Скоригований книжний залишок

Результати узгоджувальної таблиці відображаються в обліку для коригування залишку на рахунку “Грошові кошти”. Про допущені банком помилки сповіщають банкові для виправлення.

“+” – грошові кошти по Дт, “–“ - по Кт.

1) 1035 – номінальна вартість векселя - 1000, % по векселю – 50, банківські послуги – 15.

Дт “Грошові кошти” – 1035; Дт “Фінансові витрати” – 15; Кт “Векселі одержані” – 1000; Кт “Фінансові доходи (% по векселю) – 50.

2) 36 - Дт “Грошові кошти” – 36; Кт “Постачальники (рахунки до сплати)” – 36.

3) 425,6 – Дт “Рахунки до одержання” – 425,6; Кт “Грошові кошти” – 425,6.

4)оплата банківських послуг: Дт “Фінансові витрати” – 30; Кт “Грошові кошти” – 30.

32. Коротк фінан інвестиції: облік придбання акцій та доходів по акціях.

З метою одержання дивідендів або відсотків чимало компаній вкладають вільні грошові кошти (особливо в період високих відсоткових ставок) у короткострокові цінні папери (фінансові інвестиції). Фінансові інвестиції— це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Залежно від терміну утримання на підприємстві фінансові інвестиції поділяють на поточні (короткострокові) та довгострокові. До коротк фін інвестицій належать:• Кор. цінні папери: депозитні сертифікати банків; грошові ринкові сертифікати, що випускаються ощадними й кредитними установами; *казначейські білети, що випускаються урядом; комерційні папери, що випускаються корпораціями.• Акції інших підприємств.• Облігації.

Розглянемо це питання на прикладі. Корпорація А купила в корпорації Б 1000 простих акцій по 40 доларів кожна. Та заплатила за брокерські послуги 500 дол. Фактична вартість становить 40500 дол. (1.07)

1.07.00 Дт Короткострокові фінансові інвестиції (акції) – 40500; Кт Грошові кошти - 40500

По куплених акціях корпорація А одержує дивіденди, які відображаються в обліку в міру їх надходження. Корпорація одержала 31.12. дивіденди у розмірі 2 дол з кожної акції (2000дол).

31.12.00 Дт Грошові кошти – 2000; Кт Фінансові доходи (дивіденди) - 2000

33. Короткостр фін інвестиції: облік реалізації раніше придбаних акцій.

При реалізації акцій різниця між чистою вирочкою і фактичною собівартістю їх відображається в обліку як прибуток або збиток. Розглянемо це питання на прикладі. Корпорація А купила в корпорації Б 1000 простих акцій по 40 доларів кожна. 10.02.01 корпорація А продала всі свої акції за 39500 дол.

10.02.01 Дт Грошові кошти – 39500; Дт Збитки від реалізації акцій – 1000; Кт Короткострокові фінансові інвестиції (акції) – 40500.

Приклад 2: компанія реалізувала акції за 43000дол.

Дт Грошові кошти – 43000; Кт Короткострокові фінансові інвестиції (акції) – 40500; Кт Прибутки від реалізації акцій – 2500.

34. Короткостр фін інвестиції: облік придб облігацій та доходів по них.

Для обліку облігацій використовується окремий рахунок. Крім того, по облігаціям відображається не тільки доход, який надійшов, але й доход нарахований і ще не одержаний.

Наприклад, корпорація А 1.01.00 купила 50 облігацій корпорації К по 1000 дол кожна за умови 12% річних, брокерські витрати становлять 1000 дол (51000). Відсотки виплачуються 1.07 та 1.01 наступного року.

1.01 Дт Короткострокові фінансові інвестиції (облігації) – 51000; Кт Грошові кошти – 51000.

1.07 Одержання відсотків по облігаціям.

50000*12%*1/2=3000

Дт Грошові кошти – 3000; Кт Фінансові доходи (%по облігаціях) – 3000.

31.12.00 Нараховуються %, які відносяться до звітного періоду.

Дт Фінансові доходи (% до одержання; дебітори) – 3000;

Кт Фінансові доходи (% по облігаціям) – 3000.

2.01.01 Одержання процентів.

Дт Грошові кошти – 3000; Кт Фінансові доходи (до одержання; дебітори) – 3000.

35. Короткостр фін інвестиції: облік реаліз раніше придб облігацій.

Це питання розглянемо на прикладі. Корпорація А 1.01.00 купила 50 облігацій корпорації К по 1000 дол кожна за умови 12% річних, брокерські витрати становлять 1000 дол (51000). Відсотки виплачуються 1.07 та 1.01 наступного року. 1 травня 00року компанія продала всі свої облігації за 52000дол при цьому враховується не тільки ціна реалізації, а й % до одержання з останньої оплати до реалізації, які оплачуються зверх ціни реалізації.

% до одержання. 4 місяці – 4%*50000=2000

Дт Грошові кошти – 54000; Кт Короткострокові фінансові інвестиції (облігації) – 51000; Кт Прибутки від реалізації (облігації) – 1000; Кт Фінансові доходи – 2000.

36. Порядок відображ (оцінки) короткостр фінансових інвестицій (акцій, облігацій) в балансі.

Цінні папери, що придбані підприємством відповідним чином відображаються в балансі підприємства. До цих цінних паперів відносяться акції та облігації. Вони відображаються в балансі в активах, а саме в оборотних активах в строці “Ринкові цінні папери”. Цінні папери тут відображаються по своїй собівартості. Але іноді підприємство може в дужках в цьому рядку вказувати ринкову вартість цих цінних паперів. Але ця сума відповідно не враховується в сумі балансу. Враховується тільки собівартість цінних паперів.

37. Дебіторська заборгованість, її види, оцінка та порядок відображення в балансі.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших підприємств, організацій та осіб нашому підприємству. До такої заборгованості відносять :- рахунки до одержання – заборгованість дебіторів за продані ним товари (торгівельна заборгованість+ заборг за кредитн картками). - векселі до одержання – заборгованість оформлена векселем, дебітор сплачує п-ву ще й % за користав кредитом.- інша дебіторська заборгованість-неторгова заборг-ть, заборг-ть дебіторів за %, аванси, видані службовцям фірми.

Згідно міжнар стандартів обліку моментом реалізації є момент відвантаження продукції. Саме в цей момент виникає дебіторська заборгованість.

Наприклад: Компанія К відвантажила готову продукцію 1.07.00 на суму 2000.

1.07 Дт Рахунки до одержання – 2000; Кт Доходи від реалізації – 2000.

21.07 Дт Грошові кошти – 2000; Кт Рахунки до одержання – 2000.

Згідно міжнародних принципів та вимог дебіторська заборгованість повинна відображатись в балансах за чистою реалізаційною вартістю (тобто за мінусом сумнівної дебіторської заборгованості). Дебіторська заборгованість = 20000; Сумнівна заборгованість 2500 (резерв сумнівної дебіторської заборгованості); Чиста реалізаційна вартість 17500.

38. Облік рахунків до одерж за відсутності та наявності ПДВ.

