник, брокер, маклер.Як правило, ті чи інші посередницькі операції виконують ті чи інші посередницькі фірми. Серед них: торгові дома;експортні фірми;імпортні;оптові;роздрібніфірми;дистриб’ютори;комісійні;агентські;брокерські фекторитощо. Сучасними особливостями діяльності посередницьких фірм в МТ є: укрупнення, транснаціоналізація;спеціалізація (за товарами, видами діяльності, послугами, угодами);підпорядкування невеликих посередницьких фірм крупним виробникам;підпорядкування малих і середніх виробників крупним торговельно-посередницьким корпораціям.Серед посередників можна виділити так званих інституціональних посередників, до яких відносять товарні біржі, аукціони та міжнародні торги (тендери).
19.Міжнародна біржова торгівля товарами, її структура та сучасні тенденції розвитку

Міжнародна товарна біржа - Постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.

Тенденції: Збільшення обсягів біржового обороту;Зміни в структурі угод, що укладаються на міжнародних товарних біржах: збільшення обсягів ф’ючерсних операцій порівняно з угодами на реальний товар;Концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах;Переважаючі тенденції до функціонування на світовому ринку універсальних товарних бірж;Тенденції до розміщення товарних бірж у місцях споживання основних біржових товарів; Модифікація основної функції бірж: зі світових товарних ринків вони перетворюються на центри спекулятивних операцій;Підвищення ролі міжнародних товарних бірж у визначенні та регулюванні рівня цін на відповідних світових товарних ринках; Вдосконалення техніки біржової торгівлі: стандартизація якості продукції, розробка уніфікованих біржових контрактів, впровадженням сучасних засобів зв'язку, збору, обробки та передачі комерційної інформації; Зміна структури біржової торгівлі за рахунок виходу на товарний ринок нових промислових сировинних товарів.

Класифікація бірж

1. За характером асортименту товарів, що реалізуються:

вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару;

спеціалізовані, де предметом біржових операцій є зазвичай однотипні групи товарів;

на універсальних біржах торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів;

2. За ступенем відкритості: 2.1) відкриті (публічні), на яких, окрім її членів, у біржових операціях можуть брати участь також й відвідувачі торгів (разові й постійні;2.2) закриті, на яких право брати участь у біржових торгах та укладати угоди мають тільки члени даної товарної біржі. 2.3) змішані, де відвідувачі укладають угоди за допомогою брокерів, які в свою чергу укладають угоди від імені та за рахунок клієнта і дилерів, які працюють від власного імені й за власні кошти;

3. За характером (типом) здійснюваних біржових угод: 3.1) реального товару, де предметом купівлі-продажу є реальний товар, який вироблено або буде вироблено в майбутньому періоді;3.2) ф'ючерсні, на яких торгівля здійснюється нереальними товарами, а контрактами на них;3.3) опціонні, де предметом торгів є тільки права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому періоді;3.4) комплексні, на яких здійснюються угоди на реальний товар, ф'ючерсні та опціонні контракти.

4. За організаційно-правовими формами діяльності: 4.1) акціонерного товариства відкритого типу;4.2) акціонерні товариства закритого типу;4.3) товариства з колективною відповідальністю;4.4) решта організаційно-правових форм, що визначаються відповідними законодавствами країн місця розташування бірж;

5. За регіоном дії: 5.1) національні;5.2) міжрегіональні;5.3) міжнародні.