Сутність і зміст підприємницької діяльності

Кафедра ЕІТ

лекція № 6:

«ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В ТУРИЗМІ»

З ДИСЦИПЛІНИ

 

«ЕКОНОМІКА ТУРИЗМУ»

для студентів ІІІ курсу факультету фізичної реабілітації і оздоровчої фізичної культури спеціальності «Туризм»

 

ПРОГРАМУ РОЗРОБИЛА:

викладач Бедрій-Ферцак Л.А.

 

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні кафедри

від «___» ___________2007р.

протокол № ______

Зав. кафедри_________

Проф.. Заневський І.П.

 

ЛЬВІВ – 2007

План

 

 

1. Суть та зміст підприємницької діяльності в туризмі.

2. Види підприємницької діяльності в туризмі

3. Туроператорська і турагенська діяльність

 

Сутність і зміст підприємницької діяльності

 

Підприємництво - це ініціативна діяльність господарюючих суб'єктів, пов'язана з новаторським використанням майна, коштів і інших ресурсів з метою досягнення комерційного й іншого успіху на основі сполучення особистої вигоди із суспільною користю.

В області туристської діяльності підприємництво більшою мірою пов'язане з наданням послуг.

Суб'єктами підприємництва (підприємцями) можуть бути як окремі приватні особи, що діють від свого імені й під свою майнову відповідальність, так і об'єднання партнерів, що діють під відповідальність юридичної особи.

Відомі дві моделі підприємництва: класичне підприємництво й інноваційне підприємництво[1].

Класичне підприємництво - це традиційне, консервативне підприємництво, спрямоване на максимальну віддачу ресурсів при використанні традиційних прийомів господарювання для підвищення рентабельності діяльності організації й відновлення номенклатури послуг.

Інноваційне підприємництво пов'язане насамперед з новаторством у підприємницькій діяльності. Роль підприємця зводиться до створення нововведень, не відомих раніше, за допомогою використання традиційних факторів економіки, але шляхом нового їхнього сполучення. Така новаторська діяльність, як правило, приносить більше відчутний результат, чим традиційне підприємництво, але висуває особливі вимоги до підприємця.

Підприємець повинен:

· мати самостійність і незалежністю в прийнятті рішень по будь-якому питанню ділової діяльності в рамках чинного законодавства;

· мати економічну й іншу зацікавленість у результатах своєї діяльності, тобто розраховувати одержати максимально можливий прибуток;

· іти на ризик і брати на себе відповідальність. Під ризиком розуміють можливість виникнення в ході реалізації планів несприятливих умов, що приводять до збитків. Розрізняють ризики виробничі, комерційні, фінансові, інвестиційні й ринкові. Методами зниження ризику й зменшення втрат від виникнення подій ризику є: страхування, прогнозування розвитку ринку, розподіл ризику між партнерами, резервування засобів на покриття непередбачених витрат і ін.;

· завжди мати інноваційний підхід до діяльності (тобто новаторство у використанні наявних факторів виробництва послуг, у пошуках і залученні нових споживачів послуг, факторів виробництва, нових ринків збуту й нетрадиційних організаційних форм діяльності). Для підприємця рушійною силою в пошуку й впровадженні нововведень є очікування надприбутків.

Для успішної організації дохідної справи в сучасних умовах підприємець повинен мати гарну професійну підготовку, необхідні знання в галузі економіки, політики, психології, юриспруденції, організації виробництва продукції й послуг, а також уміти співробітничати із ученими, фахівцями з маркетингу, власниками капіталу.

 

Стадії й умови підприємницької діяльності

 

У підприємницькій діяльності виділяють наступні стадії:

1. Нагромадження й відбір підприємницької ідеї, у якій можуть бути сполучені можливості підприємця з потребами ринку.

2. Планування із проробленням планів виробництва послуг (або товарів) і маркетингу, а також фінансового й організаційного планів.

3. Визначення потреб у ресурсах (у тому числі в коштах) і в постачальниках.

4. Виконання проекту, тобто технічна, фінансова, організаційна підготовка виробництва послуг і здійснення запланованої діяльності.

5. Керування фірмою - контроль, аналіз і коректування дій, нагромадження досвіду, пошук нових ідей.

Успіх підприємця залежить від умов, у яких він функціонує. От деякі з них.

Підприємницьке середовище - це суспільні умови (ситуація), у яких здійснюється підприємництво і які впливають на результати підприємництва. Розрізняють наступні групи умов:

Економічні умови - це фактична пропозиція туристських товарів (послуг) і платоспроможний попит на них; доходи фактичних і потенційних покупців товарів (послуг); наявність, величина й доступність позикових засобів для з; наявність альтернативних послуг і цін на них; розвиненість інфраструктури туристського ринку; умови конкуренції.

Соціальні умови - це подання суспільства про шляхи розвитку підприємництва й відношення до нього (неприйняття, терпимість, схвалення); відношення держави (апарата керування) до підприємництва; національні традиції й звичаї; освітній рівень фахівців, з якими підприємець вступає в ділові відносини.

Правові умови - закони й підзаконні акти, що регулюють підприємницьку діяльність і найбільш сприятливі умови, що створюють, для розвитку підприємництва. Найважливішими є закони про правові гарантії підприємницької діяльності, включаючи право на власність і дотримання договірних зобов'язань.

Необхідність державного регулювання підприємницької діяльності, по Ф. Котлеру, викликається наступними причинами:

· необхідністю захистити фірми друг від друга, тому що, коли конкуренція зачіпає інтереси підприємців, вони намагаються неї нейтралізувати;

· необхідністю захисту споживача від несумлінної ділової практики (неправда в рекламі й ін.);

· необхідністю захисту вищих інтересів суспільства від розгнузданості підприємців.