Короткий словник історико-економічних термінів 2 страница

Основні поняття:

меркантилізм, «грошовий баланс», «торговий баланс», неповноцінні гроші, фізіократи, класична англійська політекономія, економічні закони, поділ праці, спеціалізація, кооперація, продуктивність праці, товар, споживча вартість, мінова вартість, гроші, заробітна плата, прибуток, рента, чистий продукт, податок, пропорційна та регресивна системи оподаткування, економічна рента, порівняльні переваги в економіці.

Питання до самоконтролю:

1. Чи міг би Аристотель досліджувати двоїстий зміст товару?
2. Аристотель розглядав поняття «економіка» та «хрематистика». Яким чином вин їх розрізняв?
3. Меркантилізм розділений на ранній та пізній періоди. Чим це викликано? Чому говорять, що пізні меркантилісти впритул підійшли до класичної політекономії?
4. Хто відкрив трудове походження вартості?
5. Чому А. Сміт називав ідеї меркантилістів «середньовічним марновірством»?
6. У чому полягає зміст макроекономічного моделювання?
7. Які школи економічної теорії можна віднести до класичного напряму? Чому?
8. Чим все ж таки розрізняються поняття «вартість», «цінність» і «ціна»?
9. Як Ви розумієте вираз І.В.Гєте: «Історія науки - сама наука»?
10. Чи вірне твердження Д.Рікардо, що диференційна рента з розвитком суспільства завжди буде зростати? Пояснить.

Назвіть ім’я економістів:

1. Він був одним з засновників меркантилізму. Його життя і діяльність довелося на кінець XVΙ – початок XVΙΙ століть (1571-1621рр.) і відрізнялися різноманітністю: поет і радник короля, дуелянт і вчений. Він був одним з керівників гугенотів. Всесвітню славу йому принесло видання у 1615 році «Трактату політичної економії», де вперше використане поняття політична економія. Вчений розглядав науку як звіт правил господарської діяльності. Він підкреслював, що багатство – це надлишок продуктів, що залишається після задоволення потреб країни.

2. У його книзі «Багатство Англії в зовнішній торгівлі чи баланс нашої зовнішньої торгівлі як принцип нашого багатства», що вийшла після його смерті у 1664 році, мова йшла про переваги активної зовнішньої торгівлі. Він підкреслював, що набагато вигідніше вивозити не сировину, а готові вироби. На його думку, необхідно продавати іноземцям більше, ніж купувати у них, вигідно скорочувати споживання імпортних товарів. Він критикував «грошовий баланс» монетаристів. Він жив в Англії в 1571-1641 роках.

3. Цей вчений був відомим економістом свого часу. Сам виходець з ремісників, самоучка, він вніс істотний внесок у розвиток економічної науки, насамперед Росії. У його праці «Книга про убогість та багатство» (1724р.) багатство розглядається як речове та нематеріальне. Він був прихильником строгої регламентації господарського життя. Ним було встановлено чіткий зв’язок між зростанням багатства та продуктивністю праці. Жив він в Росії у 1652-1726 роках. Вмер у в’язниці, куди був відправлений за свою «Книгу про убогість і багатство», оскільки вона торкалася інтересів царського оточення.

4. Шотландський економіст і філософ, найвизначніший представник англійської класичної політекономії. У 1776 році вийшла в світ його знаменита робота, в якій він показав роль суспільного поділу праці в розвитку виробництва, розглянув обіг і функції грошей, розподіл доходів в буржуазному суспільстві. У його дослідженнях дається обґрунтування трудової теорії вартості.

5. Цей економіст жив у 1694-1774 роках. Він був лікарем за професією. В той же час започаткував школу фізіократів. Найбільшим з його досягнень є аналіз проблеми відтворення та реалізації сукупного суспільного продукту, зроблений ним вперше в економічної науці.

6. Він народився у 1772 році в Лондоні в родині значного біржовика. У 16 років почав допомогати батьку в його торгових та біржових операціях. У 30 років він став одним з членів керівного комітету Лондонської біржі. Захоплено займався природничими науками: фізикою, хімією, а також математикою. Політична економія перетворилася з наукового захоплення в справу всього його життя. Його головна наукова праця «Початок політичної економії та податкового обкладення» (1817р.). У цій праці він розвиває трудову теорію вартості, теорії ренти, прибутку і заробітної плати.

