Методичні рекомендації до семінарського заняття. Перше питання передбачає розкриття сутності та значення предмета історії економіки та економічної думки

Перше питання передбачає розкриття сутності та значення предмета історії економіки та економічної думки. Розпочати слід зі з’ясування поняття предмета науки та встановити зв'язок між категоріями науковий об’єкт та науковий предмет дисципліни. Для розкриття предмета історії економіки та економічної думки потрібно звернутися до основних зв’язків складових господарської системи. Його аналіз дозволить зрозуміти, чому предмет дисципліни охоплює всі складники господарської системи, будучи складним багатоаспектним поняттям. Системний аналіз, і перш за все вирішальна роль цілісності господарської системи, передбачає відображення в понятті предмета структурної будови і ключових характеристик процесу її функціонування.

Традиційно під методами наукового аналізу розуміють сукупність взаємопов’язаних правил, послідовне виконання яких відкриває доступ та забезпечує збільшення точних знань. Методи спрямовані на вивчення фактів та подій, в яких виявляються внутрішні закономірності, та визначення прикладних залежностей.

У другому питанні важливо з’ясувати процес виникнення, розвитку і зміни господарств цивілізацій. Вивчення цього питання слід розпочати з аналізу загальних умов становлення ранніх цивілізацій: природно-кліматичних, ресурсних, демографічних, соціально-політичних та економічних. Ці умови сприяли розвитку господарської діяльності людини первісного суспільства. Аналіз історичного досвіду господарської діяльності людей первісного суспільства дає змогу перейти до розгляду і розуміння закономірних і послідовних змін, що відбувались у господарської сфері суспільства на етапі становлення ранніх цивілізацій. Це перший поділ праці та перехід від привласнювального господарства до відтворювального. Виникнення хліборобства, скотарства, зародження ремесла. Поява металевих знарядь. Ускладнення соціальних та господарських відносин створює передумови переходу суспільства від общинно-племінної форми організації до нових адміністративно-політичних утворень.

Громада - головна господарська форма первісної доби. Розпад первісної господарської системи. Типи стародавніх цивілізацій.

Вивчаючи трете питання, потрібно звернути увагу на процеси формування держав у цьому регіоні, розглянути окремі етапи цього процесу та провести паралель із першими формами державних утворень на етапі ранніх цивілізацій. Необхідно розкрити причини домінування в східному суспільстві владного центру, збереження принципу влада-власність. Важливо розуміти виняткову роль держав, що підпорядкували всі верстви східних суспільств.

Писемні джерела, на підставі яких можна досліджувати економічну думку стародавнього Сходу, - це, як правило, зведення законів, юридичні акти, документи господарської звітності та твори, присвячені управлінню державою й державним господарством. Про економічну думку Стародавнього Єгипту можна довідатися насамперед з творів державних чиновників. А це «Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара», «Пророчення Іпусера», різні адміністративно-господарські та юридичні документи. Адміністративно-господарські документи характеризують організацію та управління державним (царсько-храмовим) господарством, організацію праці царських майстрів та землеробів тощо.

Відомою пам’яткою економічної думки є закони царя Хаммурапі – система правових норм, спрямованих на регулювання соціально-економічних відносин у Вавілонії XVIII ст. до н.е. Закони царя Хаммурапі захищають приватну власність, особливо власність царя, храмів, державних службовців та воїнів. Вивчаючи економічну думку Стародавньої Індії, та Стародавнього Китаю, слід звернути увагу на те, що ціла низка її особливостей зумовлюється специфікою розвитку суспільних відносин цих держав, і насамперед кастовим устроєм в Індії та чиновницько-бюрократичною системою в Китаї. Ці особливості сприяли збереженню традиційних релігійно-міфологічних уявлень у процесі формування економічної думки, яка ґрунтувалася переважно на категоріях моралі, етики тощо. Слід звернути увагу на трактат «Артхашастра», де даються ґрунтовані відомості про економіку, адміністрацію, соціальні та юридичні інститути, зовнішню та внутрішню політику індійської держави. Економічну думу Стародавнього Китаю відображає трактат невідомих авторів «Гуань - цзи». Який визнає закономірність змін у природі й суспільстві. Основними напрямками економічної думки були конфуціанство, легізм, даосизм та моїзм, котрі сформувалися у IV – III ст. до н.е. Провідним напрямом було конфуціанство, яке, перетворившись на державну ідеологію, справляло великий вплив на соціально-економічний та політичний розвиток Китаю протягом майже двох тисячоліть.

