Перша медична допомога при отруєнні ртуттю та її сполуками

 

6.6.9. Допомога потерпілому у разі відсутності лікаря в складі відділення:

потерпілого на ношах віднести на свіже повітря;

зняти одяг;

промити шлунок великою кількістю води, в якій бажано розчинити один із нижченазваних компонентів:

сполуки сірки;

яєчний білок;

0,02% розчин перманганату калію;

активоване вугілля (до 5 гр. одноразово);

провести кисневу інгаляцію за допомогою апаратів штучної вентиляції легень ГС-10, ГС-11;

терміново відправити до медичного закладу.

6.6.10. Якщо у складі відділення є лікар, то допомога потерпілому надається в повному обсязі:

введення антидотів: унітінол натрій тіосульфат, сунцимер (по 0,5 г. через кожні 6 годин);

внутрішньовенне вливання 40% розчину глюкози (20-40 мг) з vit С;

внутрішньом’язово глюконат кальцію з vit В₁;В₅;В₁₂;

ноотропіл в/в; в/м;

протисудомні препарати;

транквілізатори;

симптоматична терапія.

 

Засоби індивідуального захисту

6.6.11. Під час роботи в умовах забруднення ртуттю та її сполуками, необхідне обов’язкове використання засобів індивідуального захисту органів дихання, зору і шкіри.

Засоби індивідуального захисту органів дихання та зору

 

6.6.12. Фільтруючі протигази з коробкою марки "Г", "Г-8", "ГФ". Сорбційна ємність коробок забезпечує захист органів дихання та зору при концентрації парів ртуті у повітрі робочої зони, що перевищує ГДК в 1000 разів. Час захисної дії коробки марки "Г" - 100 годин, марки “Г-8”- 60 годин.

6.6.13. Протигазні респіратори РПГ-67 і газопилозахисні респіратори РУ-6О з патронами марки "Г". Сорбційна ємність забезпечує захист органів дихання при концентрації парів ртуті в повітрі робочої зони, що перевищує ГДК в 1000 разів. Час захисної дії фільтруючого патрону марки "Г" - 20 хвилин (для РПГ-67) і 15 хвилин (для РУ-60).

6.6.14. Для захисту від ртутних парів особовий склад підрозділів може використовувати інші засоби індивідуального захисту, які є в наявності (ШС-7М та ШСС тощо з обов’язковим використанням засобів захисту органів зору).

6.6.15. Якщо вміст кисню в забрудненій атмосфері становить менше, ніж 18%, то для захисту органів дихання використовуються тільки ізолюючі дихальні апарати.

 

Засоби індивідуального захисту шкіри

6.6.16. Для індивідуального захисту шкіри використовуються:

Хімічні захисні костюми типу Л-1, ЗЗК, КІХ-4, пластикатовий захисний одяг.

6.6.17. Спецодяг для захисту від токсичних речовин, костюм для захисту від ядохімікатів і мінеральних добрив (з емблемою ЯТ), гумові рукавиці, гумове взуття, фартух.

6.6.18. Бавовняно-паперові костюми (без карманів), куртки (можливо з накидкою) і протигаз ГП-5 застосовуються під час роботи з газогенеруючими сіркоскладовими (САС).

 

Демеркуризація засобів індивідуального захисту, спеціального одягу та захисних апаратів

6.6.19. Після роботи в умовах забруднення ртуттю, засоби індивідуального захисту рятувальників піддаються спеціальній обробці в спеціально визначених для цього місцях.

6.6.20. Хімічні захисні костюми типу Л-1, ЗЗК, КІХ-4, пластикатовий захисний одяг, а також гумові рукавиці та протигазові маски обробляються мильно-содовим розчином.

6.6.21. Одяг з бавовняно-паперової тканини після робіт звільняється від пилу (витрушується) та протягом 30-ти хвилин промивається холодною проточною водою. Промитий одяг перуть 30 хвилин при температурі 70-80°С у мильно-содовому розчині. Далі спеціальний одяг полощуть протягом 30 хвилин у гарячій та холодній воді для виведення лугів. Протягом 30-ти хвилин одяг обробляють 1-2% розчином соляної кислоти і проводять повторне прання в мильно-содовому розчині протягом 20 хвилин, після чого промивають у холодній воді, висушують та прасують.

6.6.22. При пранні спеціального одягу з двократною обробкою в мильно-содовому розчині тканина звільняється від ртуті на 96-99%.

6.6.23. Забороняється прати спеціальний одяг у домашніх умовах.