Розвиток товару та товарного виробництва за сучасних умов.

Впродовж останнього століття відбувалася еволюція товару, в діалектиці відносин конкретної та абстрактної, приватної і суспільної праці з'явилися якісно нові аспекти.

Уявлення про ці процеси може дати виробництво сучасного автомобіля, який нині став звичайним товаром. США, наприклад, щороку виробляють до 17 млн. автомобілів. Сучасний автомобіль складається в середньому з і5 тис. Деталей(у тому числі майже 1500 основних)_, виробництвом яких зайняті як гігантські компанії, так і величезна кількість дрібних підприємств - постачальників.Американський літак "Боїнг - 748" складається з 4,5 млн. різноманітних частин, які виробляють 16 тис. Компаній. За цих умов суперечність між абстрактною працею, що створює вартість, і конкретною працею, що виробляє споживчу вартість, набуває нової, складнішої форми.

Основними рисами сучасного товарного виробництва є: а) поглиблення існуючих форм суспільного поділу праці та виникнення нового великого поділу праці; б) переважання колективного виробництва, колективного характеру праці та колективної власності; в) економічні зв’язки між товаровиробниками, не лише через ринок, а й через контрактну систему, зв’язки кооперації, спеціалізації тощо; г) переважно планомірний характер розвитку товарного виробництва в національному та інтернаціональному масштабі; д) державне регулювання товарного виробництва, конкурентного середовища; е) послаблення соціально - економічної відокремленості товаровиробників.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002. /127 - 179/

2. Ніколенко Ю. В. Політекономія: підручник. - Київ: ЦУЛ, 2003./119-159/

3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997. / 124 - 151/

4. Економічна теорія. Посібник вищої школи / нід заг. Ред. Воробйова Є. М. - Харків - київ, 2001. / 211- 224/

Тематика рефератів.

1. Еволюція грошових систем та види грошей.

2. Товар та його властивості.

3. Закон обігу та його дія.

4. Інфляційні процеси в Україні.

5. Історичний досвід України у творення національної грошової одиниці.

Запитання та завдання для обговорення.

1. За яких умов продукт праці стає товаром?

2. Чому для існування товарного виробництва необхідні дві умови - суспільний поділ праці та економічна відособленість виробників?

3. У чому полягає суть споживної вартості?

4. У чому полягає зміст вислову " Золото - не гроші, гроші - не капітал, вони стають такими за певних умов"?

5. Що означає поняття "загальний еквівалент2?

6. Що означає поняття еволюція грошей?

7. З якою функцією грошей пов’язаний масштаб цін і у чому його сутність?

8. Чим визначається вартість сучасних грошей?

Тема 7. Загальні основи ринку.

4. Інфраструктура ринку – це система приватних, державних і громадянських інститутів та технічних засобів, що обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію.

Елементи ринкової інфраструктури.

1. Аукціони;

2. Торгово-промислові палати;

3. Торгові доми;

4. Ярмарки;

5. Маркетинг;

6. Біржі;

7. Брокерські компанії;

8. Страхові компанії;

9. Аудиторські компанії;

10. Холдингові компанії.

Конкуренція. Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція. Вона являє собою економічну боротьбу, суперництво між відособленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів, пов’язаних з продажем цієї продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самим споживачам.

Основне завдання конкуренції - завоювати ринок, в боротьбі за споживача перемогти конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку.

Негативні риси конкуренції: витіснення дрібних виробників великим капіталом, розорення одних і збагачення інших, посилення соціальної несправедливості,, значне зростання майнової диференціації населення, загострення безробіття, інфляції.

Позитивні риси: в умовах конкуренції перемагає той, хто створює високоякісну продукцію при найменших затратах виробництва на основі науково - технічних досягнень, конкуренція стимулює економію матеріальних, трудових
, фінансових ресурсів, примушує постійно поновлювати асортимент, без конкуренції не може діяти закон вартості.

Методи і способи конкурентної боротьби.

1. методи цінової конкуренції.

Означає, що основним методом боротьби проти конкурентів є ціна. У такій боротьбі перемагає той, хто досягає індивідуальної вартості нижчої, ніж ринкова ціна.

2. методи нецінової конкуренції.

2.1. Підвищення якості продукції.

2.2. Використання реклами.

2.3. Умови пов’язані з продажем товару(після продажний сервіс).

3. нечесна конкуренція

3.1. дезінформація з боку виробника споживачів(покупців)і господарських суб’єктів про товар і послуги.

3.2.використання товарного знака, фірм енного найменування або маркування товару без дозволу господарського суб’єкта, на імя якого вони зареєстровані.

3.3. Поширення компрометуючої інформації про товари своїх конкурентів.

3.4. деякі фірми вдаються до будь - яких заходів тиску на постачальників ресурсів і банки, щоб вони відмовляли конкурентам.

3.5. деякі фірми шляхом підкупу, встановлення більш високих окладів і різних пільг переманюють провідний персонал фірм - конкурентів.

5. Монополії та конкуренції на вищій стадії капіталізму.

Вільна конкуренція та ринок на певному етапі свого розвитку породжують монополії, що є їх негативними рисами.

Окремі форми (ознаки)монополізму виявляються навіть у тій економічній системі, де монополії не посідають панівного становища. Тому давньогрецький філософ Аристотель згадував про монополії ще за рабовласницького ладу, англійський філософ Т. Гоббс - про монополії у сфері зовнішньої торгівлі за феодалізму. Але в обох випадках їхня поява пов'язувалася з мотивами накопичення багатства, прибутків; а засобом для цього вважалося панівне становище монополій на ринку.

Причини виникнення монополій:

!) концентрація виробництва - зосередження засобів виробництва, працівників і обсягів виробництва на великих підприємствах.

!) процес концентрації капіталу - зростання масштабів відокремлено функціонуючих форм капіталу.

!) централізація виробництва - збільшення масштабів виробництва продукції внаслідок об'єднання декількох окремих підприємств у одне із загальним управлінням.

!) централізація капіталу - збільшення розміру капіталу внаслідок обєднання або злиття раніше самостійних капіталів. (утворення акціонерних компаній).

Основні форми монополій у промисловості.

1. Картель - об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціну, ринки збуту.

2. Синдикат - об'єднання низки підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт, а отже зберігають виробничу але втрачають комерційну самостійність.

3. Трест - об'єднання низки підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність, тобто об’єднують виробництво, збут, фінанси, управління.

Термін "монополія" походить від грецьких слів mono - один і poleo - продаю.

Наслідки монополізації економіки:

- позитивні: у гігантських підприємств та їхніх об'єднань більше можливостей розвивати сучасне виробництво, фінансувати науково - дослідницькі лабораторії, отримувати нові наукові результати, впроваджувати новітню техніку і технологію, здійснювати перекваліфікацію працівників, а отже пристосовуватися до рівня розвитку продуктивних сил, до структурних зрушень в економіці. Гігантські підприємства завдяки масовому виробництву мають змогу економити на витратах виробництва, забезпечувати споживачів дешевими якісними товарами.

