Модель Мандела-Флемінга для відкритої економіки.

Зупинимося на аналізі впливу світової відсоткової ставки
на рівновагу в моделі «IS — LM» [18, с. 53—54]. Суттєва різниця рівноважних відсоткових ставок у світовій і національній економіках впливає на макроекономічні процеси в окремій
країні.
Якщо рівноважна відсоткова ставка у світовій економіці (IrW) перевищує відсоткову ставку в окремій країні (IrN), то дохід на капітал у світовій економіці вищий, ніж у даній країні. Це призведе до відпливу капіталу з даної країни за кордон, зменшення пропозиції грошей у цій країні, зміщення кривої LM уліво (рис. 6.5). Перелив капіталу в інші країни припиниться, коли точка перетину кривих IS та LM національної економіки встановиться на рівні світової відсоткової ставки. Це буде означати, що відсоткова ставка національної економіки встановиться на рівні світової відсоткової ставки. (IrN = IrW). Інші процеси спостерігаються, якщо відсоткова ставка у світовій економіці нижче, ніж у національній (IrW < IrN). Більш висока відсоткова ставка зумовить приплив капіталу в національну економіку, збільшення пропорції грошей і зміщення кривої LM управо (рис. 6.6). Внаслідок цього відсоткова ставка в національній економіці зменшуватиметься до рівня світової. Поступово одночасно з цим процесом зменшуватиметься приплив іноземного капіталу в національну економіку до тих пір, коли національна відсоткова ставка дорівнюватиме світовій. Отже, аналіз моделі Манделла—Флемінга до­зволяє зробити висновок, що умовою рівноваги відкритої національної економіки є рівність світової і національної відсоткових ставок.

Рис. 6.5. Модель Манделла—Флемінга (IrW = IrN) Рис. 6.6. Модель Манделла—Флемінга (IrW < IrN

 

 

84.КОРИСНІСТЬ І УПОДОБАННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ. ЗАКОН СПАДНОЇ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ. КРИВІ БАЙДУЖОСТІ, ЇХ ВЛАСТИВОСТІ. КАРТА КРИВИХ БАЙДУЖОСТІ. ВЗАЄМОЗАМІННІ ТА ВЗАЄМОДОПОВНЮЮЧІ ТОВАРИ. ЗОНА ЗАМІЩЕННЯ. ГРАНИЧНА НОРМА ЗАМІЩЕННЯ.

Корисність(U) –явище суб’єктивне і індивідуальне. Наприклад паління цигарок та вживання наркотиків шкідливі для здоров’я. Однак, наркоман за будь-яку ціну намагатиметься придбати чергову партію героїну, чи ін. наркотику, адже споживач, пристрастившись до цього тов, вважає його корисним. Чинники, що обмеж можливості споживача придбати певні товари-це ціна товарів, та обсяг доходу споживача.

Споживчий вибір здійсн на основі спож смаків(уподобань) індивіда.

Смаки(уподобання)-це си-ма цінностей людини стосовно тих благ, які задовольн їх життєві потреби.

Є типові хар уподобань споживача, які викор для осмисл поведінки споживача.

1)Повна упорядкованість:

-кошик А має перевагу над набором В;

-кошик В має перевагу над тов. А;

-кошик А і набір В мають однакову важливість.

2)Рефлективність уподобань-будь-який набір не можеш мати переваги стосовно самого себе, він може виявити перевагу тільки рефлектуючись на ін. наборі.

3)Транзитивність уподобань-певна послідовність у надані переваги певному набору.

4)Ненасиченість означає, що за ін. незмін умов споживач надасть перевагу більшій кількості блага порівняно з меншою.

5)Монотонність уподобань

Благо з додатною корисністю-благо, яке бажане для споживача. Блага з віє мною корисністю(анти блага) є небажаним для споживача. Для окремого індивіда анти благами можуть бути будь-які блага, якщо вони йому не подобаються.

6)Строга опуклість-із збільш кількості блага Х відносно блага У кожна додаткова одиниця Х компенсує ця все меншим скороч блага У.

Користність -властивість товару чи послуги задовольняти особисті потреби; це певний ступінь задовол, який одерж особа при викор чи спож товару.

Для визнач корисності ЕТ викор два основні методи: кількісний(кординалістський) та порядковий(ординалістський).

