Формування і оцінювання модулів та змістовних модулів навчальних

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ

“ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА”

 

 

для студентів денної форми навчання з

напрямку підготовки 6.070106 – «Автомобільний транспорт»

(технікум)

(в рамках кредитно-модульної системи ОНП)

 

Київ –2009

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ

“ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА”

 

для студентів денної форми навчання з

напрямку підготовки 6.070106 – «Автомобільний транспорт»

(технікум)

(в рамках кредитно-модульної системи ОНП)

 

Затверджено

на засіданні навчально-методичної ради

Національно транспортного університету

 

Протокол №_ від ___________2009 р.

 

 

Перший проректор, професор

____________________М.О.Білякович

 

 

Київ –2009

 

 

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Основи менеджменту та підприємництва» для студентів денної форми навчання з напрямку підготовки 6.070106 – «Автомобільний транспорт» - К.: НТУ, 2009.- с.

 

 

Укладачі: Гребельник М.М., ст.викл., Ільченко В.Ю., к.е.н., доц.

 

Рецензент: Омельянович О.Р., к.е.н., доц.

 

Курсова робота з дисципліни “Основи менеджменту та підприємництва” призначена для закріплення теоретичних знань та здобуття практичного досвіду по розробці плану діяльності автотранспортного підприємства як основи розвитку підприємства.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

«Тимчасового положення про оцінювання знань студентів денної форми

навчання при використанні кредитно-модульної системи організації

навчального процесу»

в Національному транспортному університеті

Тимчасове положення про оцінювання знань студентів денної форми навчання при використанні кредитно-модульної системи організації навчального процесу» в Національному транспортному університеті розроблено у відповідності до «Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 48, Концептуальних засад розвитку вищої технічної освіти України в контексті Болонського процесу, схвалених Всеукраїнською нарадою ректорів вищих технічних навчальних закладів «Вища технічна освіта і Болонський процес» (м. Харків, 17-18 квітня 2004 р.), «Тимчасового положення про оцінювання знань студентів денної форми навчання при проведенні педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Національному транспортному університеті», (затвердженого 25 травня 2005 р.).

Основні терміни, поняття та їх визначення.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. Модуль включає в себе один модуль або блок змістових модулів.

Змістовий модуль – це логічно завершена, системно впорядкована і структурована за окремими навчальними елементами частина теоретичних знань та практичних вмінь навчальної дисципліни або практики студентів, що реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння.

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів (модулів). 1 кредит = 36 академічних годин повного навчального навантаження (аудиторні заняття та самостійна робота студентів) – за шкалою ECTS¹. 1 кредит = 54 академічні години повного навчального навантаження (аудиторні заняття та самостійна робота студентів) – за національною шкалою.

 

________________________________________________________________

¹ECTS – (European Credit Transfer accumulated System) Європейська кредитно-трансферна акумувальна система кредитних одиниць.

Модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь з модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова контрольна робота, захист курсового проекту (роботи), захист звіту з практики тощо).

Підсумковий контроль – це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – залік, екзамен.

Поточне оцінювання знань – це контроль стану засвоєння поточних знань в рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни.

Рейтинговий показник студента з дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів у відповідності до запровадженої єдиної шкали оцінок за однією з наведених нижче процедур:

· з усіх контрольних зрізів з дисципліни у семестрі (відвідування занять, поточне оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульний контроль, наукова робота), якщо студент не приймає участі у підсумковому контролі;

· нормованої кількості балів за роботу у семестрі, кількості балів, отриманих під час підсумкового контролю, за наукову роботу, якщо студент приймає участь у підсумковому контролі.

Рейтинговий показник студента з модуля дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних балів з відвідування занять та поточного оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульного контролю.

Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в групі за результатами навчання з навчальної дисципліни або з усіх навчальних дисциплін (визначається за середнім арифметичним рейтингових показників з усіх навчальних дисциплін).

Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 1.

