Класифікація організаційних форм контролю в Україні.

Тема 1. Характеристика та організація економічного контролю.

Суть, мета, завдання, функції, предмет і об’єкти економічного контролю.

Класифікація організаційних форм контролю в Україні.

Види і форми контролю.

Вищі державні контролюючі органи у розвинених країнах.

Метод та методичні прийоми проведення контролю.

Суть, мета, завдання, функції, предмет і об’єкти

Економічного контролю.

Суть економічного контролю у демократичному суспільстві в умовах ринкової економіки полягає в регулюванні процесу розширеного відтворення суспільно необхідного продукту відповідно до конституційних норм. Економічний контроль реалізується через установлення фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтрольному об’єкті, спрямовуються через забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності під час формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі а також використання коштів, що залишаються в суб‘єкта фінансових правовідносин у зв’язку з наданими пільгами по платежах до бюджету, державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України.

Основною метою економічного контролю є:

викриття на підконтрольних об‘єктах порушень законності, ефективності, доцільності й економії при формуванні та використанні державних фінансових і матеріальних ресурсів, відхилень від прийнятих норм та стандартів;

притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування завданих збитків;

вжиття необхідних заходів з метою запобігання таким порушенням у майбутньому.

Завданням економічного контролю є забезпечення законності, ефективності і раціональності в процесі формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі.

До основних функцій економічного контролю належать: профілактична, інформаційна та мобілізуюча.

Профілактична функція полягає у виявлені фактів порушень законодавства та сприянні ліквідації явищ, які породжують безгосподарність з боку підприємств і випадки недотримання ними вимог чинних нормативних актів у майбутньому.

Інформаційна функція полягає в тому, що одержана під час проведення контролю інформація є підставою для прийняття адекватних рішень і проведення коригуючих дій, завдяки чому забезпечується нормальне функціонування об’єкта, що перевіряється.

Мобілізуюча функція реалізується у тому, що не тільки недоліки, а й позитивні явища у діяльності підприємств, які як передовий досвід можуть використовувати і на інших підприємствах.

Предметом економічного контролю є безпосередньо активи, які належать державі, у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні яких бере участь підконтрольний об’єкт, а також кошти, що залишаються в розпорядженні підконтрольного об’єкта у зв’язку з наданими пільгами по платежах до бюджетів, державних позабюджетних фондів, кредити, отримані під гарантії Кабміну, а також нормативно-правова діяльність підконтрольних об’єктів.

Об’єкти економічного контролю – підконтрольні об’єкти, що беруть участь у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні активів, які належать державі; коштів, які залишаються у розпорядженні у зв’язку з наданими пільгами по платежах до бюджетів чи державних позабюджетних фондів; отримані кредити під гарантії Кабміну України, а також операції, що проводяться підконтрольними об’єктами з такими активами.

Таким чином, значення економічного контролю полягає в утвердженні законності й демократії в суспільстві; запобігання правопорушенням і зловживанням; виявляння порушень і відхилень від норм чинного законодавства й обґрунтування рішень та дій притягнення винних посадових осіб до відповідальності; захист і збереження власності.

 

Класифікація організаційних форм контролю в Україні.

Економічний контроль в Україні за організаційними формами (рис. 1.1), поділяється на державний, у тому числі спеціалізований, громадський, незалежний і контроль власника.

Державні органи здійснюють функції економічного контролю в Україні. До їх складу слід віднести: Рахункову палату Верховної Ради України, Державну податкову службу України, Міністерство фінансів України у складі Державної фінансової інспекції України, Державної казначейської служби України, Державної служби фінансового моніторингу України; Фонду державного майна України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державна служба статистики України, Антимонопольний комітет України, Національний банк України. До складу спеціалізованих органів контролю відносяться: Державна митна служба України, Державна автотранспортна служба України, Державна санітарно-епідеміологічна служба України та ін.

Громадський контроль здійснюють Ради народних депутатів регіонального і місцевого самоврядування, професійні спілки працівників, наглядові ради акціонерних товариств та ін.

Незалежний контроль здійснюється аудиторськими фірмами та безпосередньо аудиторами на договірних засадах.

 

Рахункова палата Верховної Ради України

Державна податкова служба України

Фонд державного майна України

Міністерство фінансів України

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

Міністерство праці та соціальної політики України

Державна служба статистики України

Антимонопольний комітет України

Національний банк України

Державна митна служба України

Державна автотранспортна служба України

Державний пожежний нагляд

Державна санітарна-епідеміологічна служба

Ради народних депутатів регіонального і місцевого самоврядування

Професійні спілки трудящих

Наглядові ради акціонерних товариств, корпорацій, концернів

Аудиторські організації (фірми)

Міністерства, відомства

Концерни, корпорації та інші державні об'єднання

Акціонерні, орендні, приватні, громадські об'єднання

Державні підприємства

Спільні підприємства з іноземним капіталом

Приватні, колективні, орендні, акціонерні, та інші підприємства

Державна фінансова інспекція України

Державна казначейська служба України

Державна служба фінансового моніторингу України

Система економічного контролю

Незалежний контроль

Громадський контроль

Контроль власника

		внутрішньо-господарський
	Рис. 1.1. Організаційні форми економічного контролю в Україні

Контроль власника проводиться через внутрішньосистемний та внутрішньогосподарський контроль.