- негативні: практика встановлення монопольних цін, створення штучного дефіциту. Монополія гальмує НТП. Це відбувається тому, що монополізація виробництва і збуту дає змогу великим компаніям отримувати певний час великі прибутки, навіть не впроваджуючи новітні досягнення.

У гонитві за прибутками великі компанії вкладають кошти у проекти, що дають віддачу, вилучаючи або істотно зменшуючи при цьому інвестиції у важливіші з погляду широких верств населення виробництва. Монополії придушують конкуренцію.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002. /179 - 245/

2. Ніколенко Ю. В. Політекономія: підручник. - Київ: ЦУЛ, 2003./159 - 180/

3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997. / 160 - 195/

4. Економічна теорія. Посібник вищої школи / нід заг. Ред. Воробйова Є. М. - Харків - київ, 2001. / 230 - 244/

 

Тематика рефератів.

1. Фондові біржі.

2. Закони конкуренції та антитрестівське законодавство.

3. Соціально - економічна характеристика елементів ринку та умови їх формування в Україні.

4. Ринок як полі системне утворення.

 

Запитання та завдання для обговорення.

1. За яким основними критеріями слід здійснювати класифікацію ринків?

2. Які проблеми не здатний розв’язати ринковий механізм? Чи можна говорити, що він має недоліки?

3. Що Ви розумієте під інфраструктурою ринку?

4. Які основні конструктивні функції виконує сучасний ринок?

5. Що виражають та як взаємодіють закон попиту та закон пропозиції?

6. За яких умов встановлюється ціна рівноваги і що вона означає?

7. Розкрийте значення еластичності?

8. Назвіть основні суб’єкти конкурентної боротьби.

9. Які методи конкурентної боротьби ви знаєте?

10 Які основні причини виникнення монополій?

Тема 8. Суб’єкти ринкової економіки та підприємництва.

 

4.) сутність ціни та механізм ціноутворення.

Найпростіше визначення ціни - це грошове вираження вартості.

За простого товарного виробництва в основі товарних цін лежали лише суспільно необхідні витрати виробництва. Це можна виразити такою формулою

W = c + v + m, де

W - вартість товару, с - постійний капітал (або витрати підприємця на придбання засобів виробництва); v - змінний капітал (або витрати ремісника на відтворення власної робочої сили); m - додатковий продукт.

За капіталістичного товарного виробництва в основі товарних цін лежать не лише суспільно необхідні витрати виробництва, а й співвідношення між попитом і пропозицією:

Цв = c +v+p, де

Цв - ціна виробництва, р - прибуток.

Функції ціни:

1. облікова - відображає, здебільшого, речовий зміст і полягає в тому, що вона є засобом обліку суспільно необхідної, а отже,й корисної праці. В цьому випадку її використовують для порівняння різних статей витрат.

2. Розподільча - сутність її в політ економічному аспекті полягає у перерозподілі частини об’єктів менш розвинених форм капіталістичної та дрібнотоварної власності на користь домінуючої форми (зокрема монополістичної власності), а отже, панівного класу, верстви чи прошарку населення.

3. Стимулююча - полягає у тискові ринкових цін (а за сучасних умов і регульованих цін) на підприємців через механізм конкуренції впроваджувати нову техніку, досконаліші форми і методи організації виробництва, підвищувати кваліфікацію працівників тощо.

Методи ціноутворення.

1) середні витрати виробництва плюс прибуток; 2) отримання цільової норми прибутку на інвестований капітал; 3) оцінка очікуваної цінності товару(при якій основою ціноутворення є сприйняття споживачем цінності пропонованого товару, використання сприятливого моменту купівлі - продажу); 4) врахування рівня поточних цін (до уваги беруться насамперед ціни конкурентів, а зміна останніми цін на певні товари, зазвичай, викликає зміну цін інших компаній без тісного зв’язку з витратами підприємства); 5) метод закритих торгів.

5) прибуток та теорії прибутку;

В сучасній економічній літературі сутність прибутку тлумачиться по - різному. Так, англійські економісти стверджують, що прибуток - це різниця між виручкою, отриманою від продажу продукції, і повними альтернативними факторними витратами, пов’язаними з виготовленням цієї продукції. В економічній енциклопедії за редакцією Л. Абалкіна прибуток характеризується " перевищенням доходів від продажу товарів і послуг над затратами на виробництво і продаж цих товарів".

У марксистській економічній літературі від часів К. Маркса домінувало визначення прибутку як перетвореної форми додаткової вартості. З кількісного боку прибуток є різницею між ціною продажу товару і затратами капіталу на його виробництво. Як перетворена форма додаткової вартості прибуток на практиці є породженням всього авансованого капіталу, усіх факторів виробництва.

Отже, політекономічне визначення сутності прибутку: це перетворена форма додаткової вартості, що виражає відносини економічної власності між найманими працівниками та капіталістами щодо створення та реалізації додаткової вартості.

Основними формами існування прибутку є середній прибуток (який привласнюють дрібні та середні капіталістичні підприємства), монопольний прибуток(привласнюють монополії), прибуток транснаціональних корпорацій та транснаціональних банків (як різновид монопольного прибутку), прибуток державних підприємств та ін.

Всі названі форми прибутку є одним із різновидів валового прибутку суспільства. З суми валового прибутку підприємство сплачує державні податки, відсотки за взяті кредити, ренту, штрафи та ін.

Після їх сплати на підприємстві залишається чистий прибуток, частка якого капіталізується (спрямовується на розширене відтворення), йде на поновлення резервного фонду, акціонерні компанії виплачують дивіденди, створюють преміальні фонди.

Частиною валового прибутку підприємства є підприємницький дохід.

Теорії прибутку. Вперше науковий підхід до зясування сутності прибутку здійснили класики політичної економії - А. Сміт і Д. Рікардо. Так А. Сміт при визначенні вартості працею стверджував, що одна частина створеної робітниками вартості йде на оплату їхньої заробітної плати, інша - на оплату прибутку підприємства.

Д Рікардо не зясовував проблему джерела прибутку, ототожнював додаткову вартість і середній прибуток.

Ж. Б. Сей стверджував, що засобами виробництва (які він ототожнював з капіталом) притаманна самостійна продуктивність, незалежна від продуктивності праці. Цю самостійну продуктивність капіталу привласнює, на його думку, капіталіст у формі прибутку. Існує ще досить багато інших теорій детальніше про них у рефераті.(Теорії прибутку та їх суть.).

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002. /313 - 342/

2. Ніколенко Ю. В. Політекономія: підручник. - Київ: ЦУЛ, 2003./ 185 - 209/

3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997. / 224 - 236/

4. Економічна теорія. Посібник вищої школи / Під заг. Ред. Воробйова Є. М. - Харків - київ, 2001. / 307 - 333/

 

Тематика рефератів.