При участі студента у підсумковому контролі максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час підсумкового контролю, складає 60, максимальна нормована кількість балів за роботу у семестрі, яка враховується у рейтингу студента під час проведення підсумкового контролю, становить 40 балів. Технологія нормування кількості балів з дисципліни, отриманих студентом за роботу у семестрі, наведена в табл. 2.

 

 

Таблиця 1

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою університету (в балах)	Примітка
A	Відмінно	90-100 (+n)*	При підрахунку кількості балів з рейтингу студента належить користуватися системою підрахунку (m+n). Тут m – кількість балів, отриманих студентом під час вивчення дисципліни, – до 100 балів загалом; n –кількість балів, отриманих студентом з відповідної дисципліни за наукову роботу до 15 балів.
BC	Добре	75-89
DE	Задовільно	60-74
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	1-59
F	Незадовільно з повторним курсом

^* – Якщо студент, при врахуванні його наукової роботи, набирає більше, ніж 100 балів, тоді він отримує А (за шкалою ECTS), «відмінно» (за національною шкалою).

Таблиця 2

Рейтинг студента у семестрі (, бали)	Нормована кількість балів за роботу у семестрі, яка враховується на підсумковому контролі (, бали)	Кількість балів, отриманих за підсумковий контроль (бали)
90-100 75-89 60-74 35-59 17-34 <17	-
Рейтинг студента, що не приймає участь у підсумковому контролі (, бали)
Рейтинг студента, що приймає участь у підсумковому контролі (, бали)

 

Формування і оцінювання модулів та змістовних модулів навчальних

Дисциплін студентів

Кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає поділ навчального матеріалу кожної дисципліни на кілька логічно завершених змістових модулів. Кількість модулів для дисципліни за семестр складає два. В рамках кожного модулю кількість змістових модулів складає: один, якщо загальний обсяг навчального навантаження дисципліни налічує два і менше кредитів; два, якщо загальний обсяг навчального навантаження дисципліни налічує більше двох кредитів.

 

Кожен змістовий модуль включає окремі елементи, якими можуть бути:

- розділ, або підрозділ лекційного курсу навчальної дисципліни;

- одна або декілька лабораторних робіт;

- індивідуальне завдання (реферат, розрахункова, графічна або розрахунково-графічна робота) або його окрема частина, що виносяться на самостійне опрацювання;

- одне або кілька домашніх завдань (окремі теми або питання лекційного курсу, що виносяться на самостійне опрацювання, задачі, вправи, окремі розрахунки);

- розділ (кілька розділів) розрахунково-пояснювальної записки курсового проекту або розділ (кілька розділів) курсової роботи;

- графічна частина курсового проекту (повністю або її окремі листи).

Кожен модуль включає (може включати) в себе елементи змістових модулів, а також курсовий проект (роботу), звіт з практики тощо у відповідності до навчального плану дисципліни.

За кожним елементом змістового модулю, передбаченого робочою програмою, обов’язкова певна форма поточного оцінювання знань. Такими формами можуть бути:

- письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, розв’язання задач, вправ, виконання певних розрахунків тощо) – (кр);

- тестування знань студентів з певного розділу (теми) або з певних окремих питань лекційного курсу – (т);

- усне опитування – (уо);

- виконання і захист лабораторної роботи – (лр);

- виступ на семінарських заняттях (з рефератом, в дискусії) – (р);

- перевірка і захист індивідуального завдання – (із);

- перевірка домашнього завдання (задачі, вправи, окремі розрахунки) – (срсд);

- перевірка і захист певного розділу (розділів) курсового проекту (роботи) або графічної частинки курсового проекту – (срскр);

Бали, отримані студентом при поточному оцінюванні знань проставляються в журналі викладача і журналі академічної групи.

За кожним модулем передбачається певна форма модульного контроля. Такими формами можуть бути:

- письмова контрольна робота;

- тестування;

- захист курсового проекту (роботи);

- захист практики.

