Тема 2. Економічний розвиток: рушійні сили та фактори

Тема 1. Економічна теорія: предмет, методи і функції

Питання

1. Методи дослідження економічних процесів і явищ.

2. Позитивна й нормативна економічна теорія.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Методи дослідження економічних проце­сів і явищ

Економічна теорія володіє значним арсеналом способів і прийомів дослідження свого предмета, що й визначає зміст ме­тодів цієї науки. В економічній науці дослідники широко засто­совують метод наукової абстракції з його двома основними при­йомами - індукцією і дедукцією.

Суть цього методу полягає в тому, що досліджуючи пев­ний економічний факт або процес, відділяють його випадкові, швидкоплинні, другорядні ознаки від усталених і типових.

Основну суму фактів, або економічної інформації, дає статистика. Нерідко використовують дані бухгалтерського облі­ку, соціологічних досліджень тощо. У результаті зібрання та си­стематизації фактів економічної діяльності інформація стає ві­домою, але ще не пізнаною. Збирання фактів називають описо­вою, або емпіричною економічною наукою.

Діалектичний метод дослідження означає процес пі­знання явища чи процесу в усій різноманітності його форм та усій його суперечливості. Це синтетичний метод, який включає багато елементів, у т.ч. і наукову абстракцію, а також закон бо­ротьби і єдності протилежностей (будь-яке явище суперечли­ве й містить у собі протилежності, їх подолання - основа роз­витку цього явища), поєднання історичного і логічного, аналіз (уявний поділ цілого явища на окремі елементи та вивчення їх) і синтез (пізнання явища як цілого в єдності всіх його елементів), якісний і кількісний аналіз, єдність теорії та практики.

Сучасна економічна теорія застосовує мікроекономічний і макроекономічний аналіз явищ та процесів економічного життя, здійснює їх моделювання (спрощена уявна картина реальності, абстрактне узагальнення її основних процесів і явищ), здійснює на цій основі прогнозування економічного розвитку. При цьому широко застосовуються математичні, графічні та статистичні методи.

Важливу роль серед методів, які застосовує економічна теорія виконує експеримент, в якому особливе місце займають економічні реформи.

Економічна теорія є цілісною наукою, вона широко за­стосовує системний підхід до пізнання економічних явищ і про­цесів, тобто досліджує їх у цілісній сукупності. Дослідження зв'язків між окремими елементами у системі досягається за до­помогою структурного аналізу, який вивчає структуру системи (економічних законів, економічних відносин, фірми, галузі, еко­номіки в цілому).

Питання 2. Позитивна й нормативна економічнатеорія

Економічна наука має не тільки описувати й пояснювати рух виробництва і проблеми, пов'язані з ним, а й обґрунтовувати відповідну економічну поведінку виробника.

Розрізняють позитивну та нормативну економічну науку.

Позитивна економічна наука формулює наукові уявлення про економічну поведінку, вивчає факти, намагається описати, пояснити й передбачити рух виробництва, зайнятості, доходів гоню, тобто дослідити фактичний стан економіки і спрогнозувати її динаміку.

Нормативна економічна наука містить оціночні суджен­ня людей щодо того, якою має бути економіка або який кон­кретний політичний захід слід рекомендувати для розв'язання певної економічної проблеми.

Отже, позитивна економічна наука вивчає те, що є, тоді як нормативна узагальнює суб'єктивні уявлення про те, що має бути. Позитивна економічна наука досліджує фактичний стан

економіки, а нормативна визначає, які конкретні економічні умови або рішення бажані чи не бажані.

Приклад. Позитивне твердження: "Рівень інфляції ста­новить 22 % на рік". Нормативне твердження: "Рівень інфляції слід знизити".

Якщо у реченні з'являються слова "варто" чи "слід", є ва­гомі підстави вважати, що перед вами нормативне твердження.

Економічна наука не дає готових рекомендацій, які засто­совують безпосередньо в господарській політиці. Вона виступає скоріше методом, ніж ученням, інтелектуальним інструментом, технікою мислення, допомагаючи тому, хто володіє нею, робити правильні висновки.

