Тема 5. Світовий ринок товарів і послуг

1. Світовий ринок як поняття.

2. Показники міжнародної торгівлі.

3. Сучасна структура світового ринку.

4. Види міжнародної торгівлі.

 

Міжнародний полі праці та міжнародне кооперування стали основою для виникнення світового ринку.

Світовий ринок – (world market) – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, основою яких є міжнародний поділ праці і інші фактори виробництва.

Світовий ринок характеризується наступними основними рисами:

він є категорією товарного виробництва, який виходить в пошуках збуту своєї продукції за національні рамки;

він проявляється в міждержавному переміщенні товарів, які знаходяться під впливом не тільки внутрішнього, але й зовнішнього попиту і пропозиції;

він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику в яких галузях і регіонах вони можуть бути використані найбільш ефективно;

він виконує функцію (санубальна), яка дозволяє забраковувати з міжнародного обміну товари і часто їх виробників, які не в змозі забезпечити міжнародний стандарт якості при конкурентних цінах;

на ньому існує особлива система цін – світові ціни.

Товар, який знаходиться на світовому ринку в фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усередині параметри сукупного попиту і сукупної пропозиції, через які кожний із учасників може оцінити і адаптувати параметри свого виробництва.

Виступаючи сферою міждержавного обміну товарами, світовий ринок має зворотній вплив на виробництво, показуючи йому, що, скільки і для кого треба виробляти.

Сутність світового ринку та його структуру можна зобразити схемою:

Рис. 1.1. Схема світового ринку.

Зовнішні контури фігури позначають світовий ринок, який утворюється в результаті встановлення товарно-грошових відносин, між країнами.

Еволюцію форм ринку можна показати так:

Внутрішній ринок – форма господарського спілкування, при якій все призначено для продажу, збувається самим виробником внутрі ринку.

Національний ринок – внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.

Міжнародний ринок – частина національних ринків, яка безпосередньо зв’язана з зарубіжними ринками.

Світовий ринок – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, основою яких є міжнародний поділ праці і інші фактори виробництва.

Основним внутрішнім признаком існування світового ринку є рух товарів і послуг між країнами.

На внутрішньому ринку – виробник товару одночасно був і його продавцем, а покупець – одночасно і кінцевим споживачем товару, одразу забирав та оплачував товар.

Формуванню національних ринків сприяла спеціалізація внутрішніх ринків (ринки праці, капіталу, гуртові тощо), частина з яких з самого початку була орієнтована на іноземних покупців (н-д; на ринку праці – работоргівля).

Визначальною рисою існування «Міжнародної економіки» як самостійної дисципліни є відкритість економіки у співвідношеннях кожної країни із світовою спільнотою. Справа полягає у тому, що сучасна економіка є економікою, що по своїй функціональній орієнтації складається з двох секторів: внутрішньої і зовнішньої економіки.

Призначення внутрішньої економіки – задоволення потреб населення благами вітчизняного виробництва,

зовнішньої – вихід на міжнародні ринки товарів, послуг і факторів виробництва з метою підвищення загальноекономічного добробуту держави.

Відкрита економіка – це економіка, що є антиподом автаркії (економіки, орієнтованої у своєму розвитку тільки на власні можливості), тобто економіка, що має зовнішній сектор.

Під відкритістю розуміють розвиток 3-х ключових каналів, що пов'язують національні економічні системи, обу­мовлюють ступінь і форми залучення країн до міжнародного руху товарів, капіталу та робочої сили.

Оцінити відкритість економіки можна за певними параметрами. Кількісно-якісні параметри – це ознаки, що відрізняють відкриту економіку від економіки автаркічної.

До якісних параметрів відкритої економіки належать:

відсутність державної монополії зовнішньої торгівлі при збереженні інструментів державного регулювання,

наявність сприятливого інвестиційного клімату,

організація зон вільного підприємництва,

наявність можливостей для міжнародної міграції робочої сили.

Отже, якісні характеристики відкритої економіки вказують на форми і методи переплетення національних економік.

Про масштаби і рівень економічного взаємозв'язку свідчать кількісні параметри.

1. пи­тома вага експорту (експортна квота) та імпорту (імпортна квота) у валовому внутрішньому продукті (ВВП).

