Тема 9. Матеріальна відповідальність за результати роботи

 

Мета теми: розкрити методологічні основи побудови та функціонування на підприємстві системи матеріальної відповідальності.

 

1. Форми і зміст матеріальної відповідальності

2. Методи обчислення збитків і економічних санкцій

3. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності

 

Підприємство повинно нести відповідальність за належне виконання своїх функцій і обов'язків згідно з установленими нормами і правилами господарювання. якість. При порушенні термінів поставки продукції, невідповідності її якості встановленим вимогам підприємства-споживачі зазнають певних збитків, чим порушується еквівалентність товарно-грошових відносин між партнерами. Захист економічних інтересів потерпілої сторони здійснюється через правовий механізм матеріальної відповідальності.

Підприємства — виробники продукції кінцевого призначення (предметів народного споживання) відповідають перед населенням за її якість згідно із Законом України «Про захист прав споживачів». Цей закон передбачає матеріальну відповідальність за виготовлення і продаж неякісних товарів у таких формах, як їх обмін, повернення грошей, заплачених за товар, компенсації втрат тощо. Усі підприємства відповідають перед державою за дотримання вимог чинного законодавства стосовно виробничої діяльності. Насамперед це стосується забезпечення відповідності параметрів якості продукції вимогам чинних стандартів і сертифікатів, цінової політики — нормам антимонопольних державних актів та ін.

Матеріальна відповідальність підприємств та їхніх підрозділів суб'єктів ринку за виконання своїх договірних зобов'язань перед контрагентами здійснюється у формах штрафних санкцій і відшкодування збитків.

Згідно з положеннями цивільного законодавства до збитків належать:

- додаткові витрати потерпілої сторони внаслідок порушень узгоджених чи регламентованих дій з боку контрагента;

- втрата або пошкодження майна;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода).

Якщо матеріальна відповідальність реалізується у формі відшкодування збитків, то обчислюється величина останніх для застосування економічних санкцій до контрагентів, які своїми діями спричинили втрати. Величина збитків розраховується на основі діючих у потерпілої сторони норм, тарифів і цін. Наднормативні фактичні витрати відшкодуванню не підлягають. Обчислення величин збитків за кожним із зазначених наслідків має свої особливості.

Простої і форсування виробництва:

де Сзб — загальна сума збитків (економічна санкція), грн.;

Зп — виплати працівникам за час простою, грн.;

Зф — доплати працівникам за форсування виробництва, грн.;

Рд — додаткова заробітна плата, %;

рс — відрахування на соціальні заходи, %;

Сек — інші додаткові експлуатаційні витрати;

Сс — сума санкцій контрагентам, грн.

Заміна матеріалів і комплектуючих виробів:

де См ф, См — затрати на матеріали, відповідно, фактично використані та замінені, грн.;

Зд — доплати працівникам за підвищену трудомісткість робіт при використанні інших матеріалів, грн.

Усунення недоліків в одержаній продукції (виконаній роботі). Тут обчислення збитків здійснюється за формулою, близькою до попередньої формули. Відмінність лише в обчисленні витрат на матеріали, але вона несуттєва.

Повернення неякісної або некомплектної продукції. У цьому разі до збитків відносять витрати на доставку продукції на підприємство, що її замовляло, на її вивантаження, зберігання і повернення.

Брак від прихованих дефектів одержаних матеріалів і комплектуючих виробів. Загальні збитки становлять

де Сб.в, Сб.з — собівартість відповідно внутрішнього і зовнішнього браку,грн.;

Сб.п — виручка від продажу бракованої продукції (чи вартість іншого корисного її використання), грн.;

DДП — зменшення прибутку внаслідок зниження обсягу продажу продукції, грн.

Доставка продукції прискореним способом:

де Ст.ф, Ст — витрати на транспортування відповідно фактичні й ті, що обумовлені договірним способом доставки, грн.

Купівля продукції в іншого продавця або виготовлення її власними силами:

де Сф.к — фактичні витрати відповідно на купівлю продукції в іншого продавця та її доставляння або виготовлення власними силами (на рівні виробничої собівартості з урахуванням загальногосподарських витрат), грн.;

Сд к — витрати на купівлю цієї продукції згідно з договором, грн.

Зміна асортименту продукції і зниження її якості.

де DПц — зменшення прибутку через зниження виручки від продажу продукції або зміни її асортименту, грн.;

Ср — додаткові витрати на гарантійне обслуговування продукції пониженої якості, грн.

Втрата або пошкодження майна. Збитки в цьому випадку дорівнюють балансовій (залишковій) вартості втраченого майна та величині зниження вартості пошкодженого майна або витрат на усунення цього пошкодження.

Зменшення обсягу виробництва продукції:

де DП — зменшення прибутку внаслідок зниження обсягу виробництва, грн.