Задача:

На основі методології Ф.Кене визначте, яка частина річного продукту вийшла з обороту, чому дорівнює особисте споживання «продуктивного класу», «класу земельних власників» та «марного класу» і їх особисте споживання в сукупності.

Відомо, що річний продукт складає 15 млрд. грош. од. Рента – 6 млрд. грош. од. Клас «земельних власників» використовуває половину свого доходу (ренти) на задоволення особистих потреб, а іншу половину – на придбання промислової продукції у «марного класу».

Семінар 8. Посткласичні економічні теорії ХІХ сторіччя

План

1. Загальна характеристика посткласичної політекономії.
2. Економічні погляди батька і сина Дж. Мілля і Дж. Ст. Мілля.У чому їх особливості?
3. Теорія «чинників виробництва» Ж.-Б.Сэя.
4. «Закон народонаселення» Т. Мальтуса.

Основні визначення:

змінні витрати, «залізний закон заробітної плати», доктрина мальтузіанства, прожитковий мінімум, закон обмеженості ресурсів, екстенсивне зростання капіталу, закон спадної віддачі, технічний прогрес, кількісна теорія цін, теорія фонду заробітної плати, сальдо зовнішньої торгівлі, міра цінності товару, кінцева продукція, закони виробництва, «непродуктивні витрати», закони розподілу, змішана економіка, вульгаризація економічної теорії, закони Сея.

Питання для самоконтролю:

1. Які основні ідеї книги Т. Мальтуса «Дослідження законів народонаселення» і в чому їх значення для економічної науки?
2. Поясніть вислів: «Економічне зростання – це перегони між виснаженням і винахідництвом». Чи існує взаємозв'язок між поняттями: винахід, технологічне удосконалення, народонаселення? Пояснить.
3. Розкрійте суть теорії «третіх осіб» Т. Мальтуса.
4. Чи існує практика державної політики заборони або стимулювання зростання населення країни? Обґрунтуйте.
5. Як Т. Мальтус пояснював взаємозв’язок між рівенем заробітної плати та зростанням населення? Який взаємозв'язок між «законом спадної родючості ґрунту» і «залізним законом заробітної плати» Т. Мальтуса?
6. Які аргументи на ваш погляд, можна привести користь демографічної концепції мальтузіанства і проти неї?
7. Чому Дж. М. Кейнс вважав Т.Мальтуса одним з попередників своєї концепції кризового економічного розвитку?
8. Як трактує Дж Ст. Мілль категорії «вартість», «продуктивна праця», «заробітна плата», «рента»?
9. Які висновки слідують з кількісної теорії грошей у викладі Дж. Ст. Мілля?
10. Яким чином Дж. Ст. Мілль протиставляє «закони виробництва» і «закони розподілу»?
11. У чому суть доктрини соціальних реформ Дж. Ст. Мілля?
12. Розкрийте і поясніть механізм урівноваження платіжних балансів Юма.
13. Уявіть, що Україна втрачає половину свого золота. Чи вплине цей чинник на ціни товарів у країні?

 

Назвіть ім’я економістів:

1. Він був виразником нових ідей в політичній економії після французької буржуазної революції. Потім він став крупним фабрикантом. Свої економічні погляди він виклав в «Трактаті політичної економії» (1803р.), в 6-ти томному «Курсі політичної економії» (1828-1830рр.). Цими працями він показав себе переконливим ідеологом промислової буржуазії, прихильником ідей ліберального напрямку в економічній науці. Економічна наука зобов’язана йому двома ідеями: законом його імені та теорією факторів виробництва. Він жив в період 1767 -1832 років.

2. Оригінальні ідеї щодо захисту капіталізму були висловлені в трудах відомого англійського економіста. Роки його життя – 1766 – 1834. Після закінчення Кембриджу він став сільським священиком. В 1798 році ним було надруковано памфлет «Досвід про закон народонаселення». В 1807 році він обіймає посаду професора політичної економії в коледжі Ост-Індської компанії. Їм сформульовано «природний закон народонаселення». З його ім’ям пов’язане одне з направлень суспільної науки.

