Основним результатом ІАР є вивідна (аналітична) інформація.

Основні завдання ІАД у міжнародних відносинах:

· знайти в інформаційному потоці ті факти, що викликають інтерес у царині міжнародних відносин;

· у сукупності виділених фактів знайти проблемну ситуацію, яку необхідно розв’язати;

· на підставі проведеного аналізу зробити висновки, внести пропозиції для прийняття рішень.

Функції ІАД в МВ:

· пізнавальна (гносеологічна);

· перетворююча.

З точки зору прийняття зовнішньо-політичних рішень розрізняють такі рівні:

· оперативний;

· тактичний;

· стратегічний.

Зміст ІАД в міжнародних відносинах розкривається через такі поняття:

l суб’єкт;

l об’єкт;

l предмет;

l процес;

l засоби.

Суб’єкти МВ –держави, міжнародні організації, політичні сили та індивіди.

Об’єкт ІАД – міжнародна обстановка, сукупність факторів, які безпосередньо або опосередковано впливають на стан, розвиток МВ і визначають види напрямів, форми та методи ІАД.

Предмет ІАД – конкретні ситуації в міжнародній обстановці.

Для системи міжнародних відносин необхідними і першочерговими стають процеси зовнішньополітичної комунікації та інформаційно-аналітичне забезпечення дипломатичної діяльності як умови її ефективного функціонування.

Рівень урядових рішень, передбачення і випередження подій залежить від якості інформації, якою володіє система. Недостатність або недостовірність інформаційного забезпечення може породжувати кризогенні проблеми у міжнародних відносинах. Кожна політична система розгортає власну мережу зовнішньополітичної комунікації, яка відповідає її власннм національним зовнішньополітичним інтересам. Ця мережа розвивається паралельно з політичними структурами, економічною базою та комунікаційною інфраструктурою.

Міжнародні суспільно-політичні взаємозв’язки країн на глобальному рівні відображаються шляхом побудови моделі комплексної системи з вертикальною структурою та горизонтальним розташуванням суб’єктів. Згідно з існуючим методом аналізу міжнародних відносин виділяють такі два підходи:

1. Історико-політологічний (Передбачає дослідження міжнародних відносин як особливого виду суспільних відносин шляхом аналізу зв’язків, поведінки, які виникають і розвиваються у часі і у просторі).

2. Геополітичний/геоекономічний (Дослідження міжнародних відносин шляхом аналізу політичних і економічних взаємодій між країнами та іншими суб’єктами з акцентом на просторовому розташуванні суб’єктів міжнародної чи транскордонної взаємодії і виникнення та розвитку центрів сили).

Стратегія зовнішньополітичної комунікації враховує політичних аналіз у поєднанні з іншими методами методами інформаційно-аналітичного забезпечення і використовує дво- і багатосторонній обмін інформацією між окремими держави, групами і системами держав.

Дослідження зовнішньополітичної інформації передається за посередництвом:

1) спеціалізовних установ ма міжнародних організацій;

2) неформальних контактів;

3) засобів масової комунікації (медія дипломатія);

4) глобальних мереж, зокрема, Інтернету (мережева дипломатія);

5) іміджевих комунікацій (зовнішньополітичні технології ПР),

Тобто, йдеться про комунікативні можливості зовішньополітичних відомств, партій, рухів, громадських організацій, опозиційних, фінансово-промислових груп, неформальних організацій, на міжнародних економічних та політичних форумах та зустрічах; про друковані та електронні ЗМК, іміджеву дипломатію.

Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики здійснюється за трьома основними напрямами:

1) ідеологічне забезпечення зовнішньої політики шляхом розробки і висунення ініціатив і пропозицій, які б відповідали національним інтересам держави. Вони оприлюднюються в рамках міжнародних організацій, в переговорних процесах з окремими країнами або шляхом публічних акцій зовнішньополітичних відомств.

