Dnipropetrovsk university of economics and law

Вступ

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику Дипломна робота спеціаліста в рекомендованій нижче послідовності:

Актуальність теми (шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва).

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Коротко викладають зв'язок вибраного напрямку досліджень з планами організації, де виконана робота, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами. Обов'язково зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, базових для підготовки та подання роботи, а також і роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.

Мета і задачі дослідження

Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення (наприклад, фінансовий стан, капітал/активи підприємства, фінансова стійкість комерційного банку, платоспроможність страхової компанії та ін.)

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта та уточнює його (наприклад, поліпшенні фінансового стану, управління капіталом/активами підприємства, управління фінансовою стійкістю комерційного банку, управління платоспроможністю страхової компанії та ін.).

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага «спеціаліст»а, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи спеціаліста, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

База дослідження Базою дослідження може бути підприємство, організація, установа приватної або державної форми власності, органи державного управління або контролю.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова та практична новизна одержаних результатів

Подають коротку анотацію нових наукових та практичних положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення або практичну розробку чітко формулюють, відокремлюючи їх основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення або практична розробка повинні читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в дипломній роботі «спеціаліст»а зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень або практичних розробок вигляді анотацій є найбільш розповсюдженою помилкою при викладенні загальної характеристики роботи. До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і т. ін. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку «спеціаліст»анта. Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в ДРС наукової задачі або наукової проблеми. Насамперед за це спеціалісту присуджується ОКР «спеціаліст».

Особистий внесок студента

У випадку використання в роботі ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, студент повинен відзначити цей факт у роботі з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розробки.

Апробація результатів ДРС

Вказується, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднено результати досліджень, викладені у ДРС.

Структура роботи

З яких частин складається робота, на скількох сторінках викладена, скільки містить в собі таблиць, рисунків, формул, додатків.

Цей останній абзац вступу не виділяється жирним шрифтом і має містити наступну інформацію: дипломна робота виконана на ___ сторінках, містить ___ рис., ___ табл., ___ формул, додатків. Перелік використаної літератури складає ___ джерел. (Додаток Ґ 2)

3.2. Перший розділ (теоретична частина)

Визначається як теоретичний розділ з обов’язковим використанням макроекономічних показників по Україні та/або світу.

Структурно складається з 2-4 підрозділів, містить теоретичний виклад важливих аспектів проблеми, критичний огляд джерел інформації, аналіз предмету дослідження на макрорівні, використання здобутків Нобелівських лауреатів з економіки у розвитку предмету дослідження.

У теоретичної частини ДРС студент повинен показати свої науково-дослідницькі компетенції. Від нього вимагається розкрити сучасний стан наукової думки в галузі проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел, у тому числі зарубіжних, висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз основних категорій і понять, сформулювати проблемні питання.

Теоретична частина розробляється на засадах вивчення спеціальної літератури, нормативно-законодавчих актів, досвіду сучасних вітчизняних і закордонних підприємств.

Важливе значення у цьому розділі мас обґрунтування вибору методики аналізу досліджуваної проблеми, яка буде застосована в аналітичному розділі ДРС.

Особливу увагу слід звернути на:

- якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;

- наявність та якість критичного огляду літературних джерел;

- наявність наукової полеміки;

- етику цитування (посилання на використанні джерела, у тому числі Інтернет);

- самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність формулювання власної думки студента).

Теоретичний розділ завершується стислими висновками.

 

3.3. Другий розділ (експериментально-аналітичний)

Розділ, який присвячується обґрунтуванню фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах, що характеризують базу дослідження (наприклад банк, підприємство та ін.).

У цьому розділі може бути 2–4 відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз та оцінку конкретних проблем, пов’язаних з об’єктом дослідження.

Розділ має бути достатньо насиченим фактичною інформацією, що відображає стан предмету дослідження за період не менший трьох останніх років. У цій частині дипломної роботи студент повинен продемонструвати володіння методами аналізу об’єкту дослідження, здібності щодо виявлення найважливіших його аспектів, визначення його подальших перспектив розвитку тощо.

У роботі над експериментально-аналітичним розділом студент повинен проявити й використати свої аналітично-контрольні компетенції. Він повинен ґрунтовно проаналізувати фактичний стан досліджуваної проблеми виключно на матеріалах обраної організації (бази практики, місця постійної роботи).

Тут як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень.

Зміст і структура даного розділу визначається темою і направлена на виявлення напрямів вдосконалення досліджуваної проблеми.

Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності бази дослідження за останні 3-5 років.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаної під час аналізу інформації: що запозичене з літератури, що одержано з документів бази дослідження, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів.

В даному розділі особливу увагу слід приділити таким аспектам:

- наявність, систематичність і глибина особистого аналізу фактичної інформації про діяльність бази дослідження;

- наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, виявлення проблем і недоліків у діяльності організації за темою ДРС.

- Першій підпункт розділу присвячується загальній характеристиці бази дослідження, що може містити:

- організаційно-правову форму, назву і галузеву належність;

- основне призначення;

- організаційну структуру, систему управління, функції основних структурних підрозділів;

- характеристику основних видів діяльності, об’єми, витрати та результати фінансово-господарської діяльності підприємства;

- загальний стан операційної та фінансової діяльності бази дослідження;

- стратегію підприємства та перспективи його розвитку;

- ринкове положення підприємства, інше.

Інші підпункти розділу мають обов’язково висвітлювати сучасний стан предмету дослідження в рамках обраної бази дослідження, застосування методологічних підходів фінансового менеджменту, що було викладено у першому розділі.

Експериментально-аналітична частина завершується стислими висновками, в яких формулюються основні результати аналізу. Результати аналізу є основою для розробки практичної частини дипломної роботи.