3. Цей вчений економіст (1806-1873) є відомим представником посткласичної політекономії. Його батько також був відомим вченим економістом, другом Рікардо.Свою першу працю «Досвід з політичної економії» він надрукував, коли йому було 23 роки. Найбільш вагомими його працями є «Досвід з деяких невирішених питань політичної економії» (1844р.), «Основи політичної економії з деякими додатками їх до соціальної філософії» (1848р.).

 

 

Семінар 9. Марксистська класична і сучасна економічна школа

План

1. К.Маркс і Ф.Енгельс про відносини праці і капіталу (по роботах К.Маркса «Капітал», «Убогість філософії», Ф.Енгельса «Положення робітничого класу в Англії»).
2. Ленінський етап у розвитку марксизму. Значення економічних робіт В.І.Леніна післяжовтневого періоду («Економіка і політика в епоху диктатури пролетаріату», «Про продовольчий податок», «Про кооперацію»).
3. Особливості розвитку марксизму в сучасних умовах.

Основні поняття:

марксизм, конкретна й абстрактна праця, функції грошей, товарний фетишизм, капітал, додаткова вартість, вартість товару «робоча сила», норма додаткової вартості, експлуатація, нагромадження капіталу, прибуток, норма прибутку, середня норма прибутку, ціна виробництва, земельна рента, ціна землі, два підрозділи сукупного продукту імперіалізм, монополізм, вивіз капіталу, націоналізація, кооперація, витрати виробництва, постійні та змінні витрати, органічна будова капіталу.

Питання до самоконтролю:

1. Що є великим відкриттям К.Маркса?
2. У чому суть двоїстого характеру праці, яка втілена в товарі? Чому сам К.Маркс так високо оцінював це своє відкриття?
3. З чого складаються суспільно необхідні витрати праці по К.Марксу?
4. Які фактори виробництва виділяє К.Маркс?
5. Як К.Маркс визначає категорії «вартість», «Ціна виробництва», додаткова вартість», «продуктивна праця»?
6. У чому різниця визначення вартості К.Маркса від попередніх визначень (А.Сміта, Д.Рікардо)?
7. К.Маркс показує. Що додаткова вартість виробляється на основі закону вартості, в повної відповідальності до його вимог. Розкрийте взаємодію цих законів (вартості і додаткової вартості).
8. Як К.Маркс визначає товар «робоча сила»?
9. Дайте пояснення висловлювання «робоча сила виступає як товар»?
10. Чому К.Маркс аналізує функції гроша у визначеній логічній послідовності?
11. Чому К.Маркс не прийняв кількісної теорії гроша?
12. Чому К.Маркс називає прибуток перетвореною формою доданої вартості?
13. Який зміст вкладав К.Маркс у поняття «Органічні будова капіталу», норма експлуатації», «загальний закон капіталістичного нагромадження»?
14. Які особливості теорії відтворення К.Маркса?
15. Які види земляною ренти К.Маркс аналізує в «Капіталі»?
16. Чим відрізняється трактування теорії заробітної плати у К.Маркса від її трактування в межах класичної школи?
17. Що вважав Ф.Енгельс базою ринкових відносин?
18. На могильній плиті К.Маркса вибито такі слова, які він написавши у 26 років: «Досі філософи тільки пояснювали світ. Завдання в тому, щоб змінити його». К.Маркс вірив у насильницьку революцію, що зруйнує капіталістичну систему, яка на його думку, експлуатує робітників. Чи існують нині певні економічні дефекти у суспільстві, які, на вашу думку, варто б усунути? Яким чином ви усували б їх?
19. Пояснить суть висловлення К.Маркса: «Я дивлюся на розвиток економічної суспільної формації як на природно історичний процес, тому з мого погляду, менше, ніж з якого би то ні було іншого, окрему особу можна вважати відповідальною за ті умови,. продуктом яких у соціальному змісті вона залишається. Як би не піднімалася вона над ними суб’єктивно» (Маркс К., Енгельс Ф. - Тв. – Т.23. –С.8).
20. При капіталізмі товарне виробництво стає загальним. У той же час Ленін В.І. висунув положення про підрив товарного виробництва монополіями і фінансовим капіталом. Як Ви можете пояснити цю думку?
21. Мається точка зору, що між другим та третім томами «Капіталу» К.Маркса існує протиріччя. Як формулюється це протиріччя? Поясните свою точку зору по цьому питанню.
22. Чому М. Туган-Барановського в економічної літературі називають «легальним марксистом»?