ПДВ- непрям-й податок, який встан-ся держ-ю і %-х до ціни реаліз-ї прод-ї, тов-в чи послуг. Ставки ПДВ диференці-ні залежно від виду прод-ї(тов-в). Слід розріз-ти ПДВ, що стяг-ся для сплити держ-ві.ПДВ, що відшкод-ся держ-ю, та суму ПДВ, що підляг. сплаті в бюджет. ПДВ. Що стяг-ся для сплати держ-ві, нарах-ся на прод-ю, тов-и та послуги, які реаліз-ся підприємством.ПДВ, що відшкод-ся держ-ю, нарах-ся на мат-ні цінності, придбані п/п-м, та послуги надані підпр-ву сторонніми орг-ми. Різниця між ними повинна перерах-ся в бюджет.

Розрах-ки щодо ПДВ здійс-ся на рах-ку “Розрах-ки з бюдж-м”, субрахунок “Розрах-к з бюдж-м по ПДВ”. Слід зазначити, що ПДВ, який сплач-ся, не є доходом від реаліз-їі не повинен відображ-ся в рах-ку “Доход від реаліз-ї”. Якщо підпр-во реалізувало прод-ї,наприк-д, на 1000дол. При ставці ПДВ18,6%, то цю операцію буде відображено в обліку такою проводкою:

Дт Рахунки до одерж-я 1186; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 1186.

Якщо підпр-во за договірною ціною придбало матеріалів на суму 500дол. + ПДВ18,6%, то в обліку буде зроблено такий запис:

Дт Витрати на купівлю(або складські запаси)500; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 93; Кт Рахунки до оплати (постач-ки)593.

39. Особл обліку рах до одерж при поверн товарів клієн-ми та наданні їм комерц зниж (англо-ам сист).

Клієнтам можуть надаватись знижки з метою прискор-я оплати та з ін. мотивів (збільш-я продаж і т.д.) В США для обліку повер-ня тов-в та деяких комерц-х знижок викор-ть рахунок

“ Поверн-ня тов-в і знижки”. Для обліку розрах-х знижок викор-ть рах-к “ Реалізац-ні знижки”.

Ці рахунки є актив-ми, регул-ми. Вони рег-ть собою рах-к “Доходи від реаліз-ї”. Комерц знижки- це знижки з договірн ціни за певну невідпов-ть тов встановл-м парам; знижки з урахув розміру покупки(у % до ціни); зн що надаються клієнтові за сукупн торгов операцій.

Наприклад: Компанія “Н” 1.07.00. реаліз-ла в кредит компанії “К” това-в на суму 2000дол. На умовах 2/10, це означає, що компанія “К”(покупець) може одержати знижку 2%, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж через 10 днів. 5.07.00. покупець повернув частину тов-в на суму 200дол. 11.07.00 компанія “К” оплатила рахунок на залишок заборг-ті. Операції відображ-ся в обліку так:

1.07.00 На основі рах-ку-фактури відображ-ся реаліз-ятов-в у кредит за договір-ми цінами:

Дт Рахунки до одерж-я 2000; Кт Доходи від реаліз-ї 2000.

5.07.00 Відображ-ся в обліку повер-ня тов-в покупцеві.

Дт Повер-ня тов-в і знижки 200; Кт Рахунки до одерж-я 200.

11.07.00 Відображ-я в обліку одерж-я грошей за реалізовані тов-ри. Компанія “К” виконала умови розрах-в розрахувавшись за 10 днів, а тому вона одержує знижку 2%. Сума знижки буде ($2000-$200)*2%=$36

Дт Грош. кошти 1764; Кт Реалізац-ні знижки 36; Кт Рах-ки до одерж-я 1800.

Виходячи з наведених операцій, визначимо суму чистого продажу (дох-ду від реалі-ї),дол.

Доход від реаліз-ї 2000; Повер-ня тов-в(-) 200; Реалізаційна знижка(-) 35; Чистий продаж 1764.

40. Особл обліку рахунків до одерж при наданні клієнтам розрах знижок (англо-ам система).

Розрахункові знижки надаються клієнту за прискорення оплати. Клієнтам можуть надаватись знижки під гол. виписки рахунків-фактур, а також після відображення в обліку процесу реалізації. Розрахункові знижки показ-ся в обліку як «реалізац знижки». Наприклад: Рахунок на ім’я клієнта: продукція за цінами реалізації 100000, розрахункова знижка 2%=2000. Разом нетто-комерційне = 98000. ПДВ 18,6% = 18228. До оплати 116228. Дт реаліз зн 2000; Дт Рахунки до одержання 116228; Кт Доходи від реалізації 100000; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 18228. Якщо знижки надаються пізніше, тобто після відображення в обліку процесу реалізації, надані розрахункові знижки відображаються як «реаліз зн». Наприклад: повідомлення клієнту: розрахункова знижка до рахунку N---від “---“00р2%=1000. Кт Рахунки до одержання 1186; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 186; Дт реаліз зн 1000.

Наприклад: Компанія “Н” 1.07.00. реалізувала в кредит компанії “К” товарів на суму 2000 дол. На умовах 2/10, це означає, що компанія “К”(покупець) може одержати знижку 2%, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж через 10 днів. Відображення в обліку одержання грошей за реалізовані товари з врахуванням розрахункової знижки. Сума знижки буде ($2000 - $200)*2% =$36. Дт Грошові кошти 1764; Дт Реалізаційна знижка 36; Кт Рахунки до одержання 1800.

41. Облік комерц знижок, що надаються клієнтам, в західноєвр країнах.

Комерц-ні знижки:

1. Знижки з ціни за певну невідповід-ть товарів по якості.

2. Знижки з урахув-м обсягу закупленої партії товарів.

3. Знижки, що надаються покупцеві по сукупності торгових операцій(обсягу купівлі) за певний період.

Клієнтам можуть надаватись знижки під гол. виписки рахунків-фактур, а також після відображ-я в обліку процесу реаліз-ї.

При наданні клієнтам комерц. знижки, що вказується в рахунку-фактурі на рахунку “Доходи від реалізації “ відображ-ся договірна ціна реаліз-ї за мінусом комерц. знижки.

Наприклад: Рахунок на адресу покупця і готова прод-я за цінами реаліз-ї- 100000, комерц. знижка 5%. Чиста комерц. сума 9500. ПДВ- 18,6%. Разом 112670.

Дт Рахунки до одерж-ня 112670; Кт Доход від реаліз-ї – 95000;

Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 17670.

Якщо знижки надают-ся пізніше, тобто після відображ-я в обліку процесу реалізації, надані комерц. знижки відображ-ть окремо на рах-ку “Комерц. знижки надані”, який є активним, регулюючим і регулює собою рах-к “ Доходи від реаліз-ї”

Наприклад: повідом-я клієнту: комерц. знижка до рах-ку N---від “---“00р. 5% на суму 12000. ПДВ18,6%=2232. Разом 14232.

Кт Рахунки до одерж-я 14232; Дт Комерц. знижки надані 12000; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 2232.

Кінець звіт. Періоду:

Дт Доходи від реаліз-ї 12000; Кт Комерц. знижки надані 12000

42. Облік розрах-вих знижок, що надаються клієнтам, в зах-європейських країнах.

Розрах-ві знижки- надаю-ся клієнту за прискор-я оплати заборг-ті, за дострокову оплату. Клієнтам можуть надаватись знижки під гол. виписки рахунків-фактур, а також після відображ-я в обліку процесу реаліз-ї. Розрах-ві знижки показ-ся в обліку як фін. витрати. Наприк-д: Рах-к на ім”я клієнта: прод-ція за цінами реаліз-ї 100000, розрах-ва знижка 2%=2000. Разом 98000. ПДВ18,6%=18228. До оплати 116228.

