ред.]Дніпропетровська область

· Дніпропетровськ. Осавулу Л. Глобі, парк Чкалова (1972). Скульптор Е. Курільов, архітектор К. Присяжний

Пам'ятник Лазарю Глобі у Дніпропетровську

· Жовтоолександрівка П'ятихатського р-ну. Памʼятник на місці битви у 1648 р., (1967). Скульптор С.Жиляк, архітектор В.Шульга. Саме тут завершилася битва на Жовтих Водах.

· Жовті Води. Памʼятник Героям визвольної війни українського народу 1648–1954 років (Б.Хмельницькому, І.Богуну, М.Кривоносу (на конях)), парк «Слави» (1960). Скульптори А. Ю. Білостоцький, О. О. Супрун, архітектор В. Г. Гнєзділов.

Пам'ятник Героям визвольної війни українського народу 1648-1954 років у Жовтих Водах

· Кривий Ріг. Козаку Рогу — засновнику міста (28.05.2011). Скульптор Олександр Васякін. Одна з версій походження назви міста:

«Давно це було, коли гриміла по Україні слава про Січ Запорозьку… На схилі літ хоробрий козак Ріг побудував для себе оселю якраз на тому місці, деІнгулець та Саксагань зливаються. Став потихеньку господарювати. І хто не їхав мимо, завертав до старого Рога. А оскільки в боях позбувся козак правого ока, прозвали його в народі Кривим. Бувало, повертались чумаки з Криму: „А чи не заїхати нам до Кривого Рога, чи далі поїхати?“ Поважали чумаки Рога за гостинність, чуйність, відвертість, а ще за цікаві розповіді. Йшли роки, навколо хати козака почали з'являтися інші оселі. Згодом тут виросло село. Вже і козака Рога не стало, а назва так і лишилася — Кривий Ріг».

Можливо, основою для створення легенди послужило існування реальної особи — козака Івана Ждана (Рога), який в 1666–1667 роках обирався кошовим отаманомЗапорозької Січі.

· Пам’ятник «Козак Кривий Ріг» в однойменному місті

· Нікополь. Памʼятник на місці Микитинської Січі (1637–1652), вул. К.Лібкнехта, 40 (1954). Скульптор А. Ситник

· Капулівка Нікопольського р-ну. Могила кошового Івана Сірка (1680, памятник 1956, реконструкція 1980). Скульптор В. Шконда. Після реконструкції старий бюст Івана Сірка помістили біля школи. На старому місці могили кошового встановлено памʼятний знак.

· Могила кошового отамана Івана Сірка у с. Капулівка

Також в селі розміщено пам'ятний знак козакам Чортомлицької Запорозької Січі (2009 р.)

· Старі Кодаки. пам'ятний знак козакам Б.Хмельницького, що взяли фортецю Кодак

· Миролюбівка П'ятихатський р. Памʼятник на місці битви в1648 р. (1954).

· Павлоград. козаку Матвію Хижняку — засновнику міста (Вересень 2009).

Ред.]Донецька область

· Дружковка. Козаку Дружко — засновнику міста (12.09.2008). Скульптор Юрій Тотуз

· Маріуполь. 500-річчю Українського козатства (Козакам Кальміуської паланки). Встановлено на місці сторожового поста Кальміус, центру Кальміуської паланки запорозьких козаків

Памятник 500-річчю Українського козацтва у Маріуполі

· Селідово. «Козак на дозорі» (Козацький сторожовий пост 16 ст.) (1978). Скульптор П. Гевеке

· Селідово. Памʼятник козакам (1987). Скульптор П. Гевеке

Ред.]Житомирська область

· Вигів Коростенського р-ну. Гетьману Івану Виговському (14.10.2002). Скульптор Ігор Зарічний, архітектор Олександр Коляда

· Ходорків. Гетьману Івану Самойловичу(15.06.2003)

· Кодня Житомирського р-ну. Могила учасників Коліївщини (1768, памʼятник 1968)

Ред.]Херсонська область

· Тягинка Пам'ятник Богданові Хмельницькому, який встановлено у 1954 році.

У 1992 р. за ініціативою Херсонського коша Українського козацтва на о.Велике Городище встановлено пам'ятник на честь 500-річчя Українського козацтва.

Пам'ятник Гетьману Богдану Хмельницькому

Пам'яті першого бою запорожців у 1492 році

· Республіканець Намогильний хрест Костю Гордієнку (встановлений орієнтовно в першій половині XVIII-го сторіччя)

Місце Кам'янської січі. Пам'ятник славному кошовому отаману Костю Гордієнку та його бойовим побратимам - запорозьким козакам, біля його могили, споруджений козаками Херсонської паланки Війська Запорозького низового 1 травня 1999 р.

