Валютний курс і платіжний баланс

Механізм формування попиту і пропозиції валют можна розглянути на такому прикладі. Нехай якась українська фірма купує у Німеччині взуття і продає на українському ринку. Для купівлі взуття фірма повинна мати німецькі марки. Ці марки фірма може одержати в українському банку на вітчизняні грошові одиниці, виручені від продажу взуття. Марки нам потрібні і тоді, коли ми їдемо у туристську подорож до Німеччини.

В цілому пропозиція національної валюти з метою обміну на іноземну формується зі сторони місцевих імпортерів, іноземних експортерів і місцевих туристів. Попит же на національну валюту виходить від іноземних імпортерів продукції даної країни, місцевих експортерів й іноземних туристів і т. ін..

Попит на іноземну валюту виходить від тих учасників обміну, які пропонують національну валюту. І навпаки, пропозиція іноземної валюти виходить від тих учасників, які пред’являють попит на національну валюту.

Ціна, за якою продається і купується конкретна валюта, називається її обмінним курсом або валютним курсом. Він визначається в певній кількості іншої валюти за одиницю даної і виступає як ціна даної валюти, виражена в одиницях іншої. Наприклад, курс долара-кількість гривень за долар, марок за долар і т.д.

S

0 S

Рис.26.1 Формування попиту і пропозиції валюти

В сучасних умовах ринкові курси валют встановлюються на основі співвідношення попиту і пропозиції валют, тобто на основі плаваючих курсів. Залежність між попитом і прозицією валюти і величину курсу можна описати відповідними кривими.

Крива попиту на валюту, наприклад, на долар, показує кількість доларів, яку згодні закупити за гривні їх власники при певному курсі. Відповідно крива пропозиції доларів показує їх кількість, яку їх власники згодні обміняти на гривні при певній величині курсу. Ріст нашого попиту на американські товари приведе до підвищення курсу долара в гривнях і крива попиту на долари зміститься вправо-вверх, а ріст американського попиту на інші товари приведе до зниження курсу гривні при зміщенні кривої пропозиції доларів вправо в низ.

Положення кривих попиту і пропозиції валют визначається дією трьох основних факторів: порівняльною динамікою цін у двох країнах; співвідношенням темпів економічного росту; співвідношення рівнів відсоткових ставок.

У цілому в довгостроковій перспективі співвідношення валют двох країн визначається змінами рівнів цін у цих країнах. Наприклад, якщо автомобіль у США коштує 5000 дол., а в Україні-10000 грн., то курс становитиме 1 дол.=2 грн., а 1 грн.=0,5 дол., при допущенні, що ці країни нічим більше між собою не торгують. Якщо курс долара підвищиться, наприклад, до 3 грн, то американські автомобілі на українському ринку стануть конкуренто неспроможними і їх експорт із США в Україні спадає. Невигідним також стане імпорт автомобілів із США для українських імпортерів.

Нехай тепер ціна на автомобілі в Америці зросла у два рази, до 10000 дол., а в Україні - на 60%, тобто до 16000 грн. Тоді курс повинен встановлюватися на рівні 1 дол.=1,6 грн., 1 грн.=0,625 дол.

У короткостроковому періоді на валютний курс більш істотно впливає співвідношення темпів економічного росту двох країн. При цьому знецінюється валюта цієї країни, яка швидше розвивається. Причиною такого знецінення являється те, що прискорення економічного зростання супроводжується розширенням імпорту і попиту на іноземну валюту.

Розглянемо тепер вплив рівнів відсоткової ставки на курс валют. Якщо, наприклад, ставка відсотка в Німеччині вища, ніж в США, то, щоб купувати німецькі цінні папери, які приносять більший відсоток, американські власники валюти підвищити свій попит на марки, продаючи долари, а німецькі власники американських цінних паперів будують намагаються їх реалізувати. Це приведе до підвищення курсу по відношенню до долара. Підвищення відсоткової ставки викличе переміщення значних валютних потоків у таку країну.

Шляхом коливання валютних курсів здійснюється регулювання торгового і платіжного балансів. Торговий баланс являється складовою частиною платіжного балансу. Платіжний баланс – це співвідношення між платежами країнами за кордон і надходженням валюти у дану країну. За своєю структурою платіжний баланс включає дебетові і кредитові статті. В дебетових статтях відображаються виплати країни за кордон, а в кредитових – надходження грошей із закордону. Загальна система платіжного балансу має такий вигляд.

Якщо надходження валюти вищі від виплат, то платіжний баланс являється активним, а якщо виплати перевищують надходження, то баланс – пасивний.

При активному платіжному балансі курс національної валюти зростає, так як попит на неї підвищується, і навпаки,при пасивному платіжному балансі курс валюти знижується, так як країна має більшу заборгованість перед своїми іноземними партнерами, ніж вони перед нею,і тому її попит на іноземну валюту зростає.

Таблиця 26.1

СХЕМА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

(цифри гіпотетичні, млрд.. гр.од.)