Внутрішня матеріальна відповідальність підрозділів організується самим підприємством і ним регулюється, хоча це й здійснюється на загальних засадах цивільного права і методики визначення збитків. Внутрішня матеріальна відповідальність відіграє важливу стимулюючу і дисциплінуючу роль. Кожний організаційний підрозділ повинен матеріально відповідати за недоліки в роботі, неякісне і несвоєчасне виконання робіт, спричинені збитки іншим підрозділам. Внутрішня матеріальна відповідальність реалізується через систему економічних претензій виробничих, обслуговуючих підрозділів і функціональних служб у випадках порушення взаємних зобов'язань.

Контрольні питання:

1. У чому сутність і роль матеріальної відповідальності?

2. Перед ким підприємства матеріально відповідають за якість продукції і її своєчасну поставку?

3. Які є форми матеріальної відповідальності підприємств та їх підрозділів?

4. Назвіть складові збитків.

5. Який загальний порядок обчислення збитків?

6. Поясніть методику обчислення збитків внаслідок простоїв і форсування виробництва.

7. Як обчислюються збитки від вимушеної заміни матеріалів і комплектуючих виробів?

8. З'ясуйте порядок обчислення збитків при усуненні недоліків в одержаній продукції (виконаній роботі).

9. Як обчислюються збитки від браку продукції внаслідок прихованих дефектів одержаних матеріалів і комплектуючих виробів?

10. Поясніть методику обчислення збитків від вимушеної доставки продукції прискореним способом.

11. Як обчислюється зменшення прибутку (утрачена вигода) унаслідок зменшення обсягу виробництва?

 

Тема 10. Аналіз системи “витрати – випуск – прибуток”

Мета теми: розкрити методологічні основи аналізу системи “витрати – випуск – прибуток”

1. Сутність і передумови аналізу системи «витрати - ви­пуск-прибуток

2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності

3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат

 

Аналіз системи “Витрати-випуск-прибуток” (ВВП-аналіз) дає змогу оперативно оцінити вплив величини і структури витрат, обсягу продажу продукції на прибуток, аналізувати його залежність від рівня цін і структури виробництва.

ВВП-аналіз здійснюється в межах даної виробничої та організаційної структури підприємства, тобто стосується короткострокового періоду.

У процесі ВВП-аналізу обчислюються й аналізуються наступні показники:

- маржинальний прибуток (збитки):

П_м = В – С_з,

де П_м – величина маржинального прибутку за певний період, грн,

С_з – змінні витрати за цей же період;

В – обсяг виробництва і продажу в грошовому виразі (дохід), грн.

- коефіцієнт маржинального прибутку (k _п.м):

-

k _п.м= П_м/В;

точка беззбитковості:

,

де - постійні витрати

- питомий маржинальний прибуток

рівень безпеки операційної діяльності:

- для одно продуктового виробництва

,

- для багатопродуктового виробництва

,

де N, В – фактичний або плановий обсяг продукції відповідно у натуральному і грошовому виразі.

- обсяг операційної діяльності (обсяг виробництва), що забезпечує цільову прибутковість:

- обсяг продукції у натуральному виразі від операційної активності

або

 

- обсяг продукції у вартісному виразі від операційної активності

або

де N_Ц, В_Ц – обсяг продукції, що забезпечує цільовий прибуток відповідно у натуральному і грошовому виразі;

П_Ц- цільовий прибуток, грн.

операційний ліверидж (L) - операційна залежність, який дає змогу оперативно аналізувати залежність прибутку від динаміки обсягу продукції і структури витрат.

Величина операційного лівериджу показує, на скільки відсотків зміниться прибуток при зміні обсягу продукції (операційної активності) на 1 %, тобто:

- зміна обсягу виробництва, %.

 

Контрольні питання:

1. У чому сутність ВВП-аналізу?

2. Які передумови передбачає ВВП-аналіз?

3. Наведіть показники, що обчислюються й аналізуються у процесі ВВП-аналізу.

4. У чому сутність маржинального прибутку і як він обчислюється?

5. Поясніть економічну сутність і роль коефіцієнта маржинального прибутку.

6. Дайте графічну інтерпретацію лінійної динаміки витрат і виручки та визначте точку беззбитковості графічним методом.

7. Як аналітично визначити беззбитковий обсяг продукції в однопродуктовому виробництві?

8. Виведіть формулу для обчислення беззбиткового обсягу продукції у грошовому виразі.

9. У чому сутність готівкової беззбитковості і як обчислюється відповідний обсяг виробництва?

10. Поясніть сутність безпеки операційної діяльності і методику обчислення її рівня.

11. Як визначається обсяг виробництва, що забезпечує цільовий при­буток підприємства?

12. Що являє собою операційний ліверидж (важіль) і як він обчислюється?

13. Поясніть, чому операційна залежність (ліверидж) визначається відношенням маржинального та операційного прибутку.

14. Як структура витрат впливає на величину операційного лівериджу?