Кожна навчальна дисципліна в семестрі оцінюється однаковою кількість балів – до100 (+n). Курсові проекти і роботи, а також практика студентів оцінюється окремо також до 100 (+n) балів.

 

Загальна максимальна кількість балів (100) розподіляється між окремими модулями, а в межах модулів – між окремими змістовими модулями з урахуванням їх обсягу і складності. В рамках змістового модуля при поточному оцінювання знань та відвідування занять розподіл балів здійснюється за такими параметрами: відвідування занять, наприклад, – (0-1) бали; активність на практичних

(лабораторних) заняттях, наприклад, – (0-4) бали; виконання СРС, наприклад – (0-3) бали, тощо. Розподіл балів за кожним з наведених параметрів, а також за іншими елементами (курсова робота, практика тощо) визначається за рішенням кафедри.

У модульних відомостях проставляється для кожного студента інтегральна кількість балів поточної успішності студента, кількість балів, отриманих при модульному контролі, загальна кількість балів за модуль.

Результати підсумкового контролю, а також підсумкові бали за модулі проставляються у заліковій або екзаменаційній відомостях відповідного зразка.

 

ОПИС ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА»

Предмет: Дисципліна «Основи менеджменту та підприємництва» входить до складу циклу нормативних професійно-орієнтованих дисциплін, що формують спеціалістів напрямку «Інженерна механіка».

Мета: Метою викладання дисципліни є формування у студентів теоретичних знань, на основі яких вони зможуть надалі отримати поглиблену підготовку з усіх напрямків діяльності транспортного підприємства будь-якої форми власності.

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ ПРИ РЕЙТИНГОВІЙ СИСТЕМІ

ОЦІНЮВАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Модулі		Модуль 3 (Семестр 1)		Підсумковий контроль (захист курсової роботи)	Сума
Кількість балів за модуль
Змістовні модулі	ЗМ 5	ЗМ 6		Модульний контроль	Захист курсової роботи
Кількість балів за змістовні модулі та модульний контроль

 

 

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вступ

1. Теоретична частина.

1.1. Вид діяльності і характеристика послуг.

1.2. Оцінка ринку збуту.

1.3. Конкуренція.

1.4. План маркетингу.

1.5. План виробництва.

1.6. Юридичний план.

1.7. Організаційний план.

1.8. Місцезнаходження.

1.9. Оцінка ризику та страхування.

1.10. Фінансовий план.

1.11. Стратегія фінансування.

2. Розрахункова частина.

2.1. Розрахунок плану по експлуатації рухомого складу (для.

пасажирських перевезень - автобусами, мікроавтобусами)

2.2. Розрахунок плану по експлуатації рухомого складу (для

вантажних перевезень).

2.3. Розрахунок плану по експлуатації рухомого складу (для

автомобілів-таксі)

2.4. Розрахунок плану ТО та ПР автомобілів.

2.5. Розрахунок плану матеріально - технічного постачання.

2.6. Організація управління виробництвом і працею.

2.7. Фінансовий план.

3. Оформлення курсової роботи.

Список літератури

Додатки

 

ВСТУП

Особливості системи управління підприємствами і організація на сучасному етапі тісно пов’язані із змінами стратегічних орієнтирів в їх діяльності.

Майже кожне підприємство сьогодні має набір достатньо типових проблем:

· коливання обсягів і рентабельності продажів;

· втрата традиційних ринків збуту продукції і складнощі в пошуку нових;

· недостатня узгодженість в діях вищої ланки управління;

· низькі можливості освоєння нової продукції, нових технологій.

Важливим в організації ефективної роботи підприємства є не тільки визначення достатності його фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, але й виявлення основних організаційних і психологічних бар’єрів на його шляху. В організаційному плані перепонами можуть стати:

· конфлікт між підрозділами;

· недостатньо розвинена мережа комунікацій між ними;

· слабка підтримка керівництва;

· протиріччя між існуючою системою стимулювання і новими вимогами до організації роботи;

· бюрократичний опір будь-яким нововведенням, намагання зберегти існуючі відносини взаємопідпорядкованості тощо.