 

3.4. Третій розділ (практична частина)

Ця частина дипломної роботи повинна бути спрямована на розробку іобґрунтування пропозицій щодо предмету дослідження. Він повинен містити обґрунтовані практичні пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Структурно розділ має містити 2–4 підрозділи. Характер та зміст заходів, що пропонуються, повинен базуватися на результатах аналізу, наведених у другому розділі роботи. Наприклад, пропозиції щодо побудови системи управління, контролю або удосконалення форм звітності на базі дослідження.

Підготовка цього розділу ДРС вимагає від студента найбільших творчих зусиль. Саме тут він має застосувати і довести свої нормувально-планувальні та інноваційно-проектні компетенції.

Тут з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Студент повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент – автор ДРС. Однією з ознак високої якості ДРС є застосування, за необхідністю, економіко-математичних методів та спеціалізованих програмних продуктів як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів. Обов’язковим є надання документу про впровадження результатів ДРС на базі дослідження.

Одне із напрямків пропозицій може стосуватися обґрунтованих змін на законодавчому рівні щодо предмету дослідження.

Варто акцентувати увагу на таких питаннях:

- логічності зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом статистичних та фактичних матеріалів, що характеризують діяльність організації;

- обґрунтуванню та розрахункам ефективності запропонованих рішень;

- використанню зарубіжного досвіду у процесі проектування авторських пропозицій та рекомендацій.

 

3.5. Висновки та рекомендації. Кожен розділ ДРС закінчується стислими висновками у яких повинно бути відбито результати вирішення завдань, що вирішувалися у межах розділу та означений їх взаємозв’язок і наведено логіку переходу до наступного розділу роботи.

Загальні висновки ДРС (3-5 сторінок) є дуже важливим розділом. Це заключна частина роботи. Вона містить стислий конкретний виклад результатів аналізу, пропозицій, що зроблені власно студентом для покращення стану об’єкта дослідження. Текст висновків має підтвердити здатність автора дипломної роботи успішно реалізувати поставлену мету і завдання. Це заключна частина роботи. Вона містить стислий конкретний виклад результатів аналізу, пропозицій, що зроблені власно студентом для покращення стану бази дослідження. Висновки починаються таким чином: «За результатами дослідження (зазначається відповідно до мети) сформовано наступні висновки».Тут викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в ДРС які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. В першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

3.6. Перелік використаних джерел містить опис книг, підручників, брошур, статей, методичних матеріалів, нормативних документів та інших джерел, на які є посилання в тексті роботи.

3.7. Додатки. До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття ДРС:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- розрахунки економічного ефекту;

- інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання роботи;

- ілюстрації допоміжного характеру.

4. Порядок оформлення дипломної роботи

 

4.1. Загальні вимоги

Дипломні роботи виконуються виключно українською мовою.

Текст друкують за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А-4 через 1,5 міжрядкових (комп’ютерних) інтервали, шрифт Times New Roman, 14. В тексті може бути використаний або загальний шрифт Times New Roman, 14, або жирний, для виділення ключових позицій дипломної роботи, в дипломній роботі не можна використовувати курсив.

Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм.

Розмір абзацу – 1,25 см.

Текст основної частини поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами по центру тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 1 інтервалу.

Кожний розділ дипломної роботи слід починати з нової сторінки. (зразок оформлення у Додатку Ґ 4, а підрозділи продовжувати на тій же сторінці.

Рисунки, таблиці, формули та текст не можуть бути представлені в сканованому вигляді, а повинні бути набранні на комп’ютері.

В тексті використовується оповідальна форма викладення. Викладення від першої особи не допускається, необхідно використовувати безособові обороти або «автор вважає (ми вважаємо» ", тощо.

В тексті не допускається:

- використання оборотів розмовної мови;

- використання довільних словотворень;

- використання скорочених слів, крім загальноприйнятих (чол., грн., ООН, СНД і т.п.);

- використання (за виключенням формул, таблиць та рисунків) математичного знака «–» перед від’ємним значенням (слід використовувати слово «міну» ”);

- використання без числових значень знаки <, >, =, =, >=, <=, №, %;

- скорочення позначення одиниць величин, якщо вони використовуються без цифр, за виключенням одиниць величин в головках та боковинах таблиць і розшифровках буквених позначень, які входять до формул та рисунків.

Якщо в тексті наводиться діапазон числових значень величини, які виражені в одних і тих же одиницях, то позначення одиниці величини ставиться після останнього числового значення діапазону (від 10 до 20 га).

Не допускається відділення одиниці величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), крім одиниць, які розміщені в машинописних таблицях. Числові значення величин в тексті необхідно вказувати з необхідним ступенем точності і вирівнюванням в ряду величин кількості знаків після коми.

 

4.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці. Усі розділи і їхні назви пишуться заголовними літерами.

Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.

Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу (Додаток Ґ 4).

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу (Додаток Ґ 3 ).

Рисунки (до яких відносяться:схеми, графіки, діаграми, ілюстрації) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Рисунки позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком тих, що подані в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер рисунку, його назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під рисунком. (зразок оформлення у Додатку Б 9.

Таблиці теж нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках арабськими цифрами, наприклад: (3.1), перша формула третього розділу. Формули, які розміщуються в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією в межах кожного додатку з додаванням перед кожною цифрою позначення додатку.

Нумерувати слід усі формули.

4.3. Таблиці

Цифровий матеріал повинен оформлюватися, як правило, у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту.

Заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків крапки не ставлять.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною.

Заголовки граф та рядків таблиці необхідно писати з прописної букви, а підзаголовки граф - з рядкової букви, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з прописної букви, якщо вони мають самостійне значення. В клітці заголовків та підзаголовків крапка не ставиться. Заголовок кожної графи, по можливості, мусить бути коротким.