Дт Фін. вит-ти 2000; Дт Рахунки до одерж-я 116228; Кт Доходи від реаліз-ї 100000; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 18228.

Якщо знижки надают-ся пізніше, тобто після відображ-я в обліку процесу реалізації, надані розрах-ві знижки відображ-ть як фін. витрати. Наприклад: повідом-я клієнту: розрах-ва знижка до рах-ку N---від “---“00р2%=1000

Кт Рахунки до одерж-я 1186; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 186; Дт Фін. вит-ти 1000.

43. Методика визнач та облік сумнівної дебіт заб-ті виходячи з платоспром окремих клієнтів.

Сумнівним боргом визна-ся дебіт-ка забор-ть орг-ї, яка не погашена у строки, визначені договорами, і не забезпечена відповід-ми гарантіями. Найбільш точним способом вияв-ня суми деб-ї заборг-ті є визнач-ня сумнівних боргів по кожному клієнту, на базі визнач-я його платоспромож-ті.

Наприклад: 31.12.99р Клієнт винен 8000дол.. П/п оцінило його як неплатоспромож-го на 60%. Очікувані витрати 4800дол.(8000грн.*60%). Наприкінці року підпр-во створює резерв для сумнівних боргів віднесенням його на витрати по елементу “Витрати по сумнівних боргах”:

Дт вит-ти по сумнівних боргах 4800; Кт резерв для сумнівних боргів 4800.

Списання безнад-го боргу відбуд-ся наступного року. Припустимо, що суму безнадійного боргу було визначено точно і клієнт перерах-в 3200дол. Решту заборг-ті підпр-во списує за рах-к створенного резерву.

Дт Грош. кошти (або рахунок в банку) 3200; Дт Резерв сумнівних боргів 4800; Кт Розрахунки з клієнтами 8000.

Припустим, клієнт перерах-в більшу суму, наприк-д, 5000дол. Тоді, лишок нарах-го резерву анулюється і і спрям-ся на збільш-ня прибутків або доходу.

1) Відображ-ся надходження грошей від клієнта з одночасним списанням суми безнад-го боргу.

Дт Гр. Кошти 5000; Дт Резерв сумнівних боргів 3000; Кт Розрах-ки з клієнтами 8000.

2) Анулюється необгрунтовано нарах-на сума резерву для сумнівних боргів (4800-3000)

Дт Резерв сумнівних боргів 1800; Кт Доходи від анульованих резервів 1800.

В разі, якщо резерву виявилось недостатньо для списання сумнівних боргів, його донараховують

44. Методика визначення та облік сумнівної дебіторської заборгованості на базі інформації звіту про прибуток.

За цим методом сума безнад-х боргів розрах-ся застосув-м певного %-ка від обсягк продажу в кредит. При цьому %-к визнач-ся як середня величина відсотків безнадій-х боргів до обсягу продажу не менш, ніж за 3 минулі роки.

Наприклад: У звіт-му році обсяг продажу компанії становив 400000дол. Досвід минулих років свідчить, що 0,6% продажу в кредит не буде виплачено.

Резерв для сумнів-х боргів у звіт. році= 400000*0,6=2400дол.

Дт Вит-ти по сумнів-х боргах 2400; Кт Резерв для сумнів-х боргів 2400.

При цьому методі залишок на кін. Року по рах-ку “Резерв для сумнів-х боргів” не береться до уваги, тому що він віднос-ся до минул-х років(у нашому прикладі зал-к станов-ть 200дол. Таким чином заг. сума резерву буде 2600дол.)

45. Методика визначення та облік сумнівної дебіторської заборгованості виходячи із даних балансу.

Основою цього методу є розрах-к відсотків від суми дебіт-ї заборг-ті. При цьому застос-ся спрощений підхід або періодизація деб-ї заборг-ті за строками виник-ня.

Спрощений підхід.

Приклад: Деб-ка заборг-ть компанії на кін. Року становить 50000 дол. Досвід минулих років свідчить, Що 5% деб-ї заборг-ті буде погашено.

Розмір резерву для сумнів-х боргів= 50000*0,5=2500дол. Цей розрах-к стос-ся всієї деб-ї заборг-ті. Тому береться до уваги залишок резерву на кін. року.(с.200) Сума донарах-ня резерву буде:2500-200=2300дол.

Дт Вит-ти по сумнів-х боргах 2300; Кт Резерв для сумнів-х боргів 2300.

46. Пряме списання безнадійної дебіторської заборгованості.

Метод прямого списання сум-ї деб-ї з-ті не передбач-є створ-я резерву. Визначена сума сумнівних боргів прямо безпосередньо списується на витрати.

Наприклад: борг-1000дол. Сумнівні борги400дол.

Дт 94 Витрати по сумнівних боргах 400; Кт 36 Рахунки до одерж-я 400.

47. Облік векселів до одержання та процентів по них.

В розрахунках підприємства зі своїми дебіторами застосовуються векселі. Вексель - це безумовне забов’язання клієнта сплатити певну суму грошей в зазначений час. Дата сплати вказується на векселі у вигляді напису конкретної дати, кількості місяців або днів з дня підписання векселю.

Вексель це спосіб платежу і кредитування. По векселю клієнт сплачує номінальну суму векселя та відсотки. Відсоткова ставка встановлюється з розрахунку на рік. Сума відсотків по векселю визначається за формулою:

Сума % = Номінал векселя * річна % ставка * строк векселя (частка року)

Одержаний вексель від клієнта:

Д-т “Векселі одержані” – 10000; К-т “Дебітори або рахунки до одержання” – 10000.

% за вексель за весь період(3міс.,під 12%)

Сума = 10000 * 12 * ¼ =300

Клієнт погашає вексель (номін.вартість і %):

Д-т “Грошові кошти” – 10300; К-т “Векселі одержані” - 10000; К-т “Доходи фінансові” – 300.

Якщо вексель не сплачений в установлений термін, вважається, що векселедавець відмовляється від його сплати. В цьому випадку роблять наступні бух. записи:

Д-т “Рахунки до одержання” – 10300; К-т “Векселі одержані” – 10000; К-т “Фінансові доходи”-300

48. Облік одержання від клієнтів раніше списаних безнадійних боргів.

Можливі випадки, коли підприємство може одержати від клієнта раніше списану дебіторську заборгованість.

Наприклад: клієнт перерахував на наш рахунок раніше списаний борг.($ 3000)

Поновлення раніше списаної дебіторської заборгованості.

Д-т “Рахунки до одержання”(“Дебітори”) 3000; К-т “Резерв для сумнівних боргів” 3000.

Надходження грошей від дебітора

Д-т “Грошові кошти” 3000; К-т “Рахунки до одержання” 3000.

Анулювання резерву та направлення на доходи

Д-т “Резерв для сумнівних боргів” 3000; К-т “Доходи від анульов резервів”(інші оперативні доходи) 3000.

Дебіторська заборгованість може реалізовуватися фін. установам.

(наприклад: реалізована, на суму $5000. Комісійні 4%)

Д-т “Гр.Кошти” 4800; Д-т “Фін.витрати” 200; К-т “Рах. до одержання” 5000.

