VII. Форми й методи контролю

РОБОЧА ПРОГРАМА

НАУКОВО-ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Спеціальність: 8.03020101 Міжнародні відносини

 

 

Київ – 2012

ПРОГРАМА НАУКОВО-ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Робоча програма науково-виробничої практики студентів спеціальності 8.03020101 Міжнародні відносини.

«29» серпня, 2012 року, 14 с.

 

Розробник:

І.І. Судак, кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин КиМУ

 

Рецензент:

О.А. Чумаченко, кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин КиМУ

 

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики КиМУ

 

Протокол від «29» серпня, 2012 року № 1

 

Завідувач кафедри міжнародних відносин

та зовнішньої політики КиМУ (проф. Б.В.Зажигаєв)

 

 

«29» серпня, 2012 року

 

Схвалено Вченою радою КиМУ

Протокол від 31 серпня 2012 року № 1

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Науково-виробнича практика є невід’ємною складовою частиною підготовки міжнародників за освітньо-професійною програмою підготовки магістра напряму підготовки 0304 Міжнародні відносини спеціальності 8.03020101 Міжнародні відносини.

Науково-виробнича практика є продовженням реалізації навчальної програми, заснованої на принципах безперервності та послідовності проведення всіх видів навчання, що спрямована на формування необхідного обсягу практичних знань та умінь відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», сприяння саморозвитку студента, як майбутнього фахівця, шляхом закріплення теоретичних знань, отриманих ним за час навчання, набуття і удосконалення практичних навичок і умінь.

Правовою підставою проведення практичної підготовки студентів магістратури спеціальності 8.03020101 Міжнародні відносини є Закон України «Про вищу освіту», Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року №167, Положення про порядок проведення практики студентів Київського міжнародного університету, затверджене Наказом ректора КиМУ, а також дана Програма.

Згідно з наказом ректора № 271 від 20 листопада 2007 р. „Про порядок проведення практики студентів Університету”, практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня магістр і має на меті набуття студентами професійних навичок і вмінь.

Програма науково-виробничої практики містить характеристику основних компонентів практики, порядку її проходження, написання та захисту звіту, і є основним навчально-методичним документом, який регламентує діяльність керівників практики від КиМУ та від баз практики і студентів-практикантів.

Підприємство (установа, організація), на якому студент проходить практику, виступає в якості об’єкта самостійного прикладного дослідження, хід і результати якого відображаються в звіті, та у науково-дослідній роботі студента.

II. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

2.1 Метою науково-виробничої практики є формування професійних навичок щодо зовнішньополітичної, аналітичної, організаційної, управлінської, дослідницької діяльності в галузі міжнародних відносин та зовнішньої політики, а також умінь щодо розроблення документів, підготовки аналітичних довідок і доповідей, пов’язаних із участю України у сучасних міжнародних відносинах.

Цілі науково-виробничої практики:

- систематизація, закріплення та поглиблення шляхом практичної діяльності теоретичних знань набутих при вивченні спеціальних дисциплін;

- оволодіння сучасними формами управління організацією у зовнішньополітичній, міжнародній та науково-технічній сферах;

- сприйняття та засвоєння методів аналізу та формування зовнішньої політики держави, а також видів прийняття стратегічних рішень;

- оволодіння методикою здійснення наукових досліджень у сфері зовнішньої політики та міжнародних відносин;

- отримання навичок виконання службових обов’язків на відповідній посаді бази практики;

- збирання фактологічного та аналітичного матеріалу для підготовки змістової частини магістерської роботи.

2.2 Завдання науково-виробничої практики:

§ закріплення та поглиблення теоретичних знань відповідно до дисциплін, які викладаються за освітньо-професійною програмою підготовки магістра;

§ засвоєння практичних навичок на робочому місці спеціаліста з міжнародних відносин;

§ практична підготовка студентів до самостійної роботи на одній з відповідних посад з фаху;

§ підбір нормативно-правових, інформаційних, звітних і статистичних матеріалів, їхня систематизація й аналіз;

§ вивчення та складання основних видів документів, пов’язаних із формуванням зовнішньої політики держави, її представництвом у міжнародних організаціях, а також із розробкою зовнішньополітичних стратегій підприємств (установ, організацій);

§ ознайомлення зі способами виконання реальних завдань в умовах існуючих інформаційних, нормативних та ресурсних обмежень;

§ оцінка відповідності стратегій розвитку підприємств (установ, організацій) сучасним тенденціям розвитку міжнародного життя;

§ прогнозування основних показників та перспектив розвитку бази практики у сфері зовнішньополітичної діяльності;

§ формування й поглиблення навичок із застосування наукових методів дослідження світової політики й міжнародних відносин;

§ удосконалення навичок усного та письмового перекладу з двох іноземних мов;

§ підготовка студентом аналітичного звіту на основі програми практики, в якому необхідно виділити основні результати дослідження відповідно до об’єкта практики і теми магістерської роботи, дати їм оцінку, визначити вплив вирішальних чинників, узагальнити перспективи й підготувати рекомендації;

§ підготовка двох наукових публікацій за темою магістерської роботи та (за можливості) апробування результатів дослідження.

