Світовий валютно-фінансовий ринок

ТЕМА 9. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА

МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

Задача №1. Економіка характеризується наступними даними:

• обсяг експорту – 200 млн. дол.;

• обсяг імпорту – 187 млн. дол.;

• приток капіталу – 400 млн. дол.;

• відтік капіталу – 384 млн. дол.;

• офіційні валютні резерви – 520 млн. дол.;

Проаналізуйте стан платіжного балансу. Визначте шляхи його балансування. Як за підсумками року зміняться офіційні валютні резерви країни?

Рішення

Платіжний баланс складається з трьох статей: торговельного балансу, балансу послуг та некомерційних операцій та балансу операцій з капіталом.

	Доходи	Витрати	Сальдо
Торговельний баланс	Експорт 200 млн	Імпорт 187 млн	+13 млн
Баланс послуг і некомерційних операцій	-	-	-
Баланс операцій з капіталом	Притік капіталу 400 млн	Відтік капіталу 384 млн	+16 млн
Платіжний баланс	200+400=600млн	187+384=571млн	+29 млн

 

Дефіцитний платіжний баланс зменшує обсяги валютних резервів, оскільки за рахунок останніх покривається від’ємне сальдо платіжного балансу. Профіцитне сальдо платіжного балансу поповнює офіційні резерви. В нашому випадку сальдо платіжного балансу є профіцитним (додатнім)

520 млн + 29 млн = 549 млн

Збільшення валютних резервів означає збільшення обсягів валюти в країні, а це означає, що іноземна валюта дешевшає. Це прослідкуємо на графіку:

о

Q, млн. дол

При збільшенні обсягу іноземної валюти в офіційних резервах з Q1 до Q2 відбувається падіння курсу валюти відносно гривні з UAH/USD1 до UAH/USD2. Внаслідок цього крива пропозиції валюти зміщується вправо вниз з S до S’.

 

Якщо за основними статтями балансу платежі перевищують надходження, то виникає проблема погашення дефіциту за рахунок балансуючих статей, які характеризують джерела і методи врегулювання платіжного балансу.

До традиційних методів балансування можна віднести: міжнародні кредити, імпорт іноземних капіталів, міждержавні позички. До нових методів покриття дефіциту платіжного балансу можна віднести взаємне короткострокове кредитування в національній валюті центральними банками згідно угоди «своп». Це тимчасові методи балансування, оскільки країни – боржники зобов'язані виплачувати відсотки і дивіденди, а також суму основного боргу.

Допоміжним засобом балансування може бути реалізація іноземних та національних цінних паперів за іноземну валюту. Наприклад, США частково погашає дефіцит платіжного балансу шляхом розміщення скарбницьких облігацій в центральних банках інших країн.

Основним завершальним методом балансування платіжного балансу є резервні активи країни. Міжнародна валютна ліквідність. Валютне забезпечення платіжного балансу виражає зміст валютної ліквідності. Це поняття характеризує можливість тієї чи іншої країни безупинно оплачувати свої зовнішні зобов'язання відповідними платіжними засобами

 

Задача №2. Економіка країни характеризується наступними даними:

Сальдо руху поточних операцій – (- 450 млн. дол.);

Сальдо руху капіталу – (+ 400 млн. дол.);

Офіційні валютні резерви – 190 млн. дол.

Проаналізуйте стан платіжного балансу. Визначте шляхи його балансування. Які зміни відбудуться у розмірі офіційних валютних резервів країни? Як це вплине на курс національної валюти країни (проведіть графічний аналіз).

Рішення

Платіжний баланс складається з трьох статей: торговельного балансу, балансу послуг та некомерційних операцій та балансу операцій з капіталом.

	Сальдо
Торговельний баланс	Баланс поточних операцій	- 450 млн. дол.
Баланс послуг і некомерційних операцій
Баланс операцій з капіталом	+ 400 млн. дол.
Платіжний баланс	- 50 млн. дол.

 

Дефіцитний платіжний баланс зменшує обсяги валютних резервів, оскільки за рахунок останніх покривається від’ємне сальдо платіжного балансу

190 млн - 50 млн = 140 млн

Зменшення валютних резервів означає зменшення обсягів валюти в країні, а це означає, що іноземна валюта дорожчає. Це прослідкуємо на графіку:

При зменшенні обсягу іноземної валюти в офіційних резервах з Q1 до Q2 відбувається зростання курсу валюти відносно гривні з UAH/USD1 до UAH/USD2. Внаслідок цього крива пропозиції валюти зміщується вліво вверх з S до S’.

 

Якщо за основними статтями балансу платежі перевищують надходження, то виникає проблема погашення дефіциту за рахунок балансуючих статей, які характеризують джерела і методи врегулювання платіжного балансу.