49. Система постійного обліку запасів в зарубіжних країнах.

Питання змісту, оцінки, подання в балансі та розкриття облікової політики щодо запасів регулюються МСБО №2 “Запаси”. Товарно-матеріальними запасами вважаються товари, які були куплені підприємством і зберігаються на складі для наступної реалізації, готова прод, напівфабрик та незаверш вир-во.

У фінансовому обліку зарубіжних країн застосовують дві системи (методи) обліку складських запасів: 1) система постійного обліку запасів; 2)система періодичного обліку запасів.за сист пост обліку запасів облік руху матеріалів, товар та інш запасів ведуть на рах «Скл запаси» за їх видами упродовж зв періоду. Відображення операцій за системою постійного обліку: 1) Початок звітного періоду - рахунок “Складські запаси” показує залишок запасів (за їх видами) на початок звітного періоду.; 2) Купівля (придбання) товарів за звітний період: Дт “Складські запаси”; Кт “Рахунки до сплати (“Постачальники”); 3)Реалізація товарів за звітний період: Дт “Рахунки до одержання” (“Клієнти”); Кт “Доходи від реалізації”; Одночасно: Дт “Собівартість реалізованих товарів”; Кт “Складські запаси” (“Товари”); 4)Кінець звітного періоду – рахунок “Складські запаси” відображає залишок запасів (за видами) на кінець звітного періоду.

50. Система періодичного обліку запасів в зарубіжних країнах.

У фінансовому обліку зарубіжних країн застосовують дві системи обліку складських запасів: 1) система постійного обліку запасів; 2)система періодичного обліку запасів. При системі періодичного обліку детальний облік матеріальних запасів впродовж звітного періоду на рахунку “Складські запаси” не ведеться. На ньому відображається тільки початковий залишок (на початок звітного періоду), який був визначений наприкінці минулого звітного періоду шляхом інвентаризації. Надходження складських запасів відображається на рахунку “Витрати на закупівлю”, який є рахунком елементів витрат: Дт “Витрати на закупівлю (товарів)”; Кт “Рахунок до сплати (або постачальники)”. Завдання полягає в тому, щоб визначити на кінець звітного періоду залишок невикористаних матеріалів (чи товарів) на складі і вартість використаних (списаних) запасів. Для цього наприкінці звітного періоду (місяця. кварталу чи року) проводять інвентаризацію запасів на складі і оцінюють залишок прийнятим методом. Сума витрачених запасів (товарів) визначається за формулою: Витрач запаси (товари) = Залишок на початок періоду + Закупівля (витрати на закупівлі) – Залишок запасів на кінець періоду.

51. Порядок регулюв в обліку залишків запасів в кінці звітного періоду за системи період обліку.

В кінці звітного періоду необхідно визначити залишок невикористаних матеріалів на складі та суму витрачених матеріалів. Для цього в кінці звітного періоду проводять інвентаризацію запасів на складі по кількості і оцінюють цей залишок одним з прийнятих методів. Сума витрачених матеріалів за звітний період визначається за формулою:

Сума витрачених запасів = Залишок на поч. звіт. періоду + Витрати на закупівлю – Залишок запасів на кінець звіт. періоду.

Операції відображаються в обліку наступним чином:

Списується початковий залишок запасів

Д-т “Зміна залишків запасів”; К-т “Складські запаси”.

Відображається залишок запасів на кінець звіт.періоду

Д-т “Складські запаси”; К-т “Зміна залишків запасів”.

Сальдо рахунку “Зміна залишків запасів” переноситься на рахунок “Фін.результатів” (сальдо К-т)

Д-т “Зміна залишків запасів”; К-т “Фін.результат звітн.період”.

Якщо залишок дебетовий, то навпаки:

Д-т “Фін.результат звітн.період”; К-т “Зміна залишків”.

52. Оцінка запасів (витрачених та залишку) методами ФАЙФО та ЛАЙФО.

Метод ФАЙФО припускає, що матеріали, які придбані першими, першими відпускатимуться на виробництво чи на реалізацію, тобто списуються за цінами перших надходжень. При цьому залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюються за цінами останніх надходжень. Метод ЛАЙФО припускає, що матеріали (запаси), які придбані останніми, першими відпускатимуться на виробництво чи на реалізацію, тобто оцінюються за цінами останніх надходжень. Залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюватимуться в цьому разі за цінами перших надходжень. Необхідно зазначити, що при застосуванні методу ФАЙФО собівартість запасів в умовах періодичного і постійного обліку однакова. При застосуванні методу ЛАЙФО маємо найбільшу собівартість продажу, але найменший прибуток. В умовах інфляції цей метод найкращим чином сприяє відповідності витрат і доходів у Звіті про прибутки.

53. Оцінка запасів (витрач та залишку) методами середньозв та ідентифікованої с\в.

За методом середньозваженої собівартості витрачені та реалізовані запаси, а також їх залишок на кінець звітного періоду оцінюються за середніми цінами з урахуванням залишку матеріалів (запасів) на початок звітного періоду та їх надходжень за звітний період. Середня вартість одиниці може розраховуватись як загалом за звітний період, так і після кожного наступного надходження того чи іншого виду запасів. В умовах періодичної системи обліку запасів середньозважена собівартість їх одиниці визначається за формулою: Сс=(Сп+Сн)/(Кп+Кн), де Сс- середньозважена собівартість, Сп і Кп – відповідно собівартість і кількість запасів на початок періоду, Сн і Кн – відповідно собівартість і кількість запасів, що надійшли протягом періоду. У системі постійного обліку запасів протягом звітного періоду застосовується змінна середньозважена собівартість запасів.

54. Вплив методів оцінки складських запасів на фінансові результати п-ства.

При застосуванні методу ФАЙФО собівартість запасів в умовах періодичного і постійного обліку однакова. В умовах зростання цін на запаси метод ФАЙФО забезпечує найбільш низьку собівартість продажу, наслідком чого буде найбільший прибуток. Водночас оцінка запасів у балансі за методом ФАЙФО найбільш наближена до їх фактичної собівартості. При застосуванні методу ЛАЙФО маємо найбільшу собівартість продажу, але найменший прибуток. В умовах інфляції цей метод найкращим чином сприяє відповідності витрат і доходів у Звіті про прибутки. З іншого боку, використання методу ЛАЙФО приводить до завищення собівартості запасів у балансі та дає можливість маніпулювати показником звітного прибутку залежно від часу придбання запасів. Внаслідок цього в деяких країнах заборонено використання методу ЛАЙФО. Середньозважена собівартість продажу забезпечує більш рівну величину прибутку, зазнає меншого впливу коливання закупівельних цін, ніж інші методи.

55. Оцінка і відображення складських запасів в балансі.

Наприкінці звітного періоду підприємство зобов’язане проводити інвентаризацію товарно – матеріальних запасів незалежно від системи обліку. Інвентаризація означає виявлення фактичної кількості матеріалів та інших запасів і їх оцінку. Якщо підприємство застосовує систему періодичного обліку, то нестачі, або надлишки не виявляються і не відображаються в обліку. Це відбувається тому, що на рахунку “Складські запаси” в періодичному обліку не відображають надходження, списання і залишки. При застосуванні системи постійного обліку складських запасів (залишки на рахунках відомі) при інвентаризації можуть бути виявлені нестачі або надлишки. Нестачі записуються на витрати виробництва: Дт “Собівартість реалізованої продукції (товарів)”; Кт “Складські запаси”. Надлишки відображаються в обліку зворотною проводкою. Згідно з загальноприйнятими принципами обліку, складські запаси відображаються в балансі за собівартістю або за ринковими цінами на момент складання балансу, якщо ринкова ціна нижча за собівартість. Цей принцип зветься “Принципом меншої вартості”. Якщо ринкова ціна нижча за собівартість запасів, тоді підприємство повинне відобразити в обліку витрати (збитки) від знецінення.

Існує три методи оцінки складських запасів за правилом мінімальної (нижчої) оцінки: 1)метод оцінки по видах (номенклатурних номерах) запасів (позиційний метод) – при цьому методі по кожній позиції (найменуванню) товарів визначається собівартість і ринкова вартість та приймається менша з них. Цей метод найточн і найдоцільн-й.; 2)метод оцінки по основних товарних групах (категоріях) запасів – оцінка проводиться по групах (категоріях) товарів, порівнюється по категоріях собівартість та ринкова вартість і береться до обліку менша з них.; 3)метод оцінки за сукупністю товарних запасів на складі – усі товарні запаси оцінюються за собівартістю та за ринковими цінами і до обліку береться менша з них.

56. Порядок нарахув амортиз прямол та виробн (по к-ті випущ продукції) метод і відображ її обліку.

Амортизаційна політика є найважливішим питанням господарської та фінансової діяльності. В умовах ринкової економіки вона постійно перебуває в полі зору господарств та фірм, а також держави. З одного боку, амортизація – це витрати, що їх включають у витрати виробництва та у собівартість продукції. З іншого боку, амортизаційні відрахування – це джерело для інвестицій, модернізації обладнання та інших основних засобів. В країнах ринкової економіки застосовують кілька методів нарахування амортизації. Найважливішими з них є: 1)метод лінійної амортизації; 2)метод нарахування амортизації за кількістю випущеної продукції; 3)метод подвійної норми амортизації; 4)метод суми цифр років експлуатації. Лінійн метод: Прикл: Первісна вартість верстата 33 000 дол. Термін його служби — 5 років. Припустима ліквідаційна вартість верстата після закінчення терміну експлуатації — 3000 дол.Річна сума амортизації залежить від терміну служби об'єкта. Беруть до уваги також очікувану ліквідаційну вартість. У нашому прикладі річна сума амортизації дорівнюватиме (33 000 дол. - 3000 дол.): 5 років = 6000 дол. або 20% (100%: 5 років). Щороку впродовж 5 років сума амортизації буде 6000 дол. (по одній лінії), тобто 20 % від 30 000 дол.

Амортизація за кількістю випущеної продукції. Застосовується в тому разі, якщо об’єкт основних засобів використовується нерівномірно по періодах, тобто в кожному періоді кількість продукції істотно коливається. Тоді визначають ставку амортизації на один виріб за формулою: (Первинна вартість – Ліквідаційна вартість) / Кількість продукції до випуску протягом строку експлуатації.

57. Нарахування амортизації методами подвійної норми та суми цифр років експлуатації і відображення її в обліку.

З одного боку, амортизація – це витрати, що їх включають у витрати виробництва та у собівартість продукції. З іншого боку, амортизаційні відрахування – це джерело для інвестицій, модернізації обладнання та інших основних засобів. В країнах ринкової економіки застосовують кілька методів нарахування амортизації. Метод подвійної норми амортизації. Це метод прискореної амортизації. Норма прискореної амортизації визначається шляхом множення норми лінійної амортизації на встановлений коефіцієнт для прискореної амортизації. Ціллю прискореної амортизації є швидше перенесення балансової вартості основних засобів на витрати виробництва. В результаті акумулюються засоби для здійснення технічного прогресу, впровадження нової техніки, модернізації виробництва. За МСБО кожне підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації основних засобів. Проте, обравши той чи інший метод, підприємство не повинно змінювати його на інший упродовж звітних періодів. В зарубіжній практиці “Амортизація основних засобів” ведеться до кожної класифікаційної групи основних засобів: “Амортизація устаткування”, Амортизація транспортних засобів”, “Амортизація будинків” тощо. Метод суми цифр років експлуатації при терміні експлуатації 5 років. Сума цифр буде 1+2 + 3 + 4 + 5 = 15. Якщо ПВ=30000, а частка вартості=5\15, то сума аморт= 10000, а залиш кварт=20000. Нарахов суми аморт відображу як витрати п-ва, і як накопичену амортиз-знос. Дт «витр на аморт», Кт- Амортиз ОЗ.

58. Облік надходження ОЗ за відсутності та наявності ПДВ.

Для обліку руху основних засобів ведеться рахунок основних засобів, який має субрахунки за їх класифікаційними групами (будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо). В зарубіжних країнах з високорозвиненою економікою не створюються спеціальні джерела фінансування капітальних вкладень. Тому основні засоби, які надійшли в результаті купівлі, відображають в обліку так, як і надходження матеріалів. Приклад. Рахунок постачальника. Куплено устаткування на суму 30000 дол. Рахунок буде сплачено пізніше. Проводка: Дт “Устаткування” - 30000; Кт “Розрахунки з постачальником” (або “ Рахунки до сплати”) – 30000. Якщо практикується ПДВ, то наведена вище операція буде відображена в обліку таким записом (ПДВ – 18,6%): Дт “Устаткування” – 30000; Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)” – 5580; Кт “Розрахунки з постачальником” (або “ Рахунки до сплати”) – 35580. Витрати на власне будівництво об’єктів попередньо обліковуються на рахунку витрат “Незавершене будівництво”. Наприклад, компанія збудувала цех, фактична собівартість якого 157000 дол. Прийняття на експлуатацію готового об’єкта відображено таким записом (США): Дт “Основні засоби (будівлі)” – 157000; Кт “Незавершене будівництво” – 157000 Проте в деяких країнах є особливості відображення в обліку об’єктів, що надійшли в результаті будівництва (Франція, Бельгія та інші). Вартість таких об’єктів зараховується на доходи підприємства, для обліку яких відведено рахунок доходів “Іммобілізована продукція”. Доходи, що відображаються на цьому рахунку, компенсують витрати на будівництво об’єкта. В остаточному підсумку таке відображення не має впливу на формулювання фінансових результатів. В нашому прикладі оприбуткування готового об’єкта знайде таке відображення в обліку: Дт “Основні засоби (Будівлі)” – 157000; Кт “Іммобілізована продукція” – 157000. Наприкінці звітного року на рахунок “Фінансові результати звітного періоду” буде перенесено витрати (з рахунку витрат “Незавершене будівництво”) та доходи (з рахунку Іммобілізована продукція”). Результат дорівнює нулю.

59. Облік вибуття ОЗ за англо-американської системи.

Вибуття основних засобів відбувається здебільшого в результаті їх ліквідації внаслідок зносу або реалізації. За МСБО № 16 результати вибуття основних засобів повинні відображатися на фінансових результатах діяльності підприємства – в розділі інших або надзвичайних результатів. Прибутки чи збитки від ліквідації або реалізації основних засобів визначаються як різниця між чистими надходженнями та залишковою вартістю об’єктів основних засобів. Це міжнародний стандарт. Проте техніка відображення в обліку операцій, пов’язаних з вибуттям основних засобів, в різних країнах може бути різна. Покажемо це за англо – американською системою на прикладі США. Приклад №1. Фірма реалізувала верстат, первісна вартість якого 12000 дол., нарахована амортизація – 4000 дол. Договірна ціна реалізації становить – 7000 дол.: Дт “Рахунки до одержання” – 7000; Дт “Амортизація устаткування” – 4000; Дт “Збитки від вибуття основних засобів” – 1000; Кт “Устаткування” – 12000. Приклад №2. Ті ж самі вихідні дані, окрім договірної ціни. Ціна реалізації становить – 10000 дол.: Дт “ Рахунки до одержання” – 10000; Дт “Амортизація устаткування” – 4000; Кт “Прибутки від вибуття основних засобів” – 2000; Кт “Устаткування” – 12000. Приклад №3. Списано верстат, первісна вартість якого 12000 дол., нарахована амортизація - 12000 дол.: Дт “Амортизація устаткування” – 12000; Кт “Устаткування” – 12000. Розглянуті методики відображення вибуття основних засобів однакові для різних напрямків вибуття (ліквідація, реалізація) для всіх підприємств, незалежно від форм власності та господарювання.

60. Облік вибуття основних засобів за західноєвропейської системи.

Вибуття основних засобів відбувається здебільшого в результаті їх ліквідації внаслідок зносу або реалізації. За МСБО № 16 результати вибуття основних засобів повинні відображатися на фінансових результатах діяльності підприємства – в розділі інших або надзвичайних результатів. Прибутки чи збитки від ліквідації або реалізації основних засобів визначаються як різниця між чистими надходженнями та залишковою вартістю об’єктів основних засобів. Це міжнародний стандарт. Проте техніка відображення в обліку операцій, пов’язаних з вибуттям основних засобів, в різних країнах може бути різна. Покажемо це за західноєвропейською системою на прикладі Франції. Приклад Фірма реалізувала верстат, первісна вартість якого 12000 дол., нарахована амортизація – 4000 дол. Договірна ціна реалізації становить 10000 дол.: 1)списується балансова вартість реалізованого верстата – Дт “Амортизація устаткування” – 4000; Дт “Витрати по недоамортизованій вартості основних засобів” – 8000; Кт “Устаткування” – 12000; 2)відображається надходження доходів від реалізації верстата – Дт “Розрахунки з клієнтами” – 10000; Кт “Доходи від вибуття основних засобів” – 10000. Різниця між сумою рахунку “Доходи від вибуття основних засобів” та рахунку “Витрати по недоамортизованій вартості основних засобів” покаже результат від реалізації (вибуття) верстата. Але цей результат буде виявлено на рахунку “Фінансові результати звітного періоду”, куди відносяться всі доходи і витрати звітного періоду. Розглянуті методики відображення вибуття основних засобів однакові для різних напрямків вибуття (ліквідація, реалізація) для всіх підприємств, незалежно від форм власності та господарювання.

61. Склад, хар-ка, оцінка природних ресурсів та методика обліку їх надходження.

До природних ресурсів належить ліс, родовища нафти й газу, мінеральної сировини тощо. В зарубіжних країнах вони є об’єктом купівлі – продажу. В балансі природні ресурси відображаються як довгострокові (позаоборотні) активи (“Запаси вугілля”, “Запаси нафти й газу”, “Ліс”). Характерними особливостями природних ресурсів є: 1)при видобутку вони стають мінеральними (складськими) запасами; 2)запаси природних ресурсів не відновлюються. Тому природні ресурси ще називають “виснажувані активи ”. Природні ресурси при їх придбанні оцінюються за фактичними затратами на їх придбання. У фактичні затрати, як і придбанні основних запасів, входить ціна постачальника, комісійні, брокерські тощо. Надходження відображається записом: Дт “Природні ресурси”; Кт “Розрахунок з постачальником”. Слід визначити, що природні ресурси, розроблені (видобуті), але не реалізовані в поточному році, відображаються як товарно – матеріальні запаси.

62. Методика нарахув, облік амортиз (виснаж) та списання вичерп прир рес.

До природних ресурсів належить ділянки землі, які мають корисні копалини, призначені для видобутку. Це ліс, родовища нафти й газу, мінеральної сировини тощо. В зарубіжних країнах вони є об’єктом купівлі – продажу. В балансі природні ресурси відображаються як довгострокові (позаоборотні) активи (“Запаси вугілля”, “Запаси нафти й газу”, “Ліс”). Хар-ними особливостями природних ресурсів є: 1)при видобутку вони стають мінеральними (складськими) запасами; 2)запаси природних ресурсів не відновлюються. Тому природні ресурси ще називають “виснажувані активи ”.В результаті видобутку природних ресурсів родовища виснажуються, зменшується їх первинна вартість. Цей процес називається виснаженням і відображається в обліку. Для обліку виснаження (амортизації) застосовується метод нарахування амортизації – залежно від кількості видобутої продукції. Величина виснаження визначається за формулою: Фактична собівартість родовища /Оціночна кількість корисних копалин родовища = Ставка виснаження на одиницю копалин; Ставка виснаження на одиницю копалин * Кількість добутої продукції = Витрати на виснаження звітного періоду. Приклад: Компанія інвестувала на придбання родовища кам’яного вугілля 4 млн. дол. За оцінкою родовище має 8 млн. тон вугілля. Ліквідаційної вартості немає. У перший рік було видобуто й реалізовано 800000 тон вугілля. Визначити і відобразити суму виснаження: 1)визначимо ставку виснаження на 1 тону вугілля: 4 млн. /8 млн. тон = 0,5 дол.; 2) Визначимо суму виснаження за перший рік експлуатації родовища: 0,5 * 800000 = 400000 дол. Проводка: Дт “ Витрати на виснаження” – 400000; Кт “Виснаження (амортизація) родовища” – 400000. Деякі компанії не використовують рахунку “Виснаження” і проводять пряме списання з рахунку “Природні ресурси”. Слід визначити, що природні ресурси, розроблені (видобуті), але не реалізовані в поточному році, відображаються як товарно – матеріальні запаси. Витрати на виснаження відображаються тільки в тому році, коли видобута продукція реалізовується.

63. Облік рахунків до сплати (розрахунків з постачальниками) за відсутності та наявності ПДВ.

Заборгованість постачальникам виникає при купівлі в них складських запасів (товарів, матеріалів) та інших матеріальних цінностей (основних засобів, нематеріальних активів тощо). Сума заборгованості визначається на основі рахунків постачальників. Придбання складських запасів (товарів, матеріалів) відображається на рахунку витрат “Витрати на купівлю” (за видами складських запасів): Рахунок - фактура постачальника: Дт “Витрати на купівлю”, Кт “Рахунки до сплати” (або “Розрахунки з постачальниками”). Цей метод називається “Метод періодичного обліку матеріалів” (періодичної інвентаризації). За методом безперервного обліку запасів (безперервної інвентаризації) ця операція відображається наступною проводкою: Дт “Складські запаси”, Кт “Рахунки до сплати”.

Підприємство реалізувало продукцію (з ПДВ): Дт “Рахунки до одержання”, Кт “Доходи від реалізації”, Кт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”. Підприємство придбало матеріальні запаси (з ПДВ): Дт “Витрати на купівлю”, Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”, Кт “Рахунки до сплати”.

64. Облік поверн товарів та купів знижок при розрахунках з постач (англо-амер система).

Куплені матеріали (складські запаси) можуть бути повернені (частково або повністю). Можливий також варіант, коли матеріали не відповідної якості і покупець вимагає знижки в ціні. За наявності вказаних обставин покупець виписує на адресу постачальника Повідомлення (Дебет меморандум). Для обліку повернення товарів і такого роду знижки в ціні передбачений (в США) рахунок “Повернення покупок та знижки”. Він є регулюючим рахунком (контрактивним, пасивним) до рахунку “Витрати на купівлю”. На суми повернутих товарів або знижок зменшується заборгованість постачальникові: Дт “Рахунки ло сплати; Кт “Повернення покупок та знижки”. Покупець може одержати від постачальника купівельну розрахункову знижку за прискорення оплати (дострокову оплату). В США ця умова вказується безпосередньо в рахунку постачальника. Якщо покупець дотримав угоди, то він одержує знижку суми боргу (платить менше), а якщо не дотримав – платить усю суму боргу. Купівельна знижка розраховується на підставі фактурної вартості товарів (за мінусом повернутих товарів і знижок на ціну, якщо вони мали місце). Відображення оплати рахунку постачальника: Дт “Рахунки до сплати”; Кт “Купівельна знижка”; Кт “Грошові кошти”. За американською системою обліку купівельна знижка зменшує вартість куплених товарів. Таким чином, рахунок “ Купівельна знижка” є контрактивним рахунком (сам він є пасивним) до рахунку “Витрати на купівлю”

65. Методика обліку комерційних та розр-вих знижок при розр-ках з постач в західноєвр країнах.

У західноєвропейських країнах в розрахунках клієнтів (покупців) з постачальниками практикують комерційні та розрахункові знижки. Загальне правило таке: 1)на рахунку “Витрати на купівлю” відображається сума купленого за мінусом комерційних знижок (тобто нетто комерційне); 2)розрахункові знижки відображаються в покупця як фінансові доходи (“Одержані розрахункові знижки”). Оплата заборгованості: Дт “Розрахунки з постачальниками”; Кт “Рахунок в банку”. Знижки були показані безпосередньо в рахунку постачальника (чого немає в США). Проте вони можуть надаватися клієнтові пізніше, пізніше після того, як купівлю запасів уже було відображено в обліку. Для обліку комерційних знижок у цьому разі служить регулюючий контрактивний (сам – пасивний) рахунок “Комерційні знижки по купівлях одержані”. Одержані пізніше розрахункові знижки відносяться (як і ті, що відразу вказані в рахунку постачальників) на рахунок “Фінансові доходи” (“Розрахункові знижки одержані”). Приклад №1. Повідомлення (Авізо) постачальника, дол.: комерційна знижка 5% до рахунку - 2000, ПДВ на знижку (18,6%) – 372.: Дт “Розрахунки з постачальниками” – 2372; Кт “Комерційні знижки одержані” – 2000; Кт “Розрахунки з бюджетом” – 372. Наприкінці звітного періоду: Рахунок “Витрати на покупки” – Рахунок “Комерційні знижки одержані” = Чисті покупки. Приклад №2. Повідомлення (Авізо) постачальника дол.: розрахункова знижка 2% - 1000 дол.,ПДВ на знижку (18,6%) – 186.: Дт “Розрахунки з постачальниками” – 1186; Кт “Фінансові доходи” – 1000; Кт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)” – 186.

66. Облік заборг-ті по векселях виданих.

Розрахунки з постачальниками, а також з банками підприємства можуть здійснювати за допомогою векселів. Вексель виступає як засіб платежів і засіб кредитування. Для обліку розрахунків з кредиторами на вексельній основі застосовують рахунок “Векселі видані”. Цей рахунок пасивний, розрахунковий. Підприємства – боржники платять по векселях, здебільшого, крім номінальної вартості, ще й відсотки за відстрочку платежів.

Векселем часто оформлюють банківські кредити. При цьому розрізняють 2-а види векселя залежно від способу сплати відсотків: 1)векселі з окремо зафіксованими відсотками від номінальної вартості (включає відсоток); 2)векселі без зазначення відсотків до номінальної вартості, відсотки включаються у номінальну вартість векселя. Техніка відображення векселів різна, хоч результат для підприємства буде однаковий.

Прикл: Фірма «К» має борг перед постачальником за придбані матеріали — 60 000 дол. 1 червня фірма акцептувала переказний вексель на 60 000 дол. на три місяці за 12 % річних. Бухгалт запис:1.06. Д-т pax. «Рахунки до сплати» 60 000,К-т pax. «Векселі видані» 60тис.

31.08. Підприємство сплатило вексель і суму відсотків.Відсотки 60 000 х 12 % х 3 міс. /100 х 12 міс. = 1800 дол. Д-т pax. «Векселі видані» 60 000 Д-т pax. «Фінансові витрати».(витрати за відсотками) 1800 К-т pax. «Грошові кошти» 61 800.

Векселі, видані терміном оплати до одного року, вважають короткостроковою заборгованістю.

67. Облік короткострокових зобов’язань по розрахунках з бюджетом (акцизний збір, ПДВ, податок на прибуток, на майно).

В ході господарської діяльності у підприємства може виникнути заборгованість по розрахунках з бюджетом. Заборгованість по акцизному збору. Відображається в обліку: П-д, продаж товарів – 10000; Акцизний збір – 10% (1000).: Дт “ Грошові кошти” – 11000; Кт “Дохід від реалізації” – 10000; Кт “Розрахунок з бюджетом (акцизний збір)” – 1000.

Заборгованість по податку на прибуток. Це оціночна заборгованість, платити потрібно впродовж року, а точна сума податку буде відома наприкінці року. Нарахування податку: Дт “Витрати по податку на прибуток”; Кт “Розрахунок з бюджетом (податок на прибуток)”.

Заборгованість по податку на майно (муніципальний бюджет).: Дт “Витрати по податку на майно”; Кт “Розрахунок з бюджетом – заборгованість по податку на майно”.

Заборгованість по ПДВ.: Підприємство реалізувало продукції на 1000, при ставці ПДВ 18,6%:

ДТ “Рахунок до одержання” 1186; Кт “Дохід від реалізації” – 1000; Кт “розрахунок з бюджетом (ПДВ)”- 186. Підприємство придбало матеріалів на суму 500,ПДВ – 18,6 %: Дт “Витрати на купівлю” – 500; Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ) – 93; Кт “ Рахунок до сплати” – 593. Різниця між цими двома ПДВ належить до перерахування до бюджету на рахунок “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”.

68. Облік короткостр зобов’язань по авансах одерж, дивід та частині довгостр боргу.

Облік короткострокових зобов’язань по авансах одержаних. До них можна віднести аванси від покупців продукції, попередній продаж квитків на літак, футбольну гру тощо.: 1)одержання авансів – Дт “Грошові кошти”; Кт “Аванси від клієнтів (заборгованість клієнтам); 2)відправка продукції в рахунок авансу чи надання послуг (повністю чи частково): Дт “Аванси від клієнтів”; Кт ”Дохід від реалізації”. Але можлива і інша методика відображення операцій після одержання авансу, а саме: 1)відправка продукції в рахунок авансу чи надання послуг – Дт “Розрахунки з клієнтами”; Кт “ Дохід від реалізації”; 2)перезалік авансу в рахунок оплати заборгованості клієнтів – Дт “Аванси від клієнтів”; Кт “Розрахунки з клієнтами”.