Задачі:

1. На основі методології Марксу визначите змінний капітал та масу додаткової вартості. Відомо, що вартість продукції, яка зроблена на капіталістичному підприємстві дорівнює 900 тис. грош. од. Норма додаткової вартості – 200%. Вартість спожитих засобів виробництва – 600 тис. грош. од.

2. Маркс К. відрізняв номінальну та реальну заробітну плату. Розрахуйте, як змінюється реальна заробітна плата, коли номінальна зростає на 30%, а вартість життя зростає на 60%?

3. Відкриття органічної будови капіталу дозволило Марксу К. визначити нові категорії: середня норма прибутку, ціна виробництва, земельна рента та інш. Розрахуйте норму та масу прибутку, коли відомо, що величина авансованого капіталу складає 500 млн. грош. од. при його органічній будові 4:1, норма додаткової вартості дорівнює 150%.

4. Маркс К. довів, що всі процеси в капіталістичної економіці трансформуються через ставку банківського відсотку (капіталізуються). Потім про це писав Дж.М.Кейнс. Визначте курс акції. Відомо, що номінальна ціна акції дорівнювала 100 грош. од., дивіденд, який сплачується по акціях, дорівнює 10 грош. од., норма банківського відсотку – 6%.

5. Маркс К. розвиває теорію диференційної ренти Рікардо Д. Розв’яжіть задачу. У три однакових за розмірами, але різних за родючістю ділянки вкладені рівні капітали – по 5 тис. грош. од. Весь капітал споживається за один виробничий цикл. Середня норма прибутку складає 20%. На першій ділянці врожай склав 10 ц з 1га, на другій – 12 ц з 1 га, на третій – 15 ц з 1 га.

6. Значущий вклад в теорію суспільного відтворення зробив Маркс К. Ним були розкрити умови пропорційності виробництва – умови реалізації продукту двох підрозділів. На основі приведених даних визначите величину чистого прибутку. Зроблені за рік предмети споживання склали 400 млрд. грош. од., засоби виробництва – 600 млрд. грош. од., 1/6 частка засобів виробництва призначена для розширення виробництва.

Семінар 10-11. Західноєвропейська та американська економічна думка кінця ХІХ – початку ХХ ст.

План

1. Перший етап маржинальної революції та його основні представники.
2. Теорія ціни А.Маршалла.
3. Історичні умови виникнення математичної школи. Її основні теорії (модель Л.Вальраса, модель В.Леонтьєва).
4. Виникнення неолібералізму. Його основні напрямки (німецька і французька школи, американський монетарізм).
5. Кейнсіанство як нова школа в економічної науці 20 століття.
6. Неоінстітуціоналізм і його місце в сучасній економічній науці.

Основні поняття:

ціна, попит, пропозиція, витрати виробництва, граничні витрати, вартість, ціна рівноваги, «кардиналісти», «ординалісти», міжгалузевий баланс, формула Л.Вальраса, модель «витрати-випуск» В.Леонтьєва, виробнича функція Кобба-Дугласа, мультиплікатор, кейнсіанство, сукупний попит, сукупна пропозиція, «схильність до споживання», основний психологічний закон Дж.Кейнса, крива Філіпса, зайнятість, неолібералізм, «соціальне ринкове господарство», обіг гроша інституціоналізм, інститути та інституції.

Питання до самоконтролю:

1. На яких принципах базується підхід австрійської школи до аналізу економічних процесів?
2. У чому сутність теорії граничної корисності?
3. Як знайти вартість засобів виробництва виходячи з теорії граничної корисності?
4. Як Е.Бем-Баверк визначає верхню та нижню межі ціни?
5. Які питання не отримують відповіді в межах австрійської школи?
6. Для чого У.С.Джевонс вводити поняття позитивної та негативної корисності?
7. Як розуміє Л.Вальрас загальну ринкову рівновагу?
8. Чим визначаються ціни у моделях В.Вальраса?
9. У чому економічний сенс кривих байдужості В.Паретто?
10. Яка загальна характеристика неокласичного напрямку?
11. У чому новизна підходів А.Маршалла?
12. Які головні проблеми досліджує Дж.Б.Кларк?
13. Що таке граничний продукт факторів виробництва і чим він визначається?
14. Чому в сучасних умовах практично не використовується теорія Дж.Б.Кларка?