Завдання

1. Вивчити питання, користуючись даними рекомендаці­ями, підручниками йпосібниками.

2. Дати письмову відповідь на питання:

2.1.Які методи використовує економічна наука?

2.2.Визначте, які з наведених тверджень належать до по­зитивних, а які до нормативних:

а) сьогодні найвища температура була 35 градусів;

б) минулого року загальний рівень цін зріс на 10 %;

в) торік інфляція суттєво знизила добробут населення, тож уряд має зменшити її рівень.

2.3. У чому полягає особливість економічної думки в Україні на початку XX ст.

Література

1. Доценко А.П., Оськіна В.В. Розвиток економічної дум­ки в Україні. - К.: КДУ, 1992.

2. Загальна економічна теорія. Підруч. - Тернопіль: Астон, 1995.-Ч. І.-Гл. 2.-§6.

3. Економіка. Навч. посіб. для 10, 11 кл. / За ред. З.Г. Ватаманюка, С.М. Панчишина - К.: Либідь, 1999. - Тема 1. - § 2 - 4.

4. Мочерний С.В. Політична економія. Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - Тема 1. - С. 9 - 24.

5. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. - 2-е вид. / За ред. Г.Н. Климко, В.П. Несторенко. - К.: Вища шк., Знання, 1997. - Розд. 42. - § 1, 2.

6. Основи економічної теорії. Підруч. / За ред. А.А. Чухна. - К.: Вищашк., 2001. - Розд. 1. - С. 14 - 20, 37 - 41.

7. Основи економічної теорії. Методичні рекомендації та конспективний виклад питань, визначених для самостійної ро­
боти студентів. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2001. - Тема 1. -
Пит. 2.

Методичні рекомендації для самостійної роботи №2

Тема 2. Економічний розвиток: рушійні сили та фактори

Питання

1. Економічні інтереси: сутність, види, взаємодія.

2. Взаємозв'язок потреб і споживання.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При самостійному опрацюванні цих питань слід викорис­товувати вказані джерела, де найповніше висвітлені дані питан­ня.

Необхідно звернути увагу на такі моменти:

• що таке економічні інтереси;

• форми економічних інтересів відповідно до типів вла­сності;

• на що спрямовані економічні інтереси працівників та
власників засобів виробництва;

• форми колективних інтересів;

• вплив економічних інтересів на соціально-економічний прогрес;

• взаємозв'язок інтересів, потреб і споживання.

Питання 1. Економічні інтереси: сутність, види, взаємодія

Якщо людина усвідомила свої економічні потреби й пра­гне домогтися їх реалізації шляхом постановки конкретної мети, то такі потреби виявляються як економічні інтереси.

Економічні інтереси - усвідомлені економічні потреби окремих людей, трудових колективів, соціальних верств, груп і класів.

Економічні інтереси є також формою вияву різних типів та форм власності. Відповідно до їх кількості розрізняють типи і форми економічних інтересів. Так, існування трьох основних типів власності (приватної, колективної та державної) зумовлює існування приватних, колективних і суспільних інтересів.

Економічні інтереси реалізуються у господарській діяль­ності. Інтересом для найманого працівника є заробітна плата, для підприємця - прибуток, для банкіра - відсоток, для власника природних ресурсів - рента. Інтереси продавця та покупця пере­тинаються в ціні, але інтерес першого полягає в її підвищенні, а другого - у зниженні. Інтерес виробника виявляється у доході, який він одержує після реалізації свого продукту, а інтерес по­купця - у самому продукті.

Уся сукупність потреб впливає на виробництво, зумов­люючи зміни у ньому, адже виробництво спрямоване на їх задо­волення. Зміна потреб викликає зміни у виробництві. Але не лише потреби впливають на виробництво, виробництво водно­час породжує нові потреби (скажімо, лише після появи у вироб­ництві холодильника чи телевізора з'явилися потреби в них). Отже, потреби зумовлюють розширення виробництва і зміни в його змісті, а виробництво - розширення (зростання) потреб. Так відбувається економічний розвиток: потреби та виробницт­во "підштовхують" одне одного у своєму поступальному русі.