2.3 В результаті проходження науково-виробничої практики студенти повинні знати:

§ технологічну, організаційну та виробничу структуру і штат організацій, установ, фірм і відділів підприємств, де проходять практику;

§ законодавчі та нормативні документи, що регламентують їхню діяльність;

§ цілі, завдання підрозділів, які займаються зовнішньополітичною діяльністю;

§ принципи діяльності та функції відповідних управлінь, відділів, організацій, які займаються зовнішньополітичною діяльністю;

§ принципи та механізми налагодження міжнародного співробітництва, введення міжнародних переговорів;

§ цілі, механізм та інструменти зовнішньої політики країн світу;

§ методику здійснення аналізу та прогнозування зовнішньополітичної діяльності підприємств, держав;

§ методику проведення наукових досліджень.

2.4 В результаті проходження науково-виробничої практики студенти повинні вміти:

§ оформлювати документи, що стосуються питань міжнародних відносин та зовнішньополітичної діяльності;

§ підбирати, аналізувати, систематизувати нормативно-правові, звітові, інформаційні і статистичні матеріали;

§ розробляти варіанти управлінських рішень у сфері міжнародних відносин та зовнішньої політики;

§ прогнозувати і аналізувати можливості виникнення негативних та позитивних тенденцій розвитку політичних процесів на різних рівнях;

§ вибрати форму співробітництва з іноземним партнером у залежності від тактичних та стратегічних інтересів;

§ аналізувати тенденції та перспективи розвитку міжнародних відносин;

§ організувати і систематизувати збір, аналіз первинних, вторинних, аналітичних даних, документів та спорідненої інформації для оцінки як загальної зовнішньополітичної діяльності держав, так і зовнішньополітичної діяльності підприємства (установи, організації);

§ складати відповідні звіти, збирати й аналізувати довідковий матеріал;

 

III. ТЕРМІНИ ПРОХОДЖЕННЯ НАУКОВО-ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

 

Науково-виробнича практика проводиться шість тижнів (324 години).

 

IV. БАЗИ ПРАКТИКИ

4.1 Визначення баз практики здійснюється керівництвом Київського міжнародного університету на підставі прямих договорів і усних домовленостей з органами державної влади, підприємствами, установами. Студенти можуть самостійно з дозволу кафедри підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання.

4.2 Базами практики можуть обиратися підприємницькі структури різних форм власності та організаційно-правових форм, які відповідають вимогам програми і здійснюють міжнародну й зовнішньополітичну діяльність. Базами практики студентів магістратури спеціальності «Міжнародні відносини» є Комітети Верховної Ради України, Міністерство закордонних справ України, підприємства, організації, фірми, посольства, консульства, представництва міжнародних організацій в Україні та інші заклади, діяльність яких спрямована на формування навичок управлінської, організаційної та науково-дослідницької діяльності в галузі міжнародних відносин.

До підприємств – баз науково-виробничої практики ставляться такі вимоги:

- наявність високого рівня техніки, технології, організації виробництва, культури праці й міжнародної діяльності;

- можливість проведення наукових досліджень (виконання магістерських робіт).

V. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Тематичний план проходження виробничої практики наведено у додатку А.

 

VI. ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ

 

6.1. Відповідальність за організацію, проведення і контроль практики покладається на Дирекцію Інституту міжнародних відносин і кафедру міжнародних відносин та зовнішньої політики. Навчально-методичне керівництво й виконання програм практик забезпечує кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики.

6.2. До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені викладачі кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики.

6.3. Керівник практики:

- перед початком практики контролює підготовленість баз практики;

- забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед від’їздом студентів на практику: інструктаж про порядок проходження практики, надання студентам-практикантам необхідних документів (направлення, програми, щоденника, календарного плану, індивідуального завдання, методичних рекомендацій);

- повідомляє студентів про систему звітності з практики, прийняту на кафедрі: подання письмового звіту, виконання магістерської роботи;

- у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження згідно з робочою програмою;

- контролює виконання студентами-практикантами правил внутрішнього трудового розпорядку, веде або організовує ведення табеля відвідування студентами бази практики;

- у складі комісії приймає заліки з практики;

- подає завідувачу кафедри письмовий звіт про проведення практики із зауваженнями й пропозиціями щодо поліпшення практики студентів.

6.4. При проходженні практики студенти зобов’язані:

- до початку практики одержати від керівника консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

- своєчасно прибути на базу практики;

- у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені робочою програмою практики і вказівками її керівників;

- нести відповідальність за виконану роботу;

- своєчасно скласти звіт з практики.

 

 

VII. ФОРМИ Й МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

 

 

7.1. Контроль за проведенням практики має виявляти й оперативно усувати недоліки такої діяльності, надавати конкретну допомогу студентам у виконанні програми практики.

7.2. Контроль з боку КиМУ здійснює завідувач кафедри та керівники практик, а з боку установ – їхні працівники. Основним документом для контролю за роботою студента є щоденник практики, який видається практикантам «на руки» і ведеться ними протягом всього періоду проходження практики. Наприкінці практики відповідні розділи щоденника заповнюються і підписується керівниками практики від університету.

 

VIІI. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ

8.1. Протягом поточного навчального року директор Інституту міжнародних відносин та завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики забезпечують бази практики шляхом укладання прямих договорів із органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями на проходження студентами науково-виробничої практики в наступному навчальному році (згідно з графіком).

8.2. Під час проходження практики студент повинен виконати низку завдань, які оцінюються за кредитно-модульною системою (Таблиця 2, 3). Максимальна кількість одержаних балів за практику: Змістовий модуль 1 – 30 балів, Змістовий модуль 2 – 30 балів, захист практики – 30 балів, заохочувальні бали – 10 балів, разом – 100 балів (максимально).

 

 

Таблиця 1

Розподіл балів,