Таблиці зліва, справа і знизу обмежують лініями. Висота рядків таблиці – не менше 8 мм.

Розділяти заголовки та підзаголовки рядків та граф діагональними лініями не допускається. Горизонтальні і вертикальні лінії, які розділяють рядки таблиці, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює використання таблиці. Головка таблиці повинна бути відділена лінією від іншої частини таблиці.

Таблиці з невеликою кількістю граф допускається ділити на частини та розміщувати одну частину поряд з іншою на одній сторінці, при цьому повторюється головка таблиці. Включення в таблицю графи “Номер по порядку” не допускається. Нумерація граф та рядків таблиці допускається в тих випадках, коли в тексті документу є посилання на них, при діленні таблиці на частини і при переносі частини таблиці на іншу сторінку. Перенесення частини таблиці на іншу сторінку проводиться, якщо її рядки або графи виходять за формат сторінки. В другій та інших частинах таблиці головка та бокових замінюються відповідним номером граф та рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи та(або) рядки першої частини таблиці. Якщо всі показники, які наведені в графах таблиці, вказані в одній тій же одиниці величини, то її позначення необхідно вказати через кому після назви таблиці. Якщо в графі таблиці наводяться значення однієї і тієї ж величини, то позначення одиниць величини вказується в заголовку (підзаголовку) цієї графи.

Позначення одиниць величини, загальне для всіх даних в рядку, необхідно наводити після її назви. Числове значення показника записують на рівні останнього рядка найменування, текстове значення показника – на рівні першого рядка найменування показника.

Цифри в графах таблиці повинні проставлятись так, щоб розряди чисел у всій графі були розміщені один під іншим, якщо вони відносяться до одного показника. В одній графі необхідно дотримуватися, як правило, однакової кількості десяткових знаків для всіх значень величини.

Приклади оформлення таблиць наведені в Додатку Б 8.

 

Формули

Формули повинні бути набрані виключно в редакторі формул Microsoft Equation Edition (MEE). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою і в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де” без двокрапки.

Наприклад:

 

^, (2.1)

 

де Вр – середньорічний виробіток одного робітника;

ОВ – обсяг виробництва;

Чр – середньооблікова чисельність робітників.

 

Рівняння і формули треба виділяти з тексту окремими рядками. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (´) і ділення (:).

 

4.5. Нумерація списків

Списки в тексті можуть бути нумерованими або без нумерації.

Нумеровані списки повинні нумеруватися арабськими цифрами з крапкою у кінці, наприклад:

1. Власний капітал.

2. Довгострокові зобов’язання.

3. Поточні зобов’язання.

Не нумеровані списки у тексті зазначаються виключно значком (–), наприклад:

- статутний капітал;

- пайовий капітал;

- додатково вкладений капітал.

 

4.6. Цитування та посилання на використані джерела

При написанні дипломної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які він наводить у роботі, або на ідеях і висновках яких розробляється проблема. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

Посилання в тексті дипломної роботи слід зазначати у квадратних дужках порядковим номером за переліком джерел, наприклад: «… у працях [1-7] …», або [4, с. 52].

Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером, наприклад, «рис. 1.2», на формули – порядковим номером формули в дужках «…у формулі (2.1)».

На всі таблиці в тексті мають бути посилання, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «… в табл. 1.2».

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора дипломної роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) якщо автор ДРС, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М. Х.), (підкреслено мною. - М. Х.), (розрядка моя. - М. Х.).

Приклад: 1.Цитата в тексті: "... щорічно в Україні утворюється 1,7 мільярдів тон різноманітних твердих промислових відходів... [6] 1)".

2.Відповідний опис у переліку посилань: 6. Бент О. Й. Про розробку концепції ресурсозбереження в мінерально-сировинному комплексі України // Мінеральні ресурси України. - 1995. - N 2. - С. 20 - 21.

3.Відповідне подання виноски: 1) [6] Бент О. Й. Про розробку концепції ресурсозбереження в мінерально-сировинному комплексі України // Мінеральні ресурси України. - 1995. - N 2. - С. 20 - 21.

 

4.7. Перелік використаних джерел

Перелік використаних джерел можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків у хронологічному порядку.

Перелік використаних джерел повинен складати не менш 60 джерел.

Джерела інформації написані іншими мовами (окрім української чи російської) розміщуються останніми в алфавітному порядку або за послідовністю згадування у тексті ДРС.

Приклади оформлення списку використаних джерел наводяться в Додатку Б 10.

 

Додатки

Матеріал, який доповнює текст документу, допускається розміщувати в додатках (таблиці великого формату, програми завдань, які вирішуються на ЕОМ та ін.).

В тексті документу на всі додатки повинні бути посилання.

Додатки розміщують у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок в правому верхньому куті аркуша де друкується слово „Додаток” і велика літера на позначення послідовності.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, наприклад: Додаток А, Додаток Б, Додаток В і т.д.. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідністю може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.

Нормоконтроль

Нормоконтроль ДРС - це встановлення відповідності текстових і графічних складових роботи вимогам державних стандартів та іншої нормативно-економічної документації, які є діючими в момент проведення контролю.

Нормоконтролю підлягає ДРС загалом.

Відповідальним за нормоконтроль дипломної роботи призначається завідуючим кафедри фінансів та банківської справи.

