Валовий внутрішній продукт та його структура. Методологія обчислення ВВП.

 

ВНП – це сукупна ринкова вартість обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг, створених протягом певного періоду часу (1 рік).Умови:

- при обчисленні ВНП потрібно уникати „повторного рахунку”;

- враховувати всю випущену протягом року продукцію;

- враховувати вартість тільки тих товарів, що створені протягом поточного року;

- необхідно враховувати вартість товарів і послуг, вироблених тільки національними засобами виробництва. Лізинг – довгострокова оренда.

ВВП – це ринкова сукупна вартість обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг, створених на території даної країни протягом певного періоду часу.ВВП має три методи обчислення:

1) за витратами або потоку товарів: ВВП = С + І + Д + Ne

С – це сума цін, товарів і послуга, які витратили домогосподарства І – це сума цін, товарів і послуг, яківитрачають підприємстваД – це сума цін, товарів і послуг, які витрачає державаNe – це чистий експорт. Ne = е – і

2) за доходами: ВВП = Р + ЗП + % + П + А + НП

Р – рента, доход від земліЗП – заробітна плата% - капіталП – прибутокА – амортизаціяНП – непрямі податки

3) метод доданої вартості

Система національних рахунків.

Структура системи національних рахунків:

- ВНП

- ВВП

- чистий національний продукт (ЧНП = ВВП – А (амортизація))

- національний доход = ЧНП – непрямі податки

- використовуваний доход = НД – податки;

- чистий економічний добробут = ВНП + праця домогосподарств + міра використання вільного часу на фізичні виховання + результати тіньової економіки.

 

Валовий внутрішній продукт (ВВП) являє собою сукупну вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств. Валовий внутрішній продукт підраховується за так званим територіальним принципом.

Існує три методи обчислення валового внутрішнього продукту:

1) за виробленою продукцією (виробничий метод);

2) за витратами (метод кінцевого використання);

3) за доходами (розподільний метод).

Під час розрахунку ВВП виробничим методом підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки. Для цього за кожною галуззю економіки спочатку розраховується валовий випуск, якій потім зменшується на величину проміжного споживання. Отриманий результат характеризує сукупну вартість кінцевої продукції, або доданої вартості, створеної в галузях економіки.

У ході розрахунку ВВП за витратами підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП: домогосподарств, фірм, держави та іноземців, які експортують товари з даної країни. У підсумку отримуємо сукупну вартість усіх товарів і послуг, спожитих суспільством.

У процесі розрахунку ВВП за доходами підсумовуються всі види факторних доходів (заробітна плата, прибуток, процент, рента), а також амортизаційні відрахування.

Обчислення ВВП ускладнюється інфляцією (зростанням цін), яка властива всім країнам з ринковою економікою. У зв’язку з цим розрізняють поняття номінального і реального ВВП.

Номінальний ВВП — це обсяг виробництва, обчислений за діючими, фактичними цінами. В умовах інфляції він завищує результати економіки і потребує коригування. Реальний ВВП — це обсяг виробництва, вартість якого скоригована на величину річного зростання цін.

Як зазначалося, близьким до ВВП за змістом є показник валового національного продукту. Валовий національний продукт характеризує сукупну вартість кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні і за її межами. Валовий національний продукт підраховується за національним принципом. ВНП обчислюється як валовий внутрішній продукт і відрізняється від нього на величину, яка дорівнює сальдо розрахунків із зарубіжними країнами. У закритій економіці за відсутності зовнішніх потоків товарів і капіталів ВНП і ВВП рівні. Але в дійсності певна частина створених у країні факторних доходів (від капіталу, робочої сили і землі) може являти собою власність іноземців, тому в складі ВНП такі доходи не враховуються, але вони включаються у ВВП. Разом з тим доходи, отримані громадянами даної країни за кордоном, враховуються у ВНП, але не входять у обсяг ВВП.

Відмінності між ВВП і ВНП незначні. Але в країнах, що розвиваються, ВВП, як правило, більший від ВНП, оскільки цим країнам доводиться сплачувати великі проценти за зовнішні позички, а для розвинутих країн, навпаки, ВНП, як правило, більший від ВВП.

Обчислення обсягів ВВП і ВНП не лише полегшує міжнародне зіставлення темпів і рівнів економічного розвитку різних країн, але й дає змогу поглибити макроекономічний аналіз.