Цілі та методи статистичного аналізу фінансового стану підприємств

Метою статистичного аналізу фінансового стану підприємств є складання невеликої кількості основних показників, які об’єктивно і повно характеризують фінансовий стан підприємства, його прибутки та збитки, зміни в структурі активів і пасивів, розрахунків з дебіторами і кредиторами і за допомогою їх оцінювання фінансового стану підприємства як у поточному періоді, так і на перспективу.

Якість цього аналізу залежить від інформації, яку отримано з бухгалтерської та фінансової звітності підприємства.

Цілі фінансового аналізу такі:

1. Поточна оцінка фінансового стану підприємства.

2. Аналіз динаміки фінансового стану підприємства минулих років.

3. Порівняння фінансового стану підприємства з нормативним (середнім по галузі).

4. Прогнозування фінансового стану.

Існує кілька методів аналізу фінансової звітності. Найпоширеніші з них шість основних методів:

1. Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції фінансової звітності з попереднім періодом. Таке зіставлення можна здійснювати за допомогою показників динаміки: абсолютного приросту, темпу зростання, темпу приросту і абсолют­ного значення 1 % приросту.

2. Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури позицій балансу. Для цього використовуються відносні величини структури, які характеризують склад, структуру бухгалтерського балансу. Ці величини визначаються відношенням роз­мірів складових бухгалтерського балансу до загального підсумку як по активах, так і пасивах.

3. Трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення основної тенденції динаміки показника за допомогою побудови трендового рівняння. Трендове рівняння дає можливість визначення значень показника в майбутньому, тобто зробити прогнозний аналіз.

4. Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок спів­відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників.

5. Порівняльний (просторовий) аналіз — порівняння фінансових показників підприємства з аналогічними показниками інших підприємств, середніми значеннями цих показників по відповідних галузях, нормативними значеннями.

6. Факторний аналіз — аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою індексного аналізу і методів кореляційно-регресивного аналізу.

Аналіз господарської діяльності підприємства складається з двох напрямів аналізу: фінансового та управлінського (рис. 9.1), що пов’язано з розподілом системи бухгалтерського обліку на підприємстві на фінансовий та управлінський облік.

Рис. 9.1. Схема аналізу господарської діяльності

Зовнішній фінансовий аналіз — фінансовий аналіз, який базується лише на даних бухгалтерської звітності і здійснюється за межами підприємства. Цей аналіз здійснюють власники підприємства, державні контролюючі органи або інші заінтересовані особи.

Зовнішній фінансовий аналіз має свої особливості:

· максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства;

· наявність типових методик аналізу, стандартів обліку та звіт­ності;

· чисельність суб’єктів аналізу, користувачів інформації про діяльність підприємства;

· обмеженість завдань аналізу;

· різноманітність цілей та інтересів суб’єктів аналізу;

· орієнтація аналізу лише на публічну, зовнішню звітність підприємства.

Зовнішній фінансовий аналіз складається з таких напрямів:

· аналіз абсолютних показників прибутку;

· аналіз відносних показників рентабельності;

· аналіз фінансового стану, ринкової сталості, ліквідності балансу підприємства, платоспроможності підприємства;

· аналіз ефективності використання позичкового капіталу;

· рейтингова оцінка підприємства.

Внутрігосподарський фінансовий аналіз використовується для оптимізації управління підприємством.

Особливостями управлінського аналізу є:

· орієнтація результатів аналізу на своє керівництво;

· використання всіх джерел інформації для аналізу;

· відсутність регламентації аналізу з боку державних органів;

· комплексність аналізу, вивчення всіх аспектів діяльності підприємства;

· інтеграція обліку, аналізу, прогнозування й прийняття
рішень;

· максимальна конфіденціальність результатів аналізу для збе­реження комерційної таємниці.

Отже, оцінка фінансового стану підприємства складається з таких етапів:

· загальна оцінка фінансового стану та його зміни за звітний період;

· аналіз фінансової стійкості підприємства;

· аналіз ліквідності підприємства;

· аналіз взаємозв’язку прибутку капіталу і потоку грошових коштів;

· аналіз інвестиційної привабливості підприємства;

· аналіз ділової активності та платоспроможності підприємства.

В умовах ринкової економіки, коли розвиток підприємств та установ здійснюється в основному за рахунок власних коштів, важливе значення має сталий фінансовий стан, який характеризується системою показників. Ця система містить чотири групи показників: ліквідності, обіговості активів, залучених коштів, прибутковості.

· перша група — показники прибутку та рентабельності;

· друга група — коефіцієнти обіговості активів (обіговість усіх активів основних коштів, дебіторських рахунків, коштів у розрахунках і записів);

· третя група — ступінь покриття фіксованих платежів; визначається як відношення балансового прибутку до суми фіксованих платежів;

· четверта група — показники ліквідності: коефіцієнт ліквідності, який розраховується як відношення швидкореалізованих активів (грошові кошти, відвантажені товари, дебіторська заборгованість) до короткострокових зобов’язань (короткострокові позички, заборгованість працівникам по зарплаті і соціальних виплатах, кредиторська заборгованість); коефіцієнт покриття, який розраховується як відношення всіх ліквідних активів до короткострокових зобов’язань.