Приблизний зміст нормоконтролю наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Зміст нормоконтролю в залежності від виду документа

Елементи ДРС, що підлягають нормоконтролю	Що перевіряється
Супровідні документи Титульний аркуш, завдання, вступ, зміст, основний текст, висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки,	а) наявність і послідовність складових супровідних документів; б) правильність виконання титулу, назв розділів, підрозділів, списку використаних джерел, додатків; в) правильність написання формул, таблиць, одиниць позначень; скорочень слів, оформлення рисунків; г) наявність і правильність посилань на використану літературу, стандарти та інші нормативно-технічні документи
Таблиці, рисунки	а) дотримання вимог стандартів з оформлення та побудови; б) правильність розрахунків згідно методики, достовірність даних, наявність одиниць виміру; в) відповідність висновків результатам розрахунків

 

ДРС подаються на нормоконтроль з підписами наукового керівника та студента на титульному аркуші, в індивідуальному завданні та плані. Якщо документація дипломної роботи відповідає стандартам та вимогам іншої діючої нормативної документації, то нормоконтролер (або завідувач кафедри) ставить підпис на титульному аркуші, після чого робота передається на рецензування.

5. Порядок виконання дипломної роботи

Під час виконання дипломної роботи студента консультує керівник ДРС. Крім того, студент у випадку необхідності може користуватись консультаціями інших викладачів як випускаючої кафедри, так і інших кафедр університету.

В університеті загальне керівництво організацією дипломного проектування здійснює ректор згідно з законами "Про освіту" та "Про вищу освіту", постановами Кабінету Міністрів України та нормативними документами Міністерства освіти і науки України (МОНУ). Він ставить завдання щодо забезпечення якості дипломування, видає накази, які регламентують організацію роботи ректорату, напрямків підготовки, випускових кафедр щодо дипломування, здійснює контроль за їх виконанням через проректорів з навчальної та навчально-методичної роботи і підпорядковані ним структури університету, керівників напрямків, організує регулярне обговорення стану дипломного проектування та результатів державної атестації студентів на засіданні Вченої ради університету.

На кафедрі фінансів та банківської справивідповідальність за організацію та якість дипломування несе завідувач кафедри. Він безпосередньо здійснює керівництво і контроль процесу дипломування.

Для забезпечення роботи державної екзаменаційної комісії, яка працюватиме на кафедрі, завідувачем кафедри фінансів та банківської справипризначається секретар ДЕК.

Керівниками робіт можуть призначатися як правило професори та доценти кафедри фінансів та банківської справи, які мають науковий ступінь доктора або кандидата економічних наук.

Загальна кількість дипломників різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на одного керівника дипломною роботою не може перевищувати одночасно 5 осіб, а в навчальному році - 10 осіб.

Затверджується керівник дипломної роботи наказом ректора на підставі подання завідувача кафедри.

Керівник ДРС:

- допомагає визначитися з темою дипломної роботи спеціаліста;

- встановлює основний початковий матеріал, який повинен бути зібраний під час переддипломної практики;

- видає завдання на дипломну роботу спеціаліста, яке має бути затверджене завідувачем кафедри Фінансів та банківської справи, та графік виконання його по етапам;

- рекомендує перелік основної літератури, яка необхідна для розробки дипломної роботи;

- перевіряє розділи та в цілому зміст роботи та табличного матеріалу і дає відповідні рекомендації та консультації (на консультаціях студент отримує роз’яснення з принципових питань роботи, детальна розробка окремих питань виконується студентом-дипломником самостійно);

- здійснює систематичне спостереження і контроль за виконанням дипломником встановленого графіку роботи та інформує завідувача кафедри про виконання запланованого обсягу робіт та всі наявні відхилення;

- надає відгук на ДРС, рекомендує роботу до захисту, визначає день захисту у графіку роботи ДЕК;

- приймає участь в обговоренні кафедрою будь-яких питань у галузі підготовки ДРС і результатів їх захисту, а також бере участь у роботі кафедральної комісії з попереднього захисту ДРС.

На початку виконання роботи студенту необхідно ознайомитися з основною літературою за обраною темою і скласти план в аспекті основних розділів і параграфів. План має бути узгоджений з науковим керівником. В ході роботи перелік літератури доповнюється, а план роботи коригується і деталізується.

Матеріали про результати діяльності бази дослідження, на матеріалах якої виконується дипломна робота, збираються, зокрема, під час проходження переддипломної практики. Перед початком переддипломної практики керівник повинен видати дипломнику завдання стосовно питань дипломної роботи.

Студент зобов’язаний:

- отримати конкретні завдання від керівника роботи на збір та опрацювання матеріалів, необхідних для дипломування під час проходження переддипломної практики;

- на переддипломній практиці, крім виконання її програми, ознайомитися з практичною реалізацією питань організації та управління діяльності бази дослідження, економічних, фінансових і спеціальних питань за темою дипломної роботи;

- після складання та захисту звіту про переддипломну практику отримати у керівника ДРС остаточне, затверджене завідувачем випускової кафедри, завдання на дипломну роботу за встановленою формою та з’ясувати зміст, особливості та вимоги до виконання його окремих питань;

- скласти та узгодити з керівником роботи календарний план-графік виконання дипломної роботи з урахуванням трудомісткості розділів, необхідності перевірки матеріалів керівником та консультантами, отримання відгуку керівника і рецензії та своєчасного надання повністю підготовленої, перевіреної та допущеної до захисту в ДЕК роботи.

При обробці зібраного під час практики матеріалу особливу увагу рекомендується приділити наочності та змістовності таблиць, рисунків, схем, графіків.

Виконання дипломної роботи здійснюється дипломником за планом-графіком, терміни виконання якого обов'язкові.

Керівник дипломної роботи контролює хід виконання роботи. Виконані розділи подаються керівникові і відповідно до його зауважень уточнюються, доповнюються чи переробляються.

Пicля пiдгoтoвки poздiлiв диплoмнoї poбoти та ознайомлення з ними кepiвника, cтyдeнт згiднo з зayвaжeннями тa вкaзiвкaми дoопpaцьoвyє poздiли роботи. Зaвершeнa poбoтa (у пepeплeтeному вигляді) пoдaєтьcя нa пiдпиc кepiвникові.