 

Проблемні питання

 

1. Проаналізуйте методико-методологічні засади аналізу історії економіки та економічної думки.

2. Визначте та проаналізуйте господарські одиниці та їхні історичні форми.

3. Розкрийте особливості суспільного виробництва: фактори, показники розвитку.

Ключові терміни і поняття

 

Предмет дисципліни «Історія економіки та економічної думки» - процес виникнення господарств, процес розвитку господарств цивілізацій, процес зміни господарств цивілізацій та розвиток економічної думки.

Методи дисципліни «Історія економіки та економічної думки» - структурно-функціональний метод, зв’язки відповідних рівнів:

а) координаційний – визначає узгодженість взаємодіючих структурних елементів системи і місце елемента в рамках системи;

б) субординаційний – вказує на супідрядний зв’язок елементів у системному об’єкті;

в) генетичний – показує зв’язок елемента з історією розвитку системи.

Математичні методи – методи кількісного аналізу економічних явищ і процесів. До математичних методів також відносять розділи прикладної математики: математичне програмування, теорію ігор, теорію масового обслуговування, теорію розкладів, теорію управління запасами тощо.

Спеціальні методи:

а) метод наукової абстракції;

б) метод аналізу;

в) метод синтезу;

г) метод поєднання логічного й історичного підходів;

д) метод соціально-економічного експерименту

е) кількісні методи – математичні, статистичні тощо.

Цивілізація визначається як історично конкретний стан суспільства, який характеризується:

а) особливим способом праці;

б) певною суспільно-виробничою технологією;

в) відповідною матеріальною культурою;

г) відповідною духовною культурою.

Цивілізація відображає:

- органічну сукупність соціально-економічних і культурних характеристик суспільства;

- досягнутий рівень продуктивних сил;

- спосіб взаємодії людини з природою.

Тести

1.Яка із систем являється складовою предмета «Історія економіки та економічної думки»:

а) соціальна;

б) політична;

в) господарська;

г) духовно-культурна.

 

2. У відповідності з найважливішими тенденціями світового економічного розвитку формування в Україні ринкової економіки передбачає необхідність приведення у відповідність до глобалізаційних економічних процесів:

а) структури економіки;

б) господарського механізму;

в) організаційних інституцій;

г) адаптація до ринкових відносин системи розподілу в СРСР;

д) всі варіанти відповідей вірні;

е) невірний варіант відповіді «в».

 

3. Політика держави, суспільні рухи, війни, національні і етнографічні особливості, релігійні культури, мистецтво вивчаються в «Історії економіки та економічної думки»:

а) самі по собі;

б) з урахуванням прямих і зворотних взаємозв’язків;

в) як чинника прогресивного цивілізованого розвитку;

г) з огляду їхньої ролі в розвитку економіки.

 

4. Яке з положень не відноситься до періодизації первісного суспільства:

а) кам’яний вік;

б) земельно-кам’яний вік;

в) мідно-кам’яний вік;

г) бронзовий вік;

д) залізний вік.

 

5. Чим зумовлене утвердження нових форм господарювання в період неоліту (новий кам’яний вік):

а) виснаження мисливських ресурсів;

б) криза привласнюючого господарства;

в) зародження відтворюючого господарства;

г) зародження та поширення землеробства і скотарства як нових форм господарювання;

д) всі варіанти відповідей вірні;

е) не вірний варіант відповіді б.