Тема 3. Податок на додану вартість

 

1. Платники і ставки податку.

2. Об’єкт оподаткування.

3. Податковий кредит, податкове зобов’язання і податкові розрахунки.

4. Пільги по ПДВ.

5. Податкова звітність з ПДВ.

 

Платники і ставки податку

 

Головним джерелом формування Державного бюджету України є податок на додану вартість. На його частку в доходах держбюджету припадає близько 35%.

Податок на додану вартість – один із основних непрямих податків в Україні.

Сутність податку на додану вартість полягає в тому, що він є частиною знов створеної вартості, яка стягується з покупців у цінах на товари і послуги, що продаються, на кожному етапі їх виробництва і продажу.

Податок на додану вартість – це податок, що стягується з покупців у вигляді надбавки до цін на товари, роботи, послуги, які їм продаються, а сплачується до бюджету продавцями цих товарів, робіт і послуг.

Податок на додану вартість є універсальним фінансовим інструментом, тому що це – різновид універсальних акцизів (податку з продажу, податку з обороту). Так, з його допомогою з'являється можливість регулювання фонду заробітної плати, ціни, доходів держбюджету та рівня споживання.

Як податок на споживання, який лягає на населення й бюджетну сферу, податок на додану вартість, при достатньо високій ставці і високій інфляції, стає одним з факторів, що стримують розвиток виробництва. Відбувається це внаслідок зростання цін на продукцію, що виробляється, і зниження, на підставі цього, можливості придбання покупцем продукції, товарів і послуг.

Однак враховуючи простоту в підрахунках, універсальність як акцизу, динамічність і можливість більш просто формувати держбюджет, податок на додану вартість застосовується більше ніж в 50 країнах світу, у тому числі й в Україні. Порядок розрахунку та сплати податку на додану вартість в Україні регламентується Законом України «Про податок на додану вартість» від 3.04.97 р. зі змінами і доповненнями, що внесені до нього у відповідності до чинного законодавства України.

Згідно з законами України, платниками податку на додану вартістьє всі юридичні і фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України, незалежно від форм власності та господарювання.

Платниками податку на додану вартість є:

– коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з Законом «Про податок на додану вартість», нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

– особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв’язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

– особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп’ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

– особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг) в розмірі 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

– будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб – ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим опо-даткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове від-правлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподат-куванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезиден-тів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищує неторго-вий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторгового обороту.

До об'єктів оподаткування податком на додану вартість для розрахунку цього податку застосовують дві ставки: нульову чи ставку 20%.

Податок на додану вартість за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з експорту товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить “0” відсотків до бази оподаткування.

У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з:

– поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, поперед-ньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів – монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари, у тому числі виконання робіт по переробці давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об’єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, в результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об’єкта.

– поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що:використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяль-ності, здійснюваної за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу військово-морських сил України та відправ-ляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

– поставки для заправки або постачання повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;

– поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників.

Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

– поставки товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабміном України.

Поставка товарів (робіт, послуг) безмитними магазинами без нарахування податку на додану вартість може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України, або фізичним особам, які переміщу-ються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться поза митними кордонами України. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порушення норм цьо-го підпункту тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством.

Товари, придбані у безмитних магазинах без сплати податку на додану вартість, у разі зворотного ввезення таких товарів на митну територію України підлягають оподаткуванню у порядку, передбаченому для оподаткування операцій з імпорту;

– поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

У разі коли поставка транспортних послуг, визначених частиною першою цього підпункту, здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 6.1 цієї статті.

– поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управлін-ня, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без пере-дання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються під-приємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних праців-ників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів ста-новить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використову-ються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громад-ських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (875-12).

При порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов’язання такого платника податку перераховуються з податко-вого періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій надається в порядку, встановленому згідно із законодавством.

Не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій вивезення (експорту) товарів (робіт і послуг) у разі, коли такі операції звільнені від оподаткування на митній території України.

У випадках, що виключають застосування нульової ставки для розрахунку податку на додану вартість до бази оподаткування, застосовується 20% на розрахована сума податку включається до ціни товарів (робіт та послуг), що продаються.

Податок на додану вартість за ставкою 20%: об’єкти оподаткування, визначені статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість» [N 3370-IV (3370-15) від 19.01.2006 р.)], за винятком операцій, звільнених від оподатку-вання, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Та для визначення суми податку на додану вартість (СПДВ) застосовується така формула:

СПДВ = (БО × 20) /100,

де БО – база оподаткування;

20 – ставка податку.

Підрахована за вищенаведеною формулою сума ПДВ додається до визначеної (регульованої) ціни, в результаті чого утворюється ціна продажу.

 

Об’єкт оподаткування.