Kepiвник надає вiдгyк на дипломну роботу (Додаток Б 4). Відгук – це офіційний документ, у якому керівник дає оцінку дипломної роботи студента.

Оцінка керівника. Обов'язково є умовою при оцінці керівником ДРС є чітке визначення:

1) відповідності назви теми ДРС спеціальності «Фінанси»;

2) відповідності змісту ДРС назві теми ДРС.

В разі наявності будь-якого ступеню невідповідності назви теми ДРС спеціальності «Фінанси» ДРС до захисту не рекомендується та не допускається.

 

Керівник дипломної роботи оцінює роботу за 100-бальною шкалою, спираючись на наступну схему:

1. Оформлення роботи – максимально 10 балів. Оцінюється ступінь відповідності оформлення дипломної роботи встановленим університетом вимогам (обсяг та структура роботи, оформлення титульного листа, рисунків, таблиць, діаграм, посилань, списку літератури тощо).

2. Своєчасність подання окремих елементів роботи керівнику – максимально 20 балів. Оцінюється відповідність строків подання керівнику першого, другого, третього розділів та роботи в цілому тим, що були зафіксовані в завданні на виконання дипломної роботи. Кожний своєчасно поданий елемент дає по 5 балів. До елементами ДРС є: Вступ та Висновки – до 5 балів, Розділ 1 – до 5 балів, Розділ 2 – до 5 балів, Розділ 3 – до 5 балів. Завершена і оформлена робота подається на кафедру для розгляду не пізніше ніж за 10 днів до початку роботи ДЕК.

3. Теоретичні та аналітичні аспекти роботи (перший та другий розділи) – максимально 25 балів. Оцінюються масштаби представлення в роботі сучасних досліджень даної проблематики, критичність аналізу публікацій та підходів, представлених в літературі та інших інформаційних джерелах, наявність фактичного матеріалу, в тому числі первинного, зібраного студентом, масштаби та доцільність його використання, ступінь новизни статистичного та іншого фактичного матеріалу, що використаний в дипломній роботі, відповідність проведеного аналізу об’єкта дослідження обраній темі.

4. Практичні аспекти роботи (третій розділ) – максимально 20 балів. Оцінюється наявність розрахунків, проведених студентом, наявність та ступінь обґрунтованості рекомендацій та пропозицій, викладених в роботі та відображаючих власний погляд студента.

5. Оцінка попереднього захисту – максимально 25 балів. Попередній захист організується кафедрою після дати подання оформлених робіт на кафедру. Під час попереднього захисту комісія з викладачів кафедри в ході співбесіди оцінює ступінь самостійності виконання дипломної роботи студентом, розуміння ним теоретичних та практичних аспектів обраної теми. Оцінку за результатами співбесіди керівник виставляє за узгодженням з членами комісії.

Оцінка керівника наводиться у відгукуна дипломну роботу (Додаток Б 4).

Дипломна робота з відгуком наукового керівника та іншими матеріалами надходить до завідуючого кафедри фінансів та банківської справи, який і вирішує питання про допущення дипломної роботи до захисту, про що робиться відповідний запис на титульній сторінці.

Дипломна робота, яка за оцінкою керівника має менше 50 балів, спеціально розглядається на засіданні кафедри.

 

5.1.Критерії оцінювання дипломної роботи керівником

Критерії оцінки ДРС є методичним засобом, що використовується ДЕК, з метою виявлення відповідності професійної компетенції студента вимогам Галузевого стандарту освіти. Вони передбачають аналіз рівня відображення в ДРС професійних завдань, які виконуються на первинних посадах професіоналів спеціальності «Фінанси», напрямку «Фінансовий менеджмент».

Оцінювання дипломної роботи керівником здійснюється за наступними критеріями:

- Ступінь відповідності назви теми ДРС спеціальності «Фінанси» та відповідності змісту дипломної роботи назві теми. В разі невідповідності робота до захисту не допускається.

- ступінь відповідності оформлення дипломної роботи встановленим університетом вимогам (обсяг; оформлення титульного листа, рисунків, таблиць, посилань, списку літератури тощо);

- своєчасність подання окремих елементів роботи керівнику;

- теоретичні та практичні аспекти роботи:

- широта вивчення попередніх досліджень даної проблематики, повнота охоплення нормативних актів, методик наукових поглядів;

- оригінальність теоретичного погляду;

- наявність елементів наукової новизни та ступінь їх розробки. Наукова дискусія з формування власної точки зору;

- логічність побудови роботи та обґрунтованість сформульованих теоретичних висновків;

- використання адекватних теми дослідження джерел отримання необхідної інформації та її обробка;

- використання інформації про діяльність підприємств-конкурентів, статистичних матеріалів іноземних країн;

- застосування сучасних методів дослідження та обґрунтування позицій щодо їх обрання;

- практичні аспекти роботи:

- розрахунки економічного ефекту від впровадження пропозицій;

- рівень реальності та аргументованість розробок та пропозицій. Можливість їх використання;

- зв'язок з науковими дослідженнями кафедри, університету;

- апробація і впровадження результатів дослідження;

- наявність публікацій за результатами дослідження;

- участь у наукових конференціях;

- оцінка попереднього захисту.

Метою попереднього захисту ДРС є експертна оцінка фахівцями кафедри рівня готовності роботи у відповідальності зі затвердженими кафедрою Фінансів та банківської справи критеріями. Така оцінка розглядається перш за все як важлива форма допомоги студенту у доведенні роботи до встановлених вимог. Вона супроводжується конкретними рекомендаціями по доопрацюванню ДРС. Негативна експертна оцінка стану справ з підготовкою роботи не тягне за собою адміністративних рішень стосовно студента та наукового керівника.

