Сутність і класифікація оборотних фондів

ОСНОВНІ ТА ОБОРОТНІ ФОНДИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

 

Зміст та види основних фондів

 

Для здійснення виробничої діяльності транспортні підприємства повинні мати необхідні засоби (майно). Засоби виробництва поділяються на засоби праці (будівлі, машини, механізми, тощо) і предмети праці (матеріали, напівфабрикати, паливо та ін.). Засоби виробництва створюють виробничі фонди, які діляться на основні і оборотні.

Сукупність матеріально-речових об’єктів, що утворюють частину майна і використовуються у якості засобів праці при виготовленні продукції, виконанні робіт та наданні послуг більше одного року, являють собою основні фонди підприємств.

Основні виробничі фонди – засоби праці, які повністю або частково зберігають свою натурально-речову форму протягом багатьох виробничих циклів (більше одного року) і переносять свою вартість на готову продукцію по частинах, за мірою зносу.

Класифікація основних фондів.

1. За складом:

· земельні ділянки,

· капітальні витрати на поліпшення земель,

· будинки, споруди та передавальні пристрої,

· машини та обладнання,

· транспортні засоби,

· інструменти, прилади, інвентар (меблі),

· тварини,

· багаторічні насадження,

· інші основні засоби.

2. За призначенням:

− основні виробничі фонди,

− основні невиробничі фонди.

На підприємствах залізничного транспорту до основних виробничих фондів відносяться локомотиви, вагони, пристроїв шляху, штучні споруди, пристрої СЦБ, виробничі будівлі та інші види майна, що безпосередньо приймають участь у виробничому процесі. Частка основних виробничих фондів досягає 90 %.

Основні невиробничі фонди – житлові будинки, дитячі садки, лікарні, санаторії, пансіонати, інформаційно-методичні центри та інші об’єкти, що не беруть участь у процесі виробництва; частка складає біля 10 %.

3. За роллю у виробничому процесі:

· активні основні фонди,

· пасивні основні фонди.

Активні основні фонди – знаряддя праці, які безпосередньо впливають на випуск продукції, тобто беруть участь в перетворенні предметів праці в готову продукцію. До активної частини відносяться рухомий склад, машини та обладнання, що встановлені в основних цехах підприємств, регулюючі пристрої і приладдя.

Пасивні основні фонди – засоби праці, які забезпечують нормальне функціонування активної частини основних фондів. Пасивна частина основних фондів складається з будівель, шляхів сполучення, силових та передавальних пристроїв та інших об’єктів.

4. За приналежністю:

− власні;

− орендовані.

Власні основні фонди – фонди, що знаходяться на балансі підприємств залізничного транспорту.

Орендовані основні фонди – фонди, які включають в себе засоби праці (локомотиви, вагони, навантажувально-розвантажувальні механізми та ін.), що залучаються для виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг на визначений період часу за встановленою платою з інших підприємств і організацій.

5. За характером використання:

· діючи,

· бездіяльні.

Діючи основні фонди – засоби праці, які у визначений час використовуються для виробничої і невиробничої необхідності. Перерви у функціонуванні основних фондів у зв’язку із зміною характеру робіт, виконанням ремонту, перерозташуванням не є підставою для відношення до бездіяльних.

Бездіяльні основні фонди – об’єкти, що знаходяться на консервації або у запасі.

 

 

Сутність і класифікація оборотних фондів

 

Для забезпечення безперебійного процесу транспортного виробництва на підприємствах, крім основних виробничих фондів, потрібні предмети праці, які виступають у вигляді оборотних фондів. Речовим змістом оборотних фондів є частина майна, яка в процесі виробництва перетворюється, становить матеріальну основу та сприяє створенню готової продукції, робіт, послуг.

Оборотні фонди – частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі та змінюючи натуральну форму переносять усю вартість на вартість створюваної продукції.

Оборотні фонди перебувають у постійному русі (обороті), починаючи від надходження предметів праці на склад транспортного підприємства до отримання готової продукції та переходу у сферу обігу (реалізації), та використовуються для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Класифікація оборотних фондів.

1. За складом:

− виробничі запаси (сировина, основні та допоміжні матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини для ремонту, інші матеріали, малоцінні та швидкозношувані предмети – в основному засоби праці термін використання яких не перевищує одного року),

− тварини на вирощуванні та відгодівлі,

− незавершене виробництво (предмети праці, які перебувають на різних стадіях процесу виробництва безпосередньо на робочих місцях у цехах, на дільницях, у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого, в т.ч. напівфабрикати власного виготовлення),

− готова продукція,

− товари,

− векселі одержані,

− дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги,

− дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом,

− дебіторська заборгованість з нарахованих доходів,

− дебіторська заборгованість із внутрішніх (розрахункових відносин між підрозділами, підпорядкованими Укрзалізниці) та внутрішньо-господарських розрахунків (розрахункових відносин між підрозділами складу залізниць, підприємств, об’єднань),

− інша поточна дебіторська заборгованість,

− поточні фінансові інвестиції,

− грошові кошти та їх еквіваленти,

− інші оборотні активи;

− витрати майбутніх періодів (витрати на проектування та освоєння нових видів продукції, раціоналізацію та винахідництво, проектування різних удосконалень виробництва, придбання науково-технічної, економічної, комерційної інформації, передплату періодичних видань тощо, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені частинами в наступних періодах).

2. За роллю у виробничому процесі:

· оборотні виробничі фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів),

· фонди обігу (готова продукція на складах підприємства, відвантажена та у дорозі, грошові кошти на розрахунковому, інших рахунках і в касі, дебіторська заборгованість).

Виробничі запаси – предмети праці, які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів. Частка виробничих запасів транспортних підприємств досягає 30 %.

Незавершене виробництво – предмети праці, які ще не пройшли всіх стадій обробки. На залізничному транспорті має незначну частку (1 %).

Витрати майбутніх періодів – витрати на підготовку та освоєння нової продукції, що мають місце в даний період, але не будуть погашені в майбутньому (біля 1 %).

3. За приналежністю:

· власні,

· залучені.

Власні оборотні фонди – фонди, що знаходяться на балансі підприємств залізничного транспорту, в формі оборотної частини уставного капіталу. Призначені на задоволення потреб постійного, стійкого характеру протягом року.

Залучені оборотні фонди – засоби, які задовольняють тимчасову потребу підприємств в оборотних фондах для утворення сезонних запасів матеріальних цінностей і сезонного розширення виробництва. Залучені оборотні фонди не належать підприємствам, приймають участь в обороті тимчасово з врахуванням повернення у встановлений термін із сплатою відсотків за використання коштів.

4. За принципом організації:

− нормовані оборотні фонди,

− ненормовані оборотні фонди.

Нормовані оборотні фонди – оборотні фонди, що підлягають нормуванню (оборотні виробничі фонди, готова продукція, розрахунки за спеціальний одяг), визначають потребу та за мінімальною витратою коштів забезпечують нормальне функціонування підприємств. На залізничному транспорті нормування відбувається за статтями: виробничі запаси, спецодяг в експлуатації, малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації, незавершене виробництво, готова продукція, витрати майбутніх періодів, розрахунки з робітниками та службовцями за спеціальний одяг.

Ненормовані оборотні фонди – оборотні фонди, що не нормуються: товари відвантажені, грошові кошти, дебіторська заборгованість та інші групи оборотних фондів.