1. Фірма - основна ланка економіки.

2. Сутність підприємництва та умови його існування.

3. Закони Госена та принцип їх дії.

4. теорії прибутку та їх суть.

Запитання та завдання для обговорення.

1. У чому полягає сутність витрат виробництва як політекономічної категорії?

2. Які ви знаєте основні теорії прибутку?

3. Поясніть поведінку споживача на ринку за допомогою двох існуючих концепцій.

4. За яких умов підприємство одержує максимальний прибуток?

5. Охарактеризуйте основні типи господарських товариств.

6. Яка різниця між валовим і чистим прибутком підприємства?

7. Роль нормального прибутку.

Тема 8.1 Капітал як економічна категорія.

3)Заробітна плата.

Робітник отримує заробітну плату після завершення процесу праці. Її величина змінюється залежно в залежності від тривалості робочого дня. Індивідуальні відмінності в заробітній платі зумовлені не однаковою інтенсивністю праці робітників.

Заробітна плата – це грошовий вираз вартості і ціни товару робоча сила та результативності використання робочої сили.

Оскільки робоча сила є товар, то її ціна, як і всіх інших товарів, регулюється також співвідношенням між попитом та пропозицією: зі зниженням попиту або із підвищенням пропозиції ціна робочої сили, тобто заробітної плати, падає і навпаки.

На розмір заробітної плати впливає дія законів збільшення продуктивності праці й підвищення потреб населення, співвідношення сил між робітниками й капіталістами, виступи трудящих тощо.

 

ФОРМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.

 

Почасова Відрядна

 

Почасова заробітна плата – це оплата вартості та ціни робоча сила за її функціонування протягом певного робочого часу.

Ц. РС=(денна вартість РС)/(середня тривалість робочого дня)

Погодинна оплата праці як різновид почасової використовується для підвищення тривалості робочого дня.

Відрядна (поштучна) заробітна плата – це оплата вартості і ціни товару робоча сила залежно від розміру виробітку за одиницю часу.

Це перетворена форма погодинної заробітної плати.

Витрати робочої сили за цієї форми заробітної плати вимірюються кількістю і якістю виробленої продукції. Така форма використовується для підвищення інтенсивності праці та зменшення витрат на нагляд за робітниками, підвищення конкуренції серед робітників.

Розрізняють номінальну та реальну заробітну плату:

Номінальна заробітна плата – це грошова сума, яку робітник отримує за продаж капіталістові своєї робочої сили. ЇЇ розміри не дають реального уявлення про життєвий рівень робітника, рівень його споживання. Водночас без показника номінальної заробітної плати не можна обчислити її реальну.

Реальна заробітна плата – це кількість споживчих вартостей (товарів і послуг), яку робітник може придбати за свій грошовий заробіток за певного рівня цін після сплати податків.

Отже, рівень реальної заробітної плати залежить від:

1. номінальної заробітної плати;

2. рівня цін на предмети споживання та послуги;

3. податків, які сплачують робітники до бюджету держави та фондів соціального страхування.

Реальна заробітна плата прямо пропорційна змінам номінальної заробітної плати і обернено пропорційна змінам рівня цін.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002. /381-413/

2. Ніколенко Ю. В. Політекономія: підручник. - Київ: ЦУЛ, 2003./ 199-206/

3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997. / 236-259/

4. Економічна теорія. Посібник вищої школи / Під заг. Ред. Воробйова Є. М. - Харків - київ, 2001. / 244-265/

5.Гальчинський А. С., Єщенко П. С., палкін Ю. С. Основи економічної теорії: підручник. - К.: Вища шк..,1995. /

Тематика рефератів.

1. Соціальний захист населення в умовах ринкової економіки.

2. Розподіл життєвих засобів.

3. Сутність, рух і нагромадження капіталу.

Запитання та завдання для обговорення.

1. Як відбувається перетворення грошей та чинників виробництва на капітал?

2. що таке додаткова вартість?

3. яка структура капіталу підприємства?

4. Що означає моральне та фізичне зношення капіталу?

5. Які умови необхідні для зростання капіталу?

6. У чому полягає різниця в поділі капіталу на постійний та змінний і на основний та оборотний?

Тема 8.2 Аграрне виробництво як сутність продуктивних сил.

4. Сутність земельної ренти та її відображення в різноманітних теоріях.

Політ економічне визначення диференціальної ренти 6 це відносини економічної власності між землевласниками, капіталістами - орендарями та найманими працівниками з приводу плати за тимчасове використання землі, привласнення новоствореної вартості, передусім чистого прибутку, створеного найманою працею і орендарями та додаткової продуктивності, що виникає внаслідок природної та економічної родючості землі.

Теорії земельної ренти. Вперше з'ясувати суть земельної ренти намагалися фізіократи. Вони вважали, що сільське господарство, на відміну від інших галузей, володіє особливою продуктивністю і служить джерелом зростання багатства. прибуток включався ними до витрат виробництва, а надлишок над останніми вони називали "чистим прибутком", який, як дар природи, є рентою. Такий підхід, по-перше, ігнорує найважливіше джерело ренти - працю, по-друге, не розглядає ренту в контексті специфічних відносин економічної власності, тобто ігнорує принцип історизму, по-третє, вони вважали ренту надлишком споживчих вартостей, а отже, метафізично розглядали її у відриві її від товарної та суспільної форми.

Спробу науково з'ясувати сутність ренти зробив А. Сміт. Рента, на його думку, визначається надлишком ціни над сумою заробітної плати і прибутку, а тому не впливає на процес ціноутворення, не формує ціну. У даному випадку він розглядає ренту в цілому, не враховує можливість різноманітного використання землі.

Певною мірою подібною до концепції ренти А. Сміта є теорія ранти Д. Рікардо Це виявляється в тому, що земля використовується одним способом, внаслідок чого вона визначається ціною, а не навпаки. Хліб, на думку Д. Рікардо, є дорогим не тому, що виплачується рента, а виплата ренти здійснюється через те, що дорогий хліб.

Водночас Д. Рікардо впарше у світовій літературі дав обґрунтування ренти на основі закону вартості. Так, він розглядав ціну товарів як суму заробітної плати, прибутку та ренти, з одного боку, і як різницє, що залишається після вирахування з ціни інших двох складових.

Незалежно від Д Рікардо німецький економіст І. Тюнен обґрунтував теорію диференціальної ренти на основі вимог закону вартості. При цьому він намагався зробити кількісну оцінку земельної ренти за продуктивністю і розміщенням, а останній різновид ренти розглядав незалежно від того, чи вона отримана за місцем розташування, чи внаслідок рідкісності продукту.

Англійський економіст Джеймс Мілль, будучи учнем Д. Рікардо і ґрунтуючись на теорії ренти останнього, водночас усвідомив, що рента, яку отримують на одній ділянці землі, у випадку іншого використання цієї ділянки перетворюється на витрати, які треба оплачувати.

