Тема 5. Суб’єктивна сторона злочину

План

1. Поняття суб’єктивної сторони складу злочину та її значення.

2. Ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

3. Поняття вини, її зміст і значення. Принцип суб’єктивного ставлення за вину.

4. Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Їх кримінально-правове значення.

 

 

Методичні рекомендації:

При висвітленні першого питання необхідно звернути увагу на важливу роль суб’єктивної сторони як елемента складу злочину. Це внутрішня сторона злочину, певна психічна діяльність особи, що відображає її ставлення до вчинюваного нею суспільно небезпечного діяння і до його наслідків. Необхідно також розкрити зміст суб’єктивної сторони складу злочину, який характеризують такі суб’єктивні ознаки як вина, мотив і мета вчинення злочину.

Далі необхідно показати значення суб’єктивної сторони як завершального етапу у констатації наявності складу злочину. Її наявність чи відсутність дає можливість відмежувати злочинне діяння від незлочинного. Суб’єктивна сторона, форми вини, мотив і мета вчинення суспільно небезпечного діяння істотно впливають на кваліфікацію злочинів і дозволяють відмежовувати суміжні злочини.

Зміст суб’єктивної сторони істотно впливає на ступінь тяжкості вчиненого діяння і тим самим на призначення покарання.

У другому питанні передусім необхідно назвати всі ознаки суб’єктивної сторони, відмітити, що вина - це обов’язкова ознака суб’єктивної сторони, відсутність якої виключає склад злочину.

Необхідно зазначити, що в багатьох умисних злочинах суб’єктивна сторона потребує наявності мотиву і мети, що є її факультативними, тобто не завжди обов’язковими ознаками певних злочинів. Треба мати на увазі, що особливості деяких складів злочинів потребують також з’ясування емоцій, які відчуває особа при вчиненні злочину. Тому необхідно показати в яких випадках закон надає їм значення ознаки суб’єктивної сторони.

При розгляді третього питання необхідно звернутися до ст. 62 Конституції України і ч. 2 ст. 2 ККУ де закріплено принцип суб’єктивного ставлення за вину, відповідно до якого кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли буде доведено вину особи у вчиненні злочину.

Необхідно зазначити, що загальне поняття вини є результатом наукових досліджень і вперше закріплено в ст. 23 чинного ККУ, а статті 24 і 25 КК дають визначення окремих видів умислу та необережності.

При аналізі поняття вини необхідно звернути увагу, що вона нерозривно пов’язана з об’єктивними ознаками складу злочину, які відображають її зміст. Потрібно уяснити, що не існує абстрактної вини, відірваної від конкретного протиправного діяння. Тільки таке діяння і становить предметний зміст вини.

Далі слід розкрити зміст вини, її форми та ступінь, а також показати її правове значення.

При висвітленні четвертого питання необхідно дати визначення мотиву та мети вчинення злочину, детально з’ясувати їх зміст, види і показати правове значення.

Основний та додатковий списки літератури:

Борисов В.І. Необережність та її види: Текст лекції. – Х.: Юрид. ін-т. – 1991. – 21 с.

Дагель П.С., Котов Д.П. Суб’єктивная сторона преступления и её установление.- Воронеж: Изд-во ВГУ,-1974

Коржанський М.Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини. – К.: Атіка, 2004. – 216 с.

Котов Д.П. Мотиви преступлений и их доказывание.- Воронеж: Изд. ВГУ.-1975

Ломако В.А. Зміст умислу та його види: Текст лекцій.-Х.: Укр. юрид. акад.,1991

Пинаев А.А. Особенности составов преступлений с двойной и смешанной формами вины: Уч. пособие.– Х.: Юрид. ин-т. – 1984. – 52 с.

Рарог А.И. Субъективная сторона преступления и квалификация преступлений.-М.,2001

Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления.-К.,: “Вища школа”,1977

Филимонов В. Теоретические проблемы учения о вине в уголовном праве.-(журнал)//Уголовное право.-2004.-№ 3

Х Х Х

Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. – К.: Атіка. – 2002. – 144 с.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» від 31 травня 2002 року.