Рахункова палата Верховної Ради України, створена відповідно до Конституції України, здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших контролюючих органів.

Державна податкова служба України та її органи на місцях контролюють дотримання діючого податкового законодавства, правильність їх нарахування та своєчасність сплати до бюджетів різних рівнів, а також вживають заходи щодо ухилення юридичними та фізичними особами від сплати податків.

Фонд державного майна України здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, які перебувають у загальнодержавній власності.

Міністерство фінансів України та його місцеві органи здійснюють контроль за виконанням державного бюджету, надходженням коштів, їх видатків і цільового використання.

Державна фінансова інспекція України та її органи на місцях контролюють дотримання фінансової дисципліни підприємствами і організаціями щодо витрачання коштів із державного бюджету на соціальні потреби та утримання органів державного управління.

Державна казначейська служба України та його підрозділи в регіонах контролюють витрачання коштів державного бюджету установами і організаціями відповідно до кошторисів у момент їх витрачання.

Державна служба фінансового моніторингу України здійснює контроль за легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом юридичними і фізичними особами.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України контролює виконання програм економічного і соціального розвитку держави, затверджених Верховною Радою України, виявляє відхилення від нормативних показників та вживає заходи щодо їх запобігання.

Міністерство праці та соціальної політики України контролює дотримання законодавства з питань праці та заробітної плати в галузях економіки.

Державна служба статистики України контролює відповідно до звітності збалансованість ринку товарами, виконання програм економічного і соціального розвитку держави, наявність товарних, матеріальних, трудових і інших ресурсів, здійснює вибіркові контрольні переписи ресурсів.

Антимонопольний комітет України впроваджує заходи щодо створення монопольного становища на ринку підприємців, що обмежують конкуренцію певного товару.

Національний банк України контролює наявність грошових коштів в обігу, використання кредитів за цільовим призначенням, дотримання касової дисципліни, витрачання коштів з державного бюджету, здійснює емісію грошей та регулює грошові відносини в державі.

Спеціалізовані органи контролю включають державні комітети, інспекції та ін.

Державна митна служба України контролює дотримання митного законодавства і нормативних актів підприємцями і фізичними особами щодо сплати мита на експорт та імпорт товарів через митний кордон України, а також при внутрішньодержавних операціях по яких сплачується мито.

Державна автотранспортна служба України контролює дотримання: законодавства та нормативних актів щодо реєстрації та обліку рухомого складу транспортних засобів; водіями правил дорожнього руху на шляхах України.

Державний пожежний нагляд контролює дотримання антипожежних правил підприємцями і населенням, здійснює профілактичні заходи щодо запобігання пожежам, а в разі їх виникнення – їх гасіння.

Державна санітарна епідеміологічна служба України контролює дотримання санітарно-гігієнічного і протиепідеміологічного законодавства підприємцями і населенням, а також здійснює профілактику виникнення епідемій та масових захворювань.

Громадський економічний контроль здійснюється відповідно до законодавства про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування. Комісії з питань планування бюджету і фінансів здійснюють контроль за виконанням планів і програм економічного і соціального розвитку, виявляють внутрішньогосподарські резерви і додаткові доходи бюджету, контролюють надходження і видатки позабюджетного фонду.

Професійні спілки як один із видів громадського контролю, здійснюють контроль за дотриманням умов безпеки праці, вирішення спірних питань у комісії разом з адміністрацією з трудових правовідносин.

Наглядові ради і ревізійні комісії акціонерних товариств, корпорацій, концернів контролюють дотримання законодавства адміністрацією суб’єкта господарювання в частині розподілу прибутків, нарахування та сплати дивідендів та ін.

Незалежний аудиторський контроль здійснюють аудитори, аудиторські організації (фірми) відповідно до договорів з державними і акціонерними підприємствами, кооперативними і орендними підприємствами і організаціями, спільними підприємствами та ін.

Аудиторський контроль здійснюють також аудиторські підрозділи державних податкових та контрольно-ревізійних служб відповідно до покладених на них функцій.

Економічний контроль власника включає в себе внутрішньосистемний та внутрішньогосподарський контроль.

