Глобалізація як закономірність розвитку сучасного світового суспільства

Процес глобалізації здійснюється переважно для добробуту країни, що розвиваються динамічно і є економічно міцними. Поняття глобалізації виникло на рубежі 60-70-х років минулого століття.

При глобалізації світової економіки ціни майже на всі товари в різних країнах світу будуть вирівняні (Росія-Укаїна-США-Європа) й буде спрощено процес переміщення капіталу.

Глобалізація економіки світу призвела до того, що за останні 25 років глобальний дохід країн зріст удвічі, обсяги світової торгівлі-утричі, прямі закордоні інвестиції - у п’ять разів. Глобалізація високих технологій, виробництва, споживання, фінансування, кредитування веде до зростання обсягів виробництва, посилення стимулюючої конкуренції, зниження цін, підвищення продуктивності праці.

Основними факторами глобалізації є:

1. Економічний фактор як результат концентрації й нейтралізації капіталу, зростання великих компаній і фінансових груп, які в процесі діяльності долають національні межі, завойовуючи світовий економічний простір.

2. Політичний фактор – державні кордони поступово втрачають своє значення, стають прозорішими, дають змогу для вільного пересування.

3. Міжнародний фактор-як складова глобалізації, що прийнята Європейським пактом, основу якого становить свобода руху товарів, людей, послуг і капіталу.

4. Технічний фактор – завдяки сучасній транспортній мережі та засобами зв’язку сприяє швидкому поширенню ідей, товарів, фінансових ресурсів.

5. Суспільний фактор – послаблення традицій, соціальних зв’язків і звичаїв, сприяє мобільності людей в географічному, духовному й емоціональному розумінні слова.

Поте, в умовах поширення глобалізації й досі не створено жодної моделі подолання голоду, від якого потерпає не менше шостої частини людства. Це добре усвідомлює міжнародна спільнота, яка в 1996 році обговорювала проблеми забезпечення людства продовольством на спеціальній міжнародній конференції «Food Summit» в Римі, де прийнято Римську Декларацію Продовольчої Безпеки Світу.

З огляду на глобальні тенденції світового розвитку та сільського господарства зокрема, а також необхідність задоволення потреб людини в продуктах харчування у всіх регіонах планети, представники 76 фермерських організацій 53 країни світу сформулювали низку положень, суть яких в умовах глобалізації зводиться до такого:

Ø Співпраця фермерів, урядів, виробників засобів виробництва і продовольчих товарів, науковців і споживачів;

Ø Сільське господарство може зробити унікальний внесок для стабілізації спільноти через сталий розвиток виробництва сировинних ресурсів відповідно до потреб прискореного збільшення населення світу;

Ø Ефективне використання сучасних технологій виробництва й розробка нових на базі застосування біологічного контролю бур’янів і шкідників рослин та тварин, що особливо важливо для сільського господарства бідних країн;

Ø Забезпечення доступу всіх фермерів, у тому числі бідних і дрібних, до фізичних, фінансових та технологічних ресурсів;

Ø Забезпечення урядами всіх країн стабільної макроекономічної, правової й аграрної політики для підтримки фермерства з метою подальшого його діяльності на тривалий час.

На сучасному етапі розвитку суспільства погляди на глобалізацію та наслідки від глобалізації міжнародних економічних відносин є неоднозначними (табл..2.1)

Таблиця 2.1.

Погляд на глобалізацію