Негативні наслідки реформ М. Хрущова

1. Збережено монополію компартії на політичну владу.

2. Реформи фактично обмежилися реорганізацією управління.

3. Не вдалося знайти в оптимальній формі поєднання місцевих та загальнодержавних інтересів.

4. Послабилися господарські зв’язки між підприємствами.

5. Повільно впроваджувалися у виробництво нові технології.

6. Реформування суспільства відбувалося непослідовно, хвилеподібно, а інколи навіть авантюрно.

7. Реформи мали командно-адміністративний характер і не змінювали тоталітарної системи.

8. Зберігався значний перекіс у бік важкої промисловості.

9. Повною утопією було проголошення «розгорнутого будівництва комунізму» у новій програмі КПРС, прийнятій на XXII з’їзді КПРС у 1961 р., а також твердження М. Хрущова, що «теперішнє покоління радянських людей буде жити за комунізму», коли реалізується розподіл «за потребами».

10. У сільському господарстві зберігалася надмірна централізація, коли в центрі продовжували вирішувати, що і де треба сіяти, не враховуючи місцевої специфіки.

11. Відбувався новий наступ на особисті присадибні господарства:

• у 1956 р. встановлено високий податок на утримання худоби у місті, а у 1959 р. заборонено утримувати худобу в містах і робітничих селищах;

• обмежено власників худоби у пасовищах і заготівлі кормів.

12. Під гаслами ліквідації істотної відмінності між містом і селом розпочалося спорудження багатоповерхових житлових будинків у селах, де розміщувалися центральні садиби колгоспів. Поселяючи колгоспників у квартири міського типу, влада фактично позбавляла їх присадибного господарства.

13. У зв’язку з укрупненням колгоспів зростала кількість неперспективних сіл» (дрібних сіл і хуторів), а тому скорочувалося фінансування на їх економічний, соціальний та культурний розвиток.

14. На багатьох посадах продовжували перебувати практики без відповідної освіти й кваліфікації.

15. Легка й харчова промисловість, як і перше, істотно відставала від важкої. Постійно зберігався дефіцит і низька якість необхідних товарів.

16. Продуктивність праці значно відставала від розвинених капіталістичних країн із розвиненою ринковою економікою.

17. Не відбувалося помітних зрушень в якості продукції.

18. Неякісним залишалося медичне обслуговування, відставав рівень народної освіти, хоча кількість шкіл, технікумів, вишів за цей час збільшилася.

19. Влада ігнорувала загрозу природних катастроф. Наслідком цього став, наприклад, витік селевих потоків із Бабиного Яру 13 березня 1961 р. Через безвідповідальність керівництва Києва і республіки загинуло тисячі людей.

Терміни

Науково-технічна революція — процес якісного перетворення продуктивних сил на основі досягнень науки і техніки.

Децентралізація — розширення прав місцевих державних органів управління внаслідок передання їм деяких функцій центральних органів.

Інтенсивні методи — методи, що ґрунтуються на раціональному використанні ресурсів, покращенні техніки й технології виробництва, родючості земель, зростанні вкладів коштів і праці для підвищення його продуктивності та матеріальній зацікавленості колгоспників у результатах їхньої праці (це якісне зростання виробництва за збереження тих самих площ).

Екстенсивні методи — досягнення збільшення виробництва за рахунок розширення посівних площ.

Авторитаризм — влада, що ґрунтується на підпорядкуванні управління країною одній особі.

Волюнтаризм — соціально-політична діяльність, яка нехтує об’єктивними законами історичного розвитку, керується суб’єктивними (власними) бажаннями і волею окремої людини та її довільними рішеннями.

Суб’єктивізм — оцінка й винесення рішень залежно від особистих симпатій чи антипатій.