Методи, що використовуються в історико-економічному пізнанні, способи їх застосування

Методи отримання методологічних знань

пов’язані з принципами системного аналізу:

принцип цілісності

принцип складності

принцип головної мети

принцип розвитку

передбачає становлення єдності (взаємозв’язку) структурних частин господарської системи, виявлення емерджентних властивостей.

передбачає розгляд внутрішньої структури господарської системи між двома полюсами – державою та економічними індивідами

передбачає встановлення механізму збереження господарської системи від розпаду

Здійснюється на засадах диференціації та інтеграції і доповнює відомі закони діалектики

даний принцип також передбачає розгляд співіснування, симбіозу, синтезу як етапів наростання цілісності та їх прояву на різних етапах розвитку господарської системи (натурального, товарного, грошово-кредитного)

Методи дослідження емпіричних даних (наукового предмету)

передбачають

опис історичних фактів та подій

використання певних правил роботи з джерельною базою

збір та аналіз цифрових даних за допомогою статистичних методів

використання методів кліометрики як єдності цифрових даних і гіпотетичних моделей кількох можливих альтернативних версій розвитку подій

шляхом спостереження, порівняння, вимірювання, проведення експериментів

- пошук і систематизація усіх джерел інформації; - порівняння інформації з різних джерел для усунення суперечностей; - співставлення точок зору різних авторів на факти і події; - систематизація інформації та встановлення однозначності і трактування фактів та подій.

Під методом (засобом) дослідження розуміють правила і порядок пізнавальних дій, дотримання яких дозволяє підвищити точність (істинність) існуючих та відкрити доступ до нових знань, відділити все, що спотворює (викривляє) дійсність

Методи теоретичних досліджень історичних фактів і подій (наукового предмету)

Методи дослідження стану господарської системи

Методи дослідження змін господарської системи у просторі та часі

Методи аналізу наукового рівня економічних знань (економічної думки, економічних теорій)

типологізація фактів і подій здійснюється шляхом встановлення відмінностей у фактах певної сукупності

розробка наукових категорій передбачає відображення в них спільної важливої ознаки фактів і подій певної сукупності

обґрунтування наукових понять, в яких узагальнюються спільні та відмінні ознаки, притаманні певній сукупності фактів і подій

встановлення економічних законів – сутнісних причинно-наслідкових зв’язків між різними фактами.

Закон дозволяє пояснити факти і події та передбачити можливий напрямок їх розвитку.

Причинно-наслідкові та вірогіднісні закони відрізняються характером (детерміністським чи вірогіднісним) зв’язку між фактами та подіями

створення економічних теорій як структурованих (за допомогою категорій, понять, економічних законів) систем достовірних теоретичних та емпіричних знань, що дають цілісне уявлення про економічні процеси.

історико-генетичний як єдність історичного і генетичного аналізу.

метод моделювання передбачає створення спрощеної і символічної схеми (конструкції), що замінює реальну господарську систему і включає в себе опис структурних елементів та зв’язків між ними.

метод ідеальних типів означає створення абстрактної моделі, в якій відображається ідеальний (найкращий) варіант подій та фактів на основі суспільно визнаних норм. Порівняння такої ідеальної моделі з реальними фактами дозволяє глибше оцінити дійсність.

визначення основних етапів розвитку економічних знань, що відповідають етапам еволюції господарської системи

оцінка наукового рівня економічних знань

думка на етапі становлення господарської системи

Формування теоретичних систем у цілісні учення на етапі функціонування відносно відокремлених господарських систем

Створення специфічних економічних теорій, що відображають окремі сторони сучасних ринкових економічних систем

При оцінці думки на етапі становлення розглядаються: - рівень наукового апарату, що використовується; - відповідність економічної думки реаліям господарського життя; - вплив економічної думки на подальший розвиток економічної науки.

Для оцінки теоретичних систем економічних знань необхідно встановити: - відповідність економічних знань основним положенням наукової парадигми, що лежить в основі теоретичної системи; - роль економічних знань у розвитку теоретичної системи; - прогресивність економічних знань (міра їхнього сприяння подоланню хаосу в господарській системі та використання в процесі свідомої організації господарського життя; - в якій мірі практика підтверджує адекватність економічних знань реаліям господарського життя.

Для оцінки специфічних економічних теорій використовуються наступні критерії: - наявність у економічних знань більшої пояснювальної сили порівняно зі знаннями, що входять до інших теорій; - органічне поєднання емпіричного матеріалу і наукових узагальнень; - логічна послідовність, строгість, точність та простота викладу економічних теорій; - відкритість для критики (фальсифікації) та можливості перевірки (верифікації) основних положень специфічних економічних теорій; - операбельність економічних теорій, можливість їх використовувати на практиці.

Економічні знання завжди втілюються в тексти. Для наукового аналізу економічних текстів використовують: - прийоми герменевтики; - методи компаративістики.