ІV. ОПИС ЕТАПІВ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Загальний алгоритм діагностики та диференційної діагностики
Критерії діагностики ХП
№ з/п | Критерій | Характеристика | Метод визначення |
1. | Біль | Локалізується у верхній частині живота частіше в середині та/або в лівому підребер’ї, іноді в правому підребер’ї. Біль посилюється через 15-25 хвилин після прийому їжі, особливо жирної, гострої, прийому алкоголю. Біль віддає у поперек – тільки в ліву половину або в обидві половини попереку. Біль зменшується при прикладанні холоду на ліве підребер’я, при голодуванні. | Опитування |
Болісність в проекції ПЗ при пальпації | Фізикальне обстеження | ||
2. | Зміни паренхими ПЗ | Наявність атрофії паренхими, осередків запалення, кальцифікатів, аномалії протоків ПЗ | УЗД КТ МРТ/МРХПГ Ендоскопічне УЗД ЕРХПГ |
3. | Ознаки зовнішньо- секреторної недостатності ПЗ | Випорожнення з ознаками мальдигестії – кашкоподібне випорожнення 2-3 рази на добу, «велике панкреатичне випорожнення» (об’ємне, смердюче, сіруватого кольору з блискучою поверхнею – жирне), лієнтерея (макроскопічно видимі залишки неперетравленої їжі в калі) | Опитування |
Нудота, блювання, що не приносить полегшення, метеоризм, відрижка тощо | Опитування | ||
Втрата маси тіла, прояви гіповітамінозу (особливо A, D, E, K) | Опитування | ||
Зниження рівня фекальної еластази 1 | Лабораторне дослідження | ||
4. | Ознаки ендокринноїї недостатності ПЗ | Спрага, полідипсія (підвищене споживання води), поліурія (збільшення діурезу), втрата маси тіла | Опитування |
Гіперглікемія: рівень глюкози крові натще ≥126 мг/дл і / або HbA1c ≥ 6,5 %. | Лабораторне дослідження |
Диференційна діагностика
Диференційна діагностика ХП проводиться з метою довести наявність даного захворювання, виключити інші захворювання, які можуть супроводжуватися подібними скаргами, а саме:
Захворювання шлунково-кишкового тракту:
– гострий панкреатит;
– гострий холецистит;
– обструкція протоків жовчного міхура/каміння;
– гострий апендицит;
– дивертикулярний абсцес;
– парез шлунка;
– обструкція кишечнику;
– синдром подразненого кишечнику;
– мальабсорбція іншої етіології;
– хвороба Крона;
– пептична виразка;
– неспецифічний виразковий коліт;
– пухлини ПЗ.
Захворювання серцево-судинної системи:
– ІХС, особливо абдомінальна форма інфаркту міокарду;
– гостра ішемія або інфаркт тонкого кишечнику;
– запалення аневризми черевної аорти;
– тромбоз мезентеріальних судин.
Захворювання статевої системи:
– гострий сальпінгіт (запалення маткових труб);
– позаматкова вагітність;
– ендометріоз;
– кіста яєчника;
– рак яєчника;
Інші чинники:
– грудна радикулопатія;
– сечокам’яна хвороба.
|
|
Немедикаментозне лікування
А) Повна відмова від вживання алкоголю, паління.
Б) Харчування при захворюваннях ПЗ за своїм кількісним і якісним складом та енергетичною цінністю повинно відповідати фізіологічним потребам людини. Дієтотерапія повинна проводитись залежно від характеру та стадії захворювання, ступеню порушень метаболічних процесів, наявності супутньої патології.
Дієта при ХП повинна містити оптимальну кількість білку (80-100 г/добу, з них тваринних – 45-50 г/добу), помірно обмежуються жири (до ≈ 60 г/добу, з них рослинних – 25-30 г/добу; жир розподіляється рівномірно на 3-4 основних прийоми їжі). За наявності цукрового діабету вуглеводи, що легко засвоюються, мають бути виключені з харчування.
Необхідна відмова від продуктів та страв, що стимулюють шлункову та панкреатичну секрецію (гострі, копчені, смажені, свіжоспечені, солодкі страви, шоколад, какао, кава, прянощі, бульйон, груба клітковина).
Важливим є вид кулінарної обробки (необхідно відварювання, запікання), дотримання ритму прийому їжі (4-6 разів на добу), зменшення кількості солі (до 6-8 г/добу), достатня кількість рідини (1-1,5 літри на добу). Температура страв 15-60ºС. Енергетична цінність раціону – 2000-2500 ккал/добу.
Додатково рекомендується призначення лікарських препаратів омега-3 жирних кислот, лецитину, жиророзчинних вітамінів після їжі в комбінації з препаратами ферментів.
Медикаментозне лікування
А) Симптоматичне лікуванняболю:
– знеболювальна терапія починається з призначення ненаркотичних аналгетиків (парацетамол, метамізол натрію), при відсутності протипоказань – НПЗП (ібупрофен);
– при необхідності (сильний, стійкий біль) – наркотичні аналгетики короткими курсами (трамадол);
– спазмолітики (мебеверин, дротаверин, папаверин).
Б) При дисфункції сфінктера Одді для корекції тонусу – призначення селективних спазмолітинів (мебеверин).
В) За наявності симптомів недостатності зовнішньосекреторної функції ПЗ призначаються поліферментні препарати (панкреатин) по 25000–40000 ОД ліпази на основний прийом їжі та 10000–20000 ОД ліпази на неосновний прийом їжі.. Алгоритм призначення замісної ферментної терапії наведено в додатку 2.
Г) Для зниження зовнішньої секреції ПЗ (створення «функціонального спокою» ПЗ) призначаються:
– інгібітори протонної помпи в стандартній дозі 2 рази на добу;
– октреотид (при ускладненому перебігу ХП).
Д) Для корекції вітамінної недостатності призначаються вітаміни (монопрепарати та комбіновані): менадіон/фітоменадіон, ретинол, ергокальциферол, токоферол, полівітамінні комплекси, які містять зазначені вітаміни.
Е) При лікуванні загострень та ускладнень ХП в умовах стаціонару призначається інфузійна терапія кровозамінниками та перфузійними розчинами з метою детоксикації:
- електроліти у комбінації з іншими препаратами: сорбітол + Натрію лактат + Натрію хлорид + Кальцію хлорид + Калію хлорид + Магнію хлорид в/в – 400 мл на добу;
- білкові фракції крові: розчин альбуміну людини 10% розчин– 100 мл в/в на добу;
- вуглеводи: глюкоза 5–10% розчин – 500 мл в/в на добу.
Ж) При необхідності зниження ризику або лікування бактеріальних ускладнень ХП призначаються антибактеріальні лікарські засоби, які застосовуються для лікування інфекцій ШКТ, з урахуванням виду можливого збудника, що інфікує ПЗ: карбапенеми, фторхінолони, цефалоспорини III-IV поколінь, похідні нітроімідазолу.
З) При вторинному панкреатиті, що розвинувся внаслідок інших захворювань органів травлення, лікування основного захворювання призначається згідно чинних медико-технологічних документів.