До традиційних методів балансування можна віднести: міжнародні кредити, імпорт іноземних капіталів, міждержавні позички. До нових методів покриття дефіциту платіжного балансу можна віднести взаємне короткострокове кредитування в національній валюті центральними банками згідно угоди «своп». Це тимчасові методи балансування, оскільки країни – боржники зобов'язані виплачувати відсотки і дивіденди, а також суму основного боргу.

Допоміжним засобом балансування може бути реалізація іноземних та національних цінних паперів за іноземну валюту. Наприклад, США частково погашає дефіцит платіжного балансу шляхом розміщення скарбницьких облігацій в центральних банках інших країн.

Основним завершальним методом балансування платіжного балансу є резервні активи країни. Міжнародна валютна ліквідність. Валютне забезпечення платіжного балансу виражає зміст валютної ліквідності. Це поняття характеризує можливість тієї чи іншої країни безупинно оплачувати свої зовнішні зобов'язання відповідними платіжними засобами

 

Задача №4. За наступними даними розрахуйте сальдо поточних рахунків, сальдо руху капіталу та

сальдо платіжного балансу країни:

- експортовано продукції – 214 млн. дол.;

- імпортовано продукції – 350 млн. дол.;

- витрати на туризм – 250 млн. дол.;

- доходи від туризму – 243 млн. дол.;

- факторні доходи із-за кордону – 79 млн. дол.;

- приплив капіталу у вигляді прямих іноземних інвестицій – 680 млн. дол.;

- відтік капіталу – 790 млн. дол.;

- виплати процентів закордонним інвесторам – 120 млн. дол.

Рішення

Платіжний баланс складається з трьох статей: торговельного балансу, балансу послуг та некомерційних операцій та балансу операцій з капіталом.

	Доходи	Витрати	Сальдо
Торговельний баланс	Експорт 214 млн	Імпорт 350 млн	-136 млн
Баланс послуг і некомерційних операцій	доходи від туризму 243 млн. дол факторні доходи із-за кордону –79 млн. дол.;	витрати на туризм 250 млн. дол виплата процентів 120 млн	- 48
Баланс операцій з капіталом	Притік капіталу 680 млн	Відтік капіталу 790 млн	- 110 млн
Платіжний баланс	214+243+79+680=1216 млн	350+250+120+790=1510 млн	- 294 млн

Дефіцитний платіжний баланс зменшує обсяги валютних резервів, оскільки за рахунок останніх покривається від’ємне сальдо платіжного балансу

Зменшення валютних резервів означає зменшення обсягів валюти в країні, а це означає, що іноземна валюта дорожчає. Це прослідкуємо на графіку:

При зменшенні обсягу іноземної валюти в офіційних резервах з Q1 до Q2 відбувається зростання курсу валюти відносно гривні з UAH/USD1 до UAH/USD2. Внаслідок цього крива пропозиції валюти зміщується вліво вверх з S до S’.

 

Якщо за основними статтями балансу платежі перевищують надходження, то виникає проблема погашення дефіциту за рахунок балансуючих статей, які характеризують джерела і методи врегулювання платіжного балансу.

До традиційних методів балансування можна віднести: міжнародні кредити, імпорт іноземних капіталів, міждержавні позички. До нових методів покриття дефіциту платіжного балансу можна віднести взаємне короткострокове кредитування в національній валюті центральними банками згідно угоди «своп». Це тимчасові методи балансування, оскільки країни – боржники зобов'язані виплачувати відсотки і дивіденди, а також суму основного боргу.

Допоміжним засобом балансування може бути реалізація іноземних та національних цінних паперів за іноземну валюту. Наприклад, США частково погашає дефіцит платіжного балансу шляхом розміщення скарбницьких облігацій в центральних банках інших країн.

Основним завершальним методом балансування платіжного балансу є резервні активи країни. Міжнародна валютна ліквідність. Валютне забезпечення платіжного балансу виражає зміст валютної ліквідності. Це поняття характеризує можливість тієї чи іншої країни безупинно оплачувати свої зовнішні зобов'язання відповідними платіжними засобами

Світовий валютно-фінансовий ринок

 

№1

Визначте обмінний курс, який забезпечить паритет купівельної спроможності валют, якщо в США споживчий кошик коштує 1000$, а у Німеччині 1600DM

Розв’язання

Паритет купівельної спроможності - це рівна купівельна спроможність валют, отже курс визначається таким чином:

1000$=1600DM

1$=1.6DM

1DM=0.625$

 

