Вибір споживача з ординалістських позицій. Криві байдужості.

Згідно ординалістської теорії, граничну корисність виміряти неможливо, споживач вимірює не корисність окремих благ, а корисність наборів благ. Споживач систематизує вибір набору благ по рівню задоволення потреб. З практичної точки зору споживач може сказати, якому набору благ він віддає перевагу, але не може визначити на скільки один набір краще іншого. Проте є загальні, типові закономірності для більшості людей, яких достатньо, щоб зрозуміти їх вибір. Ординалістська теорія основана на таких аксіомах:

1. Аксіома досконалої упорядкованості переваг споживача. Споживач завжди може назвати, який з двох наборів благ краще іншого, або визнати їх рівноцінними.

2. Аксіома транзитивності переваг споживача. Якщо споживач віддає перевагу набору Х порівняно з набором Y, а набору Y порівняно з набором Z, то він віддає перевагу набору Х порівняно з набором Z: якщо Х > Y, а Y > Z, то завжди Х > Z. Транзитивність також передбачає, що якщо споживач вважає рівноцінними набори Х і Y та набори Y і Z, то набори благ Х і Z теж будуть рівноцінними: якщо Х = Y, а Y = Z, то Х = Z.

3. Аксіома монотонності переваг споживача. Більша кількість товару привабливіша для споживача, ніж менша.

Система переваг споживача може бути проілюстрована графічно кривими байдужості.Для побудови моделі поведінки споживача введемо припущення: споживач формує свій набір лише за рахунок двох товарів А і В. Тоді функція корисності буде мати вигляд: U = f (A, B)

де U – рівень корисності, A,B – кількості споживаних благ.

Серед різноманітних комбінацій цих двох товарів можна знайти рівноцінні, що мають однакову корисність для споживача. Перелік таких наборів утворює сітку споживача:

Споживачеві байдуже, яку з 4 комбінацій товару А і В придбати – вони мають для нього однакову сукупну корисність.Використовуючи дані, побудуємо графік (мал..2.2).

Крива байдужості демонструє різноманітні комбінації двох товарів, які дають споживачеві однаковий обсяг задоволення потреб, тобто однакову сукупну кори с ність.

Мал.. 2.2. Крива байдужості.

Крива байдужості графічно відображає набір споживацьких кошиків, між якими споживач не вбачає відмінностей. Кожна точка кривої U відповідає одній із комбінацій 2 товарів А і В, які в однаковій мірі задовольняють потреби споживача.Звернемо увагу, що збільшуючи споживання товару В, споживач відмовляється від якоїсь кількості товару А Щоб визначити кількість одного товару, яким споживач пожертвує, аби придбати інший товар, ми користуємось мірою, що називається граничною нормою заміни.

Гранична норма заміни (MRS) одного товару іншим – це максимальна кількість одного товару, від якої відмовляється споживач, щоб отримати додаткову одиницю іншого товару.

де: DА – кількість товару А, від якої відмовляється споживач; DВ – кількість товару В придбаного замість товару А. Набір кривих байдужості для одного споживача і певної пари товарів називається картою байдужості (мал..2.4).

Мал.. 2.4. Карта байдужості.

Властивості кривих байдужості:

– Крива байдужості – спадаюча крива, оскільки між товарами зворотна залежність – якщо більше одного товару, то менше іншого.

– Кут нахилу в будь-якій точці кривої байдужості дорівнює абсолютній величині граничної норми заміни одного товару іншим – MRS.

– опукла до початку координат.

– Через кожну точку на графіку можна провести криву байдужості. Тобто можна побудувати карту кривих байдужості.

– Кожна крива байдужості, розташована на більшу відстань від початку координат, відповідає більшій сукупній корисності.

– Криві байдужості на карті не перетинаються.Якщо б вони перетиналися, то точка перетину відповідала б комбінації двох товарів, які мали б одноразово і більшу і меншу сукупну корисність.