Внутрішньосистемний економічний контроль проводять міністерства, державні комітети, акціонерні товариства відповідно до законодавчих актів, якими передбачено проведення комплексних ревізій та контрольних перевірок за ініціативою власника, тобто органом, якому підпорядковане підприємство на правах власності.

Внутрішньогосподарський економічний контроль здійснюється за ініціативою власника підприємств (корпорацій, організацій і установ, концернів, асоціацій) відповідно до діючого законодавства.

Таким чином організаційні форми економічного контролю взаємопов’язані між собою.

 

Види і форми контролю

Види фінансового контролю класифікуються за такими ознаками: періодичністю здійснення; інформаційним забезпеченням; стосовно контролюючого об’єкта.

За періодичністю здійснення (попередній, поточний, наступний):

Попередній фінансовий контроль здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень з фінансових питань, перед виконанням господарських операцій для запобігання нераціональним витратам і безгосподарності, незаконним діям і різним втратам.

Поточний контроль здійснюється в процесі виконання господарських операцій і його основним завданням є виявлення відхилень у процесі виконання робіт з метою вжиття необхідних заходів щодо усунення негативних явищ і закріплення позитивного досвіду.

Наступний (ретроспективний) контроль — контроль за фінансовими результатами діяльності здійснюється після завершення господарських операцій. Основним завданням такого контролю є перевірка правильності та законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявлення порушень і зловживань, а також підготовка заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків і запобігання їм у майбутньому.

3а інформаційним забезпеченням (документальний і фактичний):

Документальний контроль дає змогу визначити суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності на підставі бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку.

Фактичний контроль полягає у визначенні дійсного реального стану об'єкта шляхом лічби, зважування, вимірювання, лабораторного аналізу та ін. До об'єктів фактичного контролю належать: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріальні цінності, готова продукція, незавершене виробництво та ін.

Стосовно контролюючого об'єкта (зовнішній і внутрішній контроль):

Зовнішній контроль здійснюється визначеними Конституцією України та

незалежними конституційними органами в межах наданих їм конституційних повноважень.

Внутрішній контроль здійснюється в межах виконавчої гілки державної

влади.

До форм економічного контролю необхідно віднести: ревізію; аудит; тематичну перевірку; камеральну перевірку; фінансову експертизу; службове розслідування; слідство.

Ревізія — це форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства (установи, організації) з метою дотримання законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням. За наслідками ревізії складається акт.

Основна мета ревізії — виявити господарські й фінансові порушення, зловживання, факти безгосподарності, розкрадання, марнотратства, визначити причини та умови, які їм сприяли, і винних у цьому осіб, вжити заходи до відшкодування завданого збитку, сприяти усуненню недоліків і порушень, а також притягнути до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) осіб, які допустили правопорушення. Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються на:

відомчі проводяться працівниками відомства на підпорядкованих підприємствах одного власника;

позавідомчі здійснюються органами державного, аудиторського контролю (системи Державної фінансової інспекції України, Державної податкової адміністрації тощо).

За організаційними ознаками розрізняють ревізії:

планові здійснюються відповідно до заздалегідь розроблених і затверджених планів;

позапланові проводяться в строки, не передбачені затвердженим планом (у разі стихійного лиха, незадовільної роботи підприємства чи взаємопов'язаних підприємств).

Аудит - форма контролю, яка є незалежно експертизою стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів.

Мета аудиту - підтвердити достовірність показників бухгалтерського обліку й фінансової звітності, а також перевірити, чи ведеться бухгалтерський облік згідно з чинними в державі нормативно-правовими актами.

Тематична перевірка - це форма контролю окремих сторін чи тематичних питань фінансово-господарської діяльності підприємств (установ, організацій). Такі перевірки здійснюють вищі та державні органи контролю відповідно до специфіки виконуваних ними функцій.

Камеральні перевірки – це форма контролю, яку застосовують в органах виконавчої влади при одержанні й перевірці показників звітності.

Фінансова експертиза — форма державного контролю, яка передбачає дослідження й оцінювання законодавчих та інших нормативно-правових актів, фінансових та економічних результатів діяльності, підготовку обґрунтованих висновків і пропозиції для прийняття рішень щодо об'єкта експертного дослідження.

Службове розслідування це форма контролю дотримання працівниками підприємств (установ, організацій) службових обов'язків, а також нормативно-правових актів, які регулюють виробничі відносини. Проводиться спеціальною комісією за наказом керівника підприємства у разі виявлення нестач, крадіжок, втрат.

Слідство як форма контролю являє собою процесуальні дії, під час яких визначається провина відповідальних посадових, службових осіб у здійсненні тих чи інших порушень, пов'язаних із присвоєнням матеріальних цінностей, безгосподарністю, службовими зловживаннями. Слідство проводиться судово-слідчими правоохоронними органами і регулюється особливим процесуальним законодавством.