Технічні характеристики вітчизняних прасувальних машин

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

 

	Національний університет
ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА

 

ВИВЧЕННЯ БУДОВИ І РОБОТИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ПРАСОК

 

 

Методичні вказівки до лабораторної роботи № 6

з дисципліни:

"Проектування обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування"

для підготовки студентів за спеціальністю

07.090202 "Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування"

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри

“Автоматизація та комплексна

механізація машинобудівної промисловості”·

Протокол N від

ЛЬВІВ - 2008

ВИВЧЕННЯ БУДОВИ І РОБОТИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ПРАСОК

 

 

Методичні вказівки до лабораторної роботи № 6

з дисципліни:

"Проектування обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування"

для підготовки студентів за спеціальністю

07.090202 "Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування"

 

 

Упор. Боровець В.М.,

Шенбор В.С.

 

 

Львів: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка"

Упорядники: В.М.Боровець, к.т.н., доцент;

В.С.Шенбор, ст.викладач.

 

 

Відповідальний за випуск

О.В.Гаврильченко,к.т.н.,доцент.

Рецензенти: доцент, к.т.н., П.С.Коруняк; доцент, к.т.н., О.Р.Серкіз.

 

Мета роботи

 

1. Вивчення електроустаткування прасок та ознайомлення з їх конструктивними різновидностями.

2. Експериментальне визначення основних температурних характеристик прасок.

Загальні відомості

Електрична праска давно стала незамінним атрибутом сучасного житла, без якого важко уявити наше повсякденне життя. Проте на ринку побутової техніки сьогодні можна зустріти пристрої і машини, чий принцип дії відрізняється від добре знайомої нам праски, та і сама праска не зупиняється в своєму розвитку.

Генерація пари в сучасних прасках дозволяє досягати максимальної ефективності при гладженні одягу. Наприклад, сучасна парова праска має функцію «Вприскування пари», витрата якої безступінчатим чином регулюється в межах 0.30 г/хв, і крім того, функцію «Додаткове вприскування пари» (Supervapeur) з витратою пари до 60 г/хв, причому це вприскування може проводитися при вертикальному положенні підошви праски (наприклад, під час відпарювання костюмів). Гідравлічна система праски показана на Рис. 1.

Рис. 1. Гідравлічна система праски

 

Вона включає резервуар для води місткістю 300 мл, мініатюрний насос, реле тиску (прессостат) і клапани «Вприскування пари», «Додаткове вприскування пари» і «Вприскування води» з мікроперемикачами, кнопки яких виведені на ручку праски.

Рис. 2. Стан гідравлічної системи після включення праски

 

Під час включення праски в мережу насос починає нагнітання води з резервуару в гідравлічну систему (Рис. 2). Нагнітання води припиняється по команді реле тиску, що поступає на мікровимикач «а».

У режимі «Вприскування пари» (Рис. 3), яка активізується натисненням на кнопку мікроперемикача «b», відкривається клапан «В» і вода під тиском поступає в порожнину нагрітої підошви праски. Пара, що утворилася, виходить через отвори в підошві. При цьому мікроперемикач «а» реле тиску і клапан «А» залишаються відкритими. Витрата води (і, відповідно, витрата пари) регулюється потенціометром, що встановлюється відповідно до типу тканини (делікатні тканини, шовк тощо). У проміжках між натисненнями кнопки «Вприскування пари» клапан «В» знаходиться в закритому положенні, а працюючий насос відновлює тиск в гідравлічній системі.

У режимі «Додаткове вприскування пари» (Рис. 4) під час натиснення на кнопку мікроперемикача «с» відкривається клапан «С» подачі води в порожнину підошви праски і одночасно на декілька секунд включається насос, забезпечуючи додаткове надходження води в гідравлічну систему.

 

Рис. 3. Стан гідравлічної системи в режимі «Вприскування пари»

Рис. 4. Стан гідравлічної системи в режимі «Додаткове вприскування пари»

У режимі «Вприскування води» (Рис. 5) під час натиснення на відповідну кнопку відкривається клапан «D», утворюючи наскрізний прохід води, що знаходиться під натиском, до сопла розпилювання. У проміжках між натисненнями кнопки «Вприскування води» працюючий насос відновлює тиск води в гідравлічній системі.