Оскільки у суспільстві постійно діє економічний закон безмежного зростання (підвищення) потреб людей, то і вироб­ництво зростатиме нескінченно. Цим визначається роль потреб у виробництві.

Найважливішою характеристикою потреб є їх невтолимість і безмежність - незалежно від того, чи то особисті, чи колективні потреби. Потреби невтолимі тому, що не можна за­довольнити їх усі відразу, а безмежні - бо з'являються усе нові й нові потреби, і так буде завжди, допоки існуватиме людство. Проте можливості у задоволенні безмежних потреб наштовху­ються на обмеженість (рідкісність) ресурсів.

Оскільки економічні інтереси - найконкретніша форма вияву відносин економічної власності, то відповідно до існуван­ня у сучасній структурі таких відносин трьох основних типів власності (приватної, колективної, суспільної) виділяють індиві­дуальні (особисті), колективні та суспільні економічні інтереси.

Як і економічні потреби, вони мають історичний харак­тер, історична форма та соціальна зумовленість економічних ін­тересів у кожному суспільстві визначаються відносинами ви­робництва, розподілу, обміну і споживання, які в свою чергу за­лежать від розвитку продуктивних сил.

Економічні інтереси, однак, не слід ототожнювати з по­требами. Вони є самостійною економічною категорією.

Економічні інтереси, по-перше, знаходять свій вияв у по­ставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб; по-друге, завжди відбивають відповідний рівень і динаміку задово­лення потреб.

Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи в економічні відносини. Тому пізнати економічні ін­тереси, їх об'єкт можна лише через розкриття суб'єктів еконо­мічних відносин. Соціальним суб'єктом вираження економічно­го інтересу виступають індивід, сім'я, колектив, населення пев­ного регіону, суспільства. Кінцевим об'єктом інтересу є резуль­тат (продукт, послуга, інформація) суспільного виробництва, що використовується для задоволення цієї потреби, з приводу якої й складаються конкретні відносини між людьми.

Отже, кожний суб'єкт економічних відносин є носієм конкретного інтересу. Скільки суб'єктів економічних відносин, стільки й економічних інтересів.

Структура економічних інтересів досить різна. Передусім виділяють виробничі інтереси, пов'язані з організацією вироб­ництва, і невиробничі, пов'язані із задоволенням особистих по­треб виробника та його потреб як члена суспільства.

За суб'єктами реалізації економічні інтереси класифіку­ють на державні, групові та особисті.

Державний інтерес поділяють так:

• інтереси господарювання, пов'язані з виконанням державного бюджету, системою оподаткування, забезпеченням надходження інвестицій в економіку, тарифним стимулюванням експорту тощо;

• забезпечення інтересів управлінської системи як у галузевому, так і в територіальному аспекті;

• здійснення інтересів самоконтролю та оптимізації су­спільства.

Носіями групового (колективного) інтересу є виробники, споживачі, акціонери, фондова біржа тощо.

Вияви групового інтересу можуть бути різними: корпора­тивний інтерес підприємств, фірм, компаній, асоціацій суб'єктів господарської діяльності, трудових колективів.

При цьому економічний інтерес трудового колективу за­лежить від форми власності, оскільки на державних і приватних підприємствах він має різний зміст.

Особистий інтерес охоплює потреби, пов'язані з реалі­зацією певної форми власності, правом володіння та користу­вання нею, управління, тримання доходів.

Економічні інтереси поділяють також за часовою озна­кою {поточні, перспективні) і за об'єктивними рисами {майнові, фінансові, умов праці) тощо.

Отже, економічне та суспільне життя характеризується наявністю різних взаємопов'язаних та взаємодіючих інтересів, які утворюють єдину систему. Проте система економічних інте­ресів у кожному суспільстві суперечлива. Інтереси конкретних індивідів (підприємця і найманого працівника, продавця та по­купця) або підприємств і фірм, що конкурують за випуск та реа­лізацію продукції, або підприємства й держави, приміром, щодо величини податку не завжди збігаються.

Досягти взаємодії інтересів дуже складно, але можливо.