 

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002. /413-438/

2. Ніколенко Ю. В. Політекономія: підручник. - Київ: ЦУЛ, 2003./ 218 - 245/

3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997. / 354-372/

4. Економічна теорія. Посібник вищої школи / Під заг. Ред. Воробйова Є. М. - Харків - київ, 2001. / 265-290/

5.Гальчинський А. С., Єщенко П. С., палкін Ю. С. Основи економічної теорії: підручник. - К.: Вища шк..,1995. / 312-331/

 

Тематика рефератів

1. Аграрне виробництво як єдність продуктивних сил і відносин економічної власності.

2. Які ознаки нераціональної аграрної політики в Україні за роки незалежності?

3. Основні шляхи піднесення сільського господарства в Україні

 

Запитання та завдання для обговорення.

1. У чому полягає суть аграрних відносин? Назвіть форми власності в аграрному секторі економіки.

2. Що таке економічна оцінка землі?

3. Чим відрізняється друга диференціальна рента від першої?

4. Що таке абсолютна рента? Який механізм її утворення?

5. В чому сіть оцінки землі і ціни землі?

6. Назвіть позитивні та негативні сторони перетворення землі на товар.

Тема 9. Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки. (СРС)

Мета: визначити об’єктивні основи виникнення та розвитку капіталістичної системи, етапи розвитку капіталізму та їх ознаки; формувати поняття про об’єктивну необхідність переходу до капіталістичної системи.

План.

1. Об’єктивні основи виникнення та розвитку капіталістичної системи.

2. Роль ринкового механізму в регулюванні капіталізму.

3. Економічні відносини та відносини власності за умов капіталізму вільної конкуренції.

 

1) об’єктивні основи виникнення та розвитку капіталістичної системи.

Об’єктивними основами виникнення та розвитку капіталізму є: 1) процес відчуження безпосередніх працівників від засобів виробництва і формування приватної капіталістичної власності; 2) наявність юридично вільних найманих працівників, які позбавлені власності на засоби виробництва; але є власниками своєї робочої сили(такої власності були позбавлені раби і кріпосні селяни); 3) розвинене товарне виробництво, яке набуває всезагального характеру, коли робоча сила перетворюється на товар; 4) ринковий механізм регулювання економіки, який базується на приватній капіталістичні власності і передбачає наявність вільної конкуренції, стихійного ціноутворення, стихійного переливу капіталу всередині галузей і між галузями; 5) підпорядкування економічної системи закону виробництва додаткової вартості, що виявляється на практиці у формі прибутку.

Ці об’єктивні передумови формуються поступово в межах феодалізму в процесі первісного нагромадження капіталу. Таке нагромадження означає процес відокремлення мас дрібних товаровиробників від засобів виробництва і перетворення їх на юридично вільних, але економічно залежних найманих працівників, з одного боку, і зосередження засобів виробництва, інших видів багатства в руках незначної меншості - з другого.

Процес первісного нагромадження капіталу в Україні у 90 - х рр.. - наслідок кланово - номенклатурної приватизації, масового безробіття, знецінення трудових заощаджень населення, масового розкрадання державної власності, тотальної корумпованості чиновників, гіперінфляції та інших чинників. Значно посилилося соціально - економічне відчуження найманих працівників від засобів виробництва.

2) роль ринкового механізму в регулюванні капіталізму.

Ринковий механізм саморегулювання економіки реалізується, передусім, через внутрішньогалузевий та міжгалузевий види конкуренції.

Боротьба між капіталістами однієї галузі ведеться за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів, передусім, за привласнення надприбутку. Останній виникає на таких капіталістичних підприємствах, власники яких першими запровадили нову техніку, за допомогою якої наймані працівники створюють більшу масу додаткової вартості. Як тільки така техніка пошириться і на інші підприємства, надприбуток зникне доти, доки якесь інше підприємство не запровадить нову техніку і т. д..

Суперечності, що виникають між капіталістами з приводу неоднакових умов виробництва (а отже, різних витрат виробництва) і привласнення прибутку, передусім надприбутку, вирішуються внаслідок виконання внутрішньогалузевою конкуренцією своїх функцій. Такими функціями є, 1) перетворення багатьох індивідуальних вартостей товарів на єдину суспільну або ринкову вартість, яка лежить в основі ринкової ціни; 2) стимулювання процесу впровадження капіталістами нової техніки у виробництво, а отже, стимулювання науково - технічного прогресу; 3) перерозподіл додаткової вартості у формі прибутку між капіталістами однієї галузі; 40 на цій основі відбувається розшарування та диференціація між капіталістичними підприємствами, діє закон нерівномірності економічного розвитку на мікрорівні.

Така конкуренція доповнюється міжгалузевою, зумовленою тим, що капіталісти за умов однакової норми додаткової вартості в різних галузях на рівновеликий капітал (однакові обсяги вкладеного капіталу) отримують неоднаковий прибуток. Дана суперечність вирішується шляхом переливу капіталу із галузей з низькою нормою прибутку у галузі з вищою нормою прибутку.

3) економічні відносини та відносини власності за умов капіталізму вільної конкуренції.

За наявності, здебільшого, невеликих і середніх за розміром капіталістичних підприємств (так в Англії у середині 19 -го ст.. на середніх за обсягом підприємствах працювало до 50 робітників) капіталіст сам здійснював процес управління всіма ланками виробничого процесу, не залучаючи до управлінської праці менеджерів.

Інтенсивний розвиток техніко - економічних відносин розпочинається лише з часу розгортання промислової революції кінці 18 - початку 19 ст. Незначним був на той час і рівень концентрації виробництва, що було матеріальною основою панування індивідуальної (приватної) капіталістичної власності або капіталу.

Індивідуальна капіталістична власність - власність,що належала окремій особі, максимум - сім'ї і базувалась на експлуатації найманої праці. За своїм економічним змістом індивідуальна капіталістична власність охоплювала майже всю сукупність виробничих відносин на нижчій стадії капіталізму (оскільки крім неї існувала ще приватна некапіталістична (трудова0 власність та державна власність, які, однак, були другорядними) і розвивалась в у сіх сферах суспільного відтворення.

Індивідуальна капіталістична власність під впливом дії, передусім, закону адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил, єдності праці і власності, концентрації виробництва та капіталу та ін. переростає в акціонерну капіталістичну власність. Таке переростання відбувається наприкінці 19 ст. Впродовж чотирьох десятиліть і завершується на рубежі двох століть переходом нижчої стадії капіталізму у вищу.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002. /596 - 621/

2. основи економічної теорії: Підручник / За ред. Проф.. С. В. Мочерного - Тернопіль: АТ "Тарнекс", 1993. / 511 - 539/

 

Тематика рефератів.

1. Від капіталізму до соціалізму чи навпаки.

2. Основні етапи формування ринкової економіки та особливості їх в Україні

 

Запитання та завдання для обговорення.