Звіт комісії заслуховується на засідання кафедри і передбачає оцінку ступеня готовності студентів до захисту дипломних робіт в ДЕК; виявлення осіб, успішне завершення робіт якими знаходиться під загрозою, виявлення типових проблем у ході підготовки ДРС та аналіз причин, що призвели до їх появи; пропозиції щодо прийняття заходів по успішному завершенню ДРС та їх захисту в ДЕК.

Комісію створює завідувач кафедри у складі 2-3-х викладачів, які мають науковий ступінь та/або вчене звання і досвід керівництва дипломними роботами. Очолює комісію завідувач кафедри або його заступник. Порядок роботи комісії та форму матеріалів, що подають студенти для розгляду комісією, визначає кафедра.

Розгляд ДРС на кафедрі є офіційним підведенням підсумків організації навчального процесу на завершальному етапі підготовки спеціалістів. Він передбачає оцінку усіх складових виконаної роботи студентами та колективом кафедри. На цій основі вносяться пропозиції до проекту наказу про допуск або не допуск студентів до захисту ДРС в Державній екзаменаційній комісії та удосконаленню роботи кафедри на зазначеному етапі навчального процесу.

Порядок розгляду передбачає інформацію наукових керівників магістерських дипломних робіт студентів про проведену роботу. В разі необхідності кафедра може заслухати окремих студентів, ДРС яких не відповідають встановленим вимогам щодо термінів виконання та повноти виконання завдання на дипломну роботу. При розгляді ДРС на засіданні кафедри можуть бути враховані висновки комісії, що проводила їх попередній захист. В обговоренні може приймати участь науковий керівник магістерської програми.

До розгляду на кафедрі подається ДРС, виконана та оформлена не менше, ніж на 85% та при наявності усіх супровідних документів. На підставі рішення кафедри завідувач кафедри підписує рекомендацію про допуск дипломної роботи до захисту.

У випадку, якщо студент не подав у встановлений термін виконаної в заданому обсязі дипломної роботи або на попередньому захисті показав відсутність необхідних знань по основних питаннях роботи, на засіданні кафедри може бути ухвалене рішення про недопущення студента до захисту дипломної роботи.

При позитивному підсумку попереднього захисту завідувач кафедри фінансів та банківської справи затверджує дипломну роботу своїм підписом. Оцінка за попередній захист визначається спеціально створенною завідувачем кафедри фінансів та банківської справи комісією по попередньому захисту ДРС та відображується у Відгуку керівника.

Допуск студента і його ДРС до захисту в ДЕК оформляється у такому порядку:

- працівник напряму підготовки перевіряє виконання студентами навчального плану у повному обсязі;

- керівник напряму підготовки готує проект наказу про допуск студентів до захисту ДРС (державної атестації), погоджує його в установленому порядку і подає на підпис ректору університету;

- підписаний ректором і зареєстрований наказ доводиться до відома студентів.

 

6. Захист та оцінювання дипломних робіт

 

Розгляд дипломної роботи спеціаліста на кафедрі є офіційним підведенням підсумків організації навчального процесу на завершальному етапі підготовки спеціалістів. Він передбачає оцінку усіх складових виконаної роботи студентами та колективом кафедри. На цій основі вносяться пропозиції до проекту наказу про допуск або не допуск студентів до захисту ДРС в Державній екзаменаційній комісії та удосконаленню роботи кафедри на зазначеному етапі навчального процесу.

Завершена ДРС, підписана студентом, керівником, завідувачем кафедри повинна бути представлена на кафедру не пізніше, ніж за 10 днів до початку роботи Державної екзаменаційної комісії. Керівник дипломної роботи пише відгук про роботу студента під час її виконання.

Зовнішнє рецензування ДРС

З метою надання ДЕК незалежної експертної оцінки професійної компетенції студентів, продемонстрованих при підготовці дипломної роботи, проводиться зовнішнє рецензування ДРС. Його проводять фахівці в галузях знань та практики, яким присвячені теми робіт.

Рецензія - це документ, в якому викладені результати оцінювання дипломної роботи фахівцем виробництва з критичними зауваженнями, а також надана загальна оцінка кваліфікації автора-розробника.

Зовнішніми рецензентами ДРС можуть бути: висококваліфіковані працівники відповідних структурних підрозділів бази практики чи організації, де працює студент; наукові працівники науково-дослідних установ; працівники міністерств і відомств; викладачі з науковими ступенями та вченими званнями інших вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації.

В рецензії повинна бути дана загальна оцінка дипломної роботи спеціаліста та визначені її позитивні і негативні сторони з таких основних питань:

а) відповідність виконаного дипломної роботи завданню або розбіжності з ним, якщо вони мали місце;

б) використання в проекті передового виробничого і наукового досвіду, самостійних оригінальних рішень і ступінь їх обґрунтування;

в) якість оформлення та змісту ДРС;

г) обґрунтованість запропонованих рішень щодо управління фінансовою діяльністю;

д) реальна практична цінність дипломної роботи «спеціаліста і можливість її використання в галузі;

є) рівень теоретичної підготовки спеціаліста і вміння використовувати свої знання при розв’язанні професійних завдань;

ж) загальна оцінка дипломної роботи;

з) можливість надання відповідного кваліфікаційного рівня виконавцю ДРС.

Рецензент обов’язково вказує власні повні прізвище, ім’я та по батькові, місце роботи, посаду та підписує рецензію. Після цього рецензія завіряється печаткою підприємства, на якому працює рецензент.

Орієнтовну форму зовнішньої рецензії наведено у Додатку Д 1.

Захист дипломних робіт проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини її складу при обов’язковій присутності голови комісії, у терміни, визначені навчальними планами і згідно з графіком, який затверджується ректором університету.

Черговість захисту визначається графіком, який складається секретарем ДЕК.

