Особливості гіпертонічної хвороби
під артеріальною гіпертонією мається на увазі захворювання, що характеризується високим артеріальним тиском, що виникає на тлі звуження артерій або артеріол.
Підвищення тиску може спостерігатися у кожної людини, але у здорової людини це носить тимчасовий характер. Гіпертонічна хвороба - це хронічна патологія, при якій спостерігається стійке підвищення тиску
Оздоровчий ефект при первинній профілактиці серцево-судинних захворювань можна отримати лише при інтенсивних фізичних навантаженнях.
При вторинній профілактиці АГ слід використовувати циклічні вправи аеробної спрямованості, статичні вправи і статико-динамічні навантаження, з наданням переваги динамічним вправам.
У лікувально-реабілітаційні програми слід включати тривалі динамічні навантаження помірної інтенсивності (60% індивідуальної максимальної толерантності)
Загальна тривалість заняття статико-динамічної лікувальної гімнастики (СДЛГ) в залежності від СРА становила 10-40 хв. Кожне заняття складалося з 3 частин: вступної, основної та заключної. Вступна і заключна частини були традиційними.
Терміни взяття хворих АГ на ЛГ в статико-динамічному режимі, тривалість кожного ступеня рухової активності (СРА) залежали від:
1.ФК СС.
1. Наявності (стадії) недостатності кровообігу та інших ускладнений-ний.
2. Наявності і тяжкості супутніх захворювань.
3. Ступені тренованості хворого.
4. Суб'єктивного настрою хворого на заняття СДЛГ.
Особливості ЛГ в статико-динамічному режимі:
1. Заняття ЛГ в статико-динамічному режимі проводились - через 2- 3 години після сніданку з метою уникнення ознак погіршення коронарного кровообігу в початковому періоді травлення.
2. Статичні вправи малої інтенсивності в режимі «вільного вибору навантаження» вводилися в основну частину заняття ЛГ.
3. Форма побудови заняття була 1: 2 або 1: 3. На 1 ізометричне вправу доводилося 2 або 3 дихальних вправи в динамічному режимі, що закінчуються на видиху повної активної релаксацією. Як рівноцінних ізометричних вправ використовувалися різні види статичної дихання. Ізометричні вправи виконувалися при повільному рівномірному диханні, в деяких випадках на видиху, виключалася затримка дихання на вдиху. Чергування статичних і динамічних дихальних вправ сприяло нормалізації окислювально-відновних процесів, зменшуючи кисневий борг організму. Правильне дихання за рахунок зміни внутрішньочеревного тиску покращувало функцію внутрішніх органів.
4. Протягом одного заняття ЛГ на I СРА використовувалося не більше 4 ізометричних вправ, на II СРА - 6, III СРА -6-7, IV СРА - 7-8.
5. Кожне ізометричне вправу повторювалося 2-5 разів з перервою між повторами - 5-15 секунд.
6. Широко використовувалися прийоми релаксації і аутотренінгу.
7. Дотримувався принцип "розсіювання", тобто включення в роботу різних, дрібних і середніх груп м'язів по анатомічній ознаці, а також изометрических навантажень різної тривалості, що допомагало уникнути "місцевої" перевантаження.
8. Використовувалися вихідні положення - лежачи, сидячи, стоячи.
Залежно від СРА (рухового режиму) пропонувалися одноразові ізометричні навантаження наступної тривалості: 3-4 секунди на I СРА; - 4-5 секунд на II СРА; - 5-6 секунд на III СРА; - 6-8 секунд на IV СРА.
Застосовувалися: вправи без снарядів в опорі або тязі; вправи зі снарядами - використання різних варіантів обтяжливих снарядів (гантелей, набивних м'ячів, обважнювачів), використання снарядів, що створюють опір (гумових амортизаторів, еспандерів, динамометрів); вправи на снарядах (з використанням гімнастичної стінки у вигляді вісов і упорів, з використанням в якості підсобних засобів гімнастичної лави, стільців, гімнастичних кілець, перекладин), використання тренажерів типу «степпер», «гребля».