Основний напрямок даного курсового проектування – це дослідження елементів організації і процесу управління, напрямків раціональної організації управлінської праці та умов ефективності управлінських рішень на підприємстві.

 

Мета курсової роботи – поглибити та закріпити теоретичні знання з основ менеджменту та підприємництва, набути навичок їх практичного використання.

Курсова робота є заключним етапом вивчення дисципліни та має відобразити рівень теоретичної та практичної підготовки студентів, вміння творчого використання вивченого матеріалу.

Задача курсової роботи – виконання розрахунково-пояснювальної записки по розробці плану діяльності автотранспортного підприємства.

Кожний студент отримує індивідуальне завдання на виконання курсової роботи.

Студент зобов’язаний виконати курсову роботу згідно отриманого завдання та у зазначені строки.

Повністю завершену курсову роботу необхідно здати керівникові курсової роботи на перевірку не пізніше, ніж за п’ять днів до захисту.

Перед захистом курсової роботи студент повинен уважно ознайомитись із зауваженнями, виправити помилки і підготуватися до захисту.

 

 

Теоретична частина

 

Теоретична частина курсової роботи представляє собою текст плану діяльності умовного підприємства, що базується на даних розрахункової частини.

Таким чином, перш ніж писати теоретичну частину необхідно здійснити розрахунки у відповідності із вимогами розрахункової частини. При цьому доцільно використовувати тексти лекцій з курсу, а також допоміжну літературу з розробки плану діяльності підприємства.

На початку плану діяльності підприємства наводяться такі основні реквізити:

- найменування підприємства;

- адреса;

- юридичний статус підприємства або організаційно-правова форма;

- основний вид діяльності; початок діяльності;

- засновники (якщо вони є).

Теоретична частина розрахунково-пояснювальної записки курсової роботи бізнес-плану орієнтовно повинна складатися з таких основних розділів:

1. Вид діяльності, характеристика послуг.

2. Оцінка ринку збуту.

3. Конкуренція.

План маркетингу.

План виробництва.

6. Юридичний план.

7. Організаційний план.

8. Місцезнаходження

9.Оцінка ризику та страхування

10. Фінансовий план.

11. Стратегія фінансування.

 

1.1. Розділ “ Вид діяльності, характеристика послуг”

В цьому розділі необхідно охарактеризувати стан справ на вашому підприємстві.

У цьому розділі слід навести такі дані:

- коли ваше підприємство почало або почне функціонувати?

- чи носить діяльність сезонний характер?

- яка тривалість робочого дня та робочого тижня?

- чому справа обіцяє бути прибутковою, або має хороші перспективи для розвитку?

Будь-який вид діяльності базується на тій послузі, яке буде запропонована споживачу. Основною цього розділу є характеристики транспортної послуги і її переваги над конкурентами.

 

Отже, необхідно докладно описати транспортну послугу, яка буде запропонована, її основні характеристики, при цьому зробивши акцент на перевагах, які вона дасть потенційним споживачам, а також на наявні недоліки та заходи їх подолання. Особливо варто підкреслити різницю між тим, що є на ринку на даний час, і тим, що ви плануєте в майбутньому запропонувати. Тому вихід на ринок і збільшення обсягів продажу прямо залежить від унікальних властивостей представленої в бізнес-плані продукції.

Тут вимагається чіткість у відповідях на такі запитання:

- які потреби має задовольнити послуга;

- що особливого у ній і чому споживачі будуть відрізняти її від послуг ваших конкурентів та надавати перевагу;

- які є комерційні секрети чи інші відносини власності.