На засідання ДЕК секретар ДЕК подає такі документи:

- наказ про допуск студентів до захисту;

- залікові книжки студентів;

- особові справи студентів;

- зведену відомість про успішність студентів

- дипломні роботи спеціаліста.

Голова ДЕК оголошує початок захисту, секретар повідомляє тему дипломної роботи, прізвище студента і надає йому слово для доповіді. До захисту роботи студент повинен підготувати доповідь, розраховану на 7 хвилин, презентацію, підготовлену у MS Power Point (обсягом приблизно 12 слайдів), а також роздатковий ілюстративний матеріал презентації для членів ДЕК (у 5 примірниках) (Додаток Д 5). Роздаткові матеріали повинні бути переплетені буд-яким способом.

Структура презентації. На першому слайді доповіді висвітлюється тема дипломної роботи, ПІП студента, ПІП, звання та посада керівника дипломної роботи.

На другому слайді подається зміст дипломної роботи без зазначення підпунктів, що мають нумерацію три і більше цифр.

На третьому слайді подається мета, завдання дослідження, об’єкт, предмет та база дослідження

На інших слайдах послідовно розкривається дипломна робота, переважно в таблицях, рисунках, формулах з мінімальним використанням тексту. Основна увага при формуванні презентації приділяється матеріалам проектного (третього) розділу, обґрунтуванню запропонованих пропозицій.

Оформлення таблиць і рисунків за загальними правилами, нумерація в межах роздаткового матеріалу (Таблиця 1,2..5 і т.д., рис. 1,2..5).

Кожен слайд повинен мати порядкову нумерацію.

Останній слайд містить напис «Доповідь закінчено. Дякую за увагу».

Після доповіді студента члени Державної екзаменаційної комісії задають питання по дипломній роботи теоретичного, системного та практичного характеру. У зв’язку з тим, що захист роботи відкритий, питання можуть задаватися й будь-яким з присутніх на захисті з дозволу голови ДЕК. Студент повинен відповідати на всі запитання аргументовано, розбірливо, ввічливо.

По завершенню відповідей на запитання зачитується рецензія й відзив керівника або заслуховується його виступ з короткою характеристикою роботи студента. Студент відповідає на зауваження рецензента і після цього голова комісії оголошує захист завершеним.

Оцінка ДРС

Державна екзаменаційна комісія на закритому засіданні оцінює кожну дипломну роботу.

,

де О₁ – оцінка керівника дипломної роботи (за 100-бальною шкалою);

О₂ – середня оцінка успішності студента за період навчання після отримання диплому бакалавра (за 5-бальною шкалою);

О₃ – середня оцінка захисту дипломної роботи (за 5-бальною шкалою).

Якщо середня оцінка захисту дипломної роботи є меншою 2,51 бала,

виставляється підсумкова оцінка «незадовільно».

 

Приклад розрахунку:

Перетворення середньої зваженої оцінки у підсумкову звичайну здійснюється таким чином:

Оцінка	За національною шкалою	Відмінно	Добре	Задовільно
Необхідний % знань	90-100	80-89	70-79	60-69	50-59
За шкалою ЄКТС	А	В	С	D	E

 

Оцінка керівника ДРС виставляється у відгуку керівника (Додаток Б 4).

Середня оцінка успішності студента визначається керівником напряму підготовки.

Середня оцінка захисту дипломної роботи є середньою оцінкою доповіді студента на захисті та його відповідей на питання членів ДЕК. Питання членів ДЕК поділяються на три групи:

Перша група питань („теоретичні”) спрямована на виявлення загального рівня теоретичних знань студента з проблематики роботи.

Друга група питань („системні”) – на виявлення рівня системного мислення студента, його здатності бачити взаємозв’язки між явищами.

Третя група питань („практичні”) – на перевірку обґрунтованості пропозицій, розрахунків, власних висновків студента.

До типових критеріїв оцінки ДРС з спеціальностей напрямку "Економіка і підприємництво", в яких мають знайти своє відображення реалізація професійних завдань, відносяться:

- рівень теоретичного аналізу проблем, що розглядаються в роботі;

- обґрунтування методологічних засад роботи, науковий апарат та методи залучені до аналізу;

- аналіз стану процесів, що є предметом розгляду ДРС на підприємстві, установі;

- рівень проведених розрахунків, розробки планів і програм виконаних в роботі, нормативних документів тощо;

- інформаційна база та ефективність її використання в ДРС, інформаційні технології, що були застосовані в формуванні та обробці бази даних;

- глибина розробки рекомендацій та їх інноваційність;

- використання прийомів проектного управління процесами;

- розуміння значимості організації роботи персоналу у процесах, що є предметом ДРС.

На підставі загальних критеріїв оцінки ДРС кафедрою Фінансів та банківської справи розроблено критерії, що відображають специфіку професійних завдань «спеціаліст»а зі спеціальності «Фінанси», які виконуються в межах відповідних спеціальностей. Вони слугують студентам в якості орієнтирів, що дозволяють проявити професійні компетенції, а ДЕК використовує критерії для оцінювання ДРС, табл. 2.