№2

Обінний курс грн/$
Обсяг попиту, млн $

Пропозиція на ринку дорівнює 120 млн $. Який на ринку існує обмінний курс? Які кроки повинен зробити уряд, якщо намічено підтримувати курс американського долару на рівні 2 грн/$

Рішення

Обмінний курс на валютному ринку визначається рівністю обсягів попиту і пропозиції. Таким чином, на ринку встановлюється обмінний курс 4 грн/$. При обмінному курсі 2 грн/$ обсяг попиту на ринку дорівнює 160 млн $, тому для підтримки цього курсу урду необхідно збільшити пропозицію американських доларів на 160-120 = 40 млн $

Графічно це може бути зображено таким чином:

OK,грн/$

 

№3

В Україні товар коштує 800 грн, у США – 500 $. З’ясуйте рівень реального валютного курсу, якщо номінальний: 1$=3грн. Якій з країн вигідно товар експортувати?

Рішення

Реальний валютний курс – це номінальний курс, що скорегований згідно з рівнем цін у кожній країні. Розраховується за формулою:

Е_R =E_N *P_{за кордоном} /Р_{в країні}

Е_R =3 грн/$*500$/800грн = 1,875 грн/$

Реальний курс менше за номінальний, тому товар вигідно експортувати Україні. Тут він коштує 800 грн, а у США при перерахунку в гривні – 1500 грн

 

№4

 

Турист із США має намір провести відпустку у Великобританії. Обмінний курс 1фунт стерлінгів = 1,4 долара забезпечує паритет купівельної спроможності валют. Як можуть змінитись наміри туриста, якщо обмінний курс зміниться до рівня 1 долар = 0,5 фунта стерлінгів.

Рішення

Якщо 1 долар = 0,5 фунта, то

1 фунт = 1долар/0,5 фунта = 2 долара

Це означає, що всі товари і послуги для туриста з США стали дорожчими в 1.4 рази

Тому напевно турист відмовиться від поїздки, або йому доведеться витратити більшу кількість коштів (доларів).

Ринок праці

 

W1

 

Припустимо, що відбувається міграція робочих з країни з більш низьким рівнем життя (Країна Б) в країну, де середній рівень реальної заробітної платні вище (країна А).

Якщо міграція між країнами заборонена, то рівень зайнятості буде визначатися співвідношенням попиту та внутрішньої пропозиції (точка А в країні А та точка N’ в країні Б). в даному випадку рівноважна ставка заробітної плати складе в країні А W₁, а в країні Б W’₁, А кількість зайнятих відповідно L₁ і L’₁.

Якщо країни знімуть всі обмеження на міграцію робочої сили, то працівники з країни Б, прагнучи отримати більшу оплату праці, будуть мігрувати в країну А.

Пропозиція праці буде в країні Б буде скорочуватися (графічно це показано зміщенням кривої S’ вліво в положення S’₁). За попереднього рівня попиту на працю це приведе до підвищення погодинної ставки заробітної плати.

В країні А навпаки, пропозиція праці за рахунок імігрантів буде зростати (зрушення кривої пропозиції вправо в положення S₁)

Конкуренція на ринку праці в країні А обумовить зниження рівноважної погодинної ставки заробітної платні.

Теоретично міграція працівників з країни Б мала б продовжуватися до тих пір, поки в країні А рівень заробітної платні буде вищим. Це означає, що вільна міграція повинна через деякий час привести до вирівнювання рівнів заробітної платні в двох країнах. Однак більш реалістичним буде припущення, що такого повного вирівнювання не відбудеться, оскільки переселення в іншу країну пов’язано для мігранта зі значними витратами. Тому виграш в зарплаті для працівників має бути достатнім, щоб покрити витрати на переїзд.

Вплив міграції на добробут держав

В країні Б відтік працівників знижує конкуренцію за робочі місця та рівень заробітної плати зростає. Тому працівники, що залишились в країні виграють область W’₁W’₂KF

Разом з тим виграш працівників, що мігрували складає площу фігури KMNF. Тобто виграш працівників загалом - трапеція W’₁W’₂MN

Підприємці в цій країні несуть втрати на виплату зарплатні працівникам W’₁W’₂KN

 

Таким чином, країна Б отримує чистий виграш внаслідок міграції робочої сили (програш підприємців є меншим за виграш працівників, що залишились в країні + працівників що мігрували).

Країна А

Зростаюча конкуренція на ринку праці призводить до зниження заробітної плати, в результати чого працівники країни несуть втрати W₁W₂AC

Підприємцям країни А навпаки вигідний додатковий притік робочої сили, їх прибутки зростають і вони отримують додатковий виграш W₁W₂AВ.

В цілому країні вигідний притік робочої сили є вигідним, оскільки виграш підприємців є більшим за програш працівників.