Характеристика кліматичних і техніко-економічних умов

Природно-кліматичні умови району прокладання дороги подаються у вигляді дорожньо-кліматичного експлуатаційного графіка (див. рис. 1), який складається із двох частин: верхня – кліматологічна, яка будується на основі спостережень метеорологічних служб для району, де проходить дана ділянка дороги, або за даними кліматологічних довідників; нижня – технологічна, котра визначає терміни проведення певних видів дорожньо-ремонтних робіт.

У графі 1 технологічної частини графіка наводять дані про строки й тривалість періодів весняного та осіннього бездоріжжя, з якими пов'язане зниження несучої здатності дороги через надлишкове зволоження ґрунтів земляного полотна. У ці періоди дорожня служба повинна здійснювати заходи щодо поліпшення умов роботи дорожнього одягу.

Тривалість періоду весняного бездоріжжя Т_вб, діб, починається від дати переходу температури повітря навесні через нуль і орієнтовно може бути визначена за формулою

,

/2.1/

де a_т – кліматичний коефіцієнт, що характеризує середню швидкість відтаювання ґрунту, см/добу;

h_max – максимальна середня багаторічна глибина промерзання ґрунту для даного району, см.

Тривалість періоду осіннього бездоріжжя Т_об, діб, визначається, як правило, від дати Z₀, коли середньомісячна температура повітря восени становить +3…+4 ^оС, а закінчується датою Z₁, яка збігається з температурою повітря 0 ^оС.

Тоб= Z1 - Z0.

/2.2/

 

 

		Осінь	Зима	Весна	Літо
Середня температура повітря tп, оС
Середня кількість опадів А, мм
Середня висота снігового покриву hсн, см
Середня температура на поверхні ґрунту tпг, оС
Середня глибина промерзання ґрунту h0, см

 

Рис. 1. Дорожньо-кліматичний експлуатаційний графік

У графі 2 технологічної частини графіка наводять календарні строки проведення земляних лінійних (Л) і зосереджених (С) робіт та їх календарну тривалість.

У графі 3 наводять початок та тривалість періоду з температурою повітря від +15 ^оС. Це період проведення дорожньо-будівельних і ремонтних робіт із використанням матеріалів, оброблених в'язкими бітумами, та влаштування поверхневих обробок дорожніх покриттів.

У графі 4 визначають період роботи при температурі повітря від
+15 ^оС навесні до +10 ^оС восени – це період роботи з використанням матеріалів, оброблених органічними в'яжучими.

У графі 5 установлюють періоди роботи при температурах повітря від +10 ^оС навесні до +5 ^оС восени. Цей період характеризує тривалість робіт із використанням асфальто- й цементобетонних сумішей, а також мінеральних матеріалів, оброблених рідкими бітумами чи іншими органічними в'яжучими.

У графі 6 визначають період із температурою повітря вище від 0 ^оС – період ремонтів щебеневих та гравійних основ і покриттів, штучних споруд, лінійних будівель й ін.

У графу 7 заносять кількість можливих простоїв у днях для кожного місяця року: у чисельнику – з причини дощів, у знаменнику – з причини сильних заметілей та морозів.

У графі 8 наводять: у чисельнику тривалість періоду боротьби зі снігом, у знаменнику – тривалість періоду або кількість днів з ожеледицею.

У графі 9 указують періоди, які найбільш небезпечні з точки зору виникнення просідань дорожнього одягу навесні та восени, котрі визначаються залежно від періодів бездоріжжя (див. графу 1): осінній період приймається на 7 днів раніше від осіннього бездоріжжя і закінчується одночасно з ним; весняний період починається на 7 днів раніше й закінчується на 7 днів пізніше від весняного бездоріжжя.

У графі 10 визначають період розкривання вирів, який починається на
3-5 днів раніше і закінчується на 4-6 днів пізніше від весняного періоду бездоріжжя (див. графу 1).

Періоди виконання ремонтних робіт установлюють на основі аналізу верхньої кліматологічної частини графіка та відповідних розрахунків.

Технічні умови роботи дороги об'єднують результати аналізу ґрунтово-гідрогеологічних умов і особливостей формування водно-теплового режиму дороги (переважаючі джерела зволоження та розподіл їх за довжиною дороги, типи водно-теплового режиму різних ділянок дороги, дислокація ділянок, потенційно небезпечних щодо утворення вирів, умови поверхневого стоку, можливості регулювання водно-теплового режиму тощо), а також дані про наявність і забезпеченість дорожньо-будівельними матеріалами.

Фактичний стан дороги

Фактичний стан ділянки дороги оцінюється шляхом аналізу лінійного експлуатаційного графіка (див. рис. 2), в якому вказуються основні техніко-експлуатаційні та геометричні параметри дороги.

 

 

Бічна ситуація
Кілометри
Категорія
Ширина проїзної частини
Кількість смуг руху
Ширина смуг руху
Ширина узбіччя (ліве/праве)
Тип укріплення узбіччя
Конструкція дорожнього одягу
Ґрунт земляного полотна
Дислокація штучних споруд
Коефіцієнт зчеплення
Рівність покриття
Поздовжні похили, о/оо
Радіуси кривих, м

 

Рис. 2. Лінійний експлуатаційний графік дороги