Показники рівня життя населення

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати

включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

97. Годинний виробіток характеризує продуктивність праці за фактично відпрацьований час.

Денний залежить також від тривалості робочого дня і використання робочого часу всередині зміни. На його рівень впливають внутрішньозмінні простої та збитки часу.

Річний виробіток ураховує не тільки внутрішньозмінні, а й цілодобові простої.

 

Показники рівня життя населення

- Індекс споживчих цін (у відсотках до попереднього місяця)

- Наявний доход у розрахунку на одну особу

- Заробітна плата

- Мінімальна заробітна плата

- Середній розмір пенсії разом із цільовою грошовою допомогою

- Мінімальний розмір допомоги по безробіттю

- Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям

- Прожитковий мінімум (ПМ) в середньому на одну особу в місяць.

99. Завдання передбачають досягнення максимальної економії живої та уречевленої праці, підвищення продуктивності, зниження витрат у процесі виробництва продукції і надання послуг належної якості.

Соціально-психологічні завдання передбачають створення таких умов праці, які б забезпечували високий рівень працездатності зайнятих у виробництві. Крім того, працівники мають одержувати задоволення від роботи, яку виконують.

 

100. Кооперування праці - це встановлення системи виробничої взаємозв'язку і взаємодії працівників і підрозділів між собою.

Кооперація є засобом підвищення продуктивності суспільної праці (наприклад, бригади робітників), так і індивідуального праці за рахунок підвищення виробничої активності, змагального інтересу.

 

101. Трудомісткість — це показник, який характеризує затрати часу на одиницю продукції (тобто зворотна величина виробітку):

 

Тр = Т / Q,

 

де Тр — трудомісткість на одиницю продукції.

 

102. Залежно від особливостей технології, організації виробництва і його технічного рівня розрізняють спеціалізовані і комплексні бригади.

Спеціалізовані бригади формуються із робітників однієї професії однакової або різної кваліфікації, зайнятих в однорідних технологічних процесах (механічне оброблення деталей, обслуговування потужного агрегату, конвеєрної і потокової лінії та ін.).

Комплексні бригади формуються з робітників різних професій (як основних, так і допоміжних), які виконують технологічно різнорідні, проте взаємопов'язані роботи, що охоплюють повний цикл виготовлення деталей, вузлів тощо. Створення таких бригад ефективніше на дільницях зі складним технологічним устаткуванням, в умовах поточно-конвеєрних, предметно (подетально) спеціалізованих виробництв із замкненим технологічним циклом.

103. Норма керованості — кількість працюючих, якими повинен керувати той чи інший старший керівник (головний бухгалтер, старший бухгалтер, завідуючий сектором, керуючий групою) відповідної кваліфікації при заздалегідь визначених організаційно-технічних умовах роботи.

 

104. Оснащення робочого місця – це сукупність засобів виробництва.

- допоміжне оснащення

- технологічне оснащення

- організаційне оснащення

- основне технологічне.

 

105. Сучасний ринок праці виконує такi функцiї:

- Суспiльного подiлу працi.

- Інформацiйну.

- Посереднuцьку.

- Цiноутворюючу.

- Стuмулюючу.

- Оздоровлюючу.

- Регулюючу.

 

106. До нормованих затрат часу належать об’єктивно необхідний час для виконання конкретного завдання за даних умов: підготовчо-завершальний, оперативної роботи (основний і допоміжний), обслуговування робочого місця, на відпочинок та особисті потреби, регламентовані перерви з організаційно-технічних причин та зумовлених трудовим законодавством.

У разі складання фактичного балансу робочого часу до нього включаються всі нормовані і ненормовані затрати. Нормативний баланс охоплює лише нормовані затрати часу.

 

107. Види зайнятості:

- Первинна зайнятість

- Повна зайнятість

- Неповна зайнятість

- Явна неповна

- Прихована неповна зайнятість

- Часткова зайнятість

- Зайнятість неповний робочий час

- Тимчасова зайнятість

- Сезонна зайнятість

- Нерегламентована зайнятість

 

 

108. Кон 'юнктура ринку — це співвідношення попиту і пропозиції праці на даний період, яке визначає ставки заробітної плати на конкретні види праці та рівень зайнятості населення.

