Методика роботи над елементами синтаксису. Опрацювання відомостей про речення, різні за метою висловлювання( розп,пит., спонук) та за інтонацією(неокличні, окличні).

Одиницею зв’язного мовлення є речення. Важливість систематичної роботи над реченням пояснюється тим, що на фоні речення учні засвоюють лексичне значення слова, словотвір, фонетику, орфоепію, орфографію,морфологічні фоми слів та синтаксичну роль їх, пунктуацію. Відомості із синтаксису подаються у підручнику «Рідна мова» у розділі Речення. Поняття про речення методика пропонує здійснювати в кількох варіантах: 1 варіант - початок роботи схеми речення, придумування речень до схеми, записування цих речень, встановлюються бесідою ознаки речення. Головна ознака речення здійснюється на порівнянні смислової повноти речення. 2 варіант- списування речень у зошит і бесіда. 3 варіант - використання таблиці речення. Щоб учні усвідомили будову речення, вони повинні зрозуміти, що речення скл., з слів, що слова є повнозначні і неповнозначні.Формуючи поняття про речення як слво, або групу слів, що виражають закінчену думку, вчитель повинен зіставити речення з його частинкою, демонструючи таким чином закінченість і незакінченість думки, завершеність і незавершеність інтонаційної будови. Тема «Види речень за метою висловлювання» (2 клас) опрацьовуються за допомогою мовного спостереження. На дошці записується одне й те саме речення але в 1 реченні стоїть крапка, а в 2 реченні знак питання. Далі пропонується: 1 прочитати речення, 2речення розповідає чи запитує про щось,3 який знак стоїть в кінці речення, 4 то як можна назвати речення в якому про щось- когось розповідають(запитується), 5 головна основа речення- закінченна думка. Велике значення мають вдало дібрані виразні приклади(у пит.. реченні питальних слів хто?де?куди?, звертань у спонукальному. Особливості інтонації найкраще показати на одному і тому самому реченні, зміст якого змінюється залежно від мети висловлювання. Так розповідне речення стане питальним, якщо його вимовляти з пит.. інтонацією, а змінивши форми слів утв спонукальне речення. Методика ознайомлення із спонукальними реченнями(2-3 клас). 1 Пояснення значення слова «спонукання»; 2 На дошці записуються слова- заклик, порада, запрошення, застереження, наказ, вимога; 3 показати, що ці слова є спонукальними- вони пояснюють зміст слова «спонукання»;4 мовне спостереження за змістом вправ; 5 відповідь на питання,які речення за метою висловлювання; 6 заучення терміну і пояснення(спонукальні речення, пояснення спонукання). У 3 класі з вивченням спонукальних речень слід знайомити учнів із звертаннями, тому, що спонукального речення без звертань не буває. Суть звертання називає особу, або предмет до якого звертаються і у зв’язку з цим формуються елементи культурного мовлення (татку, мамочко)

5. Формування в учнів уявлень про грдок – у прцесі вивчення елементів теоріїаматичну основу речення, про підмет і присудок як взаємозалежні головні члени речення. Засвоєння понять «підмет» і «присудок». Ознайомлення з деякими способами вираженя підмета і присудка. Формування уявлень про другорядні члени речення. Найважливішим і найскладнішим для засвоєння під час опрацювання речення є поняття «основа речення» - його головні члени (підмет і присудок). Процес засвоєння цих понять тривалих, учням потрібно абстрагуватись від конкретного, усвідомлювати характер понять підмет і присудок як граматичної основи речення. Тому потрібне поетапне засвоєння цих понять. На першому етапі ( 1-2 клас) формується уявлення про центр речення. На цьому етапі здійснюється смисловий аналіз речення. Учні вчаться ставити граматичні питання –хто, що,,що робить, що зробить.ознайомлення з основою речення відбувається практично. На другому етапі, який збігається з навчанням у 3 класі, відбувається засвоєння граматичних понять – основа речення, члени речення, головні члени – підмет і присудок- у процесі вивчення елементів теорії. Учні дізнаються, що присудок може відповідати на пит.. хто він-такий? (третьокласний), який він є? (щирий). Учні маю(третьокласний), який він є? (щирий). Учні мають засвоїти, що підмет і присудок є рів правними членами, тому аналіз речення можна починати як від підмета постановкою питання до присудка, так і від присудка постановкою питання до підмета. У 3 класі учні дізнаються, що в реченні крім головних, є другорядні члени (без поділу на види), які вказують, на найрізноманітніші ознаки предметів, обставини дії,а тому дуже важливі для розкриття думки. Потрібно порівнювати поширені і непоширені речення щоб в учнів сформувалися знання потрібно здобуті відомості постійно закріплювати під час виконання тренувальних вправ (аналітичних і синтетичних).