Таблиця 2

Критерії оцінки ДРС

спеціаліст: - вільно володіє навчальним матеріалом на підставі всього комплексу вивченої спеціальності фінансово-економічної літератури і законодавчо-нормативної бази; - глибоко і повно оволодів понятійним апаратом; - демонструє культуру спеціальної мови і використовує сучасну термінологію; - вільно та аргументовано висловлює власні думки, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, вміє самостійно здобувати знання; - цілісно, системно, у логічній послідовності дає відповідь на поставлені запитання; - демонструє здібності аналітичного міркування, уміння робити порівняння, моделювати дії і події, аналізувати різну інформацію з питання і знаходити вірне рішення проблеми; - уміє пов'язувати теорію з практикою: розв'язує практичні задачі, виробничі ситуації; самостійно оцінює різноманітні економічні ситуації, використовує набуті знання і вміння в нестандартнихситуаціях, переконливо аргументує особисте рішення; - виявляє творчий підхід до виконання індивідуальних та колективних завдань під час самостійної роботи; без допомоги викладача знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності; - використовує свої знання в науковій роботі, виявляє творчі здібності; - студент розуміє економічний зміст господарських операцій, користується фінансовим понятійним апаратом, досконало володіє професійними навиками та

Продовження табл. 2

уміннями, вміє провести необхідні фінансові розрахунки, використовувати звітність як інструмент фінансового аналізу й управління фінансами підприємства; - ДРС оформлена відповідно з вимогами, акуратно, має позитивні відгук керівника ДРС та зовнішнього рецензента.

 

Прийняті рішення ДЕК оголошуються головою у присутності членів комісії, спеціалістів, студентів.

ДЕК також виносить рішення про видачу дипломів з відзнакою, якщо для цього виконані необхідні умови, відзначає роботи, які виконані на замовлення з виробництва і мають рекомендації щодо впровадження, а також може рекомендувати випускника в аспірантуру.

Після оголошення рішення ДЕК процедура захисту є завершеною.

Оцінка, виставлена ДЕК є кінцевою і опротестуванню не підлягає.

Студент, який отримав незадовільну оцінку при захисті дипломної роботи, після завершення державної атестації відраховується з ДУЕП, як такий, що не пройшов державну атестацію. Такому студенту видається академічна довідка встановленого зразка.

У тих випадках, коли захист дипломної роботи визнано незадовільним, комісія вирішує, чи може студент подати повторно ту ж роботу після доопрацювання і усунення недоліків, чи йому необхідно опрацювати іншу тему. Студент який не захистив дипломну роботу, допускається до повторного захисту протягом трьох років після відрахування з ДУЕП ім. А. Нобеля.

Студентами, які не захистили дипломну роботу з поважних причин (документально підтверджених), ректором може бути продовжений строк атестації до наступного терміну роботи державної комісії, але не більше, ніж на один рік. Дипломні роботи, які пройшли процедуру захисту, протягом 3-х днів після завершення роботи ДЕК, передаються до архіву на зберігання.

 

 

Додаток А 1

7. Орієнтовний перелік тем ДРС спеціальність «Фінанси»

 

1. Фінансовий менеджмент грошових потоків на підприємстві.

2. Фінансовий менеджмент прибутку підприємства.

3. Фінансовий менеджмент активів підприємства.

4. Управління вартістю та структурою капіталу підприємства.

5. Фінансовий менеджмент інвестицій.

6. Аналіз фінансової діяльності підприємства.

7. Організація фінансового прогнозування на підприємстві.

8. Управління системою фінансового планування на підприємстві.

9. Антикризове фінансове управління на підприємстві.

10. Розробка фінансової стратегії в транснаціональних корпораціях.

11. Організація контролю і звітності у транснаціональних корпораціях.

12. Фінансовий менеджмент транснаціональних корпорацій.

13. Менеджмент інвестиційних операцій транснаціональних корпорацій.

14. Управління фінансовими результатами підприємства.

15. Управління формуванням прибутку підприємства.

16. Управління власним капіталом підприємства.

17. Оцінка фінансового стану підприємства.

18. Формування фінансових ресурсів підприємства та ефективність їх використання.

19. Розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства.

20. Фінансове планування та бюджетування на підприємстві та контроль за фінансово-господарською діяльністю.

21. Фінансовий менеджмент витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції та їх вплив на формування прибутку.

22. Фінансовий менеджмент собівартості реалізованої продукції.

23. Управління інвестиційною діяльністю підприємства.

24. Управління дебіторською заборгованістю підприємства.

25. Управління кредиторською заборгованістю підприємства.

26. Управління формуванням прибутку підприємства.

27. Управління формуванням і використанням чистого прибутку підприємства.

28. Управління рентабельністю на підприємстві.

29. Фінансовий менеджмент вартості компанії.

30. Формування системи забезпечення фінансового менеджменту компанії.

31. Організація фінансового менеджменту на підприємстві.

32. Управління вартістю та структурою капіталу підприємства.

33. Управління вартістю грошей у часі на підприємстві.

34. Управління інвестиціями на підприємстві.

35. Організація фінансового прогнозування на підприємстві.

36. Аналіз фінансових звітів суб’єкта господарювання.

37. Фінансовий аудит на підприємстві.

38. Організація фінансового контролю на підприємстві.

39. Управління фінансовим контролем на підприємстві.

40. Управління фінансовою стратегією підприємства.

41. Формування фінансової стратегії підприємства

42. Управління фінансовою стратегією.

43. Фінансовий менеджмент власного капіталу підприємства.

44. Оподаткування підприємств та його вплив на прийняття фінансово-господарських рішень.

45. Організація грошових розрахунків та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства.

46. Управління оборотним капіталом підприємства.

47. Формування ефективної амортизаційної політики підприємства.

48. Управління фінансовими ризиками суб’єктів господарювання.

49. Управління вексельною формою розрахунків.

50. Управління лізинговими операціями підприємства.

51. Організація фінансового менеджменту на підприємстві, що перебуває в кризовому стані.

52. Управління фінансовою санацією комерційних банків.

53. Управління фінансовою санацією страхових компаній.

54. Побудова системи фінансового менеджменту у комерційних банках.

55. Організація фінансового менеджменту у страхових компаніях.

56. Управління фінансами товариств з обмеженою відповідальністю.

57. Фінансовий менеджмент в акціонерних товариствах.

58. Фінансовий менеджмент малих підприємств.

59. Фінансовий менеджмент