1. Які об’єктивні основи виникнення капіталістичної системи?

2. Що означає процес первісного нагромадження капіталу?

3. Який механізм утворення надприбутку, і що він означає?

4. Яку роль урегулюванні капіталізму відіграє внутрішньогалузева та міжгалузева конкуренція?

5. У чому полягає економічний зміст індивідуальної капіталістичної власності?

Тема 10. Закономірності та особливості перехідних економік.

5) межі і перспективу регулюючої діяльності держави.

Актуальними залишаються функції регулювання національної економіки:

- розробка і реалізація фінансової політики;

- кредитної;

- інвестиційної;

- грошової;

- податкової політики;

- соціальне регулювання суспільства;

А держава певний час буде незамінним суб’єктом для здійснення цих функцій.

Однак, коли йдеться про перспективи регулюючої діяльності держави, треба враховувати таку обставину. Ця діяльність значною мірою забезпечується коштами державного бюджету. Проте вже тривалий час у розвинених країнах видатки бюджету перевищують його доходи, що свідчить про неефективність державного регулювання. До того ж зростаючий дефіцит покривається за рахунок збільшення державного боргу.

Держава за своєю сутністю не є власником засобів виробництва і її регулююча діяльність не є госпрозрахунковою. Перевищення видатків держави над її доходами в демократичному суспільстві означає одне: з дефіцитом живе не держава а суспільство.

Якщо в країні тривалий час державний бюджет є бездефіцитним, можна зробити висновок, що в ній цілі економічного розвитку переважають над соціальними. Якщо ж дефіцит державного бюджету і відповідно державний борг зростають, країна знаходиться на більш високому рівні розвитку, і пріоритети мають соціальні цілі.

6. регулююча діяльність держави в соціальній сфері.

Якщо антимонопольне регулювання зустрічає жорсткий опір лише з боку великого капіталу, то соціальне регулювання зачіпає економічні інтереси всіх підприємців.

Насамперед соціальне регулювання здійснюється в процесі оподаткування. завдяки встановленню досить великого рівня неоподатковуваного мінімуму річного доходу забезпечуються нормальні умови для відтворення робочої сили і задоволення інших потреб членів сімї, підтримка дрібних виробників. Отже, знімається соціальне напруження.

Дещо більше значення в соціальному регулюванні витрачання бюджетних коштів має державне регулювання соціальних чинників суспільного розвитку - соціального забезпечення, освіти, медичного обслуговування, житлової сфери тощо.

Так державна програма передбачає такі заходи щодо сприяння зайнятості та соціального захисту населення:

1) створення додаткових робочих місць шляхом розвитку малих підприємств, сімейного ті індивідуального порядку, фермерських господарств, організації громадських оплачуваних робіт;

2) професійна підготовка і перепідготовка вивільнюваних працівників;

3) організація роботи з професійної орієнтації;

4) забезпечення зайнятості тих, хто потребує соціального захисту (жінок, молоді, інвалідів);

5) надання матеріальної допомоги безробітним.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002. /438 - 471/

2. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997. / 579 - 591/

3.Гальчинський А. С., Єщенко П. С., палкін Ю. С. Основи економічної теорії: підручник. - К.: Вища шк..,1995. / 199 - 212

4. Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко та ін. - К.: Вища шк.., 2001р. / 190-212/

Тематика рефератів.

1. Соціальний захист населення в Україні.

2. Відмінності місця держави в різних економічних системах.

3. Економічний суверенітет України та його структура.

Запитання та завдання для обговорення.

1. Чим пояснюється необхідність державного регулювання ринкової економіки?

2. Які заходи держави спрямовані на захист ринкової конкуренції?

3. Чи має втручання держави в економіку негативні наслідки?

4. Що виражає категорія " економічні функції держави"

5. назвіть основні економічні функції сучасної держави.

Тема 11. Роль держави в ринковій економіці.

3) сутність і види економічного відтворення.

Процес економічного відтворення - постійно повторюваний процес відтворення всіх елементів економічної системи(продуктивних сил, техніко - економічних, виробничих і економічних відносин, а також господарського механізму) в їхній взаємодії, тобто взаємо обумовленості та взаємо запереченні.

Якщо позначити фонд заміщення (частка національного доходу, що спрямовується на відновлення зношених засобів виробництва) буквою "С", необхідний продукт - "V", а додатковий "m", то при простому відтворенні основними пропорціями є:

1) 1(v+m)= 2c. Це означає, що національний дохід, створений у першому підрозділі, має дорівнювати фонду заміщення у другому;

2) 1(c+v+m) = 1v+2c. Продукція першого підрозділу, яка складається із засобів виробництва, має виготовлятися у такому обсязі, щоб відновити матеріальні витрати в обох підрозділах;

3) 2(v+c=m)= 1(v+m)+ 2(v+m). Продукція другого підрозділу, що складається з предметів споживання, має виготовлятися у такому обсязі, щоб задовольнити їжею, одягом, житлом тощо робітників першого і другого підрозділів.

При розширеному відтворенні між основними складовими суспільного продукту мають існувати такі основні пропорції:

1) 1(v+m)>2c. Національний (чистий) дохід, створений у першому підрозділі, має бути більшим від фонду заміщення другого підрозділу на величину додаткових засобів виробництва, необхідних для нагромадження в обох підрозділах;

2) 1(c+v+m)>1c+2c. Продукція першого підрозділу має бути більшою від суми фондів заміщення в обох підрозділах на величину нагромадження в них засобів виробництва;

3) 2(c+v+m)<1(v+m)+2(v+m). Продукція другого підрозділу має бути меншою від національного доходу в обох підрозділах на величину нагромаджуваних засобів виробництва.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2002./ 471 - 497/.

2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997./ 287 - 313/.

3. основи економічної теорії: Підручник/А. А. Чухно, П. С. Палкін та ін. -К.: Вища шк., 2001. / 374-395/.

4. Панчишин Степан макроекономіка: навч. Посібник. -К.: Либідь, 2002. /49-75/.

Тематика рефератів.

1. Макроекономіка як наука.

2. Суспільний продукт і його форми.

3. Особливості відтворення в аграрному секторі економіки.

4. Система національних рахунків.

 

Запитання та завдання для обговорення.

1. Що означає національний продукт в полтекономічному аспекті?

2. Охарактеризуйте економічний зміст національних рахунків.

3. Які основні способи обчислення ВВП?

4. Назвіть основні недоліки показника ВВП.

5. Які спільні ознаки та відмінності між ВВП і ВНП?

6. Чим відрізняється просте відтворення від розширеного?

Тема 12. Сукупний суспільний продукт та його форми.

2) сутність та механізм перерозподілу національного доходу і доходів населення.

Полтекономічне визначення диференціації доходів населення: це різниця в доступі до власності і влади різних класів, соціальних верств і прошарків у межах певної економічної системи, що виявляється у рівні їхніх доходів передусім грошових.