2. квота портфельних іноземних інвестицій

3. квота прямих іноземних інвестицій.

Спеціальні категорії дають характеристику особливих рис, яких набувають еко­номічні відносини внаслідок встановлення міжнародного товарообміну. Головна спеціальна категорія теорії міжнародної торгівлі - міжнародна торгівля. Як кате­горія вона являє собою сукупність міжнародних товарно-грошових відносин, що відтворюють обмін продуктами праці між продавцями і покупцями різних країн. Її реальний зміст розкривається через поняття "зовнішня торгівля". Зовнішня тор­гівля - це частина сфери обміну, яка пов'язана з переходом продуктами праці на­ціональних кордонів і в якій беруть участь резиденти різних країн. Сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу позначає поняття "міжнародна торгівля". Та­ким чином, міжнародна торгівля - поняття, яке має два рівні визначення: абстракт­ний (рівень категорії) - сукупність відносин і конкретний - сукупність товарооб­мінних операцій країн світу.

Міжнародні товарообмінні операції здійснюються як зустрічні потоки товарів та послуг - експорт та імпорт. Експорт, або вивезення, - продаж товарів і послуг за кордоном, імпорт, або ввезення, - купівля товарів та послуг за кордоном. Різниця між вартістю експорту та вартістю імпорту утворює зовнішньоторговельне сальдо. Воно може бути додатним (у разі перевищення експорту над імпортом) або від'єм­ним (у протилежному випадку). Додатне сальдо свідчить про активний зовнішньо­торговельний баланс країни, від'ємне - про пасивний. Більшість регіонів і країн світу має від'ємне сальдо. Серед країн, які останніми роками мали додатне саль­до, - Німеччина, Франція, Італія, Японія, Канада.

Найбільш повно характеризують міжнародну торгівлю товарооборот або загаль­ний обсяг торгівлі, товарна та географічна структура. Вони використовуються і для характеристики зовнішньої торгівлі.

За своєю внутрішньою структурою зовнішня торгівля не є однорідною. Крите­рії виділення окремих видів торгівлі - походження та призначення товарів. Найпо­ширенішими видами торгівлі є:

генеральна торгівля - торгівля товарами, виробленими у даній країні;

спеціальна торгівля - торгівля товарами (сировиною або напівфабрикатами), які підлягають подальшій переробці в іншій країні та поверненню до даної країни;

транзит - рух товарів через територію даної країни до іншої, за якого товари не зазнають додаткової обробки або переробки в країні, через яку слідують;<& реекспорт - вивезення за кордон раніше ввезеного до даної країни товару без його будь-якої додаткової обробки;

реімпорт - ввезення з-за кордону раніше вивезеного з даної країни товару без його будь-якої додатковоїобробки;

компенсаційна торгівля - торгівля товарами, яка передбачає зустрічні зобо­в'язання експортерів закупити в імпортерів продукцію на частину вартості або повну вартість експорту;

тимчасове вивезення до іншої країни товарів даної країни (участь в аукціо­нах, ярмарках, виставках тощо) з їх наступним поверненням або вивезення тимчасово ввезених з інших країн товарів (з аналогічною метою);

поставки продукції в межах ТНК.

Міжнародна торгівля може відбуватися на платній та безоплатній основі.

До основних видів міжнародної торгівлі слід віднести:

• торгівлю товарами і послугами;

• біржову торгівлю;

• торгові ярмарки;

• аукціони;

• зустрічну торгівлю;

• торгівлю на компенсаційних угодах тощо.

Таким чином, теорія міжнародної торгівлі крім загальної економічної терміно­логії оперує сукупністю спеціальних понять, які описують певні сторони предмета цієї науки. Міжнародна торгівля здійснюється за основними видами, які постійно розвиваються і удосконалюються.

 

Питання для самостійного опрацювання:

1. Структура світового ринку.

2. Показники міжнародної торгівлі.

3. Аналіз регіональної структури світового ринку

4. Аналіз товарної структури світового ринку.

5. Тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України

6. Зустрічна торгівля та її види.

7. Дискримінаційна торгівля.

8. Преференційна торгівля.

9. Виконання тестових завдань, вправ і задач за темою.