 

Назвіть ім’я економістів:

1. Ці економісти є засновниками австрійської школи. Їм належить концепція граничної корисності. Один з засновників розробляє шкалу оцінки граничної корисності, роки його життя – 1840-1921роки.Його ідеї розвиває другий економіст, який жив в 1851-1926 роках. Йому належить особливе місце в австрійської школі. Його Б.Селігмен назвав «буржуазним Марксом». Цей економіст розробляє концепцію «субституційної корисності благ». Він жив у 1851-1914 роках.

2. Ці економісти є представниками математичного напрямку в економічної науці. Один з них є французьким економістом, автором теорії загальної рівноваги. Його основна праця носить назву «Елементи чистої політичної економії» (1874р.).Він побудував замкнуту модель загальної рівноваги, яка заснована на граничних корисностях. Він жив у 1834-1910 роках. Другий економіст є послідовником першого, був його приємником на кафедрі політекономії Лозанського університету, запропонував динамічну модель економічної рівноваги. Для характеристики певних наборів благ він використовує поняття «кривих байдужості». Це дало йому можливість ввести розуміння оптимуму. Він жив у 1848-1923 роках.

3. Він є засновником принципово нового напрямку в розвитку політичної економії. Він започаткував нове розуміння предмету цієї науки, що відобразилось в формуванні нової науки – економічної теорії. Він досконало аналізував взаємодію попиту та пропозиції, ввів низку нових категорій, запропонував «компромісну теорію ціни». Центральним пунктом його теорії є проблема ціни. Він обходе питання вартості товару, розглядає теорію «ціни без вартості». Його основна праця «Начала економічної науки» (1890р.). Він жив у 1842-1924 роках.

4. В роботах цього економіста дається аналіз структури сучасної економіки через призму принципу технологічного детермінізму, а також на основі інституційних складових. У своїх роботах «Нове індустріальне суспільство» (1964р.) і «Економічні теорії і цілі суспільства» (1973р.), «Гроші» (1975р.), «Століття невпевненості», у численних статтях він дає критику сучасному капіталізму, указує, що застосування більш сучасної техніки веде до переродження цього суспільства.

5. Він є засновником Чиказької школи – школи сучасного монетарізму. Чиказька школа дає критику кейнсіанства. Цей економіст вважав, що основним засобом регулювання економіки є монетарна система. У праці «Теоретичні основи грошового аналізу» (1970р.) він написав: «я розглядаю вираз, який характеризує нашу позицію, що «гроші – єдине, що має значення для змінення номінального доходу» як деяке перебільшення, яке, проте, вірно характеризує спрямування наших висновків. Твердження, що «гроші – це єдине, що має значення», я вважаю перекрученням наших висновків». Монетарна політика Центральних банків, на його думку, має ґрунтуватись не на величині процента на кредитний капітал, а на кількості грошей, що банки випускають в обіг. Він відрізняв кредитну політику від монетарної. Роки його життя 1912-2008. Всесвітню відомість і популярність серед широкої громадськості принесла його книга «Капіталізм і свобода» (1962р.). В 1976 році він став Нобелівським лауреатом «За досягнення в галузі аналізу споживання, історії грошового обігу і розробки монетарної політики, а також за розкриття ним складності стабілізації політики.

6. Цей економіст є послідовником ліберальної економіки. Проте починав він з соціалістичного вчення., потім став ортодоксальним неокласиком. Вчений особливо важливими для підтримання ринкового порядку вважав два правила – відмову від привласнення чужої власності та виконання добровільно взятих на себе договірних зобов’язань. В 1974 році він за роботу з теорії грошей і економічних коливань, а також за глибокий аналіз взаємозв’язків економічних, соціальних та інституціональних феноменів разом з Гуннаром Мюрдалем він отримав Нобелівську премію з економіки. Його багатющу наукову скарбницю становлять 18 книг, зокрема «Використання знання у суспільстві» (1945р.), «Ціна і виробництво» (1931р.), «Прибуток, процент та інвестиції» (1939р.), «Безробіття і грошова політика. Уряд як генератор «ділового циклу» (1979р.).Він жив в 1899 – 1992 роках.