Всякий, кому доводилося гладити паровою праскою, знає, що резервуар для води доводиться досить часто поповнювати. Тому логічним кроком розробників побутових прасувальних пристроїв було винесення парогенеруючої частини виробу в окремий блок — так звану парову станцію, пов'язану з праскою як електричним дротом, так і шлангом подачі пари.

Рис. 5. Стан гідравлічної системи в режимі «Вприскування води»

 

Перевагою парових станцій є підвищений тиск подачі пари (з можливістю його регулювання), що дозволяє парам краще проникати крізь тканину під час гладження.

Так, в парових станціях австрійської фірми Eudora (моделі ProfiVap plus і Domestic plus) створюється тиск пари 3,5 бар при інтенсивності паротворення 80 г/хв. Об'єм резервуару цих станцій складає 850 мл, маса станції 3,3 кг, а самої праски 1,1 кг (Рис. 6).

 

Рис. 6. Парова станція Eudora

Парова станція Rowenta Superpress DG-050 має резервуар для води місткістю 1 л, тиск пари 2,5 бар при продуктивності паротворення 50 г/хв. Потужність парогенератора складає 1200 Вт, а праски — 800 Вт.

Інший відомий виробник парових станцій — італійська фірма Polti випускає парові станції серії Vaporella місткістю резервуару для води до 1,5 л, інтенсивності паротворення 50 г/хв, потужність парогенератора 1000 Вт, а праски — 750 Вт.

Рис. 7. Система «Подвійний бойлер» парових станцій DeLonghi

 

У конструкції парових станцій DeLonghi (моделі Pro 750, Pro 880, VVX 750, VVX 880) застосована оригінальна система «Подвійний бойлер» (Рис. 7). Станція має два резервуари для води: великий на 800 мл і малий на 400 мл. Нагрівальний елемент знаходиться в малому резервуарі, завдяки чому вихід на робочий режим паротворення (85 г/хв в режимі Jet) відбувається всього за 4 хв. Частина пари, що утворюється, поступає в праску, інша частина — у великий резервуар з водою, підігріваючи її. Малий резервуар весь час підпитується гарячою водою з великого, завдяки чому рівень води в ньому підтримується постійним.

Станція має два режими роботи: форсований (Jet), з потужністю 2200 Вт і з інтенсивністю паротворення 85 г/хв, і економічний (Eco), з потужністю 1800 Вт і з інтенсивністю паротворення 60 г/хв.

Парова станція LauraStar (Швейцарія) конструктивно об'єднана з прасувальною дошкою (Рис. 8). Поверхня дошки 1 виготовлена з перфорованої корозійностійкої стали і має три рівні установки по висоті. Підошва праски 2 потужністю 0,8 кВт виконана з алюмінію. Утримувач шнура живлення 3 дозволяє вільно оперувати праскою по всій поверхні дошки, в центрі якої є вентилятор 4. Дошка обтягнута проникним для пари тканинним покриттям 5.

Рис. 8. Парова станція LauraStar

У неробочому положенні праска встановлюється на утримувачі 6. Розташований під дошкою паровий генератор 7 потужністю 1 кВт проводить пару під тиском 3,5 бар. Для зливу води з резервуару парогенератора в його нижній частині передбачена пробка 8.

Вентилятор парової станції може як нагнітати пара вгору через тканинне покриття прасувальної дошки (Рис. 9а), завдяки чому виконується пропарювання текстильного виробу, так і відкачувати пару вниз (Рис. 9, б).