Наприклад, у сфері виробництва підприємці та наймані працівники виступають як протилежні сторони економічних відносин (перші зацікавлені в економії заробітної плати, другі -в її збільшенні). Однак вони мають спільний інтерес щодо ефек­тивної роботи цього підприємства (збуту продукції, отримання більшого прибутку), адже від кінцевого результату функціону­вання підприємства залежать як прибутки підприємців, так і со­ціальні вигоди працівників (збереження місця роботи, надбавки та премії до зарплати тощо).

Механізм узгодження інтересів у суспільстві визначаєть­ся передусім сутністю існуючої економічної системи,

Питання 2. Взаємозв'язок потреб і споживання

Економічні інтереси більшості сучасних найманих пра­цівників спрямовані на отримання предметів споживання та по­слуг, а інтереси власників засобів виробництва - на збільшення різних видів власності (цінних паперів, нерухомого майна, кош­товних металів тощо). Тому засобом реалізації економічних інтересів працівників є отримання заробітної плати, а власників засобів виробництва - привласнення прибутків. Протягом останніх десятиліть у розвинених країнах світу з широким роз­повсюдженням акцій, впровадженням нових форм заробітної плати (наприклад, участі в прибутках) економічний інтерес де­яких найкваліфікованіших працівників певною мірою реалізу­ється в отриманні частини прибутку (у формі дивідендів). Засо­бом реалізації суспільних інтересів є збільшення національного доходу, державної власності на засоби виробництва та частки одержавленого національного доходу.

Економічні інтереси більшості найманих працівників є особистими інтересами (на відміну від приватних, які є формою вияву приватної трудової власності). Засіб реалізації особистих інтересів - це отримання доходу від реалізації створених товарів і послуг.

Економічні інтереси стають могутньою рушійною силою соціально-економічного прогресу, коли оптимально поєднують­ся особисті, колективні та суспільні інтереси. Таке поєднання необхідне на рівні окремого підприємства, галузі, держави. На рівні підприємства воно здійснюється через впровадження про­гресивних форм заробітної плати, раціонального розподілу при­бутку і стимулювання праці, розширення масштабів виробницт­ва й відрахувань до державного бюджету тощо. Світова практи­ка свідчить, що оптимальне поєднання колективних та суспіль­них інтересів відбувається тоді, коли до державного бюджету вилучається не більше 40 % прибутків.

Оптимальне поєднання економічних інтересів на рівні держави маємо тоді, коли отримані державою через механізм оподаткування кошти раціонально розподіляються на соціальні витрати (розвиток освіти, охорони здоров'я, захист навколиш­нього середовища, розвиток економіки, оборона та ін.).

З-поміж різних типів інтересів нині панують колективні, насамперед трудові колективні інтереси. Це зумовлено тим, що на підприємствах, де переважає колективна праця, створюються матеріальні і нематеріальні блага. При цьому мають оптимально поєднуватись особисті та колективні інтереси, кожен член трудового колективу має бути впевнений, що створений спільними зусиллями дохід підприємства, в тому числі частина прибутку, буде раціонально розподілений відповідно до кількості та якості праці.

Завдання

1. Вивчити питання для самостійної роботи, користую­чись рекомендованою літературою, і скласти конспект.

2. Дати письмову відповідь на питання.

2.1. Охарактеризуйте основні типи економічних інтере­сі».

2.2. У чому полягає взаємозв'язок потреб та інтересів?

2.3. Чи може суспільний інтерес бути визначальним?
Якщо це так, то яке місце посідає особистий інтерес?

2.4. На чому ґрунтуються суперечності економічних ін­тересів?

2.5. Як досягають єдності економічних інтересів у сус­пільстві?

Література

1. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємни­цтва. Підруч. - К.: Вища шк., 2003. - Розд. 2. - С. 69 - 75.

2. Мочерний С.В. Основи економічних знань. Підруч. - К.: ВІД "Академія", 2000. - Тема 3. - § 4.

3. Мочерний С.В. Політична економія. Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - Тема 2. - С. 62 - 68.

 

Методичні рекомендації для самостійної роботи №3