Загальна рівновага конкурентних ринків

Окремо взятий конкурентний ринок забезпечує максимізацію споживчого надлишку і виробництво продукції найбільш ефективним способом або, якщо мова йде про ринок факторів, розподіляє виробничий ресурс так, що віддача від цього максимальна. Але однією з головних особливостей ринкової економіки є те, що рівновага на одному ринку залежить від рівноваги на багатьох інших ринках. В умовах вільної конкуренції сукупність цін на товари відповідає стану загальної рівноваги, якщо задовольняються три такі умови:

1. Всі споживачі максимізують свою корисність при даних бюджетних обмеженнях.

2. Всі фірми максимізують свій прибуток при даній технології.

3. Для кожного товару пропозиція дорівнює попиту.

Модель загальної рівноваги включає в себе обидва типи ринків — благ і факторів виробництва — в загальному кругообігу. Загальна рівновага буде досягнута тоді, коли обидва типи ринків — благ і факторів — будуть одночасно знаходитись у стані рівноваги.

З аналізу виробництва і споживання стає ясно, що основа функції попиту на ринку благ і пропозиції, на ринку факторів — функції корисності споживачів, а основа функції пропозиції на ринку благ і функції попиту, на ринку факторів — виробничі функції та запаси факторів виробництва. Тому модель всього ринкового господарства в якості будівельних блоків повинна включати в себе:

1) функцію корисності споживачів;

2) виробничу функцію;

3) готівкові запаси факторів виробництва;

4) мови рівноваги на ринках.

При даній пропозиції товарів споживання є економічно ефективним, якщо добробут одного споживача можна підвищити лише за рахунок зниження добробуту інших споживачів. При даній пропозиції ресурсів має місце ефективне з виробничої точки зору їх розміщення, якщо неможливо збільшити виробництво одного товару, не зменшивши одночасно виробництво одного з інших товарів. Проілюструвати це твердження можна за допомогою лінії виробничих можливостей.

Рис. 1. Виробничі можливості

Лінія показує максимальну кількість одного товару, яка може бути вироблена при даному обсязі виробництва іншого товару, з використанням даних обсягів ресурсів. Виробництво є ефективним, якщо досягається одна з точок на кривій виробничих можливостей.

Фірми, не спроможні здійснювати вплив на ціни, максимізують свій прибуток, виробляючи таку кількість продукції, при якій граничні витрати дорівнюють ціні. Таким чином, у стані загальної рівноваги відношення граничних витрат виробництва будь-яких двох товарів, рівня граничній нормі трансформації між цими товарами, до рівня відношенню їх цін.

Будь-яке втручання в процес ціноутворення, що веде до відхилення цін від граничних витрат на одному ринку, обов’язково відображається на всій системі ринків, що призводить до втрат ефективності в розподілі ресурсів. Наприклад, якщо держава встановила податок на будь-який один товар, то він, з точки зору суспільства, буде недовироблятися. Але ресурси, які вивільняються при цьому, не можуть зникнути — вони надходять на ринок, ціни їх падають, і в результаті інші товари в дуже великому (неефективному) обсязі. Якщо на всіх ринках ціни відхилення від граничних витрат приблизно в одній і тій же пропорції, то структура рівноважних цін буде незмінною, і, відповідно, орієнтири в розподілі ресурсів будуть забезпечувати ефективність суспільного виробництва.

Тобто рівновага конкурентних ринків тісно пов’язана з рівновагою на кожному з ринків і впливає на суспільний добробут.