Хрест з могили Костя Гордієнка

Пам'ятник на честь кошового отамана Запорожської Січі Костя Гордієнка

Література

Сучасні «козаки». 1990 р. 500-ліття Запорозького козацтва

Ось такі ми — козаки! Дрогобич,Вишиванка-фест 2012.

До теми козацтва зверталося багато українських письменників. Вперше цю тематику узагальнив С. Костюк на 1-й республіканській науково-практичній конференції «Проблеми історії запорізького козацтва в сучасній історичній науці та музейній практиці», присвяченій 500-річчю запорізького козацтва (Запоріжжя, о. Хортиця, 1990).

· Повісті та оповідання

· В. Будзиновський — «Осаул Підкови» (1920), «Пригоди запорізьких скитальців» (1927), «Козак Шуба» (1937) та ін.

· А. Лотоцький — «Триліси» (1910), оповідання «Три побратими» (1934), «Козак Байда» (1936) та ін.,

· П. Сорока — «На ясні зорі Запорожжя» (2000), «Душа при свічці: Діаруш Федора Жука» (2002) П. Сороки та ін.

· Неперевершеним описувач періоду гетьманства Івана Мазепи — Богдан Лепкий у циклі з 5-ти повістей: «Мотря» (в 2 ч.), «Не вбивай» (усі — 1926), «Батурин» (1927), «Полтава» (в 2 ч., 1928-29), «З-під Полтави до Бендер» (видані у США 1955; закінчення дописав Левко Лепкий). Окрім того, його перу належать твори «Сотниківна: Історична картина з часів Івана Виговського» (1927), історичне оповідання «Орли» (1934), повість «Крутіж» (1941),

· 1835 — «Тарас Бульба» (Микола Гоголь)

· 1846 — «Чорна рада» (Пантелеймон Куліш)

· 1888 — «Вогнем і мечем» (Генрик Сенкевич)

· 1940 — «Тихий Дон» (Михайло Шолохов, Росія)

· Т. Микитин; — «На чорному морі, на білому камені» (1986).

· Адріан Кащенко — Зруйноване гніздо

Про козацтво писали Осип Маковей (повість «Ярошенко» (1905), А. Чайковський у (повісті «Козацька помста» (1910), «За сестрою» (1914), «Сагайдачний» (1908-32) та інші автори.

· Драматичні твори

У драматургії козацтву присвячено:

· трагедія Осипа Барвінського «Павло Полуботок, наказний гетьман України» (1887),

· п'єса Б. Мельничука «Козацькі вітрила» (1995) та його інсценізації за твором Богдана Лепкого «Мазепа, гетьман український: Сповідь перед людьми і часом» (1991), «Сотниківна» (1992; всі поставлені)

· історична п'єса Л. Крупи «Ой, Морозе, Морозенку» (1990),

· Л.Костенко; — історичний роман у віршах — «Маруся Чурай»,

· Т. Шевченко; — «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гамалія»,

· «Дума про козака Голоту»,

· I. Котляревский; — «Енеїда».

До козацької тематики зверталися письменники укр. діаспори, зокрема Р. Завадович, К. Куцюк-Кочинський, О. Неприцький-Грановський, а також представники інших національностей, серед яких Юліуш Словацький у поемах «Мазепа», «Срібний сон Саломеї», віршах «Українська дума», «Пісня козацької дівчини» та ін.

[ред.] Кіно

«Тарас Бульба» (1909) — перша кіноекранізація повісті, російський німий фільм Олександра Дранкова. «Taras Bulba» (1924) — німецький фільм за повістю, знятий режисером Олексієм Грановським* «Tarass Boulba» (1936) — французький фільм за повістю. «The Rebel Son» (1938) — англійський фільм за повістю. "Богдан Хмельницький"(1941) (СРСР) «Taras Bulba» (1962) — найвідоміша іноземна екранізація, американський фільм за повістю. Юл Бріннер – в ролі Тараса Бульби. «Taras Bulba, il cosacco» (1963) — італійський фільм за повістю.

· 1972 — Пропала грамота (Україна)

«Taras Bulba» (1987) — чеський телефільм за повістю. "Дорога на Січ" (1995) Україна

· 1999 — Вогнем і мечем (Польща)

"Богдан Зіновій Хмельницький"(2002-06) Україна, режисер Микола Мащенко. «Дума про Тараса Бульбу» (2009) — український телевізійний повнометражний художній фільм за повістю; прем'єра 29 березня 2009 року

· 2009 — Тарас Бульба (фільм) (Росія)