Найзагальнішою причиною диференціації в доходах населення за сучасних умов є економічна система капіталізму, побудована на відчуженні переважної більшості населення від власності на засоби виробництва і влади.

Бідність як економічна категорія - це зумовлена рівнем розвитку продуктивних сил і характером економічної системи крайня недостатність наявних у людини, сім'ї, частини населення засобів для задоволення мінімальних матеріальних, соціальних і духовних потреб, а отже, для нормального життя і життєдіяльності.

Кількісним показником рівня бідності є лінія бідності, що означає виражену у відсотках частку населення, сімейний бюджет якої знаходиться нижче певного абсолютного рівня. З погляду структури витрат бідними у США вважаються ті домогосподарства, які витрачають на харчування понад1/3 доходів.

В Україні у1999 р., за офіційними даними, понад 73% населення витрачало на харчування 60% сукупних витрат. Водночас за іншими критеріями (енергетична цінність добового раціону харчування в 2100 калорій, сукупних витрат найбідніших 30 % населення країни в розрахунку на одного дорослого та ін.) рівень бідності значно нижчий. Насправді бідними в країні у 2000 р. Було понад 80% населення. Так ООН виходить із того, що при добовому споживанні нижче 2600 ккал у розвинених країнах починається процес прихованого голодування. В Україні цей показник у 1999 р. Становив 2502 кал, у1990 - 3597.

Межею бідності є законодавчо встановлений рівень грошових доходів окремої людини, сім'ї, частини населення за певний проміжок часу, який дозволяє задовольнити лише мінімальні фізичні потреби. За такою межею внаслідок необґрунтованої економічної політики в Україні опинилося понад 80% населення.

Необхідність перерозподілу національного доходу зумовлюється:

1) значною диференціацією доходів, яка не лише загрожує соціальній стабільності країни, але й гальмує стимули до ефективної праці; 2) такий перерозподіл викликаний потребами у виконанні сучасною державою широкомасштабних соціально - економічних функцій, без яких економічна система не може існувати; 3) перерозподіл національного доходу зумовлений необхідністю підтримки малого підприємництва(через систему державних субсидій), національного виробника, забезпечення плюралізму форм власності тощо; 4) доцільністю розширення громадських робіт, розвитку економічної та соціальної інфраструктури та ін. 5) необхідністю розвивати базові, капіталоємні галузі промисловості; 6) потребою у забезпечення національної оборони та іншими причинами

Перерозподіл національного доходу здійснюється через державний бюджет (механізм прямого оподаткування, державного боргу), механізм непрямих податків, пов’язаних із ціноутворенням, "ножиці цін", (через контрактну систему, монопольні ціни), систему грошово - кредитних відносин, оплату послуг частини працездатного населення, зайнятого непродуктивними видами діяльності, ухилення від сплати податків(сфера тіньової економіки).

Тема 12.1 Економічна система розподілу та формування доходів населення

4) сутність державного регулювання розподілу доходів та його форми.

Державне втручання у процес розподілу доходів зумовлене низкою причин, які призводять до посилення процесу диференціації в доходах населення, зокрема викликають необхідність перерозподілу національного доходу.

До таких причин у контексті полтекономічного аналізу належать:

1) приватна капіталістична власність та оснований на ній механізм вільної ринкової конкуренції;

2) колективна капіталістична власність та оснований на ній механізм монополістичної (в т. ч. Олігополістичної) конкуренції.

3) про монополістичний характер розвитку державної власності на засоби виробництва, який призводить до перекачування частини додаткової вартості із державного сектору у недержавний;

4)брак високо прогресивної шкали оподаткування доходів;

5) значний розвиток тіньової економіки;

6)інфляційні процеси в економіці, які найвідчутніше справляють негативний вплив на доходи бідних верств населення;

7) наявність економічних криз в економіці, масового безробіття;

8) необхідність дотримання оптимального співвідношення між ефективністю суспільного виробництва і певною справедливістю економічної системи, порушення якого або загострює соціально - економічні суперечності, або призводить до послаблення стимулів до праці;

9) діяльність іноземних компаній, передусім транснаціональних корпорацій на території країни, які викачують значну частку прибутків.

Державне регулювання розподілу доходів можна визначити як сукупність форм та методів впливу органів державної влади на рух ВВП, на рівень трудових доходів, передусім, заробітної плати, з одного боку, та нетрудових доходів, насамперед прибутку, ренти і відсотка з другого боку. Основними напрямами такого регулювання є політика доходів та соціальний захист.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2002./497-524/.

2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997./ 412 -431/.

3. основи економічної теорії: Підручник/А. А. Чухно, П. С. Палкін та ін. -К.: Вища шк., 2001. / 374-395/.

4. Панчишин Степан макроекономіка: навч. Посібник. -К.: Либідь, 2002. /75-98/.

Тематика рефератів.

1. Родинний розподіл доходів.

2. Податки і соціальні виплати.

3. Державна політика доходів

Запитання та завдання для обговорення.

1. Які існують критерії класифікації об’єктів розподілу і які з них є визначальними?

2. Що означає процес диференціації доходів населення та які його причини?

3. Як вимірюється ступінь нерівності у розподілі доходів?

4. Які причини зумовлюють необхідність перерозподілу національного доходу?

5. Охарактеризуйте основні види податків.

6. Чим викликана необхідність державного регулювання доходів населення і в чому його сутність?

Тема 13. Економічне зростання та його чинники.

4) роль НТР в економічному зростанні та моделі економічного зростання.

Науково - технічний прогрес має еволюційну та революційну форми розвитку. Як загально історична закономірність. він виник лише у період промислової революції кінця 18 - початку 19 ст. Еволюційна форма НТП характеризується поступовими змінами у розвитку науки і техніки, вдосконаленням традиційних видів техніки виробництва. Революційна форма НТП означає появу принципово нових видів техніки, предметів праці, фундаментальних наукових відкриттів, їх практичного застосування та інше, тобто докорінну революційну зміну технологічного способу виробництва -НТР.

Глибинну сутність НТР можна визначити як революційні зміни у взаємодії людини і природи, а також у системі продуктивних сил і техніко - економічних відносин. З цього випливає, що НТР є техніко - економічною категорією, яка водночас впливає на інші елементи економічної та соціальної системи.

Оскільки система продуктивних сил включає засоби і предмети праці, науку, людину, сили природи, що використовуються людьми, форми і методи організації виробництва, а за сучасних умов все більшою мірою інформацію, то НТР зумовлює істотні зміни у кожному з цих елементів.

Глибинна сутність НТР виявляється в її основних рисах:

1. Перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу.

2. Кардинальні зміни у техніці - штучно створених засобах праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи.

3. Докорінні перетворення головної продуктивної сили - людини - працівника.

4. Докорінне перетворення предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із попередньо заданими властивостями.

5. Впровадження принципово нових технологій, що з'явилися на базі фундаментальних відкриттів.