Семінар 12. Економічне вчення Дж.М.Кейнса та неокейнсіанство

План

1. Кейнсіанство – переворот в економічній теорії ХХ ст.
2. Теорія ефективного попиту та теорія мультиплікатора.
3. Основні напрямки кейнсіанства:

а) ортодоксальні кейнсіанці (Дж.Хікс, А.Філіпс);

б) неокейнсіанство (Р.Харрод, Е.Домар, Е.Хансен);

в) ліве кейнсіанство (Н.Калдор, П.Сраффа, Дж.Робінсон);

г) посткейнсіанство (П.Девідсон, Р.Клауєр, Х.Мінські);

д) нова кембріджська школа (У.Годлі, К.Куттс, М.Фрезерстон).

Основні поняття:

ефективний попит, сукупний попит, схильність до споживання, заощадження, схильність до заощадження, гранична схильність до заощадження, парадокс ощадливості інвестиції, мультиплікатор інвестицій, природний рівень безробіття, акселератор, пряме і непряме регулювання економіки, вмонтовані стабілізатори, недосконало конкуренція.

Питання до самоконтролю:

1. У чому полягає новизна економічного вчення Дж.М.Кейнса у методологічному плані?
2. Що таке ефективний попит?
3. Як розумів Дж.М.Кейнс повну зайнятість?
4. Відомо, що сам Дж.М.Кейнс не заперечував впливу меркантилістів на створену ним концепцію. У чому це проявлялося?
5. Які заподій, що спонукають людей до заощадження гроша, виділив Дж.М.Кейнс? У чому суть «психологічного закону» Дж.М.Кейнса?
6. Чому Дж.М.Кейнс не вважав нагромадження заощаджень безперечним благом?
7. Яке значення має схильність до споживання для економічного зросту?
8. М.Блауг у своїй праці «Економічна думання в ретроспективі» твердити, що кейнсіанська революція дійсно мала місце. Як ви це розумієте?
9. Які заходи державного регулювання економіки висунув Дж.М.Кейнс?
10. Поясніть, чому уряди могли б використовувати фіскальну політику, щоб стабілізувати економіку? Чому фіскальна політика ефективна при збільшенні обсягу виробництва в кейнсіанській економіці, а не в класичній?
11. У чому сенс кривої А.Філіпса?
12. Що Е.Хансен вважає головною причиною циклічних коливань?
13. Чим відрізняються у Р.Харрода гарантований та природний темпи зростання?
14. Яке відношення Р.Харрода та Е.Домара до норми нагромадження?
15. Які висновки можна зробити спираючись на рівняння Р.Харрода?
16. Чим відрізняється досконала конкуренція від недосконалої?

 

Назвіть ім’я економістів:

1. Цей економіст одержав широку популярність у зв’язку з опублікуванням у 1919 році своєї книги «Економічні наслідки Версальського мирного договору», у ній він показав свою «непохитну рішучість захищати капіталізм» (В.І.Ленін). Найбільш відома його робота «Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей» (1936 р.). У зв’язку з виходом цієї книги буржуазні економісти висунули версію про нову економічну науку. Він порушив питання про необхідність державного втручання в економіку з метою виправлення її недоліків. Він жив у 1883-1946 роках.

2. Ця економіст спробувала зі своїми колегами по Кембриджу створити альтернативний варіант «Загальної теорії…» Кейнса, поєднавши його короткостроковий аналіз ефективного попиту з довгостроковим аналізом факторів нагромадження капіталу, технологічного прогресу і розподілу продукту. Вона поділяє все суспільне виробництво на два сектори – інвестиційних товарів (1) та предметів споживання (2), що відображає Марксову схему поділу суспільного відтворення. Вона намагається надати умови реалізації продукту двох секторів. Вчення про технічний прогрес – є дуже важливою частиною її вчення. Відомі твори:«Економічна теорія недосконалої конкуренції» (1933р.)«Економічна теорія недосконалої конкуренції» (1933р.), «Нагромадження капіталу» (1956р.). Роки її життя – 1903-1983роки.

3. Він був одним з учнів Дж.М.Кейнса, його ідеї породили «доктрину нової кембриджської школи». В інтерпретації проблем відтворення капіталу він та його прихильники зробили великий крок в бік традиційних положень неокласики. Він рахує, що необхідно відмовиться від політики точної надстройки економіки. Але, незважаючи на це, зв'язок з кейнсіанською концепцією є надзвичайно міцний. Визначається положення про те, що зайнятість залежить насамперед від процесу виробництва, безробіття має вимушений характер, а інвестиції мають мультипліційний ефект.

