Питання до атестаційних контролів
1-а (молекулярна фізика)
1. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу. Молекулярно-кінетичне пояснення абсолютної температури.
2. Рівняння Менделєєва-Клапейрона. Закони ідеального газу.
3. Розподіл швидкостей молекул за Максвелом. Барометрична формула.
4. Явища переносу у газах: дифузія, внутрішнє тертя, теплопровідність.
5. 1-й закон термодинаміки. Теплоємність. Рівняння Майєра.
6. Адіабатичний процес. Робота при адіабатичному процесі.
7. Цикл Карно і його ккд. Теорема Нернста і висновки з неї.
8. Рівняння Ван-дер-Ваальса та його аналіз.
2-а (оптика, атомна, ядерна фізика)
Таблиця 1. Питання до 2-ї атестації і вимоги щодо об’ємів відповіді на обрану студентом оцінку
| Номер питання і його зміст | Об’єм відповіді для одержання оцінки національної «відмінно» і оцінки ECTS «відмінно» А, 95 балів | Об’єм відповіді для одержання оцінки національної «добре» і оцінки ECTS «дуже добре», В, 86 балів, «добре» С, 78 балів (в залежності від повноти відповіді) | Об’єм відповіді для одержання оцінки національної «задовільно» і оцінки ECTS «задовільно», D, 70 балів, «достатньо», Е, 62 бали (в залежності від повноти відповіді) |
| 1. Властивості рідин. Поверхневий натяг, формула Лапласа. Капілярні явища. | Пояснити, що значить ближній і дальній порядки у рідинах. Дати визначення коефіцієнт поверхневого натягу, вказати одиниці вимірювання. Формула Лапласа. Вивести формули для визначення висоти підняття рідини у капілярі і між -2-а плоскими паралельними поверхнями. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини. | Дати визначення коефіцієнту поверхневого натягу, вказати одиниці вимірювання. Формула Лапласа. Вивести формули для визначення висоти підняття рідини у капілярі і між 2-ма плоскими паралельними поверхнями. Розв’язати задачу у загальному вигляді. | Коефіцієнт поверхневого натягу, його фізичний зміст, одиниці вимі-рювання. Формула Лапласа. |
| 2. Основні закони геометричної оптики. Оптична густина. | Закони відбивання і заломлення світла. Абсолютний і відносний показники заломлення. Геометрична і оптична довжина. Повне внутрішнє відбивання, граничний кут повного внутрішнього відбивання. Принцип Ферма. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини. | Закони відбивання і заломлення світла. Абсолютний і відносний показники заломлення. Повне внутрішнє відби-вання, граничний кут повного внутрішнього відбивання. Розв’язати задачу у загальному вигляді. | Закони відби-вання і залом-лення світла. Повне внутрішнє відбивання, граничний кут повного внут-рішнього відби-вання. |
Продовження таблиці 1
| 3. Когерентність хвиль. Інтерференція від двох точкових джерел (дослід Юнга). | Дати визначення когерентності і інтерференції. Інтерференційна картина від двох точкових джерел, координати максимумів і мінімумів інтенсивності рисунок досліду. Методи одержання інтерференційних картин: бідзеркало та біпризмаФренеля, дзеркало Ллойда. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини | Дати взначення інтер-ференції. Інтерференційна картина від двох точко-вих джерел (рисунок досліду та показати розподіл інтенсивності в залежності від геометричної різниці ходу). Розв’язати задачу у загальному вигляді. | Інтерференційна картина від двох точкових джерел (розподіл інтен-сивності в залеж-ності від геометричної різниці ходу). |
| 4. Інтерференція у тонких плівках. Смуги рівного нахилу та рівної товщини. Кільця Ньютона. | Інтерференція у тонких плівках, формула для оптичної різниці ходу променів. Інтерференція у плівках змінної товщини. Розрахувати радіуси для світлих і темних інтерференційних кілець Ньютона у відбитому світлі. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини | Інтерференція у тонких плівках, формула для оптичної різниці ходу променів. Пояснити, при яки умовах виникають і де спостерігаються кільця Ньютона. Розв’язати задачу у загальному вигляді. | Пояснити, при яких умовах виникають і де спостерігаються кільця Ньютона. |