 

Об'єктом оподаткування при нарахуванні податку на додану вартість є обігові кошти з продажу продукції, товарів, робіт і надання послуг. При цьому при продажу товарів об'єктом оподаткування є обороти не лише по продажу товарів власного виробництва, але й покупних.

При продажу робіт об'єктом оподаткування є вартість виконаних будівельно-монтажних, ремонтних, науково-дослідних та інших робіт, враховуючи роботи, які виконані господарським способом. При продажу послуг об'єктом оподаткування є вартість наданих послуг автотранспортом, завантажувально-розвантажувальних, зв'язку, побутових, рекламних та ін.

Крім того, до складу об'єктів оподаткування податком на додану вартість відносять:

– обороти з продажу товарів (робіт, послуг) без сплати їх вартості в середині підприємства для потреб власного споживання, витрати на які не відносяться на собівартість виробництва, а також для своїх працівників;

– обороти по передачі товарів (робіт, послуг) без сплати їх вартості в обмін на інші товари (роботи, послуги);

– обороти по передачі безоплатно або з частковою оплатою товарів (робіт, послуг) іншим підприємствам чи громадянам;

– обороти по реалізації предметів застави, враховуючи їх передачу за заставою утримувачу при невиконанні забезпеченого заставою зобов'язання.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткуванняє операції платника податку з:

– поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у користування лізингоотриму-вачу (орендарю);

– ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі – імпорту).

З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється:

1. Ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у т. ч. у разі повернення об’єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дору-ченням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передба-чають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов’язане із поверненням товарів у зв’язку з припиненням дії зазначених договорів;

2. Поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу (крім території інших безмитних магазинів);

3. Поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу;

4. В інших випадках, передбачених Митним кодексом України (92-15);

– вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі – експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

З метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється:

– вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митного кордону України за договорами фінансового лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю-нерезиденту або іншій особі за дору-ченням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбача-ють передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке вивезення пов’язане із припиненням дії зазначених договорів; поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів;

– передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митний режим митного складу, для подальшого вивезення таких товарів з митної території України;

– в інших випадках, визначених Митним кодексом України (92-15).

Не є об’єктом оподаткування операції з:

– випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міні-стерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та кор-поративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у т. ч. пен-сійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

– передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

– повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендо-давцю), крім переданого у фінансовий лізинг;

– нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізин-гового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розра-ховану від вартості об’єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінан-сового лізингу; по об’єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати;

– передачі майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із за-стави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України;

– грошових виплат основної суми консолідованої іпотечної заборговано-сті та процентів, нарахованих на неї, об’єднання та/або купівлі (продажу) консолідованої іпотечної заборгованості, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу, або поверненням (зворотним викупом) такої консолідованої іпотечної заборгованості відповідно до закону резидентом або на його користь;

– надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестра-хових) брокерів та страхових агентів;

– надання послуг із загальнообов’язкового соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслугову-вання пенсійних вкладів;

– обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей, базою оподаткування яких є продажна вартість; випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей, запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів України; виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород; прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, призначені для використання в гральних автоматах та іншому гральному устаткуванні, поставки негашених поштових марок України, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість;

– надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства;

– торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторинго-вих) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи;

– імпорту майна як технічної або благодійної (гуманітарної) допомоги згідно з нормами міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або відповідно до закону;

– оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов’язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо;

– виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов’язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі);

– виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом;

– надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв’язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями;

– поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об’єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов’язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

– безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійсню-ються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень.

Це положення поширюється на:

– операції з безоплатної передачі об’єктів з балансу платника податку, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, майно якої перебуває відповідно в державній або комунальній власності;

– операції з безоплатної передачі неприватизованих об’єктів житлового фонду (включаючи місця загального користування та прибудинкові будівлі і споруди), а також об’єктів соціальної інфраструктури (в тому числі об’єктів їх незавершеного будівництва) з балансу платника податку на баланс юридичної особи, майно якої перебуває в державній або комунальній власності, чи безпосередньо на баланс відповідної місцевої ради.

Під об’єктами соціальної інфраструктури слід розуміти:

– заклади дошкільного виховання, середньої та середньопрофесійної освіти, дитячі музичні та художні школи;

– заклади охорони здоров’я, пункти медичного огляду, профілактики та допомоги працівникам;

– спортивні зали та майданчики, стадіони, дитячі табори відпочинку;

– клуби та будинки культури;

– бібліотеки та бібліотечні колектори;

– об’єкти житлово-комунального господарства, у тому числі мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення; будівлі і споруди, призначені для їх обслуговування (котельні, бойлерні, каналізаційні та водопровідні споруди, колектори та їх обладнання);

– пожежні депо та протипожежна техніка і обладнання;

– з поставки позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;

– з оплати третейського збору та відшкодування інших витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом відповідно до закону;

– надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами.