Про необхідність засвоєння дітьми музичної грамоти

… Знаю багатьох людей, наділених прекрасним голосом і слухом, які є цілковитими музичними неуками, бо їх погано вчили в школі.

Виконання найгарніших, найулюбленіших пісень ні на йоту не підвищує музичну грамотність школярів, якщо при засвоєнні цих пісень не просольфеджóвувався назвами нот нотний текст.

… Музична грамотність – це практичне, житейське уміння вільно переводити музичні звуки в нотний запис, а ноти – в звуки. В цьому сенсі між мовою і музикою великої різниці нема. В обох випадках головною опорою в навчанні служить голос людини. І мова вербальна, і мова музична засвоюються насамперед за допомогою голосу, бо і мова, і музика "народилися з гортані".

… Плескання в долоні, стукання в бубон, крокування під музику і т. п. мало що дають для підвищення рівня музичної освіченості. Дитина закінчує школу – і ці «вміння» вже нікому не потрібні. Ви чули коли-небудь, щоби хтось вихвалявся: я вмію добре крокувати під музику і плескати в долоні?

… Посадіть за інструмент мавпу, і ви побачите, що таке «творче самовираження» й «імпровізація» в загальноосвітній школі. Чим керувалися укладачі програм, заставляючи дітей «творити» й «імпровізувати» раніше, аніж вони засвоять ноти першої октави?

Підтримка узаконеної музичної безграмотності у вигляді нинішніх уроків «про музику» поступово витісняє зі шкіл учителів-професіона-лів, від яких, власне, й залежить якість музичної освіти дітей.

… Казкові герої, картинки природи, малювання під музику, розфарбовування клавішів у кольори "музичної веселки" – все це намагання зацікавити дітей уроком «про музику». Та якщо діти не занурюються у світ звуків – не музикують, не співають з нот, то ніяка найвигадливіша образотворчість не пробудить їхньої любові до шкільних уроків музики. Ніякі "веселі картинки" не зацікавлюють так, як пара простих, але вже засвоєних навиків гри на музичному інструменті.

… Музична графіка буває ілюстративною і навчаючою. Ілюстративна – розцвічує розповіді «про музику», навчаюча – допомагає оволодіти музичною мовою.

… Навчання грамотному слуханню музики – серйозний розділ музичного виховання. Твори, вибрані для слухання, мають ґрунтовно проаналізовуватися. Їхні основні теми обов’язково мають бути проспівані або заграні на інструменті. Якщо цього не робити, то уроки «про музику» залишаться безкорисною для розвитку учнів говорильнею. Не формуючи основоположні навички музиканта, ми не вправі вимагати від них ні розуміння музики, ні справжньої любові до неї.

… Відношення суспільства до мови музики можна назвати барометром його розумового розвитку. Здатність слухати, розуміти та любити симфонічну й оперну музику – ознака того, что розумовий розвиток досяг найвищого рівня й доцільного балансу. Так було у «срібний вік культури» – в другій половині 19 століття. Майже кожна країна Європи подарувала тоді світові геніальних композиторів, чия музика – взірець досконалості. До сих пір ніхто не спромігся створити нової музичної класики. Музична культура деградує на очах.

Порятунок музики знаходиться в класах загальноосвітніх шкіл. Саме там сидять наші майбутні поцінувальники й слухачі, виконавці й диригенти, а поруч з ними – майбутні президенти й сенатори, від яких і залежатиме подальша доля музичної освіти.

… Ще наприкінці 20 століття не могло бути й мови про навчання гри на фортепіано одразу всіх учнів класу або про опанування читкою нот за допомогою комп’ютерної програми.

Нині застарілі методичні прийоми вже не тільки не приносять користі, а й заподіюють конкретну шкоду. Пора переглянути свої звички: світ змінився, появилися нові, небачені раніш можливості. Наприклад, найбажанішим музичним інструментом у школах США стає нині електронне фортепіано. У груповому музикуванні воно набагато ефективніше від гри на одноголосних оркестрових інструментах.

Електронне фортепіано дозволяє використовувати навушники, регулювати гучність, тембр звуку і, щонайважливіше, – займатися в групі (!) індивідуально. А якщо під’єднати ЕФ до комп’ютера, то ми отримаємо таку ефективність в освоєнні й відпрацюванні навиків, яку прихильник традиційної педагогіки не в силі навіть уявити!

Трирічні діти з легкістю засвоюють ази музики – ще задовго до того, як навчаться читати й писати.

Практично кожна п’ятирічна дитина спроможна заграти простенькі п’єси обома руками вже через 15 хвилин після того, як уперше побачить ці ноти на екрані комп’ютера.

Достатньо включити програму «Soft Mozart», і весь клас звичайної школи за один урок встигає вивчити кілька фортепіанних п’єсок. І все це – навіть без наявності в учнів музичного слуху, бо комп’ютер і не вимагає такого слуху – він РОЗВИВАЄ його.

… Отримуючи гроші за роботу, яка не розвиває здібності учнів, ми, вчителі, ризикуємо стати непотрібними.

Багато разів я пробувала достукатися до тих, хто стоїть на ключових постах музичної освіти і зіткнулася з повним небажанням хоча б щось покращити в методиці викладання. Сумне, парадоксальне явище: кожен авторитéт вважає своїм обов’язком чинити відчайдушний спротив усьому, що придумано і пропонується іншими …

… Життя кожного з нас наполовину збіднюється без подорожей світом музики, без занурень у красу звуків. І цього достатньо щоби "засукати рукави" і спільно поставити викладання музики в школах із голови – знов на ноги.

Музична грамотність може і повинна стати набутком усіх землян. Читання нотних текстів стане тоді таким же звичним, як читання книг, газет, журналів. Спільне музикування пошириться як популярне творче дозвілля, бо творити й виконувати музику можуть практично усі.

Мистецтво – це спілкування Майстра з народом. Маючи музично грамотних, освічених слухачів, таланти й генії будуть заохочені шліфувати свою майстерність до найвищої досконалості …

Та поки що – поглиблюється … криза музичної культури.

Р. Д. (Львів): … Якщо ми навчáтимемо школярів музичної грамоти (а цього вимагає елементарний здоровий глузд) і навчáтимемо вміння грати на музичних інструментах, то без зайвої напруги зможемо вирішити більшість своїх педагогічних проблем, наприклад, підвищимо якість виступів дітей у шкільних концертах. Тож треба лише захотіти такого результату і внести корективи у свою роботу.

Вправа Знаю я розміщення нот

Знаю я розміщення нот:

до ре мі фа соль ля сі до.

Сі – на третій, мі – на першій,

соль – на другій, ре – четвертій;

до сі ля соль фа мі ре до.

Ре – під першою рискою,

фа – між першою-другою,

ля – між другою-третьою,

до – пишемо вище від ноти сі …

Сі до сі ля соль фа мі ре до, – тут буде до.

Сі до сі ля соль фа мі ре до, до до до.

Вправа Співаємо український алфавіт

А б в г ґ д, е є ж з и і.

Ї й к л м н, о п р с т у.

Ф х ц ч ш щ, знак м’який ю я.