| 5. Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля. | Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля, їх побудова, площа, радіуси. Співвідношення між амплітудами коливань у точці на екрані від зон Френеля. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини. | Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля, їх побудова, площа, радіуси. Розв’язати задачу у загальному вигляді. | Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля, їх побудова. |
| 6. Дифракція Френеля на малих об‘єктах (від отвору в не прозорому екрані і від не прозорого диску) | Намалювати рисунки і показати побудову зон Френеля при дифракції від диску та отвору, схематично показати розподіл інтенсивності і обґрунтувати результат інтерференції у центрі за диском чи отвором. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини. | Намалювати рисунок і показати побудову зон Френеля при дифракції від диску, схематично показати розподіл інтен-сивності світла. Розв’язати задачу у загальному вигляді. | Намалювати рисунок і показати побудову зон Френеля при дифракції від диску. |
| 7. Дифракційна гратка. Дифракційний спектр при освітленні дифракційної гратки білим світлом. Дифракція на просторовій решітці. Формула Вульфа-Брега. | Дифракція Фраунгофера на однійщілині. Дифракційна гратка. Який вигляд має дифракційний спектр при освітленні дифракційної гратки білим і монохроматичним світлом? Дифракція на просторовій решітці. Записати формулу Вульфа-Брега. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини. | Що являє собою дифракційна гратка? Дифракція на просто-ровій гратці. Формула Вульфа-Брега. Розв’язати задачу у загальному вигляді. | Дифракційна гратка. Формула Вульфа-Брега. |
Продовження таблиці 1
| 8. Поляризоване світло. Закон Малюса, кут Брюстера. | Пояснити, що таке плоско- поляризоване світло, як його можна одержати. Записати формулу і представити рисунок для кута Брюстера, та пояснити, як можна визначити положення площини поляризації поляри-затора. Записати закон Малюса та пояснити, які величини до нього входять. У яких середовищах і з якої причини відбувається обертання площини поляризації. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини. | Пояснити, що таке плоско- поляризоване світло, що відбувається із світлом при його падінні на поверхню під кутом Брюстера, що описує закон Малюса, які величини входять до цих законів. Розв’язати задачу у загальному вигляді. | Записати формули для кута Брюстера і закону Малюса і вказати, що за величини до них входять. |
Якщо студент, на атестації, обирає на яку національну оцінку він хоче відповісти по вибраному ним питанню, але рівень відповіді не відповідає на цю оцінку, то результат атестації вважається не покращеним.
3-я (оптика, атомна, ядерна фізика)
1.Поглинання, розсіювання, дисперсія світла.
2. Закони теплового випромінювання: Кірхгофа, Стефана-Больцмана, Віна.
3. Формула Релея-Джинса. Квантова гіпотеза випромінювання. Формула Планка.
4. Енергія, маса, імпульс фотона. Фотоефект та його закони. Рівняння Ейнштейна для фотоефекту.
5. Ядерна модель атома Резерфорда. Постулати Бора.
6. Досліди Франка і Герца.
7. Спектри випромінювання воднеподібних атомів.
8. Хвилі де-Бройля. Досліди Девіссона і Джермера. Корпускулярно-хвильовий дуалізм світла і речовини.
9. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга. Хвильова функція і її фізичний зміст. Рівняння Шредінгера (стаціонарне).
10. Застосування рівняння Шредінгера до розв‘язування задачі про частинку у нескінченно глибокій потенціальній ямі.
11. Квантові числа електрона у атомі. Принцип Паулі.
12. Гальмівне і характеристичне рентгенівське випромінювання. Закон Мозлі.
13. Склад атомного ядра. Енергія зв‘язку ядра. “Дефект мас”.
14. Радіоактивність. α, β - випромінювання. Закон радіоактивного розпаду. Активність радіоактивної речовини.
15. Ядерні реакції. Ядерні реакції поділу і синтезу.
