Вторинна профілактика артеріальної гіпертензії (АГ) засобами фітнесу.

Особливості гіпертонічної хвороби

під артеріальною гіпертонією мається на увазі захворювання, що характеризується високим артеріальним тиском, що виникає на тлі звуження артерій або артеріол.

Підвищення тиску може спостерігатися у кожної людини, але у здорової людини це носить тимчасовий характер. Гіпертонічна хвороба - це хронічна патологія, при якій спостерігається стійке підвищення тиску

Оздоровчий ефект при первинній профілактиці серцево-судинних захворювань можна отримати лише при інтенсивних фізичних навантаженнях.

При вторинній профілактиці АГ слід використовувати циклічні вправи аеробної спрямованості, статичні вправи і статико-динамічні навантаження, з наданням переваги динамічним вправам.

У лікувально-реабілітаційні програми слід включати тривалі динамічні навантаження помірної інтенсивності (60% індивідуальної максимальної толерантності)

Загальна тривалість заняття статико-динамічної лікувальної гімнастики (СДЛГ) в залежності від СРА становила 10-40 хв. Кожне заняття складалося з 3 частин: вступної, основної та заключної. Вступна і заключна частини були традиційними.

Терміни взяття хворих АГ на ЛГ в статико-динамічному режимі, тривалість кожного ступеня рухової активності (СРА) залежали від:
1.ФК СС.
1. Наявності (стадії) недостатності кровообігу та інших ускладнений-ний.
2. Наявності і тяжкості супутніх захворювань.
3. Ступені тренованості хворого.
4. Суб'єктивного настрою хворого на заняття СДЛГ.
Особливості ЛГ в статико-динамічному режимі:
1. Заняття ЛГ в статико-динамічному режимі проводились - через 2- 3 години після сніданку з метою уникнення ознак погіршення коронарного кровообігу в початковому періоді травлення.
2. Статичні вправи малої інтенсивності в режимі «вільного вибору навантаження» вводилися в основну частину заняття ЛГ.
3. Форма побудови заняття була 1: 2 або 1: 3. На 1 ізометричне вправу доводилося 2 або 3 дихальних вправи в динамічному режимі, що закінчуються на видиху повної активної релаксацією. Як рівноцінних ізометричних вправ використовувалися різні види статичної дихання. Ізометричні вправи виконувалися при повільному рівномірному диханні, в деяких випадках на видиху, виключалася затримка дихання на вдиху. Чергування статичних і динамічних дихальних вправ сприяло нормалізації окислювально-відновних процесів, зменшуючи кисневий борг організму. Правильне дихання за рахунок зміни внутрішньочеревного тиску покращувало функцію внутрішніх органів.
4. Протягом одного заняття ЛГ на I СРА використовувалося не більше 4 ізометричних вправ, на II СРА - 6, III СРА -6-7, IV СРА - 7-8.
5. Кожне ізометричне вправу повторювалося 2-5 разів з перервою між повторами - 5-15 секунд.
6. Широко використовувалися прийоми релаксації і аутотренінгу.
7. Дотримувався принцип "розсіювання", тобто включення в роботу різних, дрібних і середніх груп м'язів по анатомічній ознаці, а також изометрических навантажень різної тривалості, що допомагало уникнути "місцевої" перевантаження.
8. Використовувалися вихідні положення - лежачи, сидячи, стоячи.
Залежно від СРА (рухового режиму) пропонувалися одноразові ізометричні навантаження наступної тривалості: 3-4 секунди на I СРА; - 4-5 секунд на II СРА; - 5-6 секунд на III СРА; - 6-8 секунд на IV СРА.
Застосовувалися: вправи без снарядів в опорі або тязі; вправи зі снарядами - використання різних варіантів обтяжливих снарядів (гантелей, набивних м'ячів, обважнювачів), використання снарядів, що створюють опір (гумових амортизаторів, еспандерів, динамометрів); вправи на снарядах (з використанням гімнастичної стінки у вигляді вісов і упорів, з використанням в якості підсобних засобів гімнастичної лави, стільців, гімнастичних кілець, перекладин), використання тренажерів типу «степпер», «гребля».