 

109. Основними елементами організації праці на рівні підприємства є нормування праці, тарифна система, форми та системи заробітної плати і угоди та договори на різних рівнях економіки. Всі ці елементи мають своє призначення та тісно взаємопов’язані між собою.

 

110. Фактори, які визначають умови праці і впливають на здоров'я і працездатність людини поділяють на такі групи:

Ø соціально-економічні - включають законодавчу і нормативно-правову базу, що регламентує умови праці;

Ø психофізіологічні фактори - обумовлені конкретним змістом трудової діяльності, характером праці (фізичне і нервово-психічне навантаження монотонність, темп і ритм праці);

Ø санітарно-гігієнічні умови - визначають зовнішнє виробниче середовище (температура повітря, шум, вібрація, освітлення тощо), а також санітарно-побутове обслуговування на виробництві;

Ø естетичні - сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (архітектурне, конструкторське, художнє оформлення інтер'єру, обладнання, оснащення, виробничого одягу тощо);

Ø соціально-психологічні фактори - характеризують взаємовідносини в трудовому колективі і створюють морально-психологічний клімат.

 

111. Зміст праці характеризує функціональні особливості конкретного виду трудової діяльності, обумовлені предметом праці, засобами праці й формою організації виробничого процесу. Поняття “зміст праці” включає в себе ступінь відповідальності й складності праці, рівень творчих можливостей, співвідношення виконавських та управлінських функцій, рівень технічної оснащеності, ступінь різноманітності трудових функцій, монотонності, самостійності і т.д.

Характер праці – соціально-економічна природа трудового процесу, суспільна форма його організації, спосіб взаємодії людей у процесі праці.

Характер праці залежить від рівня розвитку продуктивних сил і науково-технічного прогресу. Соціально-економічна сутність праці відображає характер суспільного ладу.

112. Економічно активне населення – це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, які на цей момент не мають роботи, але бажають її одержати.

Економічно неактивне населення за методикою МОП — це особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні, тобто – це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці.

До них належать:

- учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах;

- особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах;

- особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю;

- особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами;

- особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати;

- інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.

113. Основні функції зар.плати:

- Відтворювальна функція

- Стимулююча функція

- Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція

- Соціальна функція

- Функція формування платоспроможного попиту населення

 

114. Розрізняють такі форми зайнятості: повну, неповну, часткову, первинну та

вторинну зайнятість.

Основні види зайнятості: повна, раціональна і ефективна.

 

115. Діапазон тарифної сітки або схеми посадових окладів - показник співвідношення тарифних коефіцієнтів останнього та першого тарифних розрядів тарифної сітки або співвідношення вищого посадового окладу (посадового коефіцієнта) і нижчого посадового окладу (посадового коефіцієнта) схеми посадових окладів.

 

116. Тари́фна сі́тка — сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці працівників у залежності від складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників.

 

117. Найпоширенішими на підприємствах методами дослідження трудових процесів є: фотографія робочого часу (ФРЧ), хронометраж, фотохронометраж. При цьому фактичні затрати часу вимірюються за допомогою секундомірів, годинників, хронографів.

 

118. Можна виділити такі види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне, сезонне, інституційне.

 

119. Планування чисельності і складу кадрів – важлива задача внутріфірмового планування, яка передбачає встановлення середньоспискового та явочного складу працюючих по всіх групах і категоріях.

Явочний склад виражається в фізичних особах на визначену календарну дату, а середньосписковий характеризує трудові ресурси в середньорічних робітниках.

Всі планово-економічні розрахунки по чисельності і складу кадрів здійснюються за середньорічними показниками.

Планування чисельності робітників підприємства пов’язано з показником використання робочого часу на протязі року, розраховується в Людино-годинах і Людино-днях.

 

120. Норма обслуговування - кількість одиниць об'єктів (одиниць устатковання), робочих місць тощо, які працівник (група працівників) відповідної кваліфікації повинен обслуговувати протягом одиниці робочого часу за певних організаційно-технічних умов.