Рис. 9. Вентилятор парової станції LauraStar

 

Прасувальні преси

Старовинні праски виготовлялися з чавуну і були вельми важкими. Працювати таким побутовим приладом було нелегко, але завдяки великій масі праски складки на білизні добре розгладжувалися. Працюючи сучасною легкою праскою, ми притискуємо її сильніше до прасувальної дошки, коли хочемо розгладити уперту складку. Прасувальний прес дозволяє створити значне зусилля притиснення двох площин (нижньої — прасувальної, на якій розкладається білизна, і верхньою — що обігрівається) завдяки дії важеля під час його закриття. Так, прасувальний прес Elnapress фірми Elna (Швейцарія), показаний на Рис. 10, створює при гладженні зусилля в 450 Н (45 кг). Потужність преса, залежно від моделі, складає 900, 1150 Вт. У ряді моделей є вбудований в одну з ручок парогенератор Vapojet. Прес забезпечений захисною системою: якщо користувач залишив включений прес закритим, то через 10с подається звуковий сигнал і прес автоматично відключається.

Рис.10. Прасувальний прес фірми Elna

Рис. 11. Основні елементи прасувального преса ВІКО

 

На ринку добре відомі також прасувальні преси торгової марки ВІКО (виробник — турецька фірма Arзelik A.S.). При власній масі 12 кг прес створює зусилля гладження 460 Н (46 кг) і має потужність 1300 Вт. Основні елементи прасувального преса ВІКО показані на Рис. 11, де А — верхня площина преса, В — кнопка включення парогенератора (кнопка «Пара»), 3 — вимикач мережевого живлення (кнопка Вкл/викл), D — рукоятка замикаючого механізму (переводиться в закрите положення при перенесенні преса), Е — рукоятка регулятора термостата, F — шнур живлення, G — нижня (прасувальна) площина, Н — резервуар для води, I — світловий індикатор роботи парогенератора, J — ручка важеля, К — світловий індикатор термостата, L — відсік для шнура живлення.

На Рис. 12 показана панель управління прасувального преса ВІКО і положення рукояток, що є на ній.

Робота відпарювача можлива тільки під час обробки виробів, для яких допускається висока температура гладження, і не передбачена для тканин з низькою температурою гладження (нейлон і шовк).

Перед початком роботи резервуар парогенератора наповнюють холодною водою, рукоятку регулятора термостата Е встановлюють в положення, відповідне типу тканини, після чого натискають кнопку С. Світловий індикатор К горить, поки не буде досягнута задана температура нагріву верхньої площини преса, а індикатор I — поки не почнеться паротворення.

Рис. 12. Панель управління прасувального преса ВІКО

 

Рис. 13. Електрична схема прасувального преса ВІКО

 

Електрична схема прасувального преса ВІКО показана на Рис. 13. У верхній площині преса є нагрівальні елементи і термостати, регулюючі нагріваючи площини преса і резервуару парогенератора.

 

Рис. 14. Конструктивні елементи прасувального преса ВІКО

1 — нижня підстава, 2 — підшипниковий вузол, 3 — прасувальна поверхня, 4 — поверхня, що обігрівається, 5 — верхня рама, 6 — важіль, 7 — верхній кожух, 8 — рукоятки, 9 — електричні дроти, 10 — мережевий шнур, 11 — задній кожух, 12 — мікронасос, 13 — резервуар, 14 — опора мікронасоса, 15 — заглушка резервуару.

Особливістю прасувальних пресів ВІКО є наявність мікронасоса для подачі пари (у прасувальних пресах інших фірм подача пари відбувається під дією надмірного тиску в резервуарі парогенератора).

Конструктивні елементи прасувального преса ВІКО (модель ВКК 1132) показані на Рис. 14. Усередині поверхні, що обігрівається, є порожнини, заповнені теплоаккумулюючим складом.

Площа підошви праски складає близько 150 см², площа поверхні прасувального преса приблизно в 10 разів більше, тому під час гладження великих текстильних виробів по ним доводиться довго водити праскою, постійно відставляючи його убік і перекладаючи білизну на прасувальній дошці або багато разів закладати ділянку за ділянкою виробу під прасувальний прес. Для гладження такої білизни були створені машини безперервної дії, прасувальна поверхня в яких «згорнута» в циліндр, а праска розташована уздовж утворюючої циліндра (так звана рейкова праска).