Кординалістська концепція - споживач здатний кількісно визнач міру задовол власних потреб тим чи ін. економічним благом. Теорія припускає, що корисність можна визнач і назив певну заг одиницю її вимір- ютіль.

Порядкова(ординаліст) розрізняють граничну і сукупну корисність.

Гранична корисність(ГК)- це додаткове задовол, яке одерж людина від спож кожної додатк, остан, одиниці блага.

Згідно т.о. граничної корисн: чим вища гранична корисність, тим більша ціна продукту. Корисність від кожного наступного спожитого блага зменш.

Сукупна корисність(СК) є сумою граничних корисностей придбаних одиниць тов.:

Рис.Криві граничної спадної корисності для більшості благ Корисність і уподобання в економічній теорії. Закон спадної граничної корисності

Ріст сукупної корисності із збільш кільк блага є все меншим, оскільки ГК зменш. Крива граничної корисності є спадною, а сукупної корисності-висхідною, однак вона стає все більш погою.

 

Існують деякі виняткові блага, на які дія закону спадної граничної корисності не росповсюдж. Зокрема, це антикваріат, колекціонування монет і марок. Для цих благ гранична корисність зростає з кожною додатков їх одиницею, а СК зростає, причому все більшими приростами.

Рис.Криві ГК та СК для антикваріату.

 

Рис. Крива байдуж, і карта кривих байдуж

Крива байдужості зображує сукупність наборів благ, між якими споживач не робить відмінності. Виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що рівень корисності кожного набору однаковий. Тому можна вважати, що крива байдужості показує альтернативні набори товарів, які забезпечують однаковий рівень корисності.

Мал. 24 Крива байдужості Мал. 25 Карта кривих байдужості

Нехай благо X є пепсі-колою, а благо Y -гамбургером. Припустимо, що споживачеві все одно, з'їсти три гамбургера, запивши їх однієї пляшкою пепсі-коли (точка R1) чи з'їсти один гамбургер, запивши його трьома пляшками пепсі-коли (точка R2) (мал. 24). Крива байдужості зображає всі безліч комбінацій пепсі-коли і гамбургерів, які мають однакову корисність. Набір кількох кривих байдужості утворює карту кривих байдужості. Карта кривих байдужості – це спосіб відображення переваг споживача, які мають різний рівень задоволення його потреб (мал.25).

Властивості кривих байдужості:

1. Криві байдужості мають негативний нахил. Якщо і Х, і Y – блага для споживача, то при споживанні більшої кількості одного з них, завжди буде зменшуватись споживання іншого. Криві, що описують зворотну залежність - змінні величини, і є завжди убуваючими.

2. Набори благ на кривих байдужості, які є більш віддаленими від початку координат, мають перевагу над набором благ на менш віддалених кривих. Це твердження випливає з припущення, що більша кількість має переваги над меншою кількістю. Оскільки на вищій кривій всі набори міститимуть більшу кількість і X і Y, ніж на всіх нижче лежачих кривих, то, безумовно, споживач завжди вибере набір на ній, за умови, якщо вибір нічим не обмежується.

3. Криві байдужості не перетинаються. Якщо дві криві перетнулися в точці. А, то корисність наборів благ на цих двох кривих однакова. І вони становлять одну криву байдужості. Це припущення породило протиріччя, тому воно не є правильним.

4. Криві байдужості опуклі: їх нахил зменшується у міру руху вниз і праворуч уздовж цих кривих. Це пов'язано з таким поняттям, як гранична норма заміщення МRSxy. Це означає, що споживач не просто вибирає між двома благами, а вирішує проблему заміщення певної кількості одного блага деякою кількістю іншого. Гранична норма заміщення МRSxy - кількість блага Y, яке споживач готовий замінити додатковою одиницею блага X при постійному загальному рівні корисності (тобто, залишаючись на тій-таки кривій байдужості)..

 

Гранична норма заміщення благ. Аналізуючи криві байдужості, необхідно звернути увагу на здатність товарів до взаємо-замінювання. Якщо для спрощення ситуації розглянути набір споживача, що складається лише з двох благ, наприклад, молока і Хліба, то зменшення споживання молока на певну кількість може бути компенсоване збільшенням споживання хліба і навпаки. При цьому споживач буде на одній і тій самій кривій байдужості, тобто отримуватиме однакове задоволення.