Облік короткострокових зобов’язань по частині довгострокового боргу. Ця заборгованість належить (має бути сплачена) до поточного року. В балансі ця частина показується серед короткострокових зобов’язань (поточних пасивів).

Облік короткострокових зобов’язань по дивідендах. Дивіденди - це частина прибутку, що розподіляється між акціонерами за рішенням Ради директорів. Як тільки Рада оголосить рішення про сплату дивідендів, до моменту сплати об’явлені дивіденди є короткостроковою заборгованістю. На суму об’явлених дивідендів: Дт “Рахунок фінансових результатів”; Кт “Дивіденди до сплати (короткострокова заборгованість). Виплата дивідендів: Дт “Дивіденди до сплати”; Кт “Грошові кошти”.

69. Облік нарахування, утримань і виплати заробітної плати.

Утримання із зарплати регулюються законодавством кожної країни. В США, наприклад, із зарплати утримують: 1)Федеральні внески на соціальне страхування, які використовуються на пенсійне забезпечення, допомогу при непрацездатності, та медичне обслуговування; 2)Федеральний прибутковий податок; 3)Прибутковий податок штату. Можливі також добровільні відрахування частини зарплати - як додаткове пенсійне забезпечення по старості або в різні доброчинні фонди. Порядок відображення на рахунках нарахованої зарплати і утримань із зарплати такий (методика США).

Приклад: за даними платіжного журналу (відомості):

1)Нарахована зарплата, дол.: а)за нормований час – 81000; б)за понаднормований час – 5050; Разом – 86050; В тому числі адміністративно – управлінському персоналові – 26000;

Робітникам та службовцям - 60050; 2)Утримано із зарплати, дол.: а)на соціальні потреби (FICA) – 6880; б)федеральний прибутковий податок – 17490; в)прибутковий прибуток штату – 1720; Разом - 26090.

3)Чиста зарплата,дол. – 59960.

Проводка: Дт “Витрати на оплату праці (адміністративно – управлінський персонал)” – 26000; Дт “Дт “Витрати на оплату праці (робітники і службовці)” – 60050; Кт “Соціальні відрахування до сплати” – 6880; Кт “Федеральний прибутковий податок до сплати” – 17490; Кт “Прибутковий податок штату до сплати” – 1720; Кт “Заробітна плата до сплати” – 59960. Як бачимо, особливість відображення на рахунках “Заробітна плати до сплати” по кредиту відображають тільки чисту зарплату після всіх утримань. Проти а західноєвропейських країнах по кредиту рахунку “Розрахунки з персоналом” спочатку відображають суму нарахованої зарплати, а утримання показують по дебету цього рахунку. Підприємство найчастіше виписує чеки на зарахування зарплати на банківські рахунки робітників та службовців. Оплата (виплата) зарплати відображається проводкою: Дт “Заробітна плата до сплати”; Кт “Грошові кошти”.

Приклад Франції: нарахована зарплата за місяць – 16000 франків. Утримано з заплати: а)на соціальне страхування – 1296; б)на пенсійне забезпечення – 282; в)по безробіттю – 124.

Відображення операцій на рахунках:

1)нарахована зарплата персоналу: Дт “Витрати на оплату праці (винагороди персоналу)” – 16000; Кт “Розрахунки з персоналом” – 16000.

2)Утримано з заплати: Дт “Розрахунки з персоналом” – 1712; Кт “Соціальне страхування” - 1296; Кт “Інші органи соціального страхування” – 406.

70. Облік обов’язкових нарахувань на фонд оплати праці, які підлягають сплаті роботодавцем.

Окрім відрахувань із зарплати персоналу, фірма у свою чергу платить внески у відсотках від заплати (за рахунок збільшення своїх витрат). В залежності від країн існують різноманітні нарахування на фонд зарплати, які підлягають сплаті роботодавцем. Приклад США: 1)на соціальні потреби-пенс забезпеч, допомога в разі непрац-ті, медичне обслуговув; 2)федеральний прибутков податок; 3)відрахування по приб податку для штату. Їх облік відбувається таким чином: Дт “Витрати на податки і відрахування”; Кт “Федеральний податок по безробіттю до сплати”; Кт “Соціальні відрахування до сплати”; Кт “Податок по безробіттю для штату до сплати”. Приклад Франції: 1)на соціальне страхування; 2)по безробіттю; 3)на додаткову пенсію. Їх облік відбувається таким чином: Дт “Витрати на соціальне страхування”; Кт “Соціальне страхування”; Кт “Інші органи соціального страхування”.

71. Облік довгострокових облігацій, випущених за номінальною вартістю.

Для фінансування довгостр проектів, розширення виробн діяльності компанії можуть випускати акції або довгострокові облігації. Перевага надається саме облігаціям (тримачі облігацій є тільки кредиторами). Вважається також, що випуск облігацій призводить до росту прибутку акціонерів та збільшення величини доходу на одну акцію. Облігації можуть випускатися різних видів: 1. Забезпечені (закладні) облігації мають гарантію їх погашення. Забезпечуватися вони можуть майном підприємства. Незабезпечені облігації – це звичайні кредити, що не забезпечуються активами, тобто по них компанія не видає гарантійного зобов’язання. 2. Залежно від порядку погашення виділяють фіксовані облігації – по них встановлюється один термін погашення та серійні облігації – погашаються меріями, частковими сумами впродовж усього строку дії облігацій. 3. Залежно від порядку реєстрації облігацій: реєстровані облігації, на яких компанія записує ім’я та адресу власника, веде їх облік сплачує % та купонні облігації – безадресні. Такі облігації мають відривні купони, де вказано суму % до одержання і дату одержання. 4. Конвертовані облігації, які дають право їхньому власникові перетворити (конвертувати) їх на акції даної компанії на певних умовах. 5. Виділяють ще облігації відкличні, тобто такі, що передбачають умови їх довгострокового викупу, погашення компанією. Випуск облігацій відбувається за рішенням Ради директорів за згодою всіх акціонерів. Береться також дозвіл влади.

В обліку операції з довгостроковими облігаціями показуються за допомогою рахунків “Облігації до сплати”, “Відсотки по облігаціях до сплати”, “Дисконт (премія) по облігаціях”.

Слід зазначити, що рахунок “дисконт по облігаціях” є регулюючим, активним, що регулює собою пасивний рахунок “Облігації до сплати”; рахунок “премія по облігаціях” є регулюючим, пасивним, що регулює собою пасивний рахунок “Облігації до сплати”.

Операція реалізац: Дт «гр. кошти», Кт «Обліг до сплати». Плата відсотків: Дт «фінанси витр», Кт «гр. кошт». Включ % у витр зв періоду: Дт фінанси витр, Кт-% зап обліг до сплати. Сплата %: Дт-% за обліг до сплат, Кт-гр кошти. Остаточні розр-ки з інвесторами: Дт: Обліг до спл, Дт-% за обліг до сп

Скоригований книжний залишок – 12204,85