Ринкова пропозиція праці. Ринок праці з конкуренцією

Пропозиція праці - це співвідношення між ставкою з/п та обсягом праці, який власник цього ресурсу бажає та може запропонувати працедавцям на ринку за інших незмінних умов. пряма заробітної плати - демонструє всі можливі поєднання вільного часу і грошей доступних індивіду за даної ставки заробітної плати (мал. 7.3,б).Якщо поєднати обидва графіки, можна визначити, яку кількість праці запропонує індивід за даного рівня заробітної плати (мал. 7.4,а).

 

 

Мал. 7.4. Рівноважна комбінація дозвілля і грошей.

Точка дотику Е прямої з/п і кривої байдужості є рівноважною, рівновага є внутрішньою. У такій ситуації індивід вибирає F ₁
годин дозвілля і M ₁ грошей, із чого випливає, що він пропонує на ринку
праці 24 – F ₁ годин своєї праці.Якщо з/п підвищується, то лінія з/п повертається за часовою стрілкою – m ₁. Тоді індивід збільшує пропозицію праці зa рахунок скорочення вільного часу на величину ½ F₁F₂ ½(мал. 7.4,б). Реакція індивіда на зміну ціни праці може бути розкладена на дві складові – ефект заміни та ефект доходу (мал. 7.5).

Мал. 7.5. Ефект заміни та ефект доходу.

Для виділення ефекту заміни до вихідної кривої байдужості необхідно провести допоміжну лінію – m ₂, паралельну новій лінії з/п – m ₁. Ефект заміни становитиме різницю ½ F₁F₃ ½. Ефект заміни завжди проявляється однаково: із зростанням з/п пропозиція праці збільшується, зі зниженням ціни праці скорочується пропозиція праці. Зі зростанням ціни праці зростає добробут індивіда - це виражається в переході на нову, більш віддалену, криву байдужості. При цьому цінність вільного часу зростає, і індивід частину робочого часу замінює дозвіл­лям - у цьому проявляється дія ефекту доходу, величина якого становить різницю ½ F₂F₃ ½При низьких ставках з/п ефект заміни перекриває ефект доходу, при високих навпаки.Коли ефект доходу за абсолютною величиною перевищує ефект заміни, тоді підвищення з/п приводить до зниження пропозиції праці. За невисоких ставок з/п при зростанні ставки людина починає працювати більше, а за вищих ставок, коли обсяг пропозиції сягає значних величин, подальше підвищення ставки призводить до вибору на користь збільшення відпочинку і скорочення обсягів пропозиції праці. Через це крива індивідуальної пропозиції праці має специфічну форму кривої, що відхилена назад (мал. 7.6)

Мал. 7.6. Крива індивідуальної пропозиції праці

Ринкова пропозиція певного виду праці складається з індивідуальних пропозицій праці.

Питання: Ринок праці з конкуренцією

Ринок праці – це ринок на якому в результаті взаємодії попиту і пропозиції формуються ціни на працю в формі заробітної плати На динаміку ринку праці впливають ряд факторів, які можуть змінити попит та пропозицію праці:

– Рівень народжуваності – впливають на пропозицію праці.

– Ступінь економічної активності груп працездатного населення.

– Процес еміграції також змінює пропозицію.

– НТП та економічна кон’єктура впливають на попит праці.

Сучасний ринок праці має двоякий характер, тобто функціонують два не конкуруючих між собою ринка робочої сили, котрі є сегментами єдиного ринку праці, це:

– Первинних (незалежних та підлеглих) робочих місць і груп робочої сили – це робочі місця, які займають фахівці з вищою та середньо спеціальною освітою.

– Вторинних робочих місць робочої сили, які, як правило, не потребують спеціальної підготовки і значної кваліфікації.

До робочої сили відносяться всі зайняті (включаючи військовослужбовців) та безробітні – економічно активне населення.Людину не можна розглядати як товар. Водночас не доводиться заперечувати, що люди за певну ціну надають свої послуги в оренду. Ціною їхніх послуг є ставка заробітної плати. Для більшості населення заробітна плата є єдиним джерелом доходу.Розрізняють номінальну та реальну заробітну плату:

Номінальна (грошова) заробітна плата – це сума грошів, яку одержує робітник за певний проміжок часу (годину, день, тиждень, місяць)

Реальна заробітна плата – це обсяг товарів і послуг, який можна придбати за номінальну заробітну плату – купівельна спроможність номінальної заробітної плати. Ринкова ставка з/п визначається взаємодією попиту та пропозиції певного виду праці.

Якщо ринок праці конкурентний, то для нього характерні такі риси:

а) з одного боку, значна кількість фірм, що конкурують одна з одною при придбанні трудових послуг;

б) з іншого боку, чисельна група працівників незалежно один від одного пропонують певний вид трудових послуг.

в) ні фірми, ні працівники не можуть контролювати ринкові ставки заробітної плати.

Граничні витрати на ресурс (МRС) – це додаткові витрати фірми пов’язані з придбанням додаткової одиниці ресурсу.

Для фірми буде прибутковим змінювати додаткові одиниці ресурсу до точки в якої вартісний граничний продукт буде дорівнювати граничним витратам на ресурс: МRР = МRС

Граничні витрати на працю для фірми працюючої в умовах чисто конкурентного ринку праці будуть дорівнювати ставці зарплати: S=MRC, (мал. 7.7). Попит на трудові ресурси для окремої фірми буде визначатися кривою вартісного граничного продукту: D=MRP, а тому на підставі дії закону спадної віддачі, матиме вигляд спадаючої кривої.

Мал. 7.7. Пропозиція і попит окремої фірми на працю

на конкурентному ринку

На мал. 7.7 точка перетину кривих MRP та MRC покаже, яку саме кількість робітників найме фірма. Фірма найме – L _С робітників і буде виплачувати заробітну плату – w _С. Максимальна вигода фірми – заштрихована фігура.