Консолідація фінансової звітності

ТЕМА № 7. Облік фінансових вкладень та консолідована звітність

План

1. Сутність та відображення у звітності довгострокових інвестицій.

2. Методи оцінки інвестицій в акції.

2.1. Оцінка за собівартістю (метод вартості)

2.2. Оцінка методом участі в капіталі (пайовий метод)

2.3. Метод консолідації

3. Методика і техніка складання консолідованої звітності.

ІНВЕСТИЦІЯ - це актив, яким володіє підприємство з метою збільшення капіталу через розподіл доходу (наприклад, відсотків, роялті, дивідендів та ренти), для зростання вартості капіталу або для інших вигод.

Облік інвестицій розглядається у чотирьох важливих МСБО.

МСБО 32 „Фінансові інструменти: розкриття та подання” і МСБО 39 „Фінансові інструменти: визначення та оцінка” засвідчують відносини власності для таких ситуацій, коли інвестор не має значного впливу на об’єкт інвестування.

МСБО 28 „Облік інвестицій в асоційовані компанії” стосується інвестицій в асоційовані компанії. Застосовується тоді, коли можна показати, що інвестор має значний вплив на об’єкт інвестицій.

МСБО 31 „Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах” стосується обліку інвестором своєї долі у спільному підприємстві. Спільне підприємство, підприємство у якому два або більше підприємств мають спільний контроль над операціями іншого підприємства. Це є особливим типом інвестиційної ситуації, що концептуально є проміжним між суттєвим впливом і контролем.

МСБО 40 визначає обліковий підхід щодо інвестиційної нерухомості та відповідні вимоги до розкриття інформації. Цей стандарт замінює попередні вимоги стандарту 25 “Облік інвестицій”.

ОБЛІК ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У МСБО

Короткострокові Довгострокові

Рівень впливу Незначний вплив або ніякого впливу (пасивний інвестор.) значний проміжний контроль

МСБО МСБО 32, 39 МСБО 28 МСБО 31 МСБО 27

Метод визначення вартості Ринкова Нижча між собівартістю і ринковою вартістю Ринкова Нижча між собівартістю і ринковою вартістю Метод участі в капіталі Пропорційна консолідація Консолідація

Оцінка довгострокових інвестицій в прості акції

Рівні власності Метод Оцінка на дату придбання Оцінка після дати придбання

Інвестиція Доход

1.Інвестор володіє (0 -20) % випущених простих акцій. Не здійснює значного впливу. Метод собівартості Інвестор реєструє інвестицію за собівартістю придбання Інвестор відображає інвестицію в балансі за собівартістю або ринковою вартістю Інвестор визнає доход кожного періоду, коли дивіденди оголошуються компанією, в яку вкладений капітал. Реалізований доход або збиток визнаються, коли інвестиція продана.

2.Інвестор володіє (20 - 50)% випущених простих акцій. Інвестор може значно впливати, але не контролювати операційну та фінансову політику компанії. Метод участі в капіталі. Те ж саме, що і зазначене вище. Інвестор визначає і відображає інвестицію за собівартістю плюс частка доходу інвестора (мінус збитки) і мінус дивіденди, отримані. Інвестор визнає як доход кожного періоду пропорційну частку доходу (або збитку) інвестора, що відображається компанією, в яку вкладений капітал. Отримані дивіденди не є доходом, а відображаються як зменшення інвестиції.

3. Інвестор володіє більше, ніж 50 % простих акцій компанії, в яку вкладається капітал. Здійснює контроль за операційною та фінансовою політиками компанії. Метод консолідовано ї фінансової звітності Те ж саме, що і зазначене вище. Складається консолідована фінансова звітність.

МЕТОД СОБІВАРТОСТІ

Інвестор відображає свої інвестиції в об’єкт інвестування за собівартістю. Інвестор визнає прибуток тільки тією мірою, якою він отримує дивіденди від акумульованого чистого прибутку об’єкта інвестування, який виникає після дати придбання інвестором. Дивіденди, отримані понад такий прибуток, вважаються відшкодуванням інвестиції та відображаються як зменшення собівартості інвестиції.

МЕТОД УЧАСТІ В КАПІТАЛІ

(МСБО 28 (переглянутий у 1998 р.) Інвестиція первісно відображається за собівартістю і балансова вартість збільшується або зменшується для визнання частки інвестора у прибутках або збитках об’єкта інвестування після дати придбання. Отримані від об’єкта інвестування дивіденди зменшують балансову вартість інвестиції. Коригування балансової вартості може бути необхідним і при зміні пропорційної участі інвестора в об’єкті інвестування, яке виникає від змін у капіталі об’єкта інвестування, які не було включено до звіту про прибутки та збитки. Такі зміни включають також зміни, що виникають від переоцінки основних засобів та інвестицій, від різниці у валютних курсах і коригування різниці, яка виникає при об’єднанні компаній.

МЕТОД КОНСОЛІДАЦІЇ

Консолідація фінансової звітності

Якщо компанія володіє понад 50% акцій іншої компанії, то вважається, що інвестор володіє контрольним пакетом акцій і має змогу контролювати діяльність об’єкта інвестування, тобто приймати рішення щодо питань його фінансово-господарської діяльності.

Компанія-інвестор розглядається як батьківська (материнська, холдінгова) компанія, а компанія, що є об’єктом інвестування, — як дочірня. Таким чином, дочірня компанія — це компанія, яка контролюється іншою (батьківського) компанією. У свою чергу, материнська компанія — це компанія, яка має одну чи декілька дочірніх компаній. З юридичного погляду батьківська компанія та її дочірні підприємства є окремими юридичними особами і складають окремі фінансові звіти. Однак, оскільки рада директорів (чи інший керівний орган) батьківської компанії одночасно володіє вирішальним голосом у радах директорів дочірніх компаній, то об’єднання компанії (батьківської та дочірнім) може розглядатися як окрема економічна одиниця (рис.7.1).

У міжнародній практиці батьківська компанія з усіма її дочірніми компаніями називається групою. Зрозуміло, що акціонерів та кредиторів батьківської компанії цікавлять результати всіх операцій, що здійснюються під контролем батьківської компанії, зокрема й дочірніми компаніями.

У зв’язку з цим поряд з фінансовими звітами окремих компаній у багатьох країнах світу складаються звіти, які відображають фінансовий стан і результати діяльності групи компаній.

Рис.7.1. Обліковий та юридичний аспекти взаємозв’язків батьківської та дочірньої компаній

Такі звіти називають консолідованими фінансовими звітами. Консолідована фінансова звітність – це фінансова звітність групи, яку розглядають, як єдине підприємство. Характерною рисою цієї звітності є те, що активи, обов’язки, доходи та витрати двох чи більше юридично самостійних одиниць об’єднуються в окрему систему фінансової звітності.