Важливо охарактеризувати основні якості транспортного засобу, який використовується для здійснення перевезень, його особливості та переваги, (тип рухомого складу, вантажопідйомність, витрати палива та ін.);

Для характеристики послуги, яку Ви хочете запропонувати Вашим майбутнім покупцям, наводиться схема та опис маршруту із зазначенням:

- його довжини;

- умов, способу, механізму, що використовується при навантаженні-розвантаженні, час простою під навантаженням-розвантаженням (для вантажних перевезень);

- кількості зупинок, часу простою на зупинках і т.д. (для пасажирських перевезень).

Додатково наводяться дані:

- про необхідну та наявну кількість автомобілів та їх вік;

- основні техніко-експлуатаційні показники (див.розд.2.1 - 2.3);

- вид та клас вантажу та його особливості;

- умови та категорія експлуатації: вид доріг, клімат, у місті чи за містом та ін.

Крім того необхідно описати потенціал, тобто сприятливі можливості для логічного продовження існуючого бізнесу або розвитку споріднених йому послуг.

 

 

1.2. Розділ “Оцінка ринку збуту”

Цей розділ повинен бути присвячений вивченню ринку і є найважливішою частиною бізнес-плану. Необхідно переконатись в існуванні ринку вашої транспортної послуги

Головна мета розділу - визначити хто буде купувати послуги, тобто де ваша ніша на ринку.

Крім того, необхідно спрогнозувати ринок і знайти відповідь на запитання хто, чому, скільки і коли будуть готові купити ваші послуги завтра, післязавтра і взагалі протягом найближчих двох років.

Найперше, що потрібно визначити – це кому адресована ваша послуга, для яких груп споживачів вона призначена, в яких галузях і з якою метою планується її споживати, які функціональні параметри послуги мають ключове значення для підвищення конкурентоспроможності транспортної продукції.

На основі цих даних оцінюється потенційна наповненість ринку, яка залежить від багатьох факторів: економічних, кліматичних, соціальних та ін.

Потім оцінюється потенційна сума реалізації транспортної послуги, тобто визначається та частка ринку, яка буде охоплена даною послугою. На основі маркетингового дослідження визначається обсяг транспортних послуг. на який реально можна розраховувати.

У цьому розділі описуються:

- основні сегменти ринку;

- фактори, що впливають на попит на ринку;

- перспективи зміни потреб покупців і можлива реакція на ці зміни;

- реальний стан і прогнози розвитку обсягів використовуваних сегментів на даний час та на перспективу;

- реакція ринку на нові послуги.

На основі цієї інформації визначається ємність ринку а також конкурентоспроможний тариф, по якому будуть надаватися транспортні послуги.

 

Розділ “Конкуренція”.

У цьому розділі формується інформація про можливих конкурентів: їх продукцію, її якість, ціни, умови реалізації та ін.

У ході проведення дослідження необхідно визначити:

- хто є найбільшими виробниками аналогічних послуг;

- в якому стані їх справи;

- обсяги продажу, доходів, впровадження нових послуг;

- як організовують рекламу і скільки виділяють коштів;

- що собою являє їх послуга, її основні характеристики, рівень якості, думка покупців;

- який рівень цін на їх послуги та яка політика цін.

Крім того необхідно визначити критерії, за допомогою яких можна визначити переваги над конкурентами.

 

 

1.4. Розділ “План маркетингу”

У розділі описується те, як буде реалізовуватись транспортна послуга та засоби досягнення намічених обсягів її реалізації.

Необхідно, щоб в плані була зазначена загальна стратегія маркетингу.

Обов’язково потребують пояснення основні елементи плану маркетингу:

- схема ціноутворення,

- схема реалізації послуги,

- методи стимулювання зростання обсягів реалізації послуг та ін.

При цьому необхідно визначити канали переміщення продукції та інтенсивність їх використання.

Велике значення для підприємства має організація обслуговування клієнтів, реклама продукції і формування суспільної думки про нього.