Прасувальні машини

 

Прикладами простої прасувальної машини є машини «Зоря» і «Калина» вітчизняного виробництва, технічні характеристики яких приведені в таблиці.

 

 

Технічні характеристики вітчизняних прасувальних машин

Характеристика «Зоря» «Калина»

Характеристика	«Зоря»	«Калина»
Потужність електронагрівача, Вт
Час розігрівання підошви до температури 200oC, хв
Швидкість гладження, м/хв	2,5	2,2; 2,5
Довжина валу, мм
Діаметр валу, мм
Маса машини, кг

 

На відміну від нехитрої «Калини», яка ставилася на стіл, сучасні прасувальні машини мають жорстку опору, вбудовану систему парогенерації і є достатньо складним пристроєм.

На Рис. 15 показана прасувальна машина Pfaff. Машина дозволяє практично безперервно гладити з одночасним парозволожуванням або без нього довгі полотна тканини чи білизни, які пропускаються між каландром, що обертається і переміщається (коливається), 1 і лотком (рейковою праскою), що обігрівається, 2.

Рис. 15. Прасувальна машина Pfaff

Температура нагріву лотка задається ручкою 3 після комутації головного вимикача машини 4 і вимикача 5 електронагрівача лотка. Робоча температура лотка складає порядку 130°С. Для притиснення білизни до лотка 2 шляхом опускання каландра 1 (що коливається на важелях 6 і 7) служить педаль притиску 9 розташована на опорі 8, привод важеля 10 якій одночасно взаємодіє з мікровимикачем електроприводу каландра 1. Розміщена в порожнистій основі 11 система парозволоження складається з резервуару 12 для води, мембранного насоса 13, теплообмінника 14, попереднього підігріву води і парогенератора 15. Парогенератор заздалегідь включається кнопками 16 і 17 (постійний нагрів) і управляється термостатом. Осушений в сепараторові 18 пар поступає по трубці 19 в паророзподільну панель 20 з безліччю вихідних отворів 21. Вони з’єднуються з частково виступаючим назовні рифленим конденсатозбірним роликом 22, що вільно обертається.

Рис. 16. Електрична схема прасувальної машини Miele

 

Потужність електронагрівача прасувальної машини Pfaff (залежно від моделі) складає 1800, 2200 Вт, зусилля притиснення каландра до лотка —600 Н (тиск 0,9.1,2 Н/см²), резервуар місткістю 1,3 л розрахований на генерацію пари протягом 60 хв.

У прасувальних машинах фірми Miele (Німеччина) встановлюється не один, а три електронагрівальні елементи сумарною потужністю 2550 Вт. Потужність парогенератора — 850 Вт. Перед каландром встановлена планка автоматичного пристрою захисту пальців: у разі того, що стосується планки каландр автоматично відводиться, захисний перемикач відключає електродвигун. Машина має два електродвигуни постійного струму (24 В) — один з них служить для обертання каландра, інший — для приводу рейкової праски до каландра. На електричній схемі прасувальної машини, приведеної на Рис. 16, М1 і М2 — електродвигуни, R1, R2 і R3 — електронагрівальні елементи. У ланцюзі нагрівальних елементів є захисні термостати на температуру 200° С і 185° С. Каландр прасувальної машини має механізм вільного ходу і регульовану швидкість обертання (5 ступенів). Маса машини — 52 кг Коштує такий апарат недешево — від 1800 до 2200 Euro залежно від моделі.

Машина, показана на Рис. 17 схожа на описані вище прасувальні машини з рейковою праскою, але це тільки зовнішня схожість: у цьому виробі немає ні праски, ні нагрівального елементу. Відвіку в скандинавських країнах скатертини і постільну білизну не гладять гарячим праскою, а прокатують між валками під великим тиском. Після такої обробки льняні вироби набувають блиску і не служать джерелом пороху, оскільки найдрібніші ворсинки щільно притискаються до поверхні тканини (залежно від матеріалу кількість текстильного пилу зменшується в 10-60 разів). Прасувальна машина, в якій виконується холодне плющення (англ. coldmangling) білизни між двома алюмінієвими валками, випускається фінським концерном ASKO. Сила стиснення регулюється автоматично залежно від товщини тканини і складає 340-400 кг.

