Міжнародна економіка – система економічних відносин, яка функціонує на національному та інтернаціональному рівнях у межах світового співтовариства.

МЕ – це частина екон. теорії, що вивчає закономірності взаємодії національних економік, міжнародного переміщення товарів, послуг, капіталів, роб. сили, технології, платежів, екон. політику, що управляє цими потоками, а також її вплив на суспільний добробут.

Предметом курсу “міжнародна економіка” є багаторівневий комплекс економічних відносин між країнами, їх угрупованнями. Міжнародна економіка також вивчає відносини між окремими економічними суб’єктами, що знаходяться в різних країнах: окремими людьми, домогосподарствами, підприємствами, державними і громадянськими установами. Особлива увага приділяється вивченню міжнародним правовим нормам, економічним угодам, діяльності міжнародних економічних організацій.

Об’єктом вивчення міжнародної економіки є закономірності взаємодії господарських суб’єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва, формуванні міжнародної економічної політики.

Теоретичною основою вивчення міжнародної економіки є політична економія, мікро- і макроекономіка. Об’єднання цих дисциплін з теоріями міжнародного бізнесу, міжнародного маркетингу і менеджменту, міжнародних фінансів дало можливість створити теорію міжнародної економіки.

Функціонально міжнародна економіка поділяється на мікро- та макроекономіку.

Міжнародна мікроекономіка — це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності міждержавного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва та ринкові характеристики — попит, пропозицію, ціну тощо.

Міжнародна макроекономіка — це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства загалом.

Основними поняттями теорії міжнародної економіки є: світовий ринок, світове господарство, відкритість національної економіки, лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків, міжнародний поділ праці, міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу, міжнародна міграція робочої сили.

Предмет дослідження та вивчення у теорії міжнародної економіки той же, що і в загальної теорії політичної економії: відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. Специфіка названих відносин проявляється в тому, що вони здійснюються через державні кордони і постають в якості міжнародних економічних відносин.

Предметом теорії міжнародної економіки є:

• закономірності функціонування і розвитку світового господарства;

• закономірності формування сукупних попиту і пропозиції на товари та фактори виробництва, що перебувають у міжнародному обігу;

• інструменти аналізу і регулювання відкритої національної економіки в умовах їх взаємодії з економікою інших країн;

• тенденція розвитку міжнародних фінансових ринків і механізмів, які обслуговують функціонування міжнародної економіки;

• інституціональна структура регулювання міжнародних економічних відносин.

Міжнародна економіка в системі економічних дисциплін

МЕ є категорією ек. науки. Її ек. Зміст полягає в поєднанні ек. відносин, що діють на національному та інтернаціональному рівні. Ця сукупність ек. відносин виступає як системне утворення, що має 2 основні складові. По-перше, ек. відносини, що склалися між суб’єктами госп. діяльності в межах кожної окремої країни світу. По-друге, як відносини, які склалися між державами або їх представниками.
Ознаки нового етапу розвитку світ. господарства, що зумовили виділення МЕ в окрему дисципліну:
1. відкритість економіки як провідний принцип взаємовідносин будь-якої країни світу зі світовим співтовариством; 2. створ. системи міжнар. міждержавних організацій, метою діяльності яких є забезпечення стабільного і збалансованого розвитку 3. значне розширення діяльності ТНК, які все більше визначають міжнар. промислову, торгову та інвестиційну діяльність 4. всебічний розвиток міжнар. торгівлі, міжнар. міграції роб. сили, капіталу та технологій 5. функціонування самостійної міжнар. фінансової сфери, не пов’язаної безпосередньо із зовн. торгівлею і міжнар. рухом факторів вир-тва.

Система міжнародних економічних відносин

Між країнами існують різні відносини: політичні, наукові, культурні. Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — це система господарсько-виробничих, грошових, науково-технічних і організаційно-управлінських відносин і зв´язків між суверенними державами світу на інтернаціональному рівні. МЕВ — це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки національних границь.

Суб´єктом або суб´єктами міжнародних економічних відносин є дієві особи (фізичні та юридичні), які беруть участь у здійсненні міжнародних господарських угод, договорів і контрактів. До складу суб´єктів МЕВ належать:

• держави, їх уряди;

• інтеграційні об´єднання держав;

• міжнародні організації;

• транснаціональні корпорації;

• юридичні й фізичні особи;

• союзи підприємців.

Об´єктом або об´єктами системи МЕВ є все те, на що направлена діяльність суб´єктів світового співтовариства.

До об´єктів відносять:

• товари і послуги;

• грошові ресурси;

• трудові ресурси;

• матеріальні ресурси;

• технології тощо.

В сучасних умовах основними формами міжнародних економічних відносин є:

1) зовнішня і світова торгівля ;2) кредитні відносини; 3) валютні й платіжно-розрахункові відносини ;4) міграція і вивезення капіталу; 5) міжнародна міграція робочої сили; 6) міжнародні інтеграційні процеси;

7) створення і розвиток транснаціональних корпорацій і кредитно-фінансових інститутів; 8) міждержавне регулювання міжнародних економічних відносин (регулювання валютно-фінансових, торгових відносин); 9) діяльність міжнародних кредитно-фінансових інститутів (МВФ, МБРР) в сфері міжнародних економічних відносин; 10) науково-технічне і виробниче співробітництво.

Реалізація різноманітних форм МЕВ їх суб’єктами здійснюється на тому чи іншому рівні, які розрізняються, зокрема, залежно від ступеню інтенсивності їх взаємодії: · Економічні контакти — це найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно одиничними угодами, контрактами; · Взаємодія — стійкі економічні зв’язки на основі міжнародних угод і домовленостей, які складені на тривалий час; · Співробітництво — міцні економічні зв’язки, на основі спільних, попередньо вироблених і узгоджених намірів, які закріплені в угодах довгострокового характеру; · Міжнародна економічна інтеграція — це рівень розвитку МЕВ, коли в процесі інтернаціоналізації господарського життя відбувається переплетіння економік двох або більше країн і проводиться узгоджена політика з елементами національного регулювання.