Гранична норма заміщення (субституції) — це кількість товару У, від якої споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару X, залишаючись на цій же кривій байдужості.

Як бачимо на рис. 3.9, зменшення обсягу споживання товару X на АХ (Х-,- X,) компенсується збільшенням споживання товару У на ДУ (У₂-У|).

Тому граничну норму заміщення (МЯБху) можна розрахувати так:

МЯБху = (ЛУ/ЛХ) (3.1)

Гранична норма заміщення завжди виражається від'ємним числом (МЯБху < 0), адже АХ < 0, оскільки Х,< X.. На це потрібно звернути особливу увагу, тому що деякі автори, щоб показати, що МЯБху < 0, помилково ставлять перед дробом знак Насправді ж цей "мінус" не потрібний, оскільки він "захований" у самому АХ.

 

85.БЮДЖЕТНЕ ОБМЕЖЕННЯ І МОЖЛИВОСТІ СПОЖИВАЧА. РІВНОВАГА СПОЖИВАЧА.РЕАКЦІЯ СПОЖИВАЧА НА ЗМІНУ ДОХОДУ. КРИВА «ДОХІД-СПОЖИВАННЯ».

Бюджет-кількість грошей, якак доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей визначають бюджетні обмеження споживача.

Лінія бюджетних обмежень-це всі ті набори товарів Х та У, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Якщо споживач захоче придбати набір з точки N7, то бюджет не дозволить йому цього зробити, якщо з точки N8, то не витратить усі кошти.

Оскільки лінія бюджетних обмежень пряма, вона має постійний нахил, який можна виразити через граничну норму заміщення: .

Вплив змін доходу та цін на полож бюджетної лінії.

Якщо збільш дохід, то крива пересувається вправо, а якщо зменш-вліво. При цьому кут нахилу незмін. Якщо змін ціна на продукт, то це призвод до зміни кута нахилу лінії: він збілш при зрост цін на тов Х та зниж цін на тов У і зменш, якщо на ринку склад протилежна ситуація.

Рис.Вплив змін доходу на лінію бюджетн обмеж

Рис.Рівновага споживача

Максимальна корисність, яка доступна при заданному бюджеті, досяг тоді, коли спож комбінація товарів, що відповідає точці, де бюджетна лінія дотикається до найвіддаленішої від поч координат кривої байдужості. Рівновага споживача відповідає комбінації товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетн обмеж.

Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, назив внутрішньою. Однак може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придоб одного товару(кутова рівновага).

 

Криві "дохід-споживання"

Зміни в доході споживача можуть призвести до зміни кількості товару X, яку купляє споживач. Крива "дохід-споживання" зв'язує всі точки рівноваги на карті кривих байдужості, відповідні різноманітним величинам доходу і показує, як споживчий набір, що складається з товару X та витрат на інші блага, змінюється залежно від доходу. Крива «дохід-споживання» для нормального товару Х зображена на мал. 29. Із збільшенням доходу споживач купує більше товару Х, а це означає, що ця крива «дохід-споживання» побудована для нормального товару і має позитивний нахил. (мал.29)

Мал. 29 Крива "дохід-споживання" для нормального товару

На мал. 30 представлена крива «дохід-споживання» для неякісного товару. Якщо споживач починає розглядати товар як неякісний, крива «дохід-споживання» повертає до вертикальної осі координат, оскільки після досягнення певного рівня доходу подальше його підвищення призводить до зменшення споживання цього товару.

Мал. 30 Крива "дохід-споживання" для неякісного товару

Товари, які споживачі часто вважають неякісними: низькосортне м'ясо (тельбух), вживані товари, як, наприклад, використовувана техніка, одяг чи меблі. Проте товар вважається нормальним чи неякісним залежно від переваг конкретного споживача.

Також існують блага, споживання яких є постійним при всіх рівнях доходу. До них можна віднести товари, витрати на які займають невелику частину бюджету, або, які розглядаються як товари першої необхідності - сіль, туалетний папір, зубна паста, і т. і. Крива "дохід-споживання" для таких товарів представлятиме вертикальну лінію (мал. 31).

Мал. 31 Вертикальна крива "дохід-споживання"