6. Революція к силах природи, що використовуються людьми.

7. Революція у формах і методах організації виробництва.

8. Інформаційна революція.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2002./525 - 556/.

2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997./ 313 - 327/.

3. Основи економічної теорії: Підручник/А. А. Чухно, П. С. Палкін та ін. -К.: Вища шк., 2001. / 477-495/.

4. Панчишин Степан макроекономіка: Навч. Посібник. -К.: Либідь, 2002. /141-182/.

Тематика рефератів.

1. Моделі економічного зростання.

2. Проблеми економічного зростання в різних групах країн та в Україні.

3. Циклічність загальна закономірність ринкової економіки.

Запитання та завдання для обговорення.

1. У чому полягає зміст економічної рівноваги?

2. Перелічіть умови формування економічної рівноваги.

3. Які основні риси НТР і в чому полягає її сутність?

4. Які фази економічного циклу і в чому їхня сутність?

Тема14. Розподіл національного доходу. споживання, заощадження і добробут.

5) розширене відтворення робочої сили.

Робоча сила є сукупністю фізичних розумових і організаторських здібностей людини, набутих знань і досвіду, які вона застосовує у процесі виробництва споживчих властивостей.

Розширене відтворення рис і властивостей людини - працівника передбачає функціонування та розвиток на ширшій основі її загальноосвітнього і кваліфікаційного рівнів, професійних навичок, творчих здібностей, постійне вдосконалення економічного мислення, підвищення рівня підготовки до організаційної й управлінської діяльності, покращення умов праці, поступове подолання техніко - економічного відчуження найманих працівників від засобів виробництва та ін.

Розширене відтворення людини - власника означає постійне збільшення реальної заробітної плати залежно від зростання вартості робочої сили, отримання все більшої частки дивідендів на акції або відсотків на заощадження, розширення участі найманих працівників в управлінні власністю на підприємстві, збільшення обсягів сімейної власності, поступове подолання соціально - економічного відчуження від засобів виробництва.

 

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2002./497 - 526/.

2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997./ 303 - 313/.

3. Основи економічної теорії: Підручник/А. А. Чухно, П. С. Палкін та ін. -К.: Вища шк., 2001. /395 - 422/.

4. Панчишин Степан макроекономіка: Навч. Посібник. -К.: Либідь, 2002. /98 - 141/.

Тематика рефератів.

1. Сукупний попит і сукупна пропозиція.

2. Модель Хікса.

3. Сутність і структура господарського механізму.

4. теорії зайнятості.

Запитання та завдання для обговорення.

1. Що означає розширене відтворення робочої сили?

2. Дайте характеристику ГСС та ГСЗ. Поясніть чому сума ГСС та ГСЗ завжди дорівнює одиниці?

3. Як згідно з теорією мультиплікатора Кейнса досягається рівновага між інвестиціями та заощадженнями на основі саморозвитку економічної системи? Чому це не задовольняє суспільство?

4. Дайте визначення поняття "мультиплікатор національного доходу".

5.Що розуміють під повною зайнятістю?

Тема 15. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.

Тема 15.1. Світове господарство і його структура.

3)міжнародна економічна інтеграція;

Міжнародна економічна інтеграція означає процес поступового зближення і взаємодії (взаємопроникнення, взаємопереплетіння тощо) національних господарств двох і більше країн, спрямованих на створення єдиниої національної економічної системи, у тому числі єдиного господарського механізму.

Міжнародна економічна інтеграція є найвищою формою процесу інтернаціоналізації технологічного способу виробництва(і, передусім, продуктивних сил) і капіталу. Це зумовлене тим, що вона охоплює такий важливий механізм економічної системи, як господарський механізм, в якрму є не оише базисні, але й надбудовчі елементи суспільно - економічної формації. У кінцевому підсумку міжнародна економічна інтеграція поширюється на всі надбудовчі підсистеми суспільних відносин - соціальні, правові, політичні, культурні, ідеологічні, національні тощо, що призводить до утворення цілісних національних деожав конфедеративного і навіть федеративного типу.

Міжнародна економічна інтеграція спочатку розвивалася, здебільшого, на галузевому рівні, що у межах Західної Європи знайшло своє втілення у розвитку Європейського обєднання вугілля і сталі(ЄОВС), Європейського співтовариства з атомнолї енергетики(Євроатом), відтак охоплювала сферу торгівлі(прикладом якої є утворення Європейської асоціації вільноїторгівлі - ЄАСТ, "Спільного ринку") і, зрештою, поширювалась на інші елементи економічної системи.

Нині у межах світового господарства налічується близько 100 інтеграційних угрупувань. Найрозвиненіший із них Європейський Союз.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2002./637 - 652/.

2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997./ 470 503/.

3. Основи економічної теорії: Підручник/А. А. Чухно, П. С. Палкін та ін. -К.: Вища шк., 2001. /520 - 236/.

4. Панчишин Степан макроекономіка: Навч. Посібник. -К.: Либідь, 2002. /435-439/.

Тематика рефератів.

1. Європейський союз та його місце у світовій економіці.

2. Характеристика сучасної організаційно - економічної структури світового господарства.

3. Традиційні та стратегічні МЕВ.

 

Запитання та завдання для обговорення.

1. Які загальнолюдські соціально - економічні цінності сприяють розвитку свтових економічних звязків?

2. Охарактеризуйте ступені становлення світового господарства та основні етапи його розвитку.

3. Розкрийте основні складові поняття "свтове господарство".

4. Які основні ознаки розвинених країн світу?

5. Що озаначає міжнародна кооперація?

6. У чому сутність міжнародної економічної інтеграції?

7. Розкрийте значення міжнародного поділу праці в системі світового господарства та його основні моделі.

Тема 15.2. Світогосподарські зв’язки та їхні форми.

4) міжнародна міграція робочої сили;

Міжнародна міграція робочої сили органічно пов’язана з міграцією капіталу і міжнародною торгівлею. Водночас вона зумовлена: 1) дією законів нерівномірності економічного розвитку, народонаселення та ін., які викликають відносне перенаселення в одних країнах та брак робочої сили в інших; 2) істотною різницею в умовах праці, рівні заробітної плати, рівні життя, умовах підприємницької діяльності тощо; 3) циклічним характером економічного розвитку, зокрема асинхронністю економічного циклу в різних країнах; 4) демографічними чинниками, різницею у природному прирості населення.

Міжнародна міграція робочої сили - форма міграції населення, яка полягає в переміщенні працездатного населення у межах світового господарства в пошуках роботи, кращих умов життя відповідно до економічних законів.

Найважливішими особливостями у міжнародній міграції робочої сили у 90 - х рр.. 20 ст. - на початку 21 є, 1) масова міграція із країн СНД (з України у пошуках роботи виїжджають близько 7 млн. чол..); 2) масове переміщення науково - технічних кадрів з окремих країн Європи у США; 3) певне послаблення стихійності та відповідне посилення урегульованості цього процесу окремими національними країнами та міжнародними організаціями, з одного боку, і зростання масштабів нелегальної міграції в окремих регіонах, з другого боку.