З цією метою необхідно описати, як будете організовувати просування послуги на ринок, в тому числі організовувати рекламу, як будете добиватись постійного зростання об’єму реалізації та як будете добиватись хорошої репутації послуг і фірми в очах суспільства?

 

1.5. Розділ ”План виробництва”

Головне завдання цього розділу - довести потенційним партнерам, що ви реально можете надавати необхідну кількість послуг у необхідні строки і з необхідною якістю.

Виробничий план повинен складатись з:

- характеристики виробничого циклу;

- оцінки необхідних факторів виробництва і динаміки їхньої зміни ((чи можливе яке-небудь зменшення обсягів виробництва чи постачання ресурсів);

- нормативних даних, що стосуються надання транспортної послуги і які впливають на характер та термін функціонування;

- визначення необхідних виробничих потужностей та їх зміни з року в рік (який рухомий склад та обладнання при цьому необхідне і де планується його придбати і які при цьому можливі проблеми);

- визначення джерел постачання основних матеріалів (де, від кого, на яких умовах буде купуватись сировина, матеріали, комплектуючі вироби та ін.);

- оцінки постачальників (їх репутація, надійність, досвід роботи з ними тощо);

- визначення виробничої кооперації (якщо так - то з ким);

- динаміки виробничих потужностей на перспективу;

- характеристики умов зберігання рухомого складу.

Необхідно коротко пояснити, як планується організувати основні, допоміжні та обслуговуючі процеси виробництва, а саме: проведення діагностики, технічних обслуговувань та ремонтів, забезпечення підприємства запасними частинами та шинами (р.3.2 - р.3.3) та ін. При цьому коротко пояснити, як буде здійснюватись контроль за якістю виробничих процесів. Особливу увагу слід приділити увагу питанням розташування виробничих плащ та розміщення рухомого складу та устаткування.

Завершує цей розділ оцінка можливих витрат виробництва та їх динаміка на перспективу.

Необхідно вказати також витрати, пов’язані з утилізацією відходів та охороною навколишнього середовища.

 

1.6. Розділ “Юридичний план”

У цьому розділі вказується організаційна форма підприємства та форма власності.

Для державних вказується система підпорядкування та межі втручання в господарську діяльність вищестоящих організацій.

Для недержавних підприємств наводяться схеми формування статутного фонду або майна серед засновників або акціонерів, а також розподілу отриманого прибутку. Крім цього наводяться дані про учасників даного підприємства.

1.7. Розділ “Організаційний план”.

Структура цього розділу наступна:

- необхідні трудові ресурси;

- обов’язки і відповідальність основного персоналу;

- заробітна платня.

Отже, у цьому розділі повинні бути дані про основний персонал, винагорода персоналу, короткі висновки з планування кількості та складу персоналу.

Оцінка трудових ресурсів здійснюється на основі планування необхідної кількості спеціалістів та формування кваліфікаційних вимог до них(р.2.5). Окремо наводиться перелік працівників, яких має фірма, їх короткі біографічні довідки, у яких обов’язково вказують кваліфікацію, досвід роботи та їх користь для підприємства. Якщо працівників недостатньо, то вказується, яка кількість спеціалістів і яких необхідна для функціонування підприємства та як планується залучити їх до роботи.

Крім того необхідно пояснити, яким чином буде організовано управління персоналом. Для цього слід навести схему підпорядкованості (організаційну структуру управління).

Характеризуючи “Обов’язки і відповідальність основного персоналу” необхідно описати основні обов’язки кожного працівника, тобто визначити хто та яку роботу повинен виконувати.

Окремо наводиться інформація про менеджерів вищого рівня управління: досвід в даній сфері підприємницької діяльності, наявність управлінських навичок, освіта, у тому числі в сфері управління, вік, особливі здібності та інтереси, місце проживання, теперішнє фінансове становище; мотиви заняття підприємницькою діяльністю, стан здоров’я.

Необхідні дані про заробітну плату кожного працівника наводяться у штатному розкладі.