Рис. 17. Прасувальна машина для холодного плющення білизни фірми ASKO

 

Винайдена нашим співвітчизником В.Колядою універсальна прасувальна машина об'єднує в одному виробі переваги: звичайної праски (висока «точність» гладження фасонних елементів одягу), прасувального преса (легкість відпарювання) і прасувальної машини з каландром, що обертається (зручність при гладженні великої білизни). У цьому апараті, показаному на Рис. 18, об'єднані всі три основні прийоми гладження (обробка білизни поворотно-поступально рухомою праскою, каландром, що обертається, і пресом). У неробочому стані машина поміщена в стандартному для побутової техніки корпусі 85´ 60´ 60 см (В ´Ш´ Г). Для приведення її в робочий стан потрібно відкинути передню стінку (як при завантаженні посудомийної машини) і висунути на себе раму з робочими механізмами. Звичайна праска 1 в цій машині рухається механічно назад вперед по поверхні прасувального каландра 2. Короб 3, в якому змонтовані всі механізми машини, може висуватися з корпусу 4 за принципом пенала, завдяки чому машину легко відрегулювати по висоті, щоб за нею зручно було працювати сидячи. На розкладних утримувачах білизни 5 по одну сторону машини укладається білизна, яку потрібно погладити, а по іншу — вигладжена білизна. На відкинутій вперед стінці корпусу 6 є ножна педаль 7, під дією якої опускається і піднімається праска. В цілях забезпечення безпеки машина влаштована так, що коли користувач прибирає ногу з педалі, праска піднімається над прасувальною поверхнею.

Каландр може служити нерухомою прасувальною поверхнею, а при необхідності, наприклад, при гладженні великої білизни, може обертатися. При гладженні дрібних предметів (комірців, манжет тощо) каландр не обертається, користувач працює кінчиком праски, як на звичайній прасувальній дошці. Тут використаний принцип, реалізований ще при винаході швейної машинки, — звільнити руки людини. Праска переміщається вперед - назад механічно, притискається до білизни під дією ножної педалі, а власник машини лише розподіляє білизну під праскою.

Рис. 18. Універсальна прасувальна машина

 

Якщо необхідно виконати відпарювання текстильного виробу, стандартна праска замінюється насадкою великого розміру, рівного по ширині прасувальному каландру. Такий відпарювач вже не рухається вперед назад, він лише притискається до оброблюваного виробу під дією ножної педалі, подібно до верхньої площини прасувального преса.

У корпусі прасувальної машини легко розміщується парова станція, а у внутрішній порожнині каландра можна підсушувати або зволожувати білизну перед гладженням, утилізувавши відпрацьовану пару і тепло праски.

Вітчизняні електропраски

У вітчизняній промисловості виготовляють наступні типи побутових прасок: УТ — з терморегулятором; УТП — з терморегулятором і парозволожувачем; УТПР — з терморегулятором, парозволожувачем і розбризкувачем; УТУ — з терморегулятором, збільшеної маси.

Електропраски, що випускаються, розрізняються по масі і потужності. Наприклад, електропраска з парозволожувачем і терморегулятором потужністю 1000 Вт і масою 1,8 кг має наступне позначення: УТП-1000-1,8. Технічні дані електропрасок приведені в табл. 1.

У прасках УТП і УТПР запас води забезпечує надходження пари протягом 15 мин. На прасках вказані міжнародні символи умов гладіння, а для типів УТП і УТПР — зони ширяння.

Температура нагріву підошви праски приведена в табл. 2. Більшість наших прасок забезпечена підошвою з алюмінію, і всі вони мають світлову сигналізацію (окрім типу УТ). Окремі моделі виготовляють з чавунною або із сталевою підошвою, яка володіє більшою теплоємністю, мало схильна до механічних пошкоджень, добре ковзає по тканині.

Таблиця 1.