2) практичне забезпечення зовнішньополітичної діяльності з метою підтримання міжнародного авторитету та активного впливу на світову політику, що реалізується шляхом активного використання інформаційно-комунікативних технологій у розв’язанні проблемних та кризових ситуацій. Іміджеві комунікації передбачають формування позитивного образу держави та національних інтересів в міжародному інформаційному просторі та підтримання цього іміджу спеціальними заходи.

3) інформаційний напрям. Це інформаційне забезпечення дипломатичних установ в країні перебування та оптимальний рівень координації місій із центром та іншими закордонними дипломатичними представництвами.

Мета інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності визначається як реалізація національних інтересів держави на міжнародній арені різними комунікаційними стратегіями. Посилення інформаційної складової зовнішньої політики відзначають всі провідні країни світу, створюючи для цього спеціальні відомства, установи, системи, мережі, які збирають, опрацьовують, та поширюють інформацію за різноманітними напрямами міжнародних відносин.

Основні принципи інформаційного забезпечення зовнішньої політики реалізуються урядовими структурами, дипломатичними представництвами та торговельно-економічними місіями. Також у здійсненні зовнішньополітичної комунікації важливу роль відіграють нові форми дипломатії (з використанням новітніх технологій).

Завданнями інформаційного забезпечення зовнішньої політики є:

1) роз’яснення основ зовнішньої політики і пропаганди її правильності для вітчизняної громадськості;

2) формування світової думки для сприйняття зовнішньої політики;

3) створення відповідного іміджу держави у міжнародних інформаційних потоках;

4) використання інформаційно-комунікативних технологій, зокрема Інтернету, для реалізації зовнішньополітичних інтересів.

 

 

Заняття 1. Основні положення та зміст інформаційно-аналітичної роботи в галузі міжнародних відносин

ПЛАН

1. Сутність та різновиди аналітики.

2. Поняття та рівні інформаційно-аналітичної діяльності.

3. Специфіка інформаційно-аналітичної діяльності в галузі міжнародних відносин.

 

РЕФЕРАТИ

Вплив НТР на транформацію змісту та завдань інформаційної аналітики

ЛІТЕРАТУРА

1. Аналітика, експертиза, прогнозування: Монографія / Макаренко Є. А. та ін. - Київ: Наша культура і наука, 2003. - 614 с.

2. Волошин Н. М. Інформаційно-аналітична діяльність: методологічний аспект [Електронний ресурс ] / Н. М. Волошин. – Режим доступу: http // www.nbuv.gov.ua/.../Zbirnik_32_29.pdf

3. Гондюл. В. П. Аналітика та прогнозування міжнародних відносин в інформаційному суспільстві // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 50. Ч. І.- Київ, 2004. - С. 7-13.

4. Демидов В.В. Информационно-аналитическая работа в международных отношениях: Учебное пособие. - Новосибирск: НГАЭиУ, 2004 [Електронний ресурс ] / В. В. Демидов - Режим доступу: http // www.sapanet.ru/kafedra/Polit/UTCHP.pdf

5. Макаренко Є. А. Трансформація зовнішньополітичної діяльності // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 36. Ч. І. - Київ, 2002. - С. 3-13.

6. Международные отношения: введение в специальность: монография / О. В. Бойченко, Л. А. Ожегова, В. А. Хлевной, И. М. Яковенко и др. Институт стран Востока и Африки ЧВУЗ «Международный Славянский университет. Харьков». – Симферополь, - Саки: ЧП «Предприятие Феникс», 2011. – 230 с.

7. Попова О. В. Политический анализ и прогнозирование: Учебник / О. В. Попова. – М. Аспект Пресс, 2001. – 464 с.

8. Ребкало В. А., Валевська О. Л. Кальченко Ю. Г. Політична аналітика та прогнозування: Навчальний посібник. - Київ: УАДУ, 2002. - 60 с.

9. Телешун С. О., Баронін А. С. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації. - Київ: Вид. Паливода А. В., 2001. – 112 с.