Позитивні наслідки міжнародної міграції робочої сили:

1) для країн - експортерів робочої сили позитивним є зменшення безробіття, набуття емігрантами нових знань і досвіду, поліпшення їх умов життя;

2)отримання країною - експортером додаткового джерела валютних доходів у формі грошових переказів від емігрантів, а отже покращення її платіжного балансу.

До негативних наслідків країни - експортери відносять;

1) відплив високоосвічених та висококваліфікованих кадрів.

 

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2002./588 - 633/.

2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/Г.Н.Климко, В.П.Нестеренко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997./503 - 542/.

3. Основи економічної теорії: Підручник/А. А. Чухно, П. С. Палкін та ін. -К.: Вища шк., 2001. /536 - 555/.

4. Панчишин Степан макроекономіка: Навч. Посібник. -К.: Либідь, 2002. /435 - 516/.

 

Тематика рефератів.

1. Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство.

2. Теорії світової торгівлі.

3. Державне регулювання міжнародної торгівлі.

Запитання та завдання для обговорення.

1. У чому полягає сутність світогосподарських зв’язків?

2. Які основні форми міжнародних економічних відносин (МЕВ)?

3. Що означає міжнародна торгівля?

4. Як здійснюється державне регулювання міжнародної торгівлі?

5. Що означає міжнародний рух капіталів і які його причини?

6. У чому сутність міжнародної валютної системи?

7. Основні етапи розвитку світової валютної системи.

8. Назвіть основні причини міграції робочої сили.

Тема 15. 3. Економічні аспекти глобальних проблем

3) основні шляхи розв’язання інших глобальних проблем.

У середині 70 - х років почалася екологічна криза. Така криза означає різке загострення суперечностей між людиною і природою, глобальне порушення рівноваги у природному кругообігу речовин внаслідок панування капіталістичної власності, істотного деформування соціально - економічної системи в країнах колишнього СРСР та Східної Європи, а також господарської діяльності людей, ірраціональних процесів народонаселення тощо.

Основними шляхами розв’язання екологічної, паливно - енергетичної та сировинної проблеми з погляду речового змісту соціального способу виробництва є:

1) швидкий розвиток і використання основних видів відновлювальної енергії: сонячної, енергії вітру, океану та гідроенергії річок;

2) структурні зміни у використанні наявних не відновлюваних видів енергії, а саме: зростання частки вугілля в енергобалансі й зменшення частки газу та нафти, оскільки цих корисних копалин на планеті менше;

3) створення екологічно чистої вугільної енергетики, яка б працювала без викидів шкідливих газів;

4) розробка усіма країнами конкретних заходів дотримання екологічних стандартів, тобто стандартів чистоти повітря, водних басейнів, раціонального споживання енергії;

5) вивчення запасів усіх ресурсів з використанням найновіших досягнень НТР;

6) інтенсивний розвиток власних сировинних господарств;

7) пошук ефективних важелів управління процесом зростання народонаселення для його стабілізації на рівні 10 млрд. Осіб;

8) припинення вирубування лісів, особливо тропічних;

9) формування у людей екологічного світогляду;

10) комплексна розробка законодавства про охорону довкілля, зокрема законодавчі норми про відходи;

11) збільшення екологічних інвестицій.

Основні шляхи розв’язання паливно енергетичної та сировинної проблеми з погляду суспільної форми(відносин власності) передбачають: по - перше, встановлення національної народної власності на всі природні ресурси;

По-друге, істотна зміна механізму ціноутворення на природні ресурси.

По-третє, протиставлення об’єднаній силі розвинених країн стратегії об'єднання дій країн-експортерів паливно-енергетичних та сировинних ресурсів.

По-четверте, списання боргів слаборозвинених країн, сума яких перевищила 2,5 трлн. дол.

По-п'яте, радикальна реформа відносин з МВФ і ТНК.

По-шосте, ліквідація тягаря гонки озброєнь.

По-сьоме, оскільки розвинені країни і ТНК намагаються здійснювати лише первинну обробку мінеральної сировини у країнах, що розвиваються, цим країнам необхідно нарощувати випуск готової продукції.

По-восьме, розвинені капіталістичні країни, які десятиліттями грабували природні ресурси слаборозвинених країн, внаслідок чого загострилися проблеми голоду, енергетичної, сировинної кризи, мають виділити значні фінансові, людські та технічні ресурси.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2002./673-687/.

2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/Г.Н.Климко, В.П.Нестеренко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997./553-561/.

3. Основи економічної теорії: Підручник/А. А. Чухно, П. С. Палкін та ін. -К.: Вища шк., 2001. /672-697/.

 

Тематика рефератів.

1. Глобалізація від фордизму до постфордизму.

2. Глобалізація торгівлі та фінансів.

3. Глобальні світові тенденції та їх вплив на Україну.

 

Запитання та завдання для обговорення.

1. Назвіть чинники, що породжують глобальні проблеми.

2. Які проблеми називають глобальними і в чому полягає їхня сутність?

3. Які головні шляхи роззброєння і демілітаризації економіки?

4. Які основні шляхи подолання паливно-енергетичної кризи?

5. З'ясуйте основні шляхи подолання екологічної кризи.

6. Які найважливіші шляхи розв’язання сировинної проблеми?

7. Чи здатне людство здійснити повне роззброєння у 21 ст.?

Рекомендована література

1. Гальчинський А.,С.,Єщенко П.,С., Палкін Ю.,І.,Основи економічної теорії: Підручник.-К.:Вища шк..,1995р.

2. Дзюбик С., Ривак О., Основи економічної теорії-К.:,1994р.

3. Воробйов Е., М., Грищенко А., А., Лісовицький В., М., Економічна теорія- посібник вищої школи.- Харків, Київ, 2001р.

4. Кириленко В., І., Мікроекономіка - навчальний посібник для студентів економ. Спец. Вузів-К.: Таксон, 1998р.

5.Мочерний С., В., ЧеботарС., І., Устинко О., А., Основи підприємницької діяльності- Посібник - К.:"Академія", 2001р.

6. Мочерний С., В., Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2002р.

7. Мочерний С., В., Основи економічної теорії- Підручник, 1993р.

8. Климко Г., Н., Несторенко В., П., Каніщенко Л., О., Основи економічної теорії: політ економічний аспект- К.: Вища шк.. -1997р.

9. Ніколенко В., Ю., Політекономія: Підручник.- К.: ЦУЛ, 2003р.

10. Чухно А., А., Єщенко П., С., Климко К., Н., Основи економічної теорії - К.: Вища шк.. - 2001р.

11. Панчишин С., Макроекономіка -К.: Либідь,2001р.

12. Радіонова І., Ф.. Макроекономіка та економічна політика. К., 1996р.