4. Він є лідером післявоєнного кейнсіанства, один з творців неокейнсіанської теорії динаміки. Вчений виділяв и аналізував дві проблеми: 1) неспівпадання гарантованого і природного темпів росту і, 2) нестабільний характер фактичного темпу в ринкової економіці. Гарантований (warrented) темп росту – це принципово нова категорія, яку ввів в науковий обіг цей економіст. Гарантований (warrented) темп росту – «той темп руху, який має властивість задовольняти підприємців і увіковічити себе». У повний моделі розглядаються співвідношення між трьома величинами: природним, гарантованим і фактичним темпами росту. Цей економіст жив у 1900 – 1978 роках. Успіх мала перша його книга «Теорія міжнародної економіки» (1933р.), тут викладені основні положення обґрунтування міжнародного поділу праці – принцип порівняльних витрат на засадах поняття граничних витрат. Його останньою роботою була монографія «Економічна динаміка» (1973р.).

5. Після війни в академічних колах США цей вчений очолив «битву за повну зайнятість». Одним з результатів цієї «битви» став спеціальний «Акт про зайнятість» (1946р.), в якому протидія безробіттю визначалася першочерговим завданням уряду. Світову славу йому принесла фундаментальна монографія «Економічні цикли і національний доход» (1951р.), яка складалася з чотирьох частин:

1. Природа економічних циклів.

2. Теорія доходу і зайнятості.

3. Теорія економічних циклів.

4. Економічні цикли й державна політика.

Він виділяє чотири моделі циклічних коливань:

1) «малі цикли» - від 2 до 3 років, породжуються нерівномірністю відтворення обігового капіталу;

2) «великі цикли» - 6-13 років, причиною яких є нерівномірність вкладень в основний капітал;

3) «будівельні цикли» - тривають у середньому від 17 до 18 років з амплітудою коливань від 16 до 20 років; вона стосується лише будівництва житлових будинків;

4) «вікові циклічні хвилі» - тривалістю до півстоліття більше, яки викликані фундаментальними переворотами у техніці, значними зрушеннями у виробництві (щось на зразок «довгих хвиль кон’юнктури» Н.Д.Кондратьєва).

Цей економіст механізм взаємодії мультиплікатора й акселератора називає надмірно кумулятивним ефектом, або системою «надмультиплікатора». Він жив у 1887-1976 роках.

Семінар 13. Радянська та пострадянська школи економічної теорії

План

1. Економічні погляди М.І.Бухаріна, О.В.Чаянова, М.Д.Кондрат'єва.
2. Проблемі планомірності в працях радянських економістів 30-70 рр. ХХ ст.
3. Проблемі власності в працях економістів радянського та пострадянського періодів.

Основні поняття:

власність, планомірність, соціалізм, гроші, товар, закон вартості, «довгі хвилі в економіці», основний економічний закон соціалізму, планова економіка, «Державній капіталізм», еволюціонізм, роздержавлення, приватизація, економічна криза, економічний ріст, прогнозування економічного розвитку.

Питання до самоконтролю:

1. Постаті та економічні ідеї Н.І.Бухаріна, І.В.Сталіна.
2. Що включає організаційний план господарської діяльності сімейно-трудового селянського господарства за О.В.Чаяновім?
3. Чи можливе взаємопоєднання «плану» та «ринку» в одній соціально-економічній системі?
4. Шлях кардинального підвищення ефективності аграрного сектору О.В.Чаянов вбачав в розвитку кооперації. У чому, на його думку, переваги кооперативної форми власності?
5. Чому кооперативні ідеї О.В.Чаянова не реалізувалися в Росії?
6. Відомі великі досягнення О.В.Чаянова в теорії диференціальних оптимумів сільськогосподарських підприємств. У чому їх суть?
7. Поєднання ринкових і планових принципів М.Д.Кондрат'єв вважав придатним для всієї економіки. Як ви це розумієте?
8. Що є основою «великих циклів» Н.Д.Кондрат'єва?
9. Які періоди коливань економічної активності виділяв М.Д.Кондрат'єв?
10. Розкрійте методологію побудови планів у концепції М.Д.Кондрат